Рішення

від 18.05.2021 по справі 927/1099/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2021 року справа № 927/1099/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (e-mail: nizhin.prok@gmail.com) в інтересах держави

в особі позивача: Національної академії аграрних наук України , вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010 (e-mail: prezid@naas.gov.ua)

до першого відповідача: Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, вул. Незалежності, 39, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645 (e-mail: dsmayak@ukr.net)

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС , вул. Генерала Тхора, 148, м. Конотоп, Сумська область, 41600

(e-mail: remavtokompl@gmail.com)

про визнання недійсними договорів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Пєтухов А.Ю. (договір №20/10/05 від 05.10.2020; ордер серії ПТ №215653 від 21.12.2020); Касян О.І. - директор

від відповідача-2: не з`явився

за участю: Оліфір А.В. - прокурор відділу, посвідчення №058696 від 16.12.2020

встановив:

Заступником керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Національної академії наук України до Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС про:

- визнання недійсним договору №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс";

- визнання недійсним додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при укладанні оспорюваних договорів відповідачами порушено вимоги Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", а саме укладення оскаржуваних договорів, з метою приховування іншого правочину, а саме, договору оренди землі, що свідчить про удаваність, та є підставою для визнання перелічених договорів недійсними у судовому порядку.

За доводами прокурора, виходячи зі змісту оскаржуваних договорів, на їх підставі першим відповідачем фактично передано другому відповідачу у платне користування (оренду) земельні ділянки, із повним циклом сільськогосподарського виробництва, починаючи з етапу обробітку земельних ділянок до отримання врожаю, що розподілено сторонами на самостійні правочини для ухилення від дотримання вимог земельного законодавства. Додатково звертає увагу, на неотримання першим відповідачем при укладенні оскаржуваних правочинів погодження органу управління Підприємством. Правовими підставами позову визначено статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2020 після усунення прокуратурою недоліків позовної заяви позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі № 927/1099/20; підготовче засідання призначено на 22.12.2020, 15:00.

22.12.2020 відповідачем 1 електронною поштою надіслано суду клопотання від 21.12.2020 про відкладення підготовчого засідання та додані до нього документи. Даний лист не містить ЕЦП.

Згідно із ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України документи, що подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.3 ст.91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Судом встановлено, що на час проведення підготовчого засідання 22.12.2020 оригінал клопотання і додані до нього документи у матеріалах справи №927/414/20 відсутні.

Клопотання про відкладення підготовчого засідання та додані до нього документи, що надійшли електронною поштою від першого відповідача, не скріплені електронним цифровим підписом заявника, а тому не можуть вважатися офіційними та залишені судом без розгляду.

22.12.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.01.2021, 14:40, про що учасникам справи надіслано ухвалу повідомлення.

28.12.2020 судом отримано оригінал клопотання першого відповідача про відкладення підготовчого засідання з доданими документами.

28.12.2020 першим відповідачем подано заяву № 20/187 від 23.12.2020 про поновлення строку на подання відзиву на позов, обґрунтовану тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надано строк відповідачу на подання відзиву на позов 15 днів з дати отримання ухвали суду, яку відповідач отримав 08.12.2020.

Першим відповідачем подано відзив на позов №20/187-1 від 23.12.2020, у якому відповідач 1 зазначив про невизнання позовних вимог з посиланням на те, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір №9 від 05.02.2020 на виконання Генеральної угоди від 09.09.2019. У рамках виконання Генеральної угоди та договору укладено додатковий договір №1 від 05.02.2020 до договору з додатками. Після виконання зобов`язань за договором та згідно з додатковим договором №1 укладено додатковий договір №2 від 13.10.2020, згідно із яким, замовник та консультант погодили фактичні умови виконання зобов`язань. Сторони підтвердили, що замовник та консультант виконали наступні зобов`язання: загальна вартість наданих послуг консультантом склала 870000,00 грн. з ПДВ, що підтверджено актом № 1; консультант передав замовнику, а замовник прийняв від консультанта уречевлений результат виконання робіт, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т, ціна якої була визначена у розмірі 5280,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ; загальна вартість виконаних замовником робіт склала 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджено актом № 2 від 13.10.2020; загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного врожаю) склала - 4727500,80 грн. з ПДВ, що підтверджено актом № 2 та актом № 3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання замовника виконані перед консультантом за договором склали 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджено актом № 1, актом № 2 та актом №3; грошові зобов`язання консультанта виконані перед замовником за договором склали 5597500,80 грн. з ПДВ, що підтверджено актом № 1, актом № 2 та актом № 3. Пунктами 2-6 акту № 4 від 13.10.2020 сторони узгодили обсяг виконання зобов`язання. Перший відповідач посилається на те, що основною метою договору № 9 від 05.02.2020 є об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення господарських цілей. На виконання умов договору сторони провели остаточне узгодження розрахунків, що підтверджується актами №№ 1, 2, 3, 4 та актом звірки розрахунків від 15.10.2020. Перший відповідач вважає необґрунтованим посилання прокурора на те, що консультантом було надано земельні ділянки в користування замовнику.

28.12.2020 другим відповідачем подано заяву від 23.12.2020 про поновлення строку на подання відзиву на позов, обґрунтовану тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надано строк відповідачу на подання відзиву на позов 15 днів з дати отримання ухвали суду, яку відповідач отримав 08.12.2020.

Другим відповідачем подано відзив на позов від 23.12.2020, у якому щодо позовних вимог відповідач 2 заперечив з аналогічних підстав, викладених першим відповідачем у відзиві на позовну заяву.

26.01.2021 першим відповідачем подано клопотання №21/6 від 25.01.2021 про долучення до матеріалів справи доказів у підтвердження належного виконання договірних зобов`язань між першим відповідачем та другим відповідачем (копія рішення Господарського суду Сумської області від 12.01.2021 у справі № 920/1207/20).

Разом із вказаним документами першим відповідачем подано заяву №21/7 від 25.01.2021 про долучення доказів, поданих з клопотанням №21/6 від 25.01.2021, з посиланням на ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та зазначенням про те, що з об`єктивних причин вказані документи не могли бути долучені до справи раніше, а підтвердженням цього є запис у журналі вхідної кореспонденції про отримання відповідей на адвокатські запити та рішення Господарського суду Сумської області. Відповідачем 1 додано копію витягу з журналу.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом задоволено заяви відповідачів про поновлення строку для подання відзиву на позов та подання додаткових доказів.

26.01.2021 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 29 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 16.02.2021, 14:30, про що прокурор та перший відповідач повідомлені під розписку. Позивачу та другому відповідачу надіслано ухвалу - повідомлення.

28.01.2021 Ніжинською місцевою прокуратурою надано відповідь №71-521вих-21 від 27.01.2021 на відзиви, у якій повідомлено про те, що за оспорюваними правочинами про надання консультаційних послуг ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС упродовж 2020 року здійснювало обробіток землі загальною площею 250 га та догляд за сільськогосподарською культурою, а також отримувало у власність продукцію врожаю 2020 року, вирощеного на земельних ділянках. На відміну від договору надання послуг, за яким виконавець за завданням замовника виключно надає послугу, за що отримує винагороду та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням корисних властивостей та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі та продукцію/доходи від такої діяльності. Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки) на визначений строк та отримання урожаю від такої діяльності. За результатами вивчення змісту договору про надання консультаційних послуг та додатків до нього слід дійти висновку, що ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС здійснювало повний цикл обробітку землі, яка перебуває у постійному користуванні ДС Маяк , що фактично є самостійною господарською діяльністю. Єдиний ресурс, якого дійсно не вистачає ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС для здійснення абсолютно самостійної господарської діяльності - це земля, яку фактично незаконно ДС Маяк надано у користування відповідачу 2 за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні підприємства. Зміст вказаних правочинів свідчить, що фактичним користувачем земельних ділянок площею 250 га є ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС , незважаючи на те, що вони перебувають у постійному користуванні державного підприємства. Саме ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС є набувачем урожаю 2020 року, отриманого з цих земель за результатами такого обробітку, що згідно положень Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі характеризує ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС як орендаря. Визначення дійсного власника майбутнього врожаю вже на час укладення договору №9 від 05.02.2020 (п. 3.4) - ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС , яке здійснювало повний цикл обробітку земельних ділянок та догляд за сільськогосподарськими культурами, свідчить про виникнення між сторонами орендних правовідносин. Таким чином, між сторонами існують відносини з передання в користування земельних ділянок, метою яких є отримання прибутку від врожаю кукурудзи, який там вирощується, а умови укладених договорів між відповідачами правочинів свідчать про те, що останні фактично уклали договори оренди земельної ділянки.

У відповіді на відзив прокуратурою викладено клопотання про поновлення строку для надання суду відповіді на відзив як такого, що пропущений з поважних причин.

04.02.2021 першим відповідачем подано суду лист № 21/18 від 02.02.2021 на виконання протокольної ухвали суду від 26.01.2021 з доказами підтвердження направлення представнику позивача (Ніжинській місцевій прокуратурі) копії відзиву на позов з додатками.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О. розгляд справи №927/1099/20 призначеної на 16.02.2021, 14:30, не відбувся, про що учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

16.02.2021 першим відповідачем подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду №21/22 від 15.02.2021, у якій повідомлено про те, що на адвокатський запит № 172/АЗ/20 від 10.12.2020 Національна академія аграрних наук України надала відповідь про те, що позивач має всі можливості для здійснення представництва інтересів позивача, в тому числі у судах, а саме до структури позивача входить Відділ правового забезпечення . У відповідь на звернення Ніжинської місцевої прокуратури позивач роз`яснив, що останнім не вживалося заходів щодо визнання договору недійсним, адже позивач не є стороною договору, до позивача ДС Маяк не зверталася за погодженням договору та не повідомляла про його укладення. Виходячи з наведеного, керуючись нормами чинного законодавства, а також положеннями статутів Національної академії наук України, Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та ДС Маяк перший відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено підстав для погодження договору позивачем, Інститутом овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України. Просить на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України до Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС про визнання недійсними договорів залишити без розгляду.

16.02.2021 від першого відповідача до суду надійшли пояснення щодо відповіді на відзив № 21/21 від 15.02.2021, у яких першим відповідачем позовні вимоги не визнаються у повному обсязі з викладених у поясненнях підстав, які є аналогічними до поданого відзиву. Крім того, першим відповідачем зазначено, що зі змісту спірного договору вбачається, що між Консультантом та Замовником було укладено договір на виконання Генеральної угоди. У рамках виконання умов Генеральної угоди та договору укладено додатковий договір №1 з додатками. На виконання умов договору та додаткового договору №1 укладено додатковий договір №2. Основною метою договору є об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення певних господарських цілей. На виконання умов договору сторони провели остаточне узгодження розрахунків за договором, додатковим договором №1 та додатковим договором №2, що підтверджується Актом №1, Актом №2, Актом №3, Актом №4 та актом звірки розрахунків від 15.10.2020 року. З зазначеного вбачається необґрунтованими посилання прокурора на те, що Консультантом було надано земельні ділянки в користування Замовнику. Реальність договірних відносин між відповідачами підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 12.01.2021 у справі №920/1207/20, що набрало законної сили. Також першим відповідачем повідомлено, що у відповіді на відзив представник позивача посилається на постанови від 04.07.2018 у справі №916/935/17, від 15.06.2018 у справі №916/933/17, від 17.06.2020 у справі №913/420/19, від 19.02.2020 у справі №912/14/19. Проте, аналіз мотивувальних частин цих постанов дає змогу дійти висновку, що цими постановами врегульовуються інші відносини, ніж ті на які посилається представник позивача. Представник позивача жодним чином не навів підстав, з яких саме він вбачає, що відносини, що виникли між відповідачами порушують встановлені чинним законодавством порядок укладення договорів, в чому саме полягає удаваність правочину, за винятком власної думки, яка не спирається на конкретні норми закону та фактичні відносини, що склалися між сторонами.

22.02.2021 ухвалою Господарського суду Чернігівської області призначено підготовче засідання на 16.03.2021, 14:30.

16.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання Ніжинської місцевої прокуратури про поновлення строку для надання відповіді на відзив. Залучено відповідь на відзив до матеріалів справи. Судом зобов`язано прокурора надати письмові пояснення щодо підстав звернення Ніжинською місцевою прокуратурою з даним позовом.

Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 30.03.2021, 14:20. Судом здійснено направлення ухвали - повідомлення на адресу позивача та другого відповідача.

25.03.2021 на електронну адресу суду від Ніжинської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення №92вих-21 від 23.03.2021. У поданих поясненнях керівником Ніжинської окружної прокуратури повідомлено, що заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури, реалізуючи конституційну функцію прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді, наділений повноваженням звернення до суду в порядку господарського судочинства згідно положень ст. 24 Закону України Про прокуратуру , а тому на день подання позову до суду заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Марушко І.М. мав повноваження для підпису позовної заяви. У поясненнях прокурором зазначено, що у зв`язку із початком роботи з 15.03.2021 Ніжинської окружної прокуратури (замість Ніжинської місцевої прокуратури) відбулася зміна назви прокуратури, якою подано позов у даній справі, а тому в подальшому орган прокуратури має назву - Ніжинська окружна прокуратура.

29.03.2021 до суду від Ніжинської окружної прокуратури надійшли пояснення в оригіналі, які надіслано суду електронною поштою 25.03.2021.

29.03.2021 першим відповідачем надано суду письмові пояснення щодо обґрунтування наведених представником позивача правових норм належності повноважень № 21/02/28 від 28.03.2021. В наданих поясненнях повідомлено про те, що керівник Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся з позовом усупереч чинним нормам законодавства України, адже він не має належних правових підстав звертатися від імені позивача - Національної академії аграрних наук України, оскільки позивач має належні правові засоби захисту його інтересів. Щодо повноважень представника позивача, викладених у письмових поясненнях керівника Ніжинської окружної прокуратури, то останнім не надано обґрунтованих підстав щодо представництва та не надано належних доказів щодо представництва Ніжинською окружною прокуратурою (Ніжинською місцевою прокуратурою) інтересів позивача. Відповідач 1 зазначив, що нормами Господарського кодексу України, а саме статтями 133, 136, 141, не передбачено правових підстав для погодження договорів, що укладалися ДС Маяк з Національною академією аграрних наук України та Інститутом овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, а отже правових підстав для звернення представником позивача, як і самим позивачем, не наведено. Чинним законодавством України не передбачено підстав для погодження договору Національною академією аграрних наук України, Інститутом овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України. З вказаних підстав відповідач 1 просить позовну заяву залишити без розгляду.

Оцінка заяві першого відповідача про залишення позову без розгляду буде надана судом під час вирішення спору.

30.03.2021 судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі № 927/1099/20 та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021, 14:30. Позивачу та відповідачу-2 направлено ухвалу повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

У судове засідання 20.04.2021 прибули представник відповідачів та прокуратури.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні 20.04.2021, 11.05.2021 оголошено перерву до 11.05.2021 та 18.05.2021 відповідно.

Позивач в судові засідання 11.05.2021 та 18.05.2021 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до статуту (т.1 а.с. 62-67), затвердженого президентом Національної академії аграрних наук України 15.11.2016, Дослідна станція Маяк Інституту овочівництва і баштанництва НААН (далі- Станція, відповідач-1) підпорядкована Інституту овочівництва і баштанництва НААН і перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном (п. 5 статуту).

Пунктом 10 статуту визначено, що станція заснована на державній власності. На балансі Станції знаходиться майно, закріплене за нею Академією на праві оперативного управління, придбане за рахунок коштів, загального або спеціального фондів Державного бюджету. За Станцією закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності Станції та надані їй на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку. Вилучення земельних ділянок та припинення права постійного користування ними може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 15 статуту станція користується землею та іншими природними ресурсами відповідно до статутних цілей своєї діяльності.

Майновий комплекс Станції складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Станції і передані їй Академією на праві оперативного управління, а також придбані Станцією за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством (п. 18 статуту).

Згідно із п. 26 статуту Станція може на вигідних для неї умовах, керуючись чинним законодавством про орендну майна, з дозволу Президії Академії та в установленому законодавством порядку здавати в оренду закріплене за нею державне майно, що відноситься до основних засобів і не використовується з науковою та виробничою метою.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999 (т. 1, а.с. 76-77) першому відповідачу передано у постійне користування земельні ділянки площею 401,7 га на території Крутівської сільської ради для проведення наукової та виробничої діяльності.

09.09.2019 між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС укладено генеральну угоду про співробітництво (т.1, а.с. 20).

Відповідно до п. 1 предметом угоди є об`єднання зусиль сторін з метою вивчення методів та технологій підвищення врожайності зернових культур, а також дослідження та вдосконалення технологій вирощування зернових культур у зоні Полісся України.

Пунктом 3 угоди сторони передбачили, що господарські відносини сторін, спрямовані на реалізацію досягнутої цією угодою домовленості, у тому числі за участю інших суб`єктів господарювання, оформлюються у вигляді окремих договорів.

05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС (замовник, відповідач-2) та Дослідною станцією Маяк ІОБ НААН (консультант, відповідач-1) укладено договір № 9 (далі за текстом - договір) (т.1, а.с. 21-24).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник замовляє, а консультант зобов`язується надавати науково-консультаційні послуги по веденню технологічного процесу вирощування сільськогосподарської продукції на площі 250 га в межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до вимог та умов, встановлених в технологічну процес-карту. Земельні ділянки є комунальною власністю, знаходяться в постійному користуванні консультанта і підлягають використанню за призначенням, передбаченим земельним законодавством України та іншими нормативними актами. Земельні ділянки не підлягають вилученню і їх статус залишається незмінним на весь період дії договору.

Відповідно до 1.2 договору замовник у строк з 05.02.2020 по 31.12.2020 зобов?язується забезпечити для виконання науково-консультаційної програми та обробітку землі наявну техніку та обслуговуючий персонал, на власний ризик в оптимальні періоди з високою якістю та за рахунок власних коштів виконувати навчальні роботи з обробітку учбових площ згідно додатків до договору. Фактична площа погоджується актом.

Згідно п. 1.3 договору загальна сума договору становить 870000 грн., в тому числі ПДВ 145000 грн. Перша оплата в сумі 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн., що становить 27 % від вартості договору, здійснюється протягом п`яти днів з дати укладення договору. Наступні оплати здійснюються протягом двох місяців рівними частинами по 135000 грн., в тому числі ПДВ 22500,00 грн. Починаючи з 01.03.2020, не пізніше 15 числа поточного місяця. Наступні оплати здійснюються протягом двох місяців рівними частинами по 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн. Починаючи з 01.06.2020. Останній платіж здійснюється до 15.08.2020.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що замовник зобов`язується в установленому порядку та в установлені строки згідно технологічної карти виконувати весь комплекс сільськогосподарських робіт за власний рахунок своєю сільгосптехнікою; нести всі витрати по придбанню посівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, паливно-мастильних матеріалів; вирощуванню та збиранню врожаю 2020 року.

Технологічну карту, передбачену договором, відповідачами під час судового розгляду справи суду не надано, а також не надано будь-яких доказів її фактичного існування.

Відповідно до п. 2.6 договору замовник проводить оплату наданих консультантом науково-консультаційних послуг по забезпеченню ведення робіт згідно п. 1.3 даного договору.

Пунктом 3.4 договору сторони обумовили, що продукція врожаю 2020 року належить замовнику , оскільки ним забезпечено для виконання науково-консультаційної програми наявну техніку, обслуговуючий персонал та за власний рахунок понесені витрати посівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, паливно-мастильних матеріалів для вирощування та збирання врожаю 2020 року та ним взято на себе ризик непередбачених збитків.

Згідно з п. 7.1 договору договір діє з моменту його підписання та закінчується 31.12.2020.

Додатком № 1 до договору № 9 від 05.02.2020 сторонами погоджено обробіток земель загальною площею 250 га, які складаються з 10 полів (Д-2 - Д-11) (т.1, а.с. 25).

05.02.2020 між замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС та консультантом - Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України укладено додатковий договір № 1 до договору №9 від 05.02.2020 (т. 1 а.с. 26-27).

Згідно із п. 1 додаткового договору №1 на виконання умов генеральної угоди від 09.09.2019 та договору № 9 від 05.02.2020 замовник зобов`язується виконати роботи, що є результатом спільної діяльності сторін , зокрема, поставити консультанту сировину, матеріали та виконати роботи, а консультант прийняти їх та у розмірі їх вартості відшкодувати замовнику вартість понесених замовником витрат, згідно з цим договором та договором від 05.02.2020 № 9, здійснивши на його користь поставку продукції.

Пунктом 1.2 додаткового договору №1 сторони обумовили, що замовник зобов`язується сплатити на користь консультанта компенсацію різниці вартості вирощеного урожаю (продукції) від вартості фактично підтверджених витрат замовника.

Згідно із п.п. 2.1-2.5 додаткового договору №1 замовник зобов`язується виконати роботи згідно з додатком №1 до договору. Загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 1095000,00 грн. Строк виконання робіт замовником - до 31.12.2020 та відповідно до замовлень консультанта. Місце виконання робіт - земельні ділянки консультанта , а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:08:001:0014 площею 0,3898 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:08:001:0014 площею 0,4359 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:10:001:0023 площею 228,8841 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:05:002:0025 площею 138,8736 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:05:002:0026 площею 31,5 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0147 площею 1,34 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0148 площею 0,0042 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0149 площею 0,2724 га (підпункти 2.4.1-2.4.8 додаткового договору). З урахуванням пунктів 2.4.1-2.4.8 загальна посівна площа, на якій здійснюється діяльність з цим договором, не перевищує 250 га і додатково визначається в додатку № 1 до договору від 05.02.2020 № 9.

Пунктом 2.7 додаткового договору №1 замовник зобов`язується поставити консультанту сировину та матеріали згідно з додатком №2 до цього договору.

Загальна вартість сировини та матеріалів з урахуванням ПДВ складає 3367831,28 грн. (п. 2.8 додаткового договору № 1).

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 додаткового договору № 1 консультант зобов`язується не пізніше 31.12.2020 передати замовнику вирощений урожай.

Відповідно до п.п. 3.2-3.5 додаткового договору № 1 у компенсацію вартості поставленої замовником сировини, матеріалів та виконаних робіт, консультант зобов`язується виростити наступний урожай (продукцію) та передати його замовнику за ціною не вище середньозваженої ринкової ціни станом на 15.11.2020. Орієнтовна урожайність складає кукурудза 3-ій клас (для кормових потреб) в кількості 2000 т. Загальна ціна урожаю (продукції), яка підлягає поставці, з урахуванням ПДВ складає 8000000,00 грн. Продукція постачається замовнику не пізніше 31.12.2020 в повному обсязі.

Право власності на урожай (продукцію) переходить до замовника в момент його передачі. (п. 3.7 додаткового договору № 1).

Згідно із п. 4.1 додаткового договору №1 договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками сторін та протягом чинності договору від 05.02.2020 №9, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторонами підписано додаток №1 до додаткового договору №1 від 05.02.2020, яким визначено роботи, що виконуються замовником для вирощення урожаю (продукції) (т. 1 а с. 28). Пунктом 3 додатку №1 визначено, що орієнтовний обсяг виробництва урожаю (продукції) 2000тон кукурудзи третього класу (для кормових потреб).

Сторонами 05.02.2020 підписано додаток №2 (т.1 а.с. 29) до додаткового договору №1, яким визначено сировину та матеріали.

За доводами прокурора договір № 9 та додатковий договір №1 є пов?язаними між собою, укладені в один день та на аналогічний строк, визначають права та обов?язки сторін, при цьому додатковий договір №1 доповнює первинний правочин та деталізує його умови, та у своїй сукупності вказані договори свідчать про виникнення між його сторонами правовідносин оренди земельної ділянки.

13.10.2020 між замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС та консультантом - Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України укладено додатковий договір № 2 до договору № 9 від 05.02.2020 та додаткового договору № 1 від 05.02.2020 (т. 1, а.с. 30-32).

Відповідно до п. 1 додаткового договору №2 на виконання умов генеральної угоди від 09.09.2019, договору від 05.02.2020 № 9 та додаткового договору № від 05.02.2020, замовник та консультант погоджують фактичні умови виконання зобов`язань.

Пунктом 2 додаткового договору №2 визначено, що сторони підтверджують, що консультант і замовник виконали наступні зобов`язання, а саме:

2.1. Сторони підтверджують, що загальна вартість наданих консультантом послуг складає 870000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом № 1 від 13.10.2020.

2.2. Консультант передає замовнику, а замовник приймає від консультанта уречевлений результат виконання робіт замовника за договором, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т.

2.3. Ціна Кукурудзи 3-го класу (для кормових потреб) складає 5280,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ; загальна вартість виконаних замовником робіт склала 4462831,28 грн. з ПДВ.

2.4. Сторони підтверджують, що загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом № 2 від 13.10.2020.

2.5. Загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного врожаю (продукції)) складає - 4727500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом № 2 та актом № 3 від 13.10.2020.

2.6. Сторони підтверджують, що грошові зобов`язання замовника, виконані перед консультантом за договором, складають 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом № 1, актом № 2 та актом №3 від 13.10.2020.

2.7. Сторони підтверджують, що грошові зобов`язання консультанта, виконані перед замовником за договором, складають 5597500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом № 1, актом № 2 та актом № 3 від 1310.2020.

Згідно із п. 3 додаткового договору №2 сторони підтверджують, що остаточне узгодження розрахунків за договором від 05.02.2020 № 9 та додатковим договором № 1 від 05.02.2020 зобов`язуються провести протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання цього договору та мають скласти акт звірки заборгованості. Обов`язок зі складання акту звірки заборгованості лежить на консультантові.

Пунктом 7 додаткового договору №2 сторони погодили, що наступні положення додаткового договору №1 від 05.02.2020 та додатку №1 від 05.02.2020 втрачають силу з моменту підписання цього договору, а саме:

7.1 положення пунктів 3.3 та 3.4 додаткового договору №1 від 05.02.2020;

7.2 положення пункту 3 додатку №1 до додаткового договору № 1 від 05.02.2020.

Відповідно до п. 8 додаткового договору №2 сторони цього договору погодили, що положення договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №1 від 05.02.2020, за винятком положень визначених в пункті 7 цього договору зберігають свою силу до закінчення їх дії - 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання сторонами цього договору.

До матеріалів позовної заяви додано акт №1 від 13.10.2020 приймання-передачі наданих послуг до договору №9 від 05.02.2020 (т.1 а.с. 33), підписаний та скріплений печатками першого та другого відповідачів, згідно якого сторони підтверджують виконання умов договору консультантом надано послуги загальною вартістю 870000 грн.

Згідно акту приймання-передачі № 2 від 13.10.2020 (т. 1 а.с. 34) до договору № 9 від 05.02.2020 та додаткового договору №1 від 05.02.2020, підписаного та скріпленого печатками першого та другого відповідачів, загальна вартість робіт замовника за договором складає 1095000,00 грн. з ПДВ. ПДВ складає 182500,00 грн. Загальна вартість сировини та матеріалів складає 3367831,28 грн. з ПДВ. Сторонами підтверджено, що загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ. Уречевленим результатом виконаних замовником робіт згідно з договором є урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) , що складає загалом бункерної ваги 895,36 т. Даним актом засвідчено, що консультант приймає виконані замовником роботи та їх уречевлений результат в урожаї 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) .

Між першим та другим відповідачем підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі №3 від 13.10.2020 (т. 1 а.с. 35) до договору від 05.02.2020 №9 та додаткового договору № 1 від 05.02.2020. Згідно акту № 3 уречевленим результатом діяльності замовника та консультанта, згідно з договором є урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) , що складає загалом бункерної ваги 895,36 т. Сторони погодили, що вартість урожаю (продукції) складає 5280,00 грн. за одну тону з врахуванням ПДВ. Загальна вартість уречевленого результату виконаних робіт (вирощеного урожаю (продукції)) складає 4727500,80 грн. з ПДВ. Цим актом засвідчено, що консультант приймає від замовника результат виконання робіт за договором уречевлений в урожаї 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в повному обсязі. Консультант передає замовнику, а замовник приймає від консультанта уречевлений результат виконання робіт замовника за договором, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т, за ціною 5280,00 грн. за одну тону з врахуванням ПДВ, загальною вартістю 4727500,80 грн. з ПДВ.

Між першим та другим відповідачем підписано та скріплено печатками акт узгодження виконаних зобов`язань №4 від 13.10.2020 (т. 1 а.с. 36) до договору від 05.02.2020 № 9 та додаткового договору № 1 від 05.02.2020. Даним актом сторони підтверджують, що загальна вартість наданих консультантом послуг складає 870000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом № 1 від 13.10.2020; загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №2 від 13.10.2020; загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного урожаю (продукції)) складає 4727500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актами №2 від 13.10.2020 та № 3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання замовника виконані перед консультантом за договором складають 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актами № 1 від 13.10.2020, № 2 від 13.10.2020, № 3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання консультанта виконані перед замовником за договором складають 5597500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актами № 1 від 13.10.2020, № 2 від 13.10.2020, № 3 від 13.10.2020.

Прокурором вказано про те, що пунктом 7 додаткового договору №2 фактично змінено умови договору №9 від 05.02.2020 щодо кількості виготовленої продукції та загальної ціни урожаю, який підлягає поставці; зазначені правочини є удаваними, оскільки їх вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, договори укладено з порушенням земельного законодавства, з огляду на що вони підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки - поверненню.

У матеріалах справи наявна копія акту звірки від 15.10.2020 №7, який підписаний першим та другим відповідачем та скріплений печатками сторін, згідно якого дебет ДС Маяк складає 14669,52 грн.(т. 1 а.с. 226).

До матеріалів позовної заяви додано копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою № 673-ДК/573/АП/09/01/-20 від 23.09.2020 (т. 1 а.с. 91-94), складеного Відділом контролю за використанням та охороною земель у Бобровицькому, Носівському, Ніжинському районах та м. Ніжині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Згідно акту було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок комунальної власності, які знаходяться у постійному користуванні Дослідної станції Маяк ІОБ НААН України, на території Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області кадастрові номери 7423385200:10:001:0023, 7423385200:05:002:0025.

В ході перевірки встановлено, що вказані ділянки використовуються для вирощування сільськогосподарської культури (кукурудза врожай 2020) без будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених діючим земельним законодавством України. Зазначене також підтверджено матеріалами кримінального провадження №42020271180000125 від 25.08.2020 за ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (т. 1 а.с.42-45).

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилається на те, що між першим та другим відповідачем існують відносини з передання у користування земельних ділянок, метою яких є отримання прибутку від врожаю кукурудзи, яка там вирощується, а умови укладених договорів між відповідачами свідчать про те, що останні фактично уклали договори оренди земельної ділянки. Укладення оскаржуваних договорів з метою приховування іншого правочину, а саме договору оренди землі, що свідчить про удаваність, є підставою для визнання договорів недійсними в судовому порядку. Прокурор зазначає про неотримання першим відповідачем погодження органу управління Підприємством під час укладення оскаржуваних правочинів. У зв`язку із тим, що ТОВ РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС незаконно набуло право на користування земельними ділянками наукової установи а державне майно використовується не за цільовим призначенням, позов заявлено в інтересах держави, з метою відновлення порушених прав на користування Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України земельними ділянками.

Листом № 66-7627 від 13.08.2020 та повторно листом №66-8675 вих20 від 05.10.2020 прокуратура повідомила про виявлені порушення вимог чинного законодавства Національну академію аграрних наук України (позивач у справі) (т. 1 а.с. 104, 105). Відповіді отримано не було.

Ніжинською місцевою прокуратурою направлено Національній академії аграрних наук України повідомлення в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру № 66-9265вих20 від 17.11.2020 з проханням направити на адресу прокуратури інформацію чи вживалися НААН заходи щодо визнання договорів недійсними, їх розірвання, якщо не вживалися то з яких причин та чи будуть вживатися у подальшому (т.1 а.с. 107-110).

Заходів реагування позивачем не вжито, належного захисту інтересів держави не здійснено.

Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, оскільки у даному випадку Національна академія аграрних наук України, незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів не здійснила, у зв`язку із чим вони залишаються порушеними, а тому у прокуратури наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі саме Національної академії аграрних наук України.

Після подання позову до суду листом №10.3-03/330 від 02.12.2020 (т.2 а.с. 66) Національна академія аграрних наук України надала відповідь Ніжинській місцевій прокуратурі про те, що не вживала заходів щодо визнання договору №9 від 05.02.2020 недійсним та його розірвання, оскільки Дослідна станція Маяк не повідомляла Академію про укладення договору та не зверталась щодо його погодження (копія листа додана до матеріалів справи).

Відповідачі у поданих відзивах на позовну заяву щодо позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що прокурор звернувся з позовом до суду усупереч чинним нормам законодавства України, адже він не має належних правових підстав звертатися від імені позивача - Національної академії аграрних наук України, оскільки позивач має належні правові засоби захисту його інтересів; нормами законодавством України не передбачено правових підстав для погодження договорів, що укладалися ДС Маяк з Національною академією аграрних наук України.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано "Повідомлення (в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") № 66-9265вих20 від 17.11.2020 (т.1, а.с. 107-110).

Позивачем не оспорюється факт отримання зазначеного повідомлення прокуратури та наявність підстав для представництва позивачем не оскаржується.

16.02.2021 першим відповідачем подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду №21/22 від 15.02.2021, у якій повідомлено про те, що на адвокатський запит № 172/АЗ/20 від 10.12.2020 Національна академія аграрних наук України надала відповідь про те, що позивач має всі можливості для здійснення представництва інтересів позивача, в тому числі у судах, а саме до структури позивача входить Відділ правового забезпечення .

Таким чином, вказаним листом Національна академія аграрних наук України повідомила про наявність можливості самостійно захистити свої інтереси, зокрема, у суді.

При цьому листами № 66-7627 від 13.08.2020, №66-8675 вих20 від 05.10.2020 прокуратура повідомляла позивача про виявлені порушення вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 104, 105). Відповіді отримано не було. Заходів реагування позивачем не вжито, належного захисту інтересів держави не здійснено.

У даному випадку можуть бути порушені соціальні та економічні інтереси держави, оскільки ймовірна незаконна передача землі у оренду суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - розпорядження земельними ділянками державної власності, що становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Не здійснення захисту вказаних інтересів свідчить про наявність порушень інтересів держави у розумінні ст.23 Закону України Про прокуратуру та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала бездіяльність Національної академії аграрних наук України щодо усунення порушень, які мали місце під час незаконної передачі земельних ділянок на території Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в оренду та використання земель державної форми власності ТОВ РЕМАВТОКОМТТЛЕКТ-СЕРВІС , які на праві постійного користування належать Дослідній станції Маяк , свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави вищевказаною науковою організацією.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що Національній академії аграрних наук України відомо про допущені порушення при укладенні оскаржуваних правочинів, належних заходів для захисту інтересів держави та для усунення порушень останньою не вжито, що є підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Вказане спростовує доводи відповідачів щодо звернення прокурора з позовом до суду від імені позивача - Національної академії аграрних наук України, що є порушенням норм чинного законодавства України

Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру виконано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).

За змістом ст. 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними укладених між відповідачами договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020 у зв`язку з наявністю у сторін договору наміру приховати вчинення договору оренди земельної ділянки.

У матеріалах справи наявний Державний акт на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999, відповідно до якого першому відповідачу передано у постійне користування земельні ділянки площею 401,7 га на території Крутіської сільської ради для проведення наукової та виробничої діяльності.

У листі позивача №10.3-03/330 від 02.12.2020 (т.2 а.с. 66) повідомлено про те, що Дослідна станція Маяк не повідомляла Академію (позивача) про укладення договору та не зверталась щодо його погодження.

Відповідно до ч. 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом положень ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статей 626, 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації йдеться про два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином (постанова Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/408/17).

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Таким чином, для визнання оспорюваних договорів удаваними позивачем має бути доведена спрямованість волі обох сторін договору (наявність у обох сторін договору умислу) на: породження правовідносин саме за договором про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт; приховання правовідносин за договором оренди земельної ділянки договором про надання послуг. При чому для задоволення позову необхідно встановити не лише те, що правочин є удаваним, але й наявність порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків. (п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №927/451/18).

За матеріалами справи судом встановлено :

- відповідно до п. 1.1 договору замовник (відповідач 2) замовив, а консультант (відповідач 1) зобов`язався надавати науково-консультаційні послуги по веденню технологічного процесу вирощування сільськогосподарської продукції на площі 250 га в межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до вимог та умов, встановлених в технологічну процес-карту. Пунктом 3.4 договору сторони обумовили, що продукція врожаю 2020 року належить замовнику, оскільки ним забезпечено для виконання науково-консультаційної програми наявну техніку, обслуговуючий персонал та за власний рахунок понесені витрати посівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, паливно-мастильних матеріалів для вирощування та збирання врожаю 2020 року та ним взято на себе ризик непередбачених збитків;

- за додатковим договором № 1 до договору № 9 від 05.02.2020 (т. 1 а.с. 26-27) замовник зобов`язався виконати роботи, що є результатом спільної діяльності сторін , зокрема поставити консультанту сировину, матеріали та виконати роботи, а консультант - прийняти їх та у розмірі їх вартості відшкодувати замовнику вартість понесених замовником витрат, здійснивши на його користь поставку продукції; місце виконання робіт - земельні ділянки консультанта.

Як вбачається із предмету спірного договору, сторони домовились про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг в сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Звертаючись із позовом, прокурор зазначає про недійсність оспорюваного договору з огляду на його удаваність, оскільки під договором про надання науково-консультаційних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки державної форми власності.

З матеріалів справи суд доходить висновку про те, що незалежно від того, як його називають сторони оспорюваний правочин не містить ознак ані договору послуг, ані договору підряду, ані інвестиційного договору і не є жодним з них.

Попри те, що у п. 1.1 договору зазначено, що сторони уклали договір про надання науково-консультаційних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції, у п. 1.2 договору визначено, що Замовник (відповідач 2 у справі) у період дії договору зобов`язався забезпечити для виконання науково-консультаційної програми та обробітку землі наявну техніку та обслуговуючий персонал та, крім того, на свій ризик та за рахунок власних коштів виконувати навчальні роботи по обробітку учбових площ згідно додатків до договору; фактична площа погоджується актом.

До матеріалів справи жодним з відповідачів у справі не надано передбаченої умовами пункту 1.1 договору технологічної процес-карти, не зазначено про її існування взагалі.

Попри те, що у пункті 1.1 договору вказано, що земельні ділянки підлягають використанню за призначенням, не підлягають вилученню та їх статус залишається незмінним весь період дії договору, сторони у договорі фактично передбачили не вилучення, а строкове платне використання вказаних земельних ділянок відповідачем 2 для вирощування сільськогосподарської продукції, про що прямо зазначили у пункті 1.2 договору .

Таким чином, використання земельних ділянок на території Крутівської сільської ради, які належать першому відповідачу на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999, здійснює безпосередньо другий відповідач з метою отримання прибутку за результатами обробітку землі, що знаходиться у постійному користуванні відповідача 1, та вирощування сільгосппродукції.

Вищезазначені обставини підтверджуються також актом перевірки дотриманнявимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №673-ДК/573/АП/09/01/-20 від 23.09.2020 (т.1 а.с.91-94) та матеріалами кримінального провадження №42020271180000125 від 25.08.2020 за ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Надаючи оцінку предмету та умовам договорів метою яких є надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт, дослідивши їх правову природу, суд дійшов висновку про те, що названі договори містять усі загальні ознаки, притаманні договору оренди земельної ділянки .

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч.8 ст. 93 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, 19.08.2020 у справі № 915/1302/19.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу (із змінами) передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ст. 4 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу національні галузеві академії наук надають дозвіл організаціям, що віднесені до відання національних галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій .

Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2011 (протокол №14) Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів затверджено порядок погодження та обліку господарських договорів, предметом яких є використання землі та майна установ, підприємств та організацій, що входять до відання НААН. Пунктами 1, 2, 3 порядку, передбачено, що цей порядок регулює організаційні правові, фінансові відносини, що виникають при укладенні господарських договорів, предметом яких є надання послуг з обробітку ґрунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур (далі - договір підряду). Метою регулювання цих відносин є посилання контролю за дотриманням чинного законодавства при укладенні договорів підряду та технології вирощування сільськогосподарських культур за умовами розрахунків підприємств, установ та організацій за надані послуги. Для погодження договору підряду установи, підприємства і організації надсилають науковій установі, якій вони безпосередньо підпорядковані, лист-клопотання довільної форми за підписом керівника, договір підряду, підписаний сторонами і завірений печатками, та техніко-економічне обґрунтування необхідності укладення даного договору. Дослідні господарства, безпосередньо підпорядковані НААН, такі матеріали надають Академії.

Жодних доказів погодження укладення спірного договору та додаткових договорів до нього із позивачем відповідачами у справі не надано.

За умовами спірних угод перший відповідач фактично передав земельні ділянки в користування другому відповідачу (ТОВ "РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС"), при цьому не будучи її власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам.

Таким чином, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок.

Як встановлено судом, оспорювані договори містять умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію (п. 1.1 , 1.2 3.4 договору №9 від 05.02.2020), а умовами договору №2 від 13.10.2020 погоджено спосіб та умов розрахунків виконаних робіт на переданих в оренду земельних ділянках площею 250 га.

Зміст погоджених сторонами умов спірних договорів є підтвердженням того, що перший відповідач (землекористувач спірними земельними ділянками) фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках та надав право її обробки другому відповідачу (ТОВ "РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС").

Згідно ч.2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України , здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Приписами статті 125 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Враховуючи зміст вищенаведених умов оспорюваних правочинів, досліджуючи правову природу означених договорів, суд дійшов висновку, що договір №9 від 05.02.2020 та додатковий договір №2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020 підлягають визнанню недійсними, оскільки не відповідають наведеним вище нормам закону.

Заявляючи вимогу про визнання недійсними договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020 прокурор вимогу щодо визнання недійсним додаткового договору № 1 від 05.02.2020 до договору № 9 від 05.02.2020 не заявив.

За таких обставин, вимога заступника керівника Ніжинської окружної (місцевої ) прокуратури Чернігівської області про визнання недійсним договору №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс" та визнання недійсним додаткового договору № 2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс" є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідачів щодо відсутності у правових нормах законодавства України правових підстав для погодження договорів, що укладалися ДС Маяк , з Національною академією аграрних наук України спростовується матеріалами справи та встановленими судом обставинами, а також наведеними вище нормативними актами.

Клопотання першого відповідача про залишення позовної заяви без розгляду №21/22 від 15.02.2021 задоволенню не підлягає, оскільки у даній справі прокурор обґрунтовано та у межах своїх повноважень звернувся до суду з метою захисту інтересів держави.

Суд доходить висновку про те, що позовні вимоги прокурора обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом Прокуратурою Чернігівської області згідно платіжного доручення №617 від 25.03.2020 сплачено 4204 грн. судового збору.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідачів підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 4204 грн. судового збору.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс";

3. Визнати недійсним додатковий договір № 2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремавтокомплект-Сервіс".

4. Стягнути з Дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, вул. Незалежності, 39, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645, код 32585608, на користь Чернігівської обласної прокуратури, 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008, призначення платежу: повернення судового збору (судових витрат) , 2102 грн. 00 судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМАВТОКОМПЛЕКТ-СЕРВІС" , вул. Генерала Тхора, 148, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 31097550, на користь Чернігівської обласної прокуратури, 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008, призначення платежу: повернення судового збору (судових витрат) , код 02910114, 2102 грн. 00 судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 28.05.2021.

Суддя М.О. Демидова