Ухвала

від 01.06.2021 по справі 190/1344/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 190/1344/19

провадження № 61-8236ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Октавія , Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 13 травня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у вищевказаній справі, з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі зазначають клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримала засобами поштового зв`язку 19 квітня 2021 року. На підтвердження зазначеного надає конверт апеляційного суду з трек номером 4900090212260.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки з наданих до клопотання доказів убачається, що оскаржувану постанову апеляційного суду представник заявника дійсно отримала 19 квітня 2021 року та звернулася з касаційною скаргою 13 травня 2021 року, що є підставою для його поновлення.

Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не містить підстав на яких подається касаційна скарга, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та до переоцінки вказаних обставин.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.

Крім того, до касаційної скарги додано квитанцію від 05 травня 2021 року № 190 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1 816,00 грн, проте зазначена сума судового збору не може вважатись належною, з урахуванням наступного.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції Закону на час подання касаційної скарги, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Як убачається з судових рішень першої та апеляційної інстанцій, предметом позову є розірвання договору оренди землі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у спорах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Оскільки із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити розмір платежів за користування земельною ділянкою за три роки, заявнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його з урахуванням вже сплаченої суми за наступною формулою (розмір платежів за користування земельною ділянкою за три роки ? 1 % ? 200 %).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без руху до 01 липня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без руху до 01 липня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Суддя І. Ю. Гулейков