Ухвала

від 30.06.2021 по справі 190/1344/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 190/1344/19

провадження № 61-8236ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Октавія , Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Октавія (далі - ФГ Октавія ), Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про розірвання договору оренди.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25 січня 2018 року ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) площею 6,67 га. Рішенням сесії Саксаганської сільської ради від 03 липня 2019 року № 1304 йому виділено земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) площею 6,67 га від земельної ділянки загальною площею 47,2925 га кадастровий номер 1224581200:01:003:0284 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, що належали колишньому КСП Дружба на території Грушуватського старостинського округу Саксаганської об`єднаної територіальної громади П`ятихатського району Дніпропетровської області. Виготовивши технічну документацію на земельну ділянку, отримати кадастровий номер неможливо, оскільки його земельна ділянка входить до вже зареєстрованої в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, яка має кадастровий номер 1224581200:01:003:0284 та використовується ФГ Октавія на підставі договору оренди землі від 17 травня 2012 року, який укладено між ФГ Октавія та П`ятихатською районною дежавною адміністрацією. 03 серпня 2018 року розпорядженням голови П`ятихатської районної державної адміністрації у зв`язку з витребуванням земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) направлено ФГ Октавія угоду про розірвання договору оренди землі, але останні категорично відмовляються виконувати вказане розпорядження. Тому позивач, уточнивши позовні вимоги, просив розірвати договір оренди від 27 січня 2012 року, укладений між Саксаганською сільською радою та ФГ Октавія , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29490022 на земельну ділянку площею 47,295 га. кадастровий номер 1224581200:01:003:0284, змінений додатковою угодою від 21 жовтня 2019 року № 1.

Заочним рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди землі від 17 травня 2012 року, укладений між Саксаганською сільською радою та ФГ Октавія , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29490022 (спеціальний розділ) від 17 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 1224581200:01:003:0284, площею 47,295 га та змінений додатковою угодою від 21 жовтня 2019 року № 1. Стягнуто з ФГ Октавія та Саксаганської сільської рада П`ятихатського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн, з кожного.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ФГ Октавія задоволено. Заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 13 травня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у вищевказаній справі, з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження постанови, касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, зокрема: подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження та доплати судового збору виходячи з ціни позову.

У червні 2021 року від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема уточнена редакція касаційної скарги, розрахунок судового збору, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копія оспорюваного договору оренди землі та квитанція від 15 червня 2021 року № 54 про сплату судового збору у розмірі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про розірвання договору оренди визначається сукупністю платежів, що залишається до кінця дії договору але не більше ніж за три роки.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

З наданих на усунення недоліків касаційної скарги матеріалів убачається, що орендна плата згідно зі спірним договором становить 4 351,13 грн на місяць, строк дії договору становить 49 років.

А отже, ціна позову у цій справі становить 156 640,68 грн (4 351,13 х 12 місяців) х 3), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,заявник ані в первинній редакції касаційної скарги, ані в уточненій не зазначив.

Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (рішення від 09 жовтня 2018 року Азюковська проти України ).

Разом із цим, зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Октавія , Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про розірвання договору оренди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик