Рішення

від 26.03.2021 по справі 761/22055/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22055/20

Провадження № 2/761/2645/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Мальцева Д.О.

за участю секретаря - Войновський О.І.

позивач ОСОБА_1

представник третьої особи Бублієв Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінговий центр прокурорів України, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Офіс Генерального прокурор,а про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії (далі по тексту - відповідач-1), Тренінгового центру прокурорів України (далі по тексту - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: офіс Генерального прокурора, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.06.2020 року позивача було звільнено з посади викладача відділу підготовки забезпечення досудового розслідування інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України згідно із наказом від 02.06.2020 року № 255-к.

Позивач вважає його звільнення незаконним, оскільки відповідач-1 порушив установлений законом порядок звільнення, а саме - не виконав обов`язок щодо подальшого працевлаштування позивача та не встановив факту неможливості переведення на роботу до реорганізованої установи.

Так, позивач вважає, що Тренінговий центр прокурорів було створено на базі Національної академії прокуратури України та обидві установи мають однакові основні функції і завдання, а саме: підвищення кваліфікації прокурорів та здійснення спеціальної підготовки на посаду прокурора. А тому позивач стверджує, що Тренінговий центр прокурорів є по суті правонаступником Національної академії прокуратури України, а отже позивачу мала б бути запропонована робота в новоствореній установі, оскільки фактично відбулась реорганізація підприємства шляхом перетворення.

Також позивач зазначив, що факт надання заступником директора Тренінгового центру прокурорів пропозицій щодо працевлаштування у новоствореній установі лише обраним працівникам Національної академії прокуратури України є виявом дискримінації.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 02.06.2020 року № 255-к про його звільнення з посади викладача відділу підготовки забезпечення досудового розслідування інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України. Поновити його на роботі у Тренінговому центрі прокурорів України з дати звільнення з посади викладача відділу процесуального керівництва та криміналістичного забезпечення досудового розслідування інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України на рівнозначну за своїми функціональними обов`язками посаду. Стягнути з Тренінгового центру прокурорів України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.06.2020 року до дня поновлення на роботі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про витребування доказів у Державної податкової служби України відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС про суми доходів виплачених ОСОБА_1 за період з 17.06.2020р. до поточної дати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2021 року заяву позивача про допит свідків задоволено. Викликано у судове засідання у якості свідків ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) для допиту у судовому засіданні. Свідків попереджено про кримінальну відповідальність яка передбачена ст.ст.384-385 КК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінговий центр прокурорів України, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Офіс Генерального прокурора про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

02.11.2020 року відповідачем-1 подано відзив.

12.11.2020 року відповідачем-2 подано відзив.

13.11.2020 року офісом Генерального Прокурора подано пояснення.

03.02.2021 року відповідачем-1 подано заперечення на відзив.

08.02.2021 року відповідачем-2 подано заперечення на відповідь на відзив.

25.02.2021 року відповідачем-1 подано пояснення.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 02.06.2020 року № 255-к Національної академії прокуратури України позивача було звільнено з посади викладача відділу підготовки забезпечення досудового розслідування інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.163 т.1).

Вказаному наказу передувало попередження про вивільнення від 06.04.2020 року № 13/430.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 р. № 9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Частинами 1, 2 статті 49-2 КЗпП встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Аналіз зазначеної норми КЗпП надає підстави для висновку про те, що чинне законодавство про працю встановлює обов`язок роботодавця запропонувати працівнику при вивільненні іншу посаду відповідно кваліфікації та досвіду працівника, а оцінку зазначених факторів залишає на розсуд роботодавця.

Згідно статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Разом із тим, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 175 Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури постановлено ліквідувати Національну академію прокуратури України.

Згідно із наказом генерального прокурора від 05.03.2020 року № 129 було вирішено припинити Національну академію прокуратури України шляхом ліквідації.

Наказом генерального прокурора від 05.03.2020 року № 130 було утворено Тренінговий центр прокурорів України на базі Національної академії прокуратури України, що ліквідується.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 було повністю дотримано передбачену законом процедуру звільнення позивача з роботи, яка передбачена для ліквідації підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Посилання позивача з приводу того, що відповідач-2 є фактичним правонаступником відповідача-1 не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені жодним документом.

Саме по собі посилання позивача на висновки Верховного Суду в адміністративних справах щодо функціонального правонаступництва не може слугувати підтвердженням того, що і в даному випадку Тренінговий центр прокурорів України є правонаступником Національної академії прокуратури України, оскільки з огляду на положення статуту відповідача-2 завданнями Тренінгового центру прокурорів є підвищення кваліфікації прокурорів; підготовка осіб, які успішно пройшли процедуру добору на посаду прокурора; підвищення кваліфікації державних службовців, у тому числі органів і прокуратури, з метою розвитку професійної компетентності, а також працівників інших органів правопорядку, державних органів, установ, організацій незалежно від форми власності; добір та навчання тренерів (викладачів) з метою виконання завдань, зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту; координацію діяльності регіональних відділень з метою ефективного виконання завдань, зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту; міжнародне співробітництво.

Тоді як завданнями Національної академії прокуратури України були: здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора з метою отримання та удосконалення ними знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення правил прокурорської етики та засвоєння правил особистої безпеки прокурора. Підвищення кваліфікації працівників прокуратури, у тому числі і військових прокурорів. Впровадження в процес спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора та підвищення кваліфікації прокурорів позитивного досвіду прокурорської діяльності (у тому числі досвіду іноземних держав), інноваційних форм викладання. Організація та проведення наукових досліджень у галузі права з метою впровадження результатів наукової роботи та їх подальшого використання у прокурорській діяльності. Взаємодія з державними органами, навчальними та науковими установами, у тому числі міжнародними, для організації науково-методичного Убезпечення прокурорської діяльності та діяльності державних службовців і прокуратури. Сприяння у діяльності органів прокурорського самоврядування та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Налагодження міжнародних зв`язків і здійснення міжнародної діяльності Академії. За дорученням Генеральної прокуратури України та зверненнями інших уповноважених органів брати участь у підготовці нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання діяльності прокуратури.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що процедуру звільнення позивача з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було дотримано відповідачем.

При цьому, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо порушення процедури звільнення позивача, оскільки вказані обставини встановлюються певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім цього, покази свідків щодо проведення тренінгу з підвищення кваліфікації прокурорів на прохання колишнього в.о. директора ТЦПУ не доводять порушення відповідачем порядку звільнення позивача із займаної посади.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не доведені позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Оскільки в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення судом відмовлено, суд вважає, що і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу також слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінговий центр прокурорів України, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Офіс Генерального прокурора про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя