Постанова

від 24.05.2021 по справі 530/276/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/276/21 Номер провадження 22-ц/814/1064/21Головуючий у 1-й інстанції Дем`янченко С. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Олександра Петровича

на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2021 року у складі судді Дем?янченка С. М.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року адвокат Остапенко О. П., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження , у якому просив визнати недійною додаткову угоду № 20 від 20.09.2016 до договору оренди землі, зареєстрованого за № 041055502849 від 23.12.2010, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ Відродження ; скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права № 1678059 від 06.10.2016 державного реєстратора Манойло Н. А., Тарасівська сільська рада Полтавської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати ТОВ Відродження негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,3999 га, кадастровий номер 5321387800:00:041:017, стягнути з ТОВ Відродження на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2021 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала мотивована тим, що заявником у встановлений строк не було виконано вимоги, визначені в ухвалі суду про залишення заяви без руху.

Не погодившись з даною ухвалою, адвокат Остапенко О. П. в інтересах позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем 19.02.2020, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви відповідно до статті 123 ЦПК України є 01.03.2021.

Разом з тим, 01.03.2021 позивачем поштовим відправленням № 0500365657770 до суду було відправлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, а тому висновки суду, що в установлений строк недоліки позовної заяви не усунені, є безпідставними.

Крім того вважає, що позовна заява відповідає вимогам ЦПК України, тому не мала бути залишена судом без руху та підстави для її повернення відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК).

Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, подану від імені ОСОБА_1 адвокатом Остапенко О. П., на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у наданий строк недоліків позовної заяви, яка не відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України, не усунув.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом в порядку позовного провадження урегульовано главою 1 розділу ІІІ ЦПК України. Подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, а саме: неподання позивачем оригіналу квитанції про сплату судового збору, відсутності відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відсутності обґрунтування того, в чому полягає порушення прав позивача.

Надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснено процесуальні наслідки невиконання ухвали суду у встановлений строк.

Копія ухвали була отримана представником позивача 19.02.2021, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26).

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про повернення заяви позивачу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху та повертаючи її вподальшому позивачеві, як неподану, суд першої інстанції вважав, що заява не відповідає вимогам процесуального закону, що перешкоджає суду з`ясувати наявність спору між сторонами та визначитись яким чином порушені права позивача ОСОБА_1 , при цьому суд вдався до оцінки підставності позову, що на даній стадії процесу не допускається.

Висновок суду першої інстанції щодо того, що у позовній заяві не вказано, у чому полягає порушення, невизнання або оспорювання прав ОСОБА_1 , є передчасним, адже позовна заява містить виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, і посилання на відповідні докази. Вирішення питання щодо обґрунтованості позову, достатності та належності поданих доказів, наявності підстав для задоволення позову в залежності від того, чи порушені права позивача, має бути здійснено під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Також не може бути підставою для повернення позовної заяви позивачу та обставина, що позивачем не усунуто недоліки та не надано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, оскільки як передбачає пункт 6 частини третьої статті 175 ЦПК України, яким визначено таку вимогу до позовної заяви, такі відомості в позовній заяві повинні зазначатися лише у разі, якщо проводилися заходи досудового врегулювання, або якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Відповідно до статті 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Земельний кодекс України у главі 25 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування. Проте відповідно частини другої статті 158 ЗК України спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб належать до виключної компетенції суду.

За приписами статей 204, 215 ЦК України недійсність оспорюваного правочину може бути визнана лише судом.

Таким чином, виходячи із предмета спору, суд першої інстанції безпідставно зобов`язав позивача вказати заходи досудового врегулювання спору, які у такій категорії справ не застосовуються.

По справі також встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано посвідчену адвокатом копію квитанції від 15.02.2021 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 3 632 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частин першої, другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України перевіряється відповідно до Закону України Про судовий збір . Обов`язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором та відсутність оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору, не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми судового збору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, одержавши 19.02.2021 ухвалу суду про залишення позовної заяви буз руху, 01.03.2021, тобто у визначений судом десятиденний строк, представник позивача ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку направив до Зінківського районного суду Полтавської області заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з оригіналом квитанції про сплату судового збору (а.с. 35, 36).

Відповідно до частини шостої статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи, що документи на усунення недоліків позовної заяви були здані на пошту до закінчення встановленого судом строку, колегія суддів вважає, що ухвала Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2021 року постановлена передчасно, без урахування часу, необхідного для поштового пересилання документів.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 позивачеві суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення необґрунтованої ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Олександра Петровича - задовольнити.

Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2021 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна