Постанова

від 27.05.2021 по справі 640/19447/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19447/20 Головуючий у 1 інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кобаля М.І.

Коротких А.Ю.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" до Київської міської ради, третя особа - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив визнати протиправними та нечинними: Розділ І в частині: "та оформлення договорів пайової участі"; пункт 3.4 в частині "та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь"; абзац 3 пункту 4.1; пункт 4.3; Розділ V; пункт 6.1; пункт 6.5; пункт 6.7; пункт 7.1; Розділ VIII Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року №411/1415 із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 року №460/8033.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка визначала порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, виключено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20 вересня 2019 року №132-ІХ.

13 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Київської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва було затверджено відповідний порядок.

20 вересня 2019 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України .

19 грудня 2019 року Київською міською радою було прийнято рішення №460/8033 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , з метою приведення порядку у відповідність до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні .

Не погоджуючись із окремими положеннями Порядку №411/1415, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 1 статті 118 Конституції України передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації .

Частиною другою статті 118 та частиною другою статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини другої статті 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV Перехідні положення ).

Таким чином, Конституція України уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

15 січня 1999 року прийнято Закон України Про столицю України - місто-герой Київ № 401-XIV.

Вищевказаним Законом визначено спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Статтею 1 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 579/579 визначено, що Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про статус депутатів місцевих рад", іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), відповідно до Конституції України, визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 59 вищевказаного Закону передбачено особливості прийняття актів органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР закріплено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно частини 5 статті 59 Закону № 280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

За приписами частини 11 Закону № 280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки

Підпунктом 5 пункту а статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, Київська міська рада рішенням від 15 листопада 2016 року №411/1415 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок №411/1415).

Підпунктом 3.1 пункту III вищевказаного Порядку №411/1415 передбачено, що пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно п.п. 3.2 п. IV Порядку №411/1415, пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Відповідно до п.п. 3.4 п. IV Порядку №411/1415, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Положеннями підпункту 4.1 пункту IV Порядку №411/1415 передбачено, що замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).

У відповідності до п.п. 4.3 п. IV Порядку №411/1415, кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь.

Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Підпунктом 5.1.1 пункту V Порядку №411/1415 визначено, що підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладання договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" просить визнати протиправними та нечинними: Розділ І в частині: "та оформлення договорів пайової участі"; пункт 3.4 в частині "та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь"; абзац 3 пункту 4.1; пункт 4.3; Розділ V; пункт 6.1; пункт 6.5; пункт 6.7; пункт 7.1; Розділ VIII Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033.

Колегія суддів зазначає, в силу положень Конституції України, Закону України Про столицю України - місто-герой Київ та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Київська міська рада є єдиним в організаційному відношенні органом, до повноваження якого віднесено приймати відповідні нормативно-правові акти та пропозиції з питань, що стосуються розвитку міста Києва, а відтак, і затверджувати порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі для розвитку інфраструктури населеного пункту.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20 вересня 2019 року №132-ІХ були внесенні зміни до ряду законодавчих актів України, зокрема, у Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

Так, частиною 2 пункту 13 Закону №132-ІХ вирішено виключити частину п`яту статті 30 та статтю 40 Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-ІХ визначено, що пункти 10-13 розділу 1 цього Закону, набирають чинності з 01 січня 2020 р.

Водночас, положеннями частини 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ передбачено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у розмірі та порядку, передбаченому Законом № 132-ІХ.

Відповідно до пункту 3 частини 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

У зв`язку з вищевказаними нормами законодавства, 19 грудня 2019 року Київською міською Радою було прийнято рішення №460/8033 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , яким Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва з 01 січня 2020 року було приведено у відповідність до норм Закону №132-ІХ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задля уникнення зловживань зі сторони суб`єктів господарювання та стимулювання їх до виконання своїх грошових зобов`язань у вигляді сплати пайових внесків, а також, з метою уточнення вимог Закону №132-ІХ, відповідачем було прийнято рішення Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва , яке конкретизувало окремі його положення, що само по собі не суперечить вимогам основного Закону. При цьому, прийнятий Порядок фактично унормував правовідносини між учасниками відносин, в тому числі, в частині встановлення відповідальності за несвоєчасне або неповне виконання грошових зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з однієї сторони і Товариством з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ з другої сторони було укладено Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23 березня 2020 року №60, предметом якого є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв`язку із реконструкцією житлового будинку літ. А загальною площею 18076,20 кв.м.

Колегія суддів враховує, що умови вищевказаного Договору №60 були предметом розгляду у господарській справі №910/9626/20 за позовом ТОВ КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійним Договору № 60 пайової участі у створенні і розвитку соціальної інфраструктури міста Києва від 23.03.2020 року та за зустрічним позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ про стягнення заборгованості в розмірі 5 717 820,33 грн.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 09 лютого 2021 року у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 212 233 грн. 66 коп. основної заборгованості, 99 032 грн. 44 коп. інфляції, 406 554 грн 23 коп. пені та 85 767 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Також, слід зазначити, що листами від 03.04.2020 року за вих. №03/04/2020-1 та від 29.04.2020 року за вих. №28/04/20-1 ТОВ "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" зверталося до Департаменту, в яких просило не нараховувати пеню та продовжити строк виконання покладеного зобов`язання щодо сплати пайового внеску до 31.05.2020 р. включно, а також, сплатило 100 000,00 грн пайового внеску.

З огляду на вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було здійснено ряд дій, які свідчать про схвалення умов укладеного договору, а відповідно, і прийняття на себе зобов`язання щодо порядку та умов проведення розрахунків та відповідальність за невиконання або неналежне виконання цих умов договору.

Щодо посилання апелянта на те, що статтю 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка визначала порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, виключено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20 вересня 2019 року №132-ІХ, слід зазначити наступне.

Як було вищевказано, Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415, відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Колегія суддів враховує, що статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено Законом №132-ІХ, водночас зазначає, що стаття 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі якої теж було прийнято рішення Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415, на даний час є чинною та не скасованою.

З приводу посилання апелянта на лист Державної регуляторної служби України від 24 квітня 2020 року №2452/0/20-20, яким Державна регуляторна служба України звернулась до Київської міської ради з пропозицією щодо скасування рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції приймає до уваги лист Київської міської ради від 02 червня 2020 року №08/286-106, яким надано відповідь на лист Державної регуляторної служби України від 07 травня 2020 року про необхідність скасувати рішення Київської міської ради від 15.11.2016 року №411/1415 Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та в якому відповідач зазначив, що вказаний Порядок повністю відповідає нормам Цивільного та Господарського Кодексу України, Закону № 132-ІХ, а отже, правові підстави для його скасування відсутні.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.07.2020 року у справі № 909/1143/19, від 09.07.2020 року у справі 910/9641/19 та ухвалу від 22.10.2020 року у справі №910/10794/19 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дані судові рішення прийняті Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши обставини справи, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, в т.ч. положення розділу І в частині: та оформлення договорів пайової участі ; пункт 3.4 в частині та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь ; абзац 3 пункту 4.1; пункт 4.3; Розділ V; пункт 6.1; пункт 6.5; пункт 6.7; пункт 7.1; Розділу VIII Порядку, повністю відповідають нормам Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України та Закону № 132-ІХ, а тому скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) вказав на те, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 288, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ГРУП ПОЗНЯКИ" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кобаль М.І.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 01.06.2021 р.