Ухвала

від 31.05.2021 по справі 725/1792/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 725/1792/21

адміністративне провадження № К/9901/19727/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі Суд):

судді-доповідача Радишевської О.Р.,

суддів Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 квітня 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року в справі №725/1792/21 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця, його затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення,

УСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , у якому просив затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк 6 місяців.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 квітня 2021 року позов задоволено частково:

затримано громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 з метою ідентифікації його особи та забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном до 6 (шести) місяців;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 квітня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову:

продовжено на 6 місяців строк затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27 травня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 квітня 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року в справі №725/1792/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Суд зазначає, що предметом спору в справі №725/1792/21 є: затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з перебуванням іноземця на території України.

У розумінні пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і скаржник на такі не посилається.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень скаржником зазначено застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року (справа №743/1240/17); від 27 вересня 2019 року (справа №743/719/17).

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 01 квітня 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року в справі №725/1792/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач:О.Р. Радишевська

Судді:В.Е. Мацедонська

Н.М. Мартинюк