Постанова

від 20.05.2021 по справі 509/5403/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5510/21

Номер справи місцевого суду: 509/5403/19

Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

Представник позивча- Батуріна С.Є.

Представник відповідача- Савенкова О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи №1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача - Овідіопольська районна організація профспілки освіти і науки України

- про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст позовних вимог

07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до суду, який в подальшому уточнила та в остаточній редакції просила суд:

- визнати недійсним та скасувати наказ № 34-к від 31.07.2019р. Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи № 1 Про припинення трудового договору про звільнення ОСОБА_1 ;

-стягнути з Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи на користь позивача заробітну плату за три місяці (65 робочих днів) часу вимушеного прогулу в розмірі 30066 грн;

-допустити негайне виконання рішення суду виплату позивачу заробітної плати за один місяць в розмірі 10022,00 грн.;

-стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з наданням позивачу правової допомоги в сумі 3000грн.

Зазначила, що вона працювала на посаді головного бухгалтера у ДЮСШ №1 з 02.01.2002 року по 01.08.2019рік.

Наказом директора Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи №1 Про припинення трудового договору від 31.07.2019р. за №34-к, 01.08.2019р. в зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників була звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП.

Позов мотивовано тим, що звільнення з роботи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з порушенням законодавства.

Одночасно просила суд поновити строк на подання позовної заяви про поновлення на роботі посилаючись на те, що вона та працівники профспілки досягли порозуміння щодо незаконності її звільнення та вона чекала добровільного поновлення її на роботі.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у заявлених вимогах посилаючись на те, що у зв`язку зі зменшенням з 01.08.2019р. майже на 50% фонду фінансування з районного бюджету оплати праці працівників школи, листа Овідіопольської райдержадміністрації від 20.02.2019р. №01/01-20/586 в установленому порядку Овідіопольською РДА за погодженням з районним відділом освіти культури і спорту з 24.05.2019р. були внесені до штатного розсипу школи зі скороченням посади бухгалтера.

У наступному до штатного розпису школи були внесені зміни і скорочена посада головного бухгалтера, що підтверджено відповідним розспорядженням Овідіопольської РДА.

Звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог ст. 49-2 КЗпП, тобто з попередженям не пізніше ніж за два місяці, що підтверджується попередженням та визнається самою позивачкою. Позивачка попереджена про звільнення 30 травня 2019 року, а звільнена 31 липня 2019 року. Про скорочення чисельності працівників школи адміністрація згідно положень ст.. 49-4 КЗпП завчасно повідомила профком школи. При цьому згода профкому школи на скорочення чисельності працівників законом не вимагається.

Також зазначив, що позивачка звернулась до суду з пропуском строку, встановленого ст. 233 КЗпП, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи №1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача - Овідіопольська районна організація профспілки освіти і науки України, про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог районний суд виходив з того, що наказ про звільнення з роботи позивачкою отримано 01.08.2019 року, до суду звернулась 07.10.2019 року. Пропуск строку встановлений ст.233 КЗпП України є самостійною підставою для відмови в позовних вимогах.

Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з прийняттям нового, про задоволення позововних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прва.

Зазначає, що вона пропустила строк з поважних причин, оскільки чекала, що директор добровільно виконає вказівки профсоюзної організації та поновить її на роботі. Одночасно посилається на ті ж обставини, що викладені в позовній заяві та на те, що звільнення з роботи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з порушенням законодавства.

У відзиві відповідач просить відмовити в скарзі посилаючись на те, що пропуск строка не є підставою для задоволення позовних вимог та на відсутність доказів об`єктивних перешкод для звернення до суду.

В судове засідання представник Овідіопольської районної організації профспілки освіти та науки України не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В силу частини 2 ст. 372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судова колегі заслухавши доповідь судді доповідача та вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.01.2002р. і до 01.08.2019р. ОСОБА_1 працювала у ДЮСШ №1 на посаді головного бухгалтера.

Наказом в.о. директора Овідіопольської ДЮСШ №1 від 27.05.2019р. № 18-к Про розформування груп та попередження про звільнення у зв`язку з скороченням штатної одиниці, головного бухгалтера Овідіопольської ДЮСШ №1.

ОСОБА_1 попереджено про те, що посаду яку займає позивач, підлягає скороченню не раніше ніж через два місяці згідно п. 1 ст. 40 КЗпП та після закінчення 2-х місячного терміну з моменту одержання цього персонального попередження, позивач підлягає звільненню з роботи по п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства України, наданням пільг та компенсацій згідно з Законом, зокрема вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

30.05.2019р. комісією Овідіопольської ДЮСШ №1 складено акт про те, що 30.05.2019 року головному бухгалтеру ОСОБА_1 було вручено попередження про можливе звільнення на підставі наказу №18-к від 27.05.2019р. Про розформування груп та попередження про звільнення .

Головний бухгалтер ОСОБА_1 з вказаним попередженням ознайомилась, але відмовилась ставити підпис про його отримання.

На підставі наказу директора Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи №1 Про припинення трудового договору від 31.07.2019р. за №34-к я, з 01.08.2019р., в зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП.

01.08.2019р. комісією Овідіопольської ДЮСШ №1 складено акт про те, що 01.08.2019 року головному бухгалтеру ОСОБА_1 було вручено Наказ про вивільнення (наказ №34-к від 31.07.2019 року). Головний бухгалтер ОСОБА_1 з вказаним наказом ознайомилась, але відмовилась ставити підпис про його отримання.

Згідно з ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Саме до такого розуміння цих норм зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від: 1 квітня 2015 року справі № 6-40цс15, 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15, 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15.

Таким чином, районний суд правильно дійшов висновку, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, йому має бути запропонована робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи - інша робота.

Отже, відповідач, хоча і своєчасно повідомив позивача про наступне вивільнення, але не виконав обов`язок надання пропозицій про всі наявні в школі вакансії починаючи з часу ознайомлення з рішенням роботодавця по скорочення його посади і до дня звільнення.

Проаналізувавши зібрані під час судового слідства докази, суд правильно дійшов висновку, що при звільненні позивача за п.1 ч.1ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідачем не була дотримана встановлена трудовим законодавством України процедура звільнення працівника у зв`язку з його розірванням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом з тим, статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Трудове законодавство України не містить вичерпного переліку підстав, які можливо визнати як поважні при пропуску строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Обставини пропуску строку звернення до суду встановлюються в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 (з відповідними змінами) Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснив, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи, права і обов`язки сторін.

Матеріалами справи встановлено , що копія наказу про звільнення позивачці вручена 01.08.2019 року, до суду вона звернулась 7.10.2019 року, тобто з пропуском строку передбаченого ст.233 КЗпП України

Колегія суддів погоджується з судженням районного суду про відсутність поважних причин пропуску строку для звернення до суду так як до компетенції профспілкових органів не віднесено розгляд трудового спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 вересня 2020 року, без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 31.05.2021 року.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді С.М.Сегеда

-

О.С.Комлева