Ухвала

від 14.07.2021 по справі 509/5403/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2021 року

м. Київ

справа №509/5403/19

провадження № 61-10772ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської дитячо-юнацької спортивної школи №1, третя особа - Овідіопольська районна організація профспілки освіти і науки України, про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

За подання касаційної скарги не сплачений судовий збір.

Так позивачем заявлені позовні вимоги про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, за позовні вимоги про визнання наказу недійсним та поновлення на роботі судовий збір не сплачується.

Натомість, позивачем заявлено вимогу про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Положеннями статті 235 Кодексу законів про працю розкривається поняття середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з цією нормою при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з роботодавця заробітної плати за час вимушеного прогулу, пов`язаної з незаконним звільненням, являє собою вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження N 12-301гс18).

Таким чином, за цю позовну вимогу підлягає сплаті судовий збір на загальних підставах.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

За правилами частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

З позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду у 2019 році.

За правилами статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає ставка судового збору дорівнює 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2019 року був встановлений у розмірі 1921 грн.

Таким чином, за поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 768,40 грн, а відповідно за подання касаційної скарги - 1536,80 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд,055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш