Ухвала

від 01.06.2021 по справі 5/47-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

01 червня 2021 року Справа № 5/47-50 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за відсутності представників судового процесу

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача), видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката наказу по справі №5/47-50 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії «Луцьке регіональне управління» до підприємця Компанійця Олексія Віталійовича про стягнення 296698грн.50коп.,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 ТОВ «Дніпрофінансгруп» направило на адресу суду заяву, в якій просить замінити стягувача - ВАТ КБ "Надра" на його правонаступника - ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» , видати дублікат наказу та поновити строк для пред`явлення до виконання дублікат наказу.

Просить заяву розглянути за відсутності заявника, заяву підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2021 заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

У визначений господарським судом день та час стягувач та боржник повноважних представників в засідання суду не направили.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до висновку про підставність відповідної заяви та наявність підстав для її задоволення. Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 12 липня 2010 року у господарській справі №5/47-50 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра до підприємця Компанійця Олексія Віталійовича про стягнення заборгованості за договором Кредитування комерційного автотранспорту №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.2008 року задоволено частково, а саме: стягнуто з підприємця Компанійця Олексія Віталійовича на користь ВАТ КБ Надра 296 698,50 гривень, а також З 202,98 гривень.

23.10.2010 на примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2010 у справі №5/47-50 видано наказ №5/47-1. При цьому визначено, що наказ №5/47-1 від 23.07.2010 дійсний для пред`явлення до виконання до 23.07.2013.

Згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (інформація про виконавче провадження), виконавче провадження №37368620 (з виконання наказу №5/47-1 Господарського суду Волинської області) завершено 25.07.2016 на підставі п.2 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 18 ГПК України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Щодо заявленої вимоги про заміну сторони (стягувача) суд виходить з наступного.

Згідно Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 (далі - Договір), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №1170, право вимоги за договором Кредитування комерційного автотранспорту №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.2008 року (далі - Кредитний договір), укладеним з ВАТ КБ Надра (право вимоги перейшло до ТОВ ФК Дніпрофінансгруп - Новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Отже, первинний кредитор ПАТ КБ НАДРА відступив права вимоги за договором Кредитування комерційного автотранспорту №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.2008 року на користь ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП - (новий кредитор), адреса: 49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205; код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 305299, разом з усіма додатками до нього (у т.ч, графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Відповідно до ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 52 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувана у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Частинами 1-3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, норма статті 334 ГПК України має імперативний характер, тобто в ній прямо визначено правило поведінки, а саме процедуру заміни сторони виконавчого провадження, яка не передбачає заміну сторони виконавчого провадження виключно у відкритому виконавчому провадженні.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому правового статусу стягувана відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ч. 5 ст. 334 ГПК України.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст.52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

Наведеного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, від 25.03.2021 у справі №910/11030/18.

Згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (інформація про виконавче провадження), виконавче провадження №37368620 (з виконання наказу №5/47-1 Господарського суду Волинської області) завершено 25.07.2016 року.

У зв`язку з тим, що ВАТ УКБ Надра вибуло із правовідносин щодо яких виник спір у справі №5/47-50, оскільки за договором про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 відступив право вимоги за договором Кредитування комерційного автотранспорту №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.2008 року на користь ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП , то заява ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП про заміну сторони (стягувача) підлягає до задоволення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП про заміну сторони (стягувача) її правонаступником.

Щодо заявленої вимоги про поновлення строку для пред`явлення дублікату наказу про примусове виконання рішення, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу), визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду Волинської області № 5/47-1 від 23.07.2013 пред`явлено стягувачем до виконання вчасно (03.04.2013), однак згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (інформація про виконавче провадження), виконавче провадження №37368620 (з виконання наказу №5/47-1 Господарського суду Волинської області) завершено та повернуто стягувачеві 25.07.2016 на підставці п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження .

При цьому, як слідує з пояснень заявника, в кредитній справі, яку було передано від ПАТ КБ НАДРА до ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП , наказ Господарського суду Волинської області по справі №5/47-50, про стягнення заборгованості з підприємця Компанійця Олексія Віталійовича (ІПН НОМЕР_2 ) відсутній.

ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого документа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строку для подачі наказу №5/47-1, виданого Господарським судом Волинської області по стягненню заборгованості з підприємця Компанійця Олексія Віталійовича (ІПН НОМЕР_2 ).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (пункт 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана норма процесуального закону пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Водночас, норми Господарського процесуального кодексу України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2010, яке набрало законної сили, станом на день звернення стягувача із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання не виконано. Також в матеріалах справи відсутні докази добровільного та повного виконання боржником рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2010 у справі №5/47-50.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 329 ГПК України).

З огляду на викладене, строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 23.07.2010 у справі №5/47-50 пропущений стягувачем з причин, які не залежали від його волі, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, а заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області до виконання підлягає задоволенню шляхом постановлення відповідної ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Тобто, відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а це суперечило б основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Таким чином, заява про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 23.07.2010 у справі №5/47-50 підлягає до задоволення, а строк - поновленню на два місці до 01.08.2021 включно.

Щодо заявленої вимоги про видачу дублікату наказу №5/47-1 від 23.07.2010, суд виходить з наступного.

Підпунктом 19.4. Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суд зазначає, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату наказу не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Крім того, суд зауважує, що видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.

Відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у справі №5/47-50 та порушує права ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП , як стягувача.

Враховуючи викладені обставини, виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що зазначені дії заявника не суперечать законодавству та не порушують при цьому чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, беручи до уваги те, що строк пред`явлення наказу №5/47-1 підлягає поновленню, а наказ втрачено, господарський суд прийшов до висновку, що заяву ТОВ ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП щодо видачі дубліката наказу від 23.07.2010 №5/47 1 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.512, 514 ЦК України, пунктом 19.4 перехідних положень, ст.ст. 329, 232-235 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача), видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення до виконання дубліката наказу задовольнити.

2. Замінити сторону (стягувача) з ВАТ Комерційний банк Надра на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ДНІПРОФІНАНСГРУП (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 305299) у господарській справі №5/47-50.

3. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області від 23.07.2010 №5/47-1 до виконання на два місяці - до 01.08.2021 включно.

4. Видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області від 23.07.2010 №5/47-1.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5, п.19.4 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 03.06.2021.

Суддя І. О. Гарбар