Рішення

від 20.05.2021 по справі 440/3143/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3143/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача - Наливайко Є.О.,

від відповідача - Дудник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" (надалі - ТОВ "Альянс Фурнітура", позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00046;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2021 №UA110320/2021/000007/1.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 67-76/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: до митної вартості не включено витрати на страхування; подана декларантом довідка про транспортні витрати від 11.03.2021 №355421 не містить посилання на договір про перевезення чи інші комерційні документи, відсутні відомості про розмір тарифної ставки, реквізити сторін, умови платежу; у рахунку-фактурі на оплату транспортних витрат від 11.03.2021 №UA-4343567 окремо виділено експедиторську винагороду у розмірі 5433,02 грн, що не включена до митної вартості; у рахунку-проформі від 16.12.2020 №SD2021216-1 та замовленні від 15.12.2020 №3-2020 зазначені умови оплати: 30% передоплати та 70% - після завантаження на судно, тоді як у рахунку-фактурі від 10.01.2021 №SD2021216-1-1 зазначено про здійснення 100% передоплати; прайс-лист від 15.12.2020 містить виключно перелік товарів, заявлених за МД №UA110320/2021/002531, що може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій листом від 22.03.2021 №36/м декларант відмовився від надання додаткових документів. Визначена митним органом митна вартість ґрунтується на раніше визначеній вартості відповідно до рівня вартості товару, ввезеного у співставних обсягах за поставками від виробника, за МД від 01.02.2021 №UA807170/2021/5222 та від 24.12.2020 №UA204120/2020/132138.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

29.04.2021 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 119-121/, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що у спірних відносинах страхування вантажу не проводилось; розмір транспортних витрат підтверджений документально; місцем постачання експедиторських послуг є територія України, а тому їх вартість у ціну товару не включається; оплату за товар проведено до його отримання, що за своєю суттю є передоплатою, і це не вплинуло на його вартість. Також представник позивача звертав увагу на те, що ТОВ "Альянс Фурнітура" в межах договору поставки №3010191 здійснювало неодноразові митні оформлення аналогічних товарів, однак митних органом не враховані ці операції при коригуванні митної вартості.

У судовому засіданні 20.05.2021 заслухано вступне слово учасників справи; представником позивача позовні вимоги підтримані, представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

30.10.2019 між ТОВ "Альянс Фурнітура" (покупець) та "Zhejiang Saida Fasteners Co, Ltd, China" (продавець) укладений договір поставки №3010191 /а.с. 7-13/.

На підставі замовлення від 15.12.2020 №3-2020 та відповідно до специфікації від 10.01.2021 №4 позивач замовив поставку товарів: заклепка 8х92 кількістю 33600 шт, вартістю 39,14 дол. США за 1000 шт, загальною вартістю 1315,10 дол. США та болт М8х73 кількістю 80000 шт, вартістю 26,27 за 1000 шт, загальною вартістю 2101,60 дол. США /а.с. 14-15/.

22.03.2021 ТОВ "Альянс Фурнітура" з метою митного оформлення товарів надано митному органу декларацію №UA110320/2021/002531 /а.с. 16-18/.

Митну вартість товарів визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у розмірі 3416,70 дол. США (94705,46 грн) та до цієї суми додано вартість витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України у розмірі 26355,94 грн.

За результатами митного оформлення відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00046, якою повідомлено ТОВ "Альянс Фурнітура" про відмову у митному оформленні товарів /а.с. 22-23/ та прийняте рішення від 22.03.2021 №UA110320/2021/000007/1 про коригування митної вартості товарів /а.с. 24-25/, яким митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погодившись із зазначеним рішенням митного органу, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме: 1) до митної вартості не включено витрати на страхування; 2) подана декларантом довідка про транспортні витрати від 11.03.2021 №355421 не містить посилання на договір про перевезення чи інші комерційні документи, відсутні відомості про розмір тарифної ставки, реквізити сторін, умови платежу; 3) у рахунку-фактурі на оплату транспортних витрат від 11.03.2021 №UA-4343567 окремо виділено експедиторську винагороду у розмірі 5433,02 грн, що не включена до митної вартості; 4) у рахунку-проформі від 16.12.2020 №SD2021216-1 та замовленні від 15.12.2020 №3-2020 зазначені умови оплати: 30% передоплати та 70% - після завантаження на судно, тоді як у рахунку-фактурі від 10.01.2021 №SD2021216-1-1 зазначено про здійснення 100% передоплати; 5) прайс-лист від 15.12.2020 містить виключно перелік товарів, заявлених за МД №UA110320/2021/002531, що може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

З цього приводу представником позивача зазначено, що договором від 01.10.2020 №389720 транспортно-експедиційного обслуговування (підпункт 2.2.2), укладеним з ТОВ "Ауріга ЛТД", передбачена можливість страхування вантажів клієнта, тоді як на підставі заявки від 15.01.2021 №04-1 страхування вантажу не замовлялось, про що безпосередньо зазначено у пункті 15 заявки /а.с. 48/. А оскільки страхування вантажу не проводилось, будь які витрати в цій частині відсутні, що виключає необхідність їх урахування при визначенні митної вартості товару.

Також представник позивача звертав увагу на те, що у силу пункту 1.3 договору транспортно-експедиційного обслуговування від 01.10.2020 №389720 детальні умови кожного перевезення визначаються у заявці, що надається замовником експедитору /а.с. 41/. Зокрема, у заявці від 15.01.2021 №04-1 сторонами погоджені всі істотні умови доставки вантажу: вид, маршрут та орієнтовні дати перевезення, вид, вага та пакування вантажу, вартість та перелік послуг /а.с. 48/. У свою чергу, для підтвердження розміру транспортних витрат митному органу надані: довідка експедитора про транспортні витрати від 11.03.2021 №355421, довідка від 11.03.2021 №33м, рахунки-фактури від 11.03.2021 №№ AU-4343566, AU-4343567, платіжні доручення від 12.03.2021 №№ 230, 231 /а.с. 49-54/.

Доводи відповідача щодо неможливості ідентифікувати довідку експедитора від 11.03.2021 №355421 як таку, що стосується ввезених товарів, суд визнає безпідставними, адже у ній міститься посилання на номер морського контейнера CCLU4687089 /а.с. 49/, який зазначений у коносаменті №EURFL21108103ОDS, на підставі якого товар наданий перевізнику (експедитору) /а.с. 59/. Так само, згаданий номер контейнера зазначений і у рахунках експедитора /а.с. 51, 52/.

Безпідставними також є доводи відповідача щодо неврахування у ціні товарів експедиторської винагороди у розмірі 5433,02 грн, оскільки зазначена сума є вартістю транспортно-експедиторського обслуговування на території України, про що свідчить зміст рахунка-фактури від 11.03.2021 №AU-4343567 /а.с. 52/.

При цьому суд виходить з того, що у силу пункту 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню - витрати на транспортування після ввезення.

Отже, вартість транспортно-експедиторського обслуговування на території України не включається у митну вартість товарів, оскільки ці витрати понесені позивачем після ввезення товару на митну територію України.

Суд також зауважує, що сплата позивачем на користь постачальника повної вартості товарів до моменту їх отримання фактично є передоплатою, що жодним чином не вплинуло на визначення вартості доставлених в Україну товарів. А тому, посилання митного органу на невідповідність форми оплати, зазначеної у рахунку-проформі від 16.12.2020 №SD20201216-1 (30% попередньої оплати та 70% після навантаження на судно) та комерційному рахунку від 10.01.2021 №SD20201216-1-1 (100% передоплати) /а.с. 33, 34/ жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товарі в

Окрім того, суд враховує пояснення представника позивача про те, що замовлений ТОВ "Альянс Фурнітура" товар вироблявся постачальником за індивідуальними кресленнями покупця /а.с. 35-40/, а тому прайс-лист від 15.12.2020 адресований виключно позивачу, що однак не свідчить про надання постачальником будь яких знижок чи дисконту на оцінювані товари.

За вищевикладених обставин, суд констатує, що наданими декларантом митному органу та залученими до матеріалів судової справи документами у повній мірі підтверджено числові значення митної вартості товарів, що визначені у ЕМД від 22.03.2021 №UA110320/2021/002531.

Відповідачем у ході проведення митного оформлення не встановлено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов ТОВ "Альянс Фурнітура" в цій частині - задовольнити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

У цій справі судом встановлено, що рішення про відмову у митному оформленні товарів є результатом неправомірної відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, а тому картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00046 також сформовано незаконно, з урахуванням чого її належить визнати протиправною та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Альянс Фурнітура" повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 60, 61/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00046 та рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 22 березня 2021 року №UA110320/2021/000007/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" судові витрати у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" (код ЄДРПОУ 32753365; вул. Клінкерна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36041).

Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935; вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 25 травня 2021 року.

Суддя О.О. Кукоба