Постанова

від 19.05.2021 по справі 659/1151/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 659/1151/19

провадження № 61-664св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - ОСОБА_11 на постанову Херсонського апеляційного суду від

23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Радченка С. В.,

Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися кожен окремо до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальність Відродження (далі - ТОВ Відродження ) про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що кожному з позивачів на праві приватної власності належать земельні ділянки, які розташовані у межах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.

01 грудня 2015 року кожен з позивачів уклав з ТОВ Відродження договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 10 років до 01 грудня

2025 року.

Пунктом 41 договорів оренди встановлено, що допускається розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

29 травня 2019 року позивачі направили ТОВ Відродження повідомлення про розірвання договорів оренди землі, посилаючись на те, що у них виникло бажання обробляти власну земельну ділянку самостійно. Відповідач відмовив у припиненні дії зазначених договорів оренди та поверненні їм орендованих земельних ділянок.

Посилаючись на те, що відмова ТОВ Відродження у розірванні договорів оренди суперечить пункту 41 договорів, позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просили: розірвати укладені з ТОВ Відродження договори оренди земельних ділянок від 01 грудня 2015 року та зобов`язати

ТОВ Відродження повернути належні їм земельні ділянки.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 19 липня 2019 року об`єднано в одне провадження справи № 659/569/19, № 659/571/19,

№ 659/572/19, № 659/573/19, № 659/574/19, № 659/575/19, № 659/576/19,

№ 659/577/19, № 659/578/19, № 659/580/19, № 659/581/19, № 659/582/19,

№ 659/583/19, № 659/584/19, № 659/585/19, № 659/586/19, № 659/587/19,

№ 659/588/19, № 659/589/19, № 659/590/19 за позовами ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Відродження про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок та присвоєно єдиний номер справи № 659/569/19.

Ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області

від 14 листопада 2019 року роз`єднано позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Відродження про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, виділено їх у самостійне провадження, якому присвоєно номер справи № 659/1151/19.

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 6,37 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0040, та договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6523882000:04:001:0017, що розташовані на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладені між ОСОБА_4 та ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0023, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0026, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_9 та

ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0021, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0024, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_7 та

ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:005:0007, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_6 та

ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:054:0003, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_10 та

ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:035:0001, що розташована на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0022, договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею

16,3766 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0039, договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 6,37 га кадастровий номер 6523882000:02:013:0042, що розташовані на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ Відродження .

Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 6,3766 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0038, договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, а саме земельної ділянки площею 6,37 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0041, що розташовані на території Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ Відродження .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі виявили бажання розірвати в односторонньому порядку укладені з відповідачем спірні договори оренди землі, зазначена вимога відповідає чинному законодавству та умовам укладених між сторонами договорів оренди землі, а саме пункту 41 договорів оренди землі, яким передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку. Ураховуючи, що зазначена умова договорів не суперечить положенням частини четвертої статті 31 Закону України Про оренду землі , а відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі. Договір вважається розірваним з дати набрання чинності судовим рішенням про його розірвання, а тому відсутні правові підстави для зазначення у судовому рішення дати, з якої буде розірвано договір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про повернення земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із того, що повернення майна є безпосереднім наслідком розірвання договору.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Відродження задоволено, рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що пунктом 41 договорів оренди землі передбачено лише те, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Ураховуючи, що позивачі не зазначили та не надали доказів жодних порушень умов договору орендарем, зокрема несплати орендної плати, відсутні підстави для їх розірвання в односторонньому порядку.

ТОВ Відродження , використовуючи земельну ділянку на умовах договорів оренди, які було укладено в 2015 році строком на 10 років, не допустило порушень їх умов, а тому не повинно нести негативних наслідків у вигляді розірвання договору на безпідставну вимогу іншої сторони про розірвання в односторонньому порядку. Будь-якого суб`єктивного цивільного права та/або законного інтересу орендодавця, як сторони договору оренди, орендарем не порушено, і судом не встановлено визначених законом та договором підстав для розірвання договорів у судовому порядку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , у якій вона просила скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня

2020 року та залишити в силі рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 623/2953/16-ц, від

16 січня 2019 року у справі № 420/550/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі

№ 623/2422/16-ц.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не урахував практику розірвання договору в односторонньому порядку, а саме задоволення позовних вимог за наявності відповідних умов у договорі. Пункт 41 договорів оренди землі містить умову про можливість розірвання договору в односторонньому порядку, чим і скористались позивачі. Зазначене не суперечить статті 31 Закону України Про оренду землі , а також відповідає положенням статті 41 Конституції України та частині першій статті 321 ЦК України, які закріплюють принцип непорушності права власності.

Посилання апеляційного суду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19 (провадження № 12-38гс20) є помилковим, оскільки предмет позову у зазначеній справі, фактичні обставини справи, зокрема умови договорів, підстави звернення до суду є відмінними. Натомість указаний висновок Верховного Суду не містить обмежень прав власника земельної ділянки, який бажає самостійно господарювати на ній, вимагати розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за наявності у ньому таких умов.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що причиною дострокового розірвання договорів оренди стала наявність заборгованості зі сплати орендної плати, на спростування чого відповідач не надав жодних доказів.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення земельних ділянок не оскаржувалося сторонами в апеляційному порядку і не оскаржується в касаційному порядку, а тому відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у цій частині не переглядаються в касаційному порядку.

У березні 2021 року до Верховного суду надійшов відзив представника

ТОВ Відродження - Долгополова О. В. на касаційну скаргу, у якому заявник просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що підстави для припинення дії договору оренди землі та його розірвання передбачені пунктами 39, 40 договору. Пункт 41 договору допускає лише можливість його розірвання в односторонньому порядку, однак не визначає умов такого розірвання. Дослідження змісту пункту 40 договору дає можливість зробити висновок, що у ньому чітко визначено тільки судовий порядок одностороннього розірвання договору, яке може мати місце виключно при настанні для сторони негативних наслідків у зв`язку з невиконанням другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19 (провадження

№ 12-38гс20), від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження

№ 14-65цс20), право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин. Укладення договору оренди паю на 20 років (за умовами договорів у зазначених справах), очевидно, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність у цих правовідносинах, а тому відмова орендодавця від переукладення та намагання розірвати договір уже через 6 років від початку строку оренди, не можна вважати добросовісними діями.

З огляду на зазначене, орендар та орендодавці, укладаючи спірні договори оренди від 01 грудня 2015 року на 10 років усвідомлювали, що при добросовісному виконанні його умов орендар має переважне право розраховувати на його пролонгацію. Аналіз змісту пунктів 39, 40 договорів оренди дає можливість зробити висновок, що у них чітко визначено лише судовий порядок одностороннього розірвання договору, яке може мати місце виключно при настанні для сторони негативних наслідків у зв`язку з невиконанням другою стороною обов`язків, передбачених договором. Ураховуючи, що відповідач не допустив істотних порушень умов договору, про такі порушення позивачі не заявляли, відсутнє порушене суб`єктивне право позивачів, як орендодавців за договорами, що є підставою для відмови у їх розірванні.

Посилання позивачів на наявність у них бажання самостійно господарювати на власних земельних ділянках спростовується укладенням ними 02 вересня

2019 року договорів оренди земельних ділянок з Фермерським господарством Колос , державна реєстрація яких скасована наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2019 року № 4078/5. Зазначене свідчить про недобросовісність дій позивачів, як орендодавців, щодо виконання ними умов договорів оренди землі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла до Верховного Суду 11 березня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_5 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0023, та площею

16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0025.

ОСОБА_9 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0026

ОСОБА_8 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0021.

ОСОБА_2 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,3766 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0038 та площею 6,37 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0041.

ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га кадастровий номер 6523882000:01:005:0007.

ОСОБА_7 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0024.

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 6,37 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0042; площею 6,3766 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0039; площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:01:008:0022.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,37 га, кадастровий номер 6523882000:02:013:0040 та земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6523882000:04:001:0017.

ОСОБА_23 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:054:0003.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,75 га, кадастровий номер 6523882000:03:035:0001.

01 грудня 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 уклали з ТОВ Відродження договори оренди належних їм земельних ділянок, строком на 10 років.

У пункті 41 договорів оренди землі передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

29 травня 2019 року, а також 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 звернулися до ТОВ Відродження із повідомленнями про розірвання договорів оренди землі з моменту одержання повідомлення в односторонньому порядку.

ТОВ Відродження відмовило у розірванні договорів оренди землі в односторонньому порядку, земельні ділянки їх власникам не повернуло.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 - ОСОБА_11 підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою, третьою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України

Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що чинним законодавством передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 623/2953/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 420/550/16-ц, від

30 січня 2019 року у справі № 623/2422/16-ц.

Сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24 січня 2019 року у справі № 388/1253/15-ц та від 17 липня 2019 року у справі № 388/1251/15-ц).

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Установивши, що пунктом 41 договорів оренди землі, укладеними між позивачами та відповідачем 01 грудня 2015 року, передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку, без обумовлень необхідності настання будь-яких підстав чи передумов (порушення умов договору чи неналежне його виконання), позивачі виявили таке бажання, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договорів оренди землі.

Положення пункту 41 договорів оренди землі є вільно визначеною та погодженою між сторонами договору умовою, яка не суперечить положенням чинного законодавства, зокрема частині четвертій статті 31 Закону України Про оренду землі , відповідає засадам захисту права власності - встановленим статтею 41 Конституції України та частиною першої статті 321 ЦК України принципам непорушності права власності та заборони її протиправного позбавлення чи обмеження у її здійсненні, та відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковою для виконання сторонами.

Суд апеляційної інстанції на зазначене належної уваги не звернув, не урахував указаних вище правових висновків Верховного Суду, а тому дійшов помилкового висновку про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку лише на підставі погодженої сторонами умови договору, без зазначення допущених орендодавцем порушень його умов.

Посилання апеляційного суду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19 та від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 є безпідставним, оскільки підставою для розірвання договору оренди землі у справі № 920/418/19 була зміна власника земельної ділянки, а у справі № 233/3676/19 - зміна статусу земельної ділянки, тоді як підставою для розірвання договору оренди землі у цій справі є положення договору про право сторони на одностороннє розірвання договору, без обумовлення будь-яких підстав та передумов. Відтак, правовідносини у зазначених справах не є подібними, а тому апеляційний суд не мав правових підстав для застосування указаних правових висновків у справі, яка переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, постанова Херсонського апеляційного суду від

23 грудня 2020 року підлягає скасуванню, із залишенням в силі рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 04 серпня

2020 року.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті).

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасовуються з залишенням в силі рішення суду першої інстанції, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи, що при поданні касаційної скарги кожен із заявників сплатив по

1 536,80 грн (768,40 грн*200%), зазначена сума судового збору підлягає стягненню з ТОВ Відродження на користь кожного із позивачів.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - ОСОБА_11 задовольнити.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року скасувати, рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2020 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі по 1 536,80 грн кожному.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко