Ухвала

від 03.06.2021 по справі 371/1703/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03червня 2021 року

м. Київ

справа № 371/1703/17

провадження № 51 - 2728 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ТОВ «Планета Зем» - генерального директора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,

встановив:

Ухвалою Кагарлицького районного суду від 25 червня 2020 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, на підставі ст. 48 КК, у зв`язку із зміною обстановки, і закрито кримінальне провадження № 12016110220000193 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Планета Зем» - генерального директора ОСОБА_4 на ухвалу Кагарлицького районного суду від 25 червня 2020 року повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із ухвалами місцевого та апеляційного судів генеральний директор ОСОБА_4 поза межами строку на касаційне оскарження подав касаційну скаргу,а саме підписану 27 травня 2021 року а направлену до Верховного суду згідно поштового штемпеля 28 травня 2021 року, в якій порушив питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження.

Як на поважність причини пропуску строку генеральний директор ОСОБА_4 посилається на те, що ухвала Київського апеляційного суду від 25 лютого була винесена без виклику сторін, а оприлюднена у ЄРДР 11 березня 2021 року. Вважає, що саме з 11 березня 2021 року ТОВ «Планета Зем» повинно було дізнатися про винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали, а також кінцевою датою оскарження є 11 червня 2021 року. На думку скаржника, вказані причини пропуску строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення є поважними, у зв`язку з чим він просить поновити цей строк.

Суд, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Перевіривши доводи касаційної скарги та копію долученого до неї судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддано допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. При цьому право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином чи такою мірою, що саму суть права буде зведено нанівець.

В свою чергу, статтею 393 КПК визначено вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, до яких, серед іншого, відносяться підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник, а також інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 3 березня 2016 року у справі №5-347кс15, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. При цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК.

Частина 2 ст. 24 КПК визначає, що кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів особи тією мірою, що надає їй згідно з ч. 2 ст. 24 КПК право оскаржити його до вищих судових інстанцій.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 25 червня 2020 року розглянуто кримінальне провадження №12016110220000193 стосовно ОСОБА_6 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК, звільнено її від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження щодо неї закрито.

Суть обвинувачення полягала в тому, що ОСОБА_6 , будучи службовою особою, а саме завідувачем сектором державного земельного кадастру Відділу Держземагенства у Миронівському районі Київської області, в період часу з 2014 по 2015 рр. внесла до офіційних документів Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі завідомо неправдиві відомості щодо реєстрації «заднім числом» - 28 грудня 2012 року та 29 грудня 2012 року незаконно, без сплати адміністративних послуг, Договорів оренди землі, укладених між окремими фізичними особами та певними суб`єктами господарювання, в т.ч. Договір оренди землі, укладених між ТОВ «Бурти-Перемога» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відповідно

Ухвала суду першої інстанції постановлена стосовно ОСОБА_6 і в ній відсутні дані про вчинення іншими особами будь-яких кримінальних правопорушень, що б давало підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.

Із оскаржуваного судового рішення видно, що суддя апеляційного суду, перевіривши апеляційну скаргу, зокрема, представника ТОВ «Планета Зем» - генерального директора ОСОБА_4 на ухвалу Кагарлицького районного суду від 25 червня 2020 року, встановив, що її подано всупереч положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, ухвала місцевого суду не стосується прав, свобод та інтересів ТОВ «Планета Зем», яка не є учасником в розумінні п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК, а згідно вимог ч. 1 ст. 393 КПК, не входить до переліку осіб, які, мають право подати апеляційну скаргу, тому суд дійшов переконання про необхідність повернення скарги. Такий висновок узгоджується із зазначеними вище вимогами кримінального процесуального закону, тому посилання скаржника на те, що він може оскаржити ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_6 , оскільки це рішення стосується інтересівТОВ «Планета Зем», є безпідставними.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком про те, що представник ТОВ «Планета Зем» - генеральний директор ОСОБА_4 не навів достатніх і переконливих доводів того, що вказане судове рішення стосовно ОСОБА_6 стосується інтересівТОВ «Планета Зем», а тому не має права на оскарження ухвали Кагарлицького районного суду від 25 червня 2020 року.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що із касаційної скарги та доданого до неї судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, Суд дійшов висновку, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Поновити представнику ТОВ «Планета Зем» - генеральному директору ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Планета Зем» - генерального директора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3