Постанова

від 03.06.2021 по справі 2610/17191/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Київ

справа № 2610/17191 /12

провадження № 22-ц/824/6265 /2021

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Левенця Б.Б.., Невідомої Т.О.

при секретарі - Ярмак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у складі судді Макаренко І.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Чижика Андрія Павловича,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Чижика А.П. , в якій просив визнати неправомірною відмову приватного виконавця у знятті арешту з пенсійних коштів на його картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ Приватбанк , оформлену листом № 1663 від 11 грудня 2019 року та зобов`язати приватного виконавця Чижика А.П. усунути допущені порушення (поновити порушене право заявника).

Подану скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 11 січня 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. було відкрито виконавче провадження №55504294 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року про стягнення з нього на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості в розмірі 77 262,67 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 617 406 гри, а також судового збору в сумі 3 219 грн.

30 серпня 2018 року постановою приватного виконавця №55504294 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які містяться на рахунках в Приватбанку.

Скаржник зазначає, що він має статус пенсіонера, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за віком з 11 липня 2016 року. За загальним правилом, з пенсії боржника може бути відраховано не більш як 20% пенсії, після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, звернення стягнення на пенсійні кошти у більшому розмірі заборонено законом, у зв`язку з чим просив його скаргу задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким його скаргу на дії приватного виконавця Чижика А.П. задовольнити.

В обґрунтування доводів скарги апелянт посилається на те, що він не заперечував і не оспорював законності постанови про накладення арешту. Натомість, предметом оскарження є порушення виконавцем порядку зняття арешту, що є окремою процедурою. Також ніколи не посилався на те, що його рахунок має спеціальний режим використання, наполягав лише на тому, що звернення стягнення на пенсійні кошти має законодавчі обмеження та особливості.

Скаржник зауважує, що пенсійні кошти на його картковий рахунок повинні зараховуватися після здійснення передбачених відрахувань, а тому у праві розпорядження залишком пенсійних коштів він обмежений бути не може, що, на його думку, власне і є підставою для зняття арешту.

Крім того зазначає, що 28 листопада 2019 року разом із заявою про зняття арешту з пенсійних коштів на рахунку боржника приватному виконавцю було надано довідку АТ КБ Приватбанк № DІМ0Н1R8РD1567S0 від 21 листопада 2018 року про те, що картковий рахунок відкрито для зарахування пенсії, а також банківську виписку по картці/рахунку № НОМЕР_1 від 28 листопада 2019 року з якої вбачається, що на ньому знаходяться саме пенсійні кошти.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день, місце та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з`явились, заяв та клопотань не подавали, тому приймаючи до уваги регламентовані строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у їх відсутність, згідно ст. 372 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. від 11.01.2018 було відкрите виконавче провадження №55504294 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2012 р. по справі №2610/17191/2012 про стягнення с ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості в розмірі 77 262,67 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 617 406,00 гри, а також судового збору в сумі 3 219,00 грн. (а.с.5).

30.08.2018 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. №55504294 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 які містяться на рахунках: Київське ГРУ ПАТ КБ Приватбанк МФО 321842, AT КБ Приватбанк МФО 305299 та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с.7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, про що Пенсійним фондом України видане пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 17.08.2016 року та отримує пенсію за віком з 11.07.2016 року через відділення Приватбанку (а.с.9,10).

В матеріалах справи міститься також довідка AT КБ Приватбанк від 21.11.2018 року про те, що ОСОБА_1 відкрита картка для зарахування пенсії за № рахунку НОМЕР_1 (а.с.11).

28.11.2019 року, ОСОБА_1 через свого адвоката Малиневського П.П. звернувся до приватного виконавця Чижика А.П. із заявою про зняття арешту з пенсійних коштів на його пенсійному рахунку та надав копію пенсійного посвідчення, довідки AT КБ Приватбанк від 21.11.2018 року щодо відомостей про пенсійний рахунок та інші документи на підтвердження заяви (а.с.14-15).

Листом приватного виконавця Чижика А.П. від 11.12.2019 року заява ОСОБА_1 від 28.11.2019 року про зняття арешту з пенсійних коштів залишена без задоволення з посиланням що довідка Банку від 21.11.2018 року не містить підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено Законом (а.с.17-18).

Зазначений лист-відповідь приватного виконавця, ОСОБА_1 отримав 10.01.2020 року, а 20.01.2020 року звернувся до суду із даною скаргою на дії приватного виконавця (а.с.19-20, 24).

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмову приватного виконавця у знятті арешту з пенсійних коштів на його картковому рахунку, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець не мав документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Судова колегія не погоджується з таким висновком, оскільки він не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

У відповідності до ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, крім іншого, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

За змістом положень ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

В матеріалах справи наявна постанова від 30.08.2018 року приватного виконавця про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на рахунках боржника ОСОБА_1 , в тому числі і на відкритому в AT КБ Приватбанк рахунку НОМЕР_1 , на якій надходять пенсійні виплати ОСОБА_1 від Пенсійного фонду України.

Чинним законодавством України встановлена певна послідовність для звернення стягнення на пенсію боржника (звернення стягнення на майно та інші кошти, що належать боржнику), як і обмеження щодо розміру відрахувань із пенсії. Зокрема статтями 68, 70 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутнє чи недостатнє майно боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних відносинах дійшов Верховний Суд у Постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18.

Таким чином колегія суддів приходить висновку, що недотримання приватним виконавцем встановленої законом послідовності для звернення стягнення на пенсію боржника та обмежень щодо розміру відрахувань із пенсії, його постанова від 30.08.2018 року в частині накладення арешту на рахунок, на якому акумулюється пенсія боржника, порушує права боржника та позбавляє його джерел до існування і порушує його право на соціальний захист, на що суд першої інстанції не звернув уваги та ухвалив помилкове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.

Висновок суду та доводи приватного виконавця про те, що останній не мав документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, не відповідають матеріалам справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що приватному виконавцю на час розгляду скарги у суді першої інстанції було відомо про рахунок боржника відкритий у АТ КБ Приватбанк , який використовується виключно для зарахування цільових виплат, зокрема пенсійних, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержанням норм як матеріального так і процесуального права, адже після отримання приватним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника, відкритий у АТ КБ Приватбанк використовується виключно для зарахування пенсійних виплат, по яким існують обмеження щодо розміру відрахувань, зняття арешту з такого рахунку всупереч вимог закону здійснено не було, відтак наявні передбачені законом підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, яким заяву ОСОБА_1 слід задовольнити. Визнати неправомірною відмову приватного виконавця Чижика А.П. у знятті арешту з пенсійних коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ Приватбанк , оформлену листом №1663 від 11.12.2019 року та зобов`язати приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів ОСОБА_1 , що розміщені на пенсійному картковому рахунку № НОМЕР_1 в AT КБ Приватбанк .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову приватного виконавця Чижика Андрія Павловича у знятті арешту з пенсійних коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ Приватбанк , оформлену листом №1663 від 11.12.2019 року.

Зобов`язати приватного виконавця Чижика Андрія Павловича скасувати арешт грошових коштів ОСОБА_1 , що розміщені на картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в AT КБ Приватбанк .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: