Постанова

від 03.06.2021 по справі 580/5248/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5248/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Носачівської сільської ради, Ротмістрівської сільської ради про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Носачівської сільської ради про:

визнання незаконним рішення від 07.07.2020 №35-11/VII Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання техдокументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості площею 48га ;

зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості площею 48га в адміністративних межах Носачівської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області;

стягнення з відповідача на користь позивача завданої ним моральної шкоди внаслідок прийняття протиправного рішення в розмірі 2102,00грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Носачівської сільської ради від 07.07.2020 №35-11/VII Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання техдокументації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості площею 48га .

Зобов`язано Ротмістрівську сільську раду повторно у встановлений законом спосіб та строки розглянути заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості площею 48га в адміністративних межах Носачівської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області та прийняти рішення, в якому зазначити конкретні мотиви та обґрунтування його ухвалення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2102 грн.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, з 21.12.2020 відповідач-1 перебуває у стані припинення.

Рішенням від 07.07.2020 №35-11VII за підписом сільського голови В.А. Кравченка позивачу відмовлено у наданні дозволу за його заявою на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в на місцевості в оренду з передачею нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) терміном на 10 років площею 48 га в адміністративних межах відповідача-1 (за межами населеного пункту). В обґрунтування зазначено про врахування погодження постійної комісії ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища та положення п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і ч.1 ст.122 Земельного кодексу України.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що протиправне рішення відповідача призвело до моральних та фізичних страждань, психічних чи психологічних розладів.

Колегія суддів не може погодитись з таким судовим рішенням з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі " Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався із заявою щодо отримання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 48 га з передачею нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) в оренду терміном на 10 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) в адміністративних межах Носачівської сільської ради (за межами населеного пункту) Смілянського району Черкаської області.

Рішенням Носачівської сільської ради №35-11VII від 07.07.2020 року позивачу відмовлено у надані такого дозволу, однак, вказане рішення відповідача визнано протиправним та скасовано.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач пов`язує з відмовою відповідача у наданні йому дозволу на складання технічної документації із землеустрою. Крім того, позивач зазначав, що тривала боротьба на захист своїх прав виснажує його, викликає у нього моральні страждання у зв`язку з очікуванням рішення, викликає розчарування і незручності у результаті такої триваючої ситуації невизначеності.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року по справі №750/6330/17, від 18 грудня 2019 року у справі №826/18484/16, від 24 березня 2020 року у справі №818/607/17.

У справі, що розглядається, відповідач не довів, що винесення протиправного рішення та тривале зволікання щодо розгляду звернень позивача не викликала у останнього психологічних страждань, розчарувань та незручностей.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що моральну шкоду позивачу заподіяно.

Що стосується її розміру, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що "розумність" і "справедливість" є оціночними поняттями, суди, насамперед першої та апеляційної інстанції, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Наведені позивачем обставини, за оцінкою суду, спричинили йому душевні страждання, переживання, стрес та відчуття невизначеності, тобто заподіяли йому моральну шкоду, при цьому, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, об`єктивно оцінюючи ситуацію, виходячи із принципів справедливості та справедливої сатисфакції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 102, 00 грн., що, на погляд суду, є співмірним із завданою шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2020 року відповідно до Закону України від 16.07.2020 №562-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад Кабінет Міністрів України визначив адміністративні центри і території територіальних громад. Усього затверджено 1470 громад. 12 серпня 2020 року розпорядженням КМУ №996 Соколівську громаду Черкаської області включено до Жашківської. Таким чином громад стало 1469. В даний перелік входить Ротмістрівська ОТГ з адміністративним центром с.Ротмістрівка. Згідно з даними офіційного сайту (https://rotmistrivska-gromada.gov.ua/structure/) Ротмістрівської ОТГ село Носачів (КОАТУУ: 7123785501, населення: 1553 чол., поштовий індекс: 20727, адреса: Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Носачів, вул. Молодіжна, буд. 2, тел.: НОМЕР_2, староста: ОСОБА_2 ) входить до вказаної громади.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що саме з Ротмістрівської сільської ради слід стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 102, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення частково порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 289, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р - скасувати в частині відмови у задоволенні позову, в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Ротмістрівської сільської ради (20726, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Ротмістрівка, вул. Михайлівська, 18, ЄДРПОУ - 26359075) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма