Ухвала

від 03.06.2021 по справі 200/2600/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

03 червня 2021 р. Справа №200/2600/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шувалової Т.О.,

секретаря судового засідання - Ященко А.В.,

за участю:

представник позивача: адвоката - Васильчук С.С.,

представника відповідача - Яковлєвої А.С., самопредставництво,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВСЕ-СВІТ-ТОРГ до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВСЕ-СВІТ-ТОРГ (далі - ТОВ ВСЕ-СВІТ-ТОРГ ), через свого представника - адвоката Васильчук Світлану Станіславівну, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 04 березня 2021 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10131 від 20.02.2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ВСЕ-СВІТ-ТОРГ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справи матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 20 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року підготовче засідання у справі відкладено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року заяву представника позивача - ТОВ ВСЕ-СВІТ-ТОРГ адвоката Васильчук С.С. про її участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення задоволено. Вирішено проведення підготовчого засідання здійснювати в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі.

У судовому засіданні в порядку підготовчого провадження представник ГУ ДПС у Донецькій області заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання вказав про те, що позивач звернувся із позовом до суду в березні 2021 року з метою скасування рішення комісії від 20.02.2020 року про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, тобто прийнятого відповідачем майже рік назад. Відповідач зазначає, що позивачем не використовувалася процедура адміністративного оскарження спірного рішення до контролююочого орагну, тому у розумінні частини четвертої статті 122 КАС України рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в шестимісячний строк. Оскільки усі прийняті відповідачем рішення надсилаються в електронній формі засобами електронного зв`язку до електронного кабінету позивача, отже позивачу було достеменно відомо про існування такого рішення з дати його винесення, тобто з 20.02.2020 року.

У письмових поясненнях відповідач вказував на те, що внесення 20.02.2020 року результату опрацювання зібраної відносно позивача податкової інформації до Інформаційної системи Податковий блок ДФС України (розділ Робота комісії ДФС підсистеми Аналітична система ) автоматично призвело до внесення позивача до переліку ризиковості суб`єктів господарювання на підставі автоматичного формування рішення від 20.02.2020 року № 10131.

Абзацем 5 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючим органом, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557, після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Тому відповідач вказує на те, що відповідно до вищенаведених приписів спірне рішення було направлено до електронного кабінету позивача в день його винесення.

У судовому засіданні в порядку підготовчого провадження представник відповідача зауважив, що листування між податковим органом та позивачем відбувається через електронний кабінет на підставі заяви позивача про приєднання від 06.09.2019 року до договору від 30.11.2017 року №519002, тому уся інформація та прийняті контролюючим органом рішення надсилаються контролюючим органом до електронного кабінету позивача.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити клопотання та залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні в підготовчому провадженні 11 травня 2021 року надала усні пояснення та зазначала про те, що заява відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що процесуальні строки звернення до суду продовжено на період дії карантину, встановлені Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID -19). Тому, коли позивач перевірив електронний кабінет та дізнався про існування в ньому спірного рішення, одразу звернувся за правовою допомогою до представника позивача для вирішення питання щодо оскарження спірного рішення. Позивач випадково дізнався про існування спірного рішення, оскільки не перевіряв кожного дня електронний кабінет.

03 червня 2021 року представник позивача надала до суду письмові пояснення в яких зазначала про те, що позивачем не використовувався досудовий порядок врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження, тому строк оскарження у судовому порядку рішень, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платників податків, регулюється пунктом 56.18 ПК України та становить 1095 днів.

У судовому засіданні представник позивача не заперечувала проти того, що рішення було своєчасно направлено відповідачем до електронного кабінету позивача, проте на думку представника позивача у платника податку не має обов`язку кожного дня перевіряти електронний кабінет. Позивач дізнався з електронного кабінету про спірне рішення лише за декілька днів до укладення договору про правову допомогу з представником позивача, тому одразу після цього позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача наполягав на тому, що строк звернення до суду позивачем не порушений, навіть з дати прийняття спірного рішення (20.02.2020 року), оскільки звертаючись у березні 2021 року позивачем не пропущено 1095 днів протягом якого позивач має право оскаржити спірне рішення до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач, ТОВ ВСЕ-СВІТ-ТОРГ , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань як юридична особа 08 травня 2019 року, код ЄДРПОУ 42989721, за адресою місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, б. Шевченка, 91.

Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 20.02.2020 року № 10131 позивача віднесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків було прийнято 20.02.2020 року (а.с. 33).

З позовом до суду про оскарження рішення від 20.02.2020 року № 10131 позивач звернувся 11 березня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що у разі, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 року по справі № 520/3902/20.

Таким чином доводи представника позивача про те, що строк оскарження у судовому порядку рішень, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платників податків, регулюється пунктом 56.18 ПК України та становить 1095 днів є необґрунтованими та такими, що відхиляються судом.

З матеріалів справи убачається, що рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 10131 про включення ТОВ ВСЕ-СВІТ-ТОРГ (код 42989721) до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків було прийнято 20.02.2020 року (а.с.33).

З позовом до суду про оскарження рішення від 20.02.2020 року № 10131 позивач звернувся 11 березня 2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Представник позивача не заперечував проти того, що рішення було направлено до електронного кабінету одразу після його прийняття контролюючим органом, однак, на думку представника, у позивача не має обов`язку кожного дня перевіряти електронний кабінет, тому після того як позивач перевірив електронний кабінет, він одразу звернувся до суду з позовом.

Суд вважає дане твердження представника позивача необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2019 № 1165 платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Згідно пункту 3, 4 Роділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі заяви позивача про приєднання від 06.09.2019 року до договору від 30.11.2017 року №519002 відбувається обмін документами між позивачем та відповідачем через електронний кабінет позивача, що останнім не заперечується (а.с.94).

Тобто, позивач подаючи заяву до відповідача фактично висловив бажання отримувати документи від контролюючого органу через електронний кабінет, розуміючи наслідки необхідності самостійно перевіряти та своєчасно ознайомлюватися з інформацією в електронному кабінеті яка безпосередньо стосується позивача як платника податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несвоєчасна перевірка позивачем власного електронного кабінету, в даних спірних правовідносинах майже протягом року, не може бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом.

Посилання представника позивача на те, що процесуальні строки звернення до суду продовжено на період дії карантину, встановлені Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19) відхиляються судом як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. У подальшому термін дії карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

З 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України у редакції, що діяла з 02 квітня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 122 КАС України, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо подання відзиву та відповіді на відзив, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який установлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, Закон установлює, що: під час дії карантину, строки, визначені статтею 122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину .

З цього слідує, що у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України викладено у новій редакції.

Положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України у редакції, що діє з 17 липня 2020 року, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення указаного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Таким чином, продовження процесуальних строків відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України у редакції, що діяла з 02 квітня 2020 року, був закінчений ще 06.08.2020.

При цьому, Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX передбачав продовження, а не припинення процесуальних строків, які припали на період дії карантину.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року по справі №826/7786/17.

Позивач звернувся до суду з позовом 11 березня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду та на час звернення до суду відсутні законні підстави для продовження процесуального строку.

Будь яких інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішення про включення ТОВ ВСЕ-СВІТ-ТОРГ до переліку ризикових суб`єктів господарювання позивач не зазначає та судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений діючим законодавством строк звернення до суду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВСЕ-СВІТ-ТОРГ (код ЄДРПОУ 42989721, місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, бул-р Шевченка, буд. 91) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 875125, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Повний текст ухвали виготовлено 04 червня 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова