Постанова

від 25.05.2021 по справі 914/420/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа №914/420/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М., МатущакаО.І.,

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився (належно повідомлений),

відповідача: не з`явився (належно повідомлений),

прокурора : Винницька Л.М. (посвідчення №058400 від 02.12.2020),

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 17.02.2021 №15/1-298вих-21(вх. суду від 18.02.2021 №01-05/654/21)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2021 (головуючий суддя Мороз Н.В., повний текст рішення складено та підписано 01.02.2021, м. Львів)

у справі № 914/420/20

за позовом: заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ( перейменовано на Дрогобицьку окружну прокуратуру) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Трускавецької міської ради Львівської області, м. Трускавець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій С.П.» , м. Трускавець

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 534 910,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У лютому 2020року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Водолій С.П. про стягнення 534 910,42 грн безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 2015року відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,8698 га, кадастровий номер 4611500000:07:004:0012, для розміщення власного нежитлового приміщення, за адресою: м. Трускавець вул. Стебницька, 75, без оформлення договору оренди. У зв`язку з чим прокурор вказує, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки Трускавецької міської ради, зберіг у себе кошти на загальну суму 534 910,42 грн, які мав заплатити за користування нею за період з 01.01.2017 по 01.11.2019 ( зокрема за 2017рік нараховано 201 649.21грн, за 2018рік - 201 649,21грн, за 2019рік - 131 612грн), а відтак зобов`язаний їх повернути власнику земельної ділянки на підставі ч.1ст.1212 ЦК України.

Як на підстави для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави прокурор вказав, що несплата до відповідного бюджету орендної плати за користування землею спричиняє шкоду економічним інтересам територіальної громади, однак Трускавецька міська рада як уповноважений орган протягом тривалого часу з 2015року не вживала заходів представницького характеру для захисту порушених прав територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2021 у справі № 914/420/20 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Трускавецької міської безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 333 261,21 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Прокуратури Львівської області 4998, 92 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), а відтак має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача і такі кошти в силу ст.ст. 1212-1214 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути позивачу. Пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.07.2019 №922/1046/18, згідно з якою основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель і дані про нормативну грошову оцінку окремої ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд встановив, що проведений позивачем розрахунок недоотриманих коштів за 2018рік в сумі 201 649,21грн підтверджується витягом про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 05.03.2018, за 2019 рік в сумі 131 612,00грн також підтверджується витягом про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 20.02.2019. Разом з тим, встановивши відсутність у позивача витягу про нормативну грошову оцінку за 2017рік, суд дійшов висновку про відмову в стягненні нарахованих за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою. У зв`язку з чим суд не застосував заявлену відповідачем заяву про сплив позовної давності до позовної вимоги про відшкодування коштів за січень та лютий 2017року. Також суд відхилив доводи відповідача про відсутність його вини в неукладенні договору оренди земельної ділянки, оскільки відмова міської ради в поділі спірної земельної ділянки та зменшення її площі не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати кошти за користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщено належне відповідачу нерухоме майно.

Встановивши, що міській раді було відомо про порушення інтересів держави, що являло собою неотримання коштів з орендної плати за землю, проте вона протягом тривалого часу не вчиняла дій щодо подачі позову до суду про їх примусове стягнення з відповідача, суд вказав, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення з цим позовом до суду, оскільки через бездіяльність позивача інтереси держави могли залишитись не захищеними.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове про стягнення 201 000,21грн.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував викладеної у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 та від 13.10.2020 №922/3711/19 правової позиції про те, що чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 ЗУ Про оцінку земель , не містить обгрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативно-грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Витяги про нормативно грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесені до Державного земельного кадастру, а формування витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу , тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, що вже минула. У зв`язку з чим скаржник вважає, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати проведений на підставі діючих нормативних актів щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель в м.Трускавці і порядку справляння орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та застосувати до вимог про стягнення коштів за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 трирічну позовну давність.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №917/432/19, відповідач вказує, що чинне законодавство не передбачає можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Зазначає, що суд ухвалою від 15.10.2020 витребовував у позивача технічну документацію про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2017рік, однак міська рада не подала суду ні витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017рік, ні затвердженої у встановленому порядку нормативно-грошової оцінки. Поряд з тим, зазначає, що оскільки апелянт оскаржує рішення в частині відмови у стягненні коштів за період з 01.01.2017 по 01.01.2018, апеляційний суд повинен надати оцінку доводам відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за цей період.

22.04.2020 від Дрогобицької окружної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що оскільки витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки формуються станом на час замовлення і по спірній ділянці у попередніх 2015-2017 роках не замовлялись, розрахунок нормативної грошової оцінки за попередні роки було проведено з використанням чинної на той час технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Трускавця та доданого до неї програмного забезпечення, розробленого ліцензованою організацією.

Також Дрогобицька окружна прокуратура подала клопотання про перейменування особи, в якому просить змінити найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду у даній справі з Дрогобицької місцевої прокуратури на Дрогобицьку окружну прокуратуру. Вказане клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів і реформ органів прокуратури наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 у Дрогобицькому районі утворено Дрогобицьку окружну прокуратуру, днем початку якої визначено 15.03.2021. Відтак у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припинення діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур внесено зміни до структури і штатних розписів обласних прокуратур, зокрема, виключено з структури та штатного розпису у Львівській обласній прокуратурі Дрогобицьку місцеву прокуратуру та встановлено в структурі та штатному розписі Львівської обласної прокуратури Дрогобицьку окружну прокуратуру.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи з урахуванням зміненого найменування органу прокуратури - з Дрогобицької місцевої прокуратури на Дрогобицьку окружну прокуратуру

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури.

Ухвалою від 23.03.2021 з урахуванням розумних строків призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.05.2021.

24.05.2021 від Трускавецької міської ради надійшло клопотання про розгляд даної справи за відсутності її представника. У вказаному клопотанні позивач також зазначив, що підтримує апеляційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні 25.05.2021 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників в судове засідання.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстру права власності на нерухоме майно з 23.09.2015 у приватній власності ТОВ Водолій С.П. перебуває нежитлова будівля загальною площею 751,5 кв.м на вул. Стебницькій, 75 у м. Трускавці на підставі договору купівлі-продажу №3695 від 23.09.2015.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру для обслуговування даної будівлі, відповідач з 2015 року використовує земельну ділянку площею 0,8698 га (кадастровий номер 4611500000:07:004:0012), яка перебуває у комунальній власності, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

ТОВ Водолій С.П. звернулось до Трускавецькох міської ради з листом № 63 від 06.10.2015 з проханням надати довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у зв`язку із обов`язком сплати земельного податку по вказаній земельній ділянці.

Листами №18/28-2594/1 від 22.10.2015, №18/28-3249/1 від 16.12.2016, №18/16-165/1 від 19.01.2018 Трускавецькою міською радою відмовлено у видачі вищезазначеної довідки у зв`язку із тим, що відповідачем не набуто право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, а відповідно до ст. 206 ЗК України лише власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Тому відповідачу було запропоновано звернутися до міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою для оформлення права користування земельною ділянкою по вул. Стебницькій, 75 в м. Трускавці, на якій розташовані придбані об`єкти нерухомого майна, згідно з вимогами чинного земельного законодавства. Відповідачем отримано лист від 19.01.18/ №18/16-165/1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 05.02.2019 № 18/16-366/4 міська рада запросила директора відповідача взяти участь в роботі комісії по питанню перегляду визначення збитків, завданих Трускавецькій міській раді ТОВ Водолій С.П. , як неодержаного доходу за користування земельною ділянкою площею 0,8698 га. по вул. Стебницькій, 75 в м. Трускавці, призначеної для обслуговування земель транспорту без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою за період з 01.10.2015 по 01.02.2019 . Відповідачем отримано даний лист, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Трускавецькою міською радою Львівської області повідомленням від 07.03.2019 №18/16-656/4 інформовано директора ТОВ Водолій С.П. про те, що на підставі порядку визначення та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням земельного законодавства комісією з визначення розміру збитків, власникам землі та землекористувачам в місті Трускавець, засідання якої відбулось 14.02.2019, розглянуто матеріали про розрахунок збитків, які нанесені ТОВ Водолій С.П. Трускавецькій міській раді та підлягають відшкодуванню у зв`язку з недодержанням доходів у вигляді орендної плати на землю при використанні земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Запропоновано у десятиденний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом про визначення збитків власнику землі від 14.02.2019, затвердженого рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 26.02.2019 № 2, та про результати їх розгляду інформувати у письмовій формі заступника міського голови (Балицького О.М.).

Трускавецькою міською радою повідомленням від 01.11.2019 № 18/16-2286/1, доведено до відома ТОВ Водолій С.П. про те, що з метою відшкодування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, головним спеціалістом управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради, 12.11.2019 об 11 год. 00 хв, буде проводитись обстеження земельної ділянки, площею 0,8698 га, за адресою: вул.Стебницька,75 (кадастровий номер 4611500000:07:004:0012), що знаходиться у комунальній власності.

12.11.2019 головним спеціалістом та начальником управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради здійснено вихід за місцем розташування земельної ділянки, результатии якого формлені в акті №4 про недопущення до проведення обстеження. Згідно з вказаним актом у ході обстеження зв`язатись із керівником підприємства не вдалось, як і потрапити на земельну ділянку, оскільки така по периметру огороджена високим металевим парканом. Однак, через огорожу встановлено, що на території підприємством ведеться діяльність. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначеній земельній ділянці розташована нежитлова будівля, яка належить ТзОВ Водолій С.П. на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу землі №3695 від 23.09.2015. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності, договір оренди землі не укладався. За результатами огляду складено акт №4 про недопущення до проведення огляду.

Листом №18/16-2366/1 від 13.11.2019 Трускавецькою міською радою Львівської області скеровано вимогу до відповідача про погашення в добровільному порядку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.09.2016 по 01.09.2019 та запропоновано звернутись до міської ради для укладення договору оренди і направлено акт про недопущення до проведення обстеження земельної ділянки від 12.11.2019 № 4.

Міськрайонним управлінням у Дрогобицькому районі та місті Дрогобичі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області листами від 05.03.2018 №0-13-0 171-180/121-18 та від 20.02.2019 №18-13-0.171-154/121-19 надано інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8698 га, що знаходиться по вул. Стебницькій,75 у м. Трускавець Львівської області, згідно якої нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки у 2015 році становила 4425542,40 грн; у 2016 році-6341798.78 грн; у 2017 році-6721640,44 грн; у 2019 році становила 5264478,12 грн.

Згідно з довідками Державної Фіскальної Служби України Головного Управління ДФС у Львівській області від 04.03.2019 №2554/9/57.7-10, 11.01.2020 №227/9/53.7-13 ТОВ Водолій С.П. не сплачувало земельного податку протягом 2016-2019 років (том 1,а.с. 38-39).

Як вбачається з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,8698 га, кадастровий номер 4611500000:07:004:0012, за адресою: м. Трускавець вул. Стебницька, 75, цільове призначення : для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, в 2018 році становила- 6 721 640,44 грн (том 1.а.с. 118), а в 2019році становила 5 264 478,12 грн (том 1,а..с 117).

Згідно з листом Міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та місті Дрогобичі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.09.2020 №10-13-0.171-344/121-20 оскільки витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються станом на час замовлення і по оспорюваній земельній ділянці у попередніх 2015-2017 року не замовлялись, то розрахунок нормативної грошової оцінки за попередні роки було проведено з використанням чинної на той час Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Трускавця та доданого до неї програмного забезпечення, розробленими ліцензованою організацією ТзОВ Експертна група Богдан , без формування відповідних витягів (том 1,а.с. 116).

У зв`язку з використанням відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі Управлінням містобудування, архітектури та землекористування здійснено розрахунок безпідставно збережених ТОВ Водолій С.П. коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2017 по 01.11.2019 на загальну суму 534 910,42грн, з яких:

-відповідно до розрахунку позивача за 2017 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 рік становив 16 804,10 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6 721 640,44 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 201 649,21 грн;

-відповідно до розрахунку позивача за 2018 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2018 по 01.01.2019 становив 16 804,10 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6721640,44 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2018 по 01.01.2019 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 201649,21 грн;

-відповідно до розрахунку за 2019 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 становив 131 61,20 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 5 264 478,12 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 131 612,00 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним :

Предметом даного спору є вимога прокурора, подана в інтересах Трускавецької міської ради, про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За аналізу змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не укладав відповідного договору оренди з Трускавецькою міською радою щодо використання земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,8698 га, кадастровий номер 4611500000:07:004:0012, для розміщення власного нежитлового приміщення, за адресою: м. Трускавець вул. Стебницька, 75, та не здійснював державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Разом з тим, статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату ( ст. 96 ЗК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковий платіж , який орендар вносить орендододавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.,136 пункту 14.1 статті 13 Податкового кодексу України).

Доказів сплати земельного податку чи орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою, на якій розміщена належна відповідачу нежитлова будівля, відповідач суду не надав.

У зв`язку з використанням відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі Управлінням містобудування, архітектури та землекористування здійснено розрахунок безпідставно збережених ТОВ Водолій С.П. коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2017 по 01.11.2019 на загальну суму 534 910,42грн, з яких:

-відповідно до розрахунку позивача за 2017 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 рік становив 16 804,10 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6 721 640,44 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 201 649,21 грн;

-відповідно до розрахунку позивача за 2018 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2018 по 01.01.2019 становив 16 804,10 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6721640,44 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2018 по 01.01.2019 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 201649,21 грн;

-відповідно до розрахунку за 2019 рік визначено, що розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 становив 131 61,20 грн, який розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 5 264 478,12 грн, ставки річної орендної плати - 3,00 %, відсотку строку оренди - 100; відтак за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів становив 131 612,00 грн.

За положеннями частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до частин першої-другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі № 922/652/18).

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц вказала, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 917/353/19, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення відомостей про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів) (постанова Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, позивач надав витяги про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки лише за 2018 та 2019роки. Вказаними витягами підтверджено проведений позивачем розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за 2018рік у сумі 201 649,21грн та за 2019рік - в сумі 131 612,00грн (том1,а.с. 117-118).

Витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017 рік позивач не надав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, суд першої інстанції ухвалою від 15.10.2020 витребовував у позивача технічну документацію про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2017рік.

Однак, така суду подана не була. У наданих письмових поясненнях від 30.10.2020 Трускавецька міська рада вказала, що оскільки витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються станом на час замовлення і по спірній земельній ділянці у попередніх роках (2015-2017)не замовлялись, то розрахунок було здійснено з використанням чинної на той час Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Трускавця та доданого до неї програмного забезпечення, розробленого ліцензованою організацію. У вказаних поясненнях міститься посилання на інформаційну довідку Міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та місті Дрогобичі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області листами від 05.03.2018 №0-13-0 171-180/121-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8698 га, що знаходиться по вул. Стебницькій,75 у м. Трускавець Львівської області, згідно якої нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки у 2015 році становила 4425542,40 грн; у 2016 році-6341798.78 грн; у 2017 році-6721640,44 грн; у 2019 році становила 5264478,12 грн.

Однак, жодних документів на підтвердження вказаної у зазначеній довідці інформації ні позивачем, ні прокурором не подано. Не подано також, як зазначено вище, Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Трускавця. З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про неможливість здійснення перевірки проведеного позивачем нарахування розміру безпідставно збережених коштів, нарахованих за період з 01.01.2017 по 01.01.2018.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 201 649,21 грн безпідставно збережених коштів, нарахованих за період з 01.01.2017 по 01.01.2018, у зв`язку з відсутністю передбаченої законом технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про стягнення коштів за період з 01.01.2017 по 01.01.2018 апеляційний суд відхиляє, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги, водночас апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про безпідставність вказаних позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2021 у справі № 914/420/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 17.02.2021 №15/1-298вих-21(вх. суду від 18.02.2021 №01-05/654/21) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду Львівської області від 21.01.2021 у справі № 914/420/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.06.2021

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді

С.М. Бойко

О.І. Матущак