Постанова

від 03.06.2021 по справі 916/2054/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2054/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Соколовій М.В.

за участю представників учасників справи:

від ПФ Фіеста - Гамар В.І.,

від МПП Сезон-1 - Мороз А.А., Рябіч Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми Фіеста

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2021, ухвалене суддею Шаратовим Ю.А., м. Одеса, повний текст складено 05.03.2021

у справі № 916/2054/20

за позовом Приватної фірми Фіеста

до Малого приватного підприємства Сезон-1

про визнання права власності, зобов`язання внести зміни до державного реєстру та надання безперешкодного доступу для користування

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Приватна фірма Фіеста (далі ПФ Фіеста ) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства Сезон-1 (далі МПП Сезон-1 ), в якому просила суд: визнати право спільної часткової власності ПФ Фіеста на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд, розташованих за адресою: Одеська область, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 30 (далі система очисних споруд); зобов`язати МПП Сезон-1 внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо закріплення частки у розмірі 38/100 ПФ Фіеста на систему очисних споруд; зобов`язати МПП Сезон-1 надати ПФ Фіеста безперешкодний доступ до системи очисних споруд для користування у встановленому між сторонами обсязі.

Позов мотивований тим, що згідно договору про дольову участь у будівництві та використанні очисних споруд № 1 від 11.08.2007 (далі договір) ПФ Фіеста стала власником 38/100 частки від зведених очисних споруд, а відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України отримала право і використовувати цю систему для власних потреб у визначеному гарантійним листом від 15.09.2010 обсязі - 15 кубометрів на добу. Проте МПП Сезон-1 не вжито належних заходів щодо оформлення права спільної часткової власності на 38/100 частки системи очисних споруд, а також не надано безперешкодного доступу для реалізації права власності ПФ Фіеста .

Заперечуючи проти задоволення позову, МПП Сезон-1 зазначило, що предметом договору є надання ПФ Фіеста можливості використовувати частку потужності очисних споруд у своїй господарській діяльності з компенсацією відповідачу частки витрат на будівництво цих споруд. Відповідачем не укладались будь-які договори про право власності ПФ Фіеста на частину побудованих МПП Сезон-1 на належній йому земельній ділянці очисних споруд. Відповідачем повністю виконані умови договору, побудовано і введено в експлуатацію очисні споруди у встановлений договором строк та надано позивачу можливість використовувати їх в об`ємі 15 куб. м. на добу. При цьому, позивачем виконані свої зобов`язання лише частково, а саме: сплачено 100000 грн., однак не встановлено прилад обліку на точці підключення в очисні споруди. Щодо гарантійного листа-зобов`язання від 15.09.2010, то цей документ не є договором про відчуження нерухомого майна (його частки) ані за формою, ані за змістом. Нормами чинного законодавства не передбачено такої форми відчуження нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2021 у справі №916/2054/20 у задоволенні позову ПФ «Фіеста» відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що умовами договору передбачено лише набуття позивачем майнового права користування об`єктом нерухомості, який будувався відповідачем. Договір не містить жодних умов щодо набуття позивачем права власності на цей об`єкт або на частку в ньому. Відтак, договір не є підставою виникнення права спільної власності позивача на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд.

Суд зазначив, що гарантійний лист-зобов`язання від 15.09.2010 також не може бути підставою виникнення права власності позивача на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд, оскільки він не є договором, на підставі якого частка у праві спільної часткової власності переходить до іншої особи (набувача), не є невід`ємною частиною договору та не є тлумаченням його змісту.

Також суд зазначив, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем умов п. 2.3 договору щодо надання позивачу можливості використовувати очисні споруди в обсязі 15 куб. м. на добу.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна мотивована наступним.

Судом проігноровані доводи позивача щодо виникнення (походження) спірного права власності на очисні споруди на підставі договору про дольову участь у будівництві та використанні очисних споруд № 1 від 11.08.2007, оскільки не було визначено його правову природу в контексті з правом свободи договору, регламентованим ст. 6 ЦК України, умови якої вказують на виникнення права спільної часткової власності.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що гарантійний лист-зобов`язання від 15.09.2010 не може бути підставою виникнення права спільної власності позивача на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд, що він не є договором, на підставі якого частка у праві спільної часткової власності переходить до іншої особи (набувача), не є невід`ємною частиною договору та не є тлумаченням його змісту. Гарантійний лист-зобов`язання від 15.09.2010 слід приймати, як тлумачення відповідачем змісту укладеного договору.

Суд також дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем умов п. 2.3 договору щодо надання позивачу можливості використовувати очисні споруди в обсязі 15 куб. м. на добу.

Скаржник зазначає, що суд не прийняв до уваги той факт, що позивач, начебто маючи всі можливості використовувати очисні споруди, був змушений укласти договір на вивіз рідких відходів від 29.05.2020 за № 71 з Виробничим управлінням ЖКГ та сплачувати кошти за надання відповідних послуг. Факт необхідності скористатися послугами іншого підприємства на вивезення стічних побутових відходів за умови існування доступу до очисних споруд, вже свідчить про обмеження у користуванні вказаними очисними спорудами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 за апеляційною скаргою ПФ Фіеста на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2021 у справі № 916/2054/20 відкрито апеляційне провадження, встановлено МПП «Сезон-1» строк до 09.04.2021 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи у цей же строк подати суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи.

29.03.2021 матеріали справи № 916/2054/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 справу №916/2054/20 призначено до розгляду на 13.05.2021 о 10:30 год.

13.04.2021 від МПП Сезон-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, що договір не є підставою виникнення права спільної власності позивача на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд. Скаржник невірно трактує норми діючого законодавства України в частині набуття права власності. Гарантійний лист-зобов`язання від 15.09.2010 також не може бути підставою виникнення права спільної власності позивача. Суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПФ Фіеста .

В судове засідання 13.05.2021 з`явився представник ПФ Фіеста , надав пояснення по суті спору. Представник МПП «Сезон-1» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.05.2021 оголошено перерву до 03.06.2021 о 10:30 год., про що постановлено протокольну ухвалу. Представника ПФ Фіеста повідомлено про перерву в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 вирішено розглянути апеляційну скаргу ПП Фіеста поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк; повідомлено МПП Созон-1 про те, що судове засідання у справі № 916/2054/20 відбудеться 03.06.2021 о 10:30 год.

В судове засідання 13.05.2021 з`явились представники учасників справи.

Представник ПФ Фіеста просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2021 у справі №916/2054/20 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник иМПП Сезон-1 заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2007 між МПП Сезон-1 та ПФ Фіеста укладено договір про дольову участь у будівництві та використанні очисних споруд № 1 (далі договір) (а.с. 7-8 т. 1), за умовами пункту 1.1. якого на умовах та в порядку, передбачених цим договором, МПП Сезон-1 зобов`язується побудувати очисні споруди на базі відпочинку Сезон (далі очисні споруди) та надати ПФ Фіеста можливість використовувати частину їх потужності в своїй господарській діяльності, а ПФ Фіеста зобов`язується компенсувати МПП Сезон-1 частину витрат на будівництво очисних споруд.

МПП Сезон-1 зобов`язане побудувати та запустити в експлуатацію очисні споруди в строк до 30.09.2007. ПФ Фіеста зобов`язана в строк до 22.08.2007 сплатити МПП Сезон-1 грошові кошти у розмірі відповідно до протоколу договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору (п.п. 2.1. - 2.2. договору).

Після запуску в експлуатацію очисних споруд МПП Сезон-1 зобов`язується надати ПФ Фіеста можливість використовувати їх в обсязі 15 куб. м. на добу (п. 2.3. договору).

Підключення додаткових абонентів МПП Сезон-1 зобов`язане проводити за погодженням з ПФ Фіеста (п. 2.4. договору).

ПФ Фіеста зобов`язана самостійно за власний рахунок встановити прилад обліку в точці врізки в очисні споруди. ПФ Фіеста зобов`язана сплачувати експлуатаційні витрати згідно із калькуляцією, погодженою і підписаною сторонами (п.п. 2.5.-2.6. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами з додаванням їх печаток та діє на строк - безстроково. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Одностороння відмова від договору не допускається (п.п. 2.8.-2.10. договору).

Протоколом договірної ціни сторони погодили розмір плати ПФ Фіеста за договором в сумі 100000 грн.

На виконання умов договору ПФ Фіеста сплатило МПП Сезон-1 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2007 № 206 (а.с. 9 т. 1).

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 11.12.2007 об`єкт Артсвердловина та установка очистки стічних вод Кубо МПП Сезон-1 на базі відпочинку Сезон , Будацька коса, біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято в експлуатацію. Замовником будівництва та експлуатаційною організацією зазначено МПП Сезон-1 (а.с. 7 - 13 т. 2).

15.09.2010 МПП Сезон-1 надано ПФ Фіеста Гарантійний лист-зобов`язання, в якому зазначено, що з врахуванням попередніх домовленостей, на виконання договору, МПП Сезон-1 визнає за ПФ Фіеста право спільної часткової власності на 38/100 частки нерухомого майна - локальних очисних споруд біологічної очистки стічних вод Кубо , потужністю 40 метрів кубічних на добу (з користуванням 15 метрів кубічних на добу), розташованих за адресою: Одеська область, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 30. А також, МПП Сезон-1 взято на себе зобов`язання за першої нагоди провести оформлення права власності на користь ПФ Фіеста з врахуванням частки, що визначена відповідним листом. Оформлення відповідного права власності проводиться за рахунок ПФ Фіеста . (а.с. 10 т. 1).

18.02.2011 Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району прийнято рішення Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку Сезон , Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 30 № 54/2011, яким вирішено оформити право власності МПП Сезон-1 на будівлі та споруди бази відпочинку Сезон у складі: будинок відпочинку літ. 1А , будинок відпочинку літ. 1Б , будинок відпочинку літ. 1В , будинок відпочинку літ. 1Г , будинок відпочинку літ. 1Д , кафе-бар літ. 1Є , шашлична літ. 1-Ж , будинок відпочинку літ. 1-З , будинок відпочинку літ. 1І , будинок відпочинку літ. 1К , будинок відпочинку літ. 1Л , будинок відпочинку персоналу з вбудованим складом літ. 1М , насосна 1Н , КНС літ. 1-О , вбиральня літ. 1П , щитова літ. 1Р , побутова будівля літ. 1С , споруди № 7-21, які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 30. Також прийнято рішення про видачу МПП Сезон-1 свідоцтва про право власності на вказані об`єкти. (а.с. 136 т. 1).

На підставі вказаного рішення від 18.02.2011 № 54/2011 Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 10.05.2011, відповідно до якого МПП Сезон-1 на праві приватної власності належить 1/1 частка об`єкту: будівлі та споруди бази відпочинку Сезон , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 30. До опису об`єкта включено: будинок відпочинку 1А, будинок відпочинку 1Б, будинок відпочинку 1В, будинок відпочинку 1Г, будинок відпочинку 1Д, кафе-бар 1Є, шашлична 1-Ж, будинок відпочинку 1-З, будинок відпочинку 1І, будинок відпочинку 1К, будинок відпочинку 1Л, будинок відпочинку персоналу з вбудованим складом 1М, насосна 1Н, КНС 1О, вбиральня 1П, щитова 1Р, побутова будівля 1С, споруди № 7-21 (а.с. 72 т. 1).

24.06.2011 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 10.05.2011 за МПП Сезон-1 зареєстровано право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості, реєстраційний номер об`єкта в РПВН 33595314, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 24.06.2011 № 30414989, виданим КП Білгород-Дністровське БТІ . (а.с. 73 т. 1).

18.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права приватної власності МПП Сезон-1 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди бази відпочинку Сезон загальною площею 2796,00 кв.м., за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 30. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1152988551208, номер об`єкта в РПВН 33595314, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.07.2020 № 212982745 (а.с. 13-16 т. 1).

Зі змісту вказаної інформаційної довідки вбачається, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна, зокрема, щодо його частини - КНС, 1О, загальною площею 3,6 кв.м.

Учасниками даної справи визначається, що ця частина об`єкта нерухомого майна і є спірними очисними спорудами.

Предметом спору у даній справі є вимоги ПФ Фіеста визнати на нею право спільної часткової власності на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд, зобов`язати МПП Сезон-1 внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо закріплення цієї частки та надати ПФ Фіеста безперешкодний доступ до системи очисних споруд для користування у встановленому між сторонами обсязі.

Підставами для задоволення позову зазначено, що ПФ Фіеста на підставі договору стала власником 38/100 частки системи очисних споруд, а відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України отримала право використовувати цю систему для власних потреб у визначеному гарантійним листом обсязі, проте МПП Сезон-1 не вжито належних заходів щодо оформлення права спільної часткової власності на 38/100 частки системи очисних споруд, а також не надано безперешкодного доступу для реалізації права власності ПФ Фіеста .

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що договір не є підставою виникнення права спільної власності позивача на частку системи очисних споруд, оскільки його умовами передбачено лише набуття майнового права користування об`єктом нерухомості, який будувався відповідачем, договір не містить жодних умов щодо набуття права власності на цей об`єкт або на частку в ньому. Гарантійний лист-зобов`язання також не може бути підставою виникнення права спільної власності позивача на частку у розмірі 38/100 системи очисних споруд, оскільки він не є правочином, на підставі якого частка у праві спільної часткової власності переходить до іншої особи (набувача), не є невід`ємною частиною договору та не є тлумаченням його змісту. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем умов п. 2.3 договору щодо надання позивачу можливості використовувати очисні споруди в обсязі 15 куб. м. на добу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частини 1, 2 ст. 331 ЦК України).

Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 363 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до ст. 334 цього Кодексу.

Як вже зазначалось раніше, за умовами договору МПП Сезон-1 зобов`язується побудувати очисні споруди та надати ПФ Фіеста можливість використовувати частину їх потужності в своїй господарській діяльності, ПФ Фіеста зобов`язується компенсувати МПП Сезон-1 частину витрат на будівництво, а після запуску в експлуатацію очисних споруд МПП Сезон-1 зобов`язується надати ПФ Фіеста можливість використовувати їх в обсязі 15 куб. м. на добу (п.п. 1.1., 2.3. договору).

Колегія суддів зазначає, що умовами договору передбачалось набуття ПФ Фіеста лише права користування очисними спорудами у відповідному обсязі (15 куб. м. на добу), будь-яких умов щодо виникнення у ПФ Фіеста права власності на це об`єкт нерухомості договір не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір не є підставою виникнення у ПФ Фіеста права спільної власності на 38/100 частки системи очисних споруд.

Щодо наданого позивачем гарантійного листа-зобов`язання, колегія суддів зазначає, що він не є договором, визначеним ст. 363 ЦК України, на підставі якого частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача.

Вказаний гарантійний лист фактично є односторонньою дією МПП Сезон-1 , в той час як договір складений та підписаний обома сторонами. У договорі відсутнє будь-яке посилання на вказаний гарантійний лист, останній не є його невід`ємною частиною та не є тлумаченням його змісту відповідно до статей 213, 637 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний гарантійний лист також не може бути підставою виникнення у ПФ Фіеста права спільної власності на 38/100 частки системи очисних споруд.

Щодо доводів скаржника про те, що позивач, начебто маючи всі можливості використовувати очисні споруди, був змушений укласти договір на вивіз рідких відходів від 29.05.2020 за № 71 з Виробничим управлінням ЖКГ та сплачувати кошти за надання відповідних послуг та про те, що факт необхідності скористатися послугами іншого підприємства на вивезення стічних побутових відходів, за умови існування доступу до очисних спору, свідчить про обмеження у користуванні вказаними очисними спорудами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

На підтвердження порушення відповідачем умов п. 2 3. договору щодо надання позивачу можливості використовувати очисні споруди в обсязі 15 куб. м. на добу, останнім надані наступні документи: лист Державного агентства водних ресурсів України від 17.12.2020 з доданими до нього копіями заяви водокористувача, висновок Держгеонадр щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування від 24.04.2019 № 7694/ОД/10/10-19, дозвіл на спеціальне водокористування від 24.05.2019 № 883/ОД/49д-19; договір на вивіз рідких відходів від 29.05.2020 № 71, укладений між ПФ Фіеста та Виробничим управлінням ЖКГ.

Разом з тим, вказані документи жодним чином не свідчать про здійснення позивачу перешкод або обмеження у користуванні спірними очисними спорудами з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов п. 2.3 договору щодо надання можливості використовувати очисні споруди в обсязі 15 куб. м. на добу.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2021 у справі № 916/2054/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2021 у справі № 916/2054/20 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватної фірми Фіеста залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватну фірму Фіеста .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.06.2021.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук