Ухвала

від 01.06.2021 по справі 401/2969/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 401/2969/17

провадження № 61-8259ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суму індексації грошових доходів та компенсацію втрати частини доходів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та остаточно просила стягнути, уточнивши свої позовні вимоги, з товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік (далі - ТОВ Олімпік ) на її користь, а саме: середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2015 року по 21 січня 2020 року у розмірі 119 469 грн 42 коп.; суму індексації грошових доходів населення за період з 14 листопада 2013 року по 26 жовтня 2018 року у розмірі 24 684 грн 04 коп.; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що нарахований у період з грудня 2008 року по квітень 2012 року, а виплачений у жовтні 2018 року у розмірі 39 423 грн 80 коп. та витрати за проведення судової економічної експертизи у розмірі 10 тис. грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2020 року стягнуто з ТОВ Олімпік на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2015 року по 21 січня 2020 року у розмірі 119 469 грн 42 коп.; суму індексації грошових доходів населення за період з 14 листопада 2013 року по 26 жовтня 2018 року у розмірі 24 684 грн 04 коп.; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що нарахований у період з грудня 2008 року по квітень 2012 року, а виплачений у жовтні 2018 року у розмірі 39 423 грн 80 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Олімпік задоволено частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2020 року змінено в частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку, стягнувши з ТОВ Олімпік на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 30 тис. У частині стягнення індексації грошових доходів населення в розмірі 24 684 грн 04 коп. рішення суду скасовано й ухвалено цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2020 року в мотивувальній частині змінено, виключивши з мотивувальної частини рішення твердження суду про повне виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 10 листопада 2014 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 17 травня 2021 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення в частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку та відмови у задоволенні її позову в частині стягнення індексації грошових доходів населення скасувати й залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Так відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 270 грн.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суму індексації грошових доходів та компенсацію втрати частини доходів у розмірі 183 577 грн 26 коп., відтак, станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 тис.), тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга разом з доданими до неї матеріалами не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Вказані заявником доводи касаційної скарги по суті висновків суду попередньої інстанції не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження у виняткових випадках до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України поширюються й на касаційне провадження.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Заявник реалізувала своє право на апеляційний перегляд цієї справи.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню; заявником реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; не зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суму індексації грошових доходів та компенсацію втрати частини доходів відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявникам.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара