Постанова

від 02.06.2021 по справі 754/7940/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 754/7940/19

провадження № 51-1043км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, кримінальне провадження щодо

якої закрито ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від22листопада 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від25листопада 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100030002044 від 22 березня 2019року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 ККУкраїни на підставі ст. 45 цього Кодексу у зв`язку з дійовим каяттям та закрито кримінальне провадження стосовно нього.

Органом досудового розслідування оцінювач-експерт повного товариства «Ломбард «Каса.Юа» за участю ТОВ «Кесеф-Фінанс», ТОВ «Загав-Фінанс» (ЄДРПОУ 41407429) (далі ПТ «Ломбард «Каса.Юа») ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, будучи службовою особою вказаного товариства, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, 06, 09, 10, 14 та 16 березня 2019 року, знаходячись насвоєму робочому місці в приміщенні відокремленого підрозділу №43 ПТ«Ломбард «Каса.Юа», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 12-в, за встановлених в ухвалі суду першої інстанції обставин шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів про надання кредитів позичальникам на відповідні предмети закладу отримав з каси ПТ «Ломбард «Каса.Юа» грошові кошти на загальну суму 7694,90 грн.

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2020 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_6 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 без задоволення.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вищевказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 45 КК України і, звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, не встановив факту вчинення останнім кримінального правопорушення тафакту відшкодування збитків ПТ «Ломбард «Каса.Юа», представники якого небули присутні в суді та не були належним чином повідомлені про дату судового засідання. Також вказує, що суд не підтвердив активного сприяння ОСОБА_6 розкриттю злочину. Стверджує, що останній був службовою особою, а тому в його діях убачаються ознаки складу корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, через що положення ст. 45 КК цього Кодексу не підлягали застосуванню. Апеляційний суд не звернув уваги на вказані порушення, не надав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора, а тому ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга прокурора ОСОБА_7 непідлягає задоволенню та просив оскаржені судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла донаступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції відповідно до ст. 438 КПКУкраїни є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Як передбачено ст. 45 КК України (в редакції Закону від 02 жовтня 2019 року №140-IX), особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється відкримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У касаційній скарзі прокурор наводить доводи, які є аналогічними доводам, викладеним у його апеляційній скарзі.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення. Під час судового розгляду ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість, погодився звикладеними в обвинувальному акті обставинами та надав показання щодо скоєних ним кримінальних правопорушень.

На підставі ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів узв`язку з тим, що фактичні обставини ніким не оспорювалися. Суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

У ході судового розгляду ОСОБА_6 подав клопотання про звільнення відкримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України (а.п. 30).

Урахувавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, а також те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, інкриміноване йому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI) належть до злочинів невеликої тяжкості, визнав себе винуватим, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитки, суд першої інстанції дійшов висновку проможливість задоволення клопотання ОСОБА_6 та звільнив його відкримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження, зазначив, що суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , та обґрунтовано дійшов висновку, що останній після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, про що свідчить нелише визнання ним факту вчинення злочину, а й відверте визнання своєї провини у вчиненому та повне відшкодування завданих збитків. Урахував апеляційний суд і те, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті щире каяття ОСОБА_6 визнане обставиною, що пом`якшує його покарання.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 надав показання під час досудового розслідування та в суді, в ході чого розповів продату, час, місце і фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень, а також повернув ПТ «Ломбард «Каса.Юа» грошові кошти, якими він незаконно заволодів, що підтверджується відповідними квитанціями (а.п. 6267). Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

Доводи прокурора про те, що суд розглянув справу без участі потерпілого неєслушними, оскільки в цьому кримінальному провадженні відсутній потерпілий в розумінні вимог ст. 55 КПК України.

Водночас доводи прокурора про те, що в діях ОСОБА_6 убачається склад іншого кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 191 КК України), у зв`язку з чим ст.45 КК України не могла бути застосована, колегія суддів вважає також необґрунтованими. Так за змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а ч. 3 зазначеної статті наділяє суд правом вийти замежі висунутого обвинувачення, вказаного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, лише якщо цепокращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Визначення обсягу обвинувачення є виключним повноваженням прокурора, якийуході судового розгляду кримінального провадження висунутого ОСОБА_6 обвинувачення не змінював.

Крім того, за правилами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої судом першої інстанції ухвали щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а також пробезпідставність доводів апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Переглянувши ухвалу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно довимог ст. 419 КПК України дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам у його касаційній скарзі, та обґрунтовано визнав їх неспроможними. З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції погоджується йколегія суддів.

Враховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були безумовними підставами для скасування або зміни судових рішень, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року таухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3