Справа № 420/1552/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.,
секретаря судового засідання Коняги С.М.,
за участю сторін:
представника позивача Фатєєвої І.В. (за ордером),
представника відповідача Малюченка А.С. (за витягом),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070, -
В С Т А Н О В И В:
03 лютого 2021 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивач не погоджується з наведеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його прийнятим з порушенням норм діючого законодавства, з огляду на наступне.
Так, вказано у позові, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 616 473 грн, у тому числі за січень 2020 року - 1 097 505 грн та за лютий 2020 року - 1 518 968 грн, зокрема, з наступними контрагентами: ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 42487573) та ТОВ НВП УКРСТРОЙ (код ЄДРПОУ 42315397).
Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ , то у позові зазначено, що зобов`язання між ТОА АМАТЕК та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ виконувалися згідно укладеного 06.12.2019 року договору поставки № 2019/06-12-5, відповідно до якого ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ поставлялося на адресу позивача товар, а саме, арматура 10мм, 12мм, 12А500С міра, 12 міра, 10 міра, 14 мм, 6 мм, 8 мм, арматура (круг), арматура № 8, № 10, №12, № 16, листи холоднокатаннi, круги, труби профільні, профіль тощо. Поставка товару та його передача позивачеві відбувалася на підставі видаткових накладних, що були надані до перевірки в повному обсязі. Ні до договірної документації, нi до первинної у відповідача не було жодних зауважень чи претензій.
У позові вказано, що єдиною підставою щодо характеризування господарських операцій, як нереальних, слугувала податкова інформація по ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ отримана від Головного управління ДПС у Харківській області. Але, на думку позивача, податкова інформація щодо контрагента позивача, не може бути підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки податкова інформація не є належним доказом на підтвердження нереальності господарських операцій.
Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ НВП УКРСТРОЙ , то у позові зазначено, що зобов`язання між позивачем та ТОВ НВП УКРСТРОЙ виконувалися згідно укладеного 13.01.2020 року договору поставки № 2020/13-01-5, відповідно якого ТОВ НВП УКРСТРОЙ поставлялося на адресу позивача товар холоднокатанні, профіль CD, профіль Knauf, круги, квадрати, труби профільні, листи ПВЛ та ін. товар. Поставка товару та його передача позивачеві відбувалася на підставі видаткових накладних, податкові накладні всі були своєчасно зареєстровані у встановленому законом порядку та строки. Всі документи первинного бухгалтерського обліку, в тому числі договір, а також договори та первинна документація, що підтверджує реалізацію Позивачем товару за ланцюгом кінцевим споживачам суб`єктам господарювання, були надані до перевірки в повному обсязі. Ні до договірної документації, ні до первинної документації у відповідача не було жодних зауважень чи претензій. Така інформація в актi перевірки відсутня.
Як вказує позивач, єдиною підставою щодо характеризування господарських операцій позивача з ТОВ НВП УКРСТРОЙ як нереальних, слугувала податкова інформація отримана від Головного управління ДПС у Харківській області по ТОВ НВП УКРСТРОЙ . Але, на думку позивача, податкова інформація щодо контрагента позивача, не може бути підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки податкова інформація не є належним доказом на підтвердження нереальності господарських операцій.
У позовній заяві позивач вказує, що враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності та відсутності відповідних доказів порушень податкового законодавства саме по господарським операціям з позивачем, наведена податкова інформація у якості доказу використана не може бути, тим паче, не повинна нести для ТОВ АМАТЕК будь-яких негативних наслідків. На думку позивача, наявність або відсутність у підприємства основних засобів та робітників жодним чином не може свідчити про неможливість останнім виконувати господарські операції, адже, підприємство транспортні засоби та обладнання може орендувати, аналогічним чином і залучати працівників за цивільно-правовим договором або заключати договори в іншими підприємствами.
Як стверджує позивач, господарські операції між ним та контрагентами підтверджуються укладеними між сторонами договорами, на виконання яких позивачем був отриманий товар. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки первинні документи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначає, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача були платниками ПДВ та що податковий орган не конкретизує який саме документ підтверджує нереальність господарських операцій між ТОВ АМАТЕК та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ і ТОВ НВП УКРСТРОЙ , будь-які посилання на конкретні документи в акті перевірки відсутні.
Також, позивач звертає увагу суду на те, що в актi перевірки взагалі не зазначено, у чому конкретно полягає суть порушень ТОВ АМАТЕК . Виходячи з цього, в акті перевірки немає посилань і на конкретні недоліки, претензії до документів, які стали підставою для висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства.
З огляду на те, що вся первинна та договірна документація була оформлена у встановленому законом порядку, та бiльш того, під час проведення перевірки також надавалися документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару позивачем та, відповідно, використання його у своїй власній господарській діяльності, всі податкові накладні та податкові зобов`язання були зареєстровані та задекларовані у встановленому законом порядку та строки, жодних зауважень щодо цього у відповідача не має, вважаємо, що донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за договірними відносинами з ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ та ТОВ НВП УКРСТРОЙ необґрунтовані та незаконні.
Ухвалою суду від 08.02.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070 і відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі об 11 год. 00 хв. 02.03.2021 року.
25.02.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.102-107) разом із додатками, згідно переліку, який у ньому вказано (т.2 а.с.108-113).
У відзиві вказано, що Головне управління ДПС в Одеській областi адмiнiстративний позов не визнає, та категорично не погоджується з доводами позивача, вважає що позов таким, що не підлягає задоволенню.
З посиланням на доводи та обґрунтування, які викладено в акті перевірки від 22.12.2020 року №4926/15-32-07-01/41253272 та положення ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.198 Податкового кодексу України, п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за №1401/18696, п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за №1402/18697, відповідач стверджує, що ТОВ АМАТЕК в порушення п. 198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 616 473 грн., у тому числі періодам звітності: сiчень 2020 року -1097505 грн., лютий 2020 року - 1518968 грн.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.03.201 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/1552/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання в даній адміністративній справі на 25.03.2021 року об 11 год. 00 хв.
02.03.2021 року (вх.№ЕП/5534/21) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.114-125), в якій, з посиланням на доводи та обґрунтування, які є аналогічними тим, що були викладені у позові, зазначено про необґрунтованість доводів, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 25.03.201 року долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 25.02.2021 року за вх.№9734/21 разом із додатками та відповідь на відзив, яка надійшла до суду 02.03.2021 року за вх.№ЕП/5534/21, закрито підготовче провадження по справі № 420/1552/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070, призначено справу до судового розгляду на 12.05.2021 року об 11:00 год.
11.05.2021 року (вх.№ЕП/12784/21) від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №420/1552/21 у зв`язку з тим, що станом на 11.05.2021 року представник товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК адвокат Фатєєва І.В. має незадовільне самопочуття та підозру на захворювання вірусом COVID-19.
З урахуванням викладеного судом відкладено судове засідання по справі №420/1152/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070 на 25.05.2021 року о 10:30 год.
25.05.2021 року (вх.№26440/21) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача по справі на правонаступника в порядку статті 52 КАС України.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача по справі №420/1552/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070.
В ухвалі вказано, що при вирішенні даного клопотання суд не перевіряє наявність підстав для зміни суб`єктного складу сторін у справі у відповідності до ст.48 КАС України, так як вказані підстави не наведені у клопотанні представника відповідача, а положення вказаної статті не містять імперативного обов`язку суду здійснити відповідну заміну.
У судовому засіданні 25.05.2021 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2021 року заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю АМАТЕК (код ЄДРПОУ ) зареєстровано як юридична особа 03.04.2017 року (Номер запису: 15561020000061991), з 03.04.2017 року взято на податковий облік, 01.06.2017 року зареєстровано платником податку на ходун вартість та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у період з 09.12.2020 року по 15.12.2020 року на підставі направлень від 08.12.2020 року №№1490/15-32-07-01, 1491/15-32-07-01, 1492/15-32-07-01, наказу від 08.12.2020 року №6100-п та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Аматек з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 року по 30.09.2020 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акту, який є його невід`ємною частиною за результатами якої складено акт №4926/15-32-07-01/41253272 від 22.12.2020 року (т.1 а.с.21-50).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2616473 грн., у тому числі за січень 2020 року - 1097505 грн. та за лютий 2020 року - 1518968 грн.
На підстав висновків вищевказаного акту перевірки №4926/15-32-07-01/41253272 від 22.12.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000307070 від 15.01.2021 року, яким за порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю АМАТЕК збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 3 270 591,00 грн, з яких: 2 616 473 грн (за податковим зобов`язанням), 654 118 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість ґрунтується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.
Як вказано в акті, за період з 01.12.2016 по 30.06.2019 ТОВ АМАТЕК задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 74 632 263 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.07.2017 по 30.09.2020 встановлено завищення всього в розмірі 2616473 грн., у тому числі за січень 2020 року - 1097505 грн. та за лютий 2020 року - 1518968 грн.
Згідно документів наданих до перевірки встановлено, що ТОВ АМАТЕК за перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ (Код ЄДРПОУ 42487573) на загальну суму 6585029,28 грн у тому числі ПДВ - 1097504,89 грн. Від Головного управління ДПС у Харківській області отримано податкову інформацію по ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 42487573) (на обліку де знаходиться платник податків) відповідно до якої не підтверджується можливість поставки товару, виконання робіт та послуг. В акті зазначено, що відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. На підставі вищезазначеного, зроблено висновок контролюючим органом, ТОВ АМАТЕК , в порушення п. 198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1097505 грн., у тому числі по періодам звітності січень 2020 року - 1097505 грн.
Контролюючим органом встановлено, що згідно документів наданих до перевірки ТОВ АМАТЕК за перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ НВП УКРСТРОЙ (Код ЄДРПОУ 42315397) на загальну суму 9113808,40 грн у тому числі ПДВ - 1518968,05 грн.
Як вказано в акті, від Головного управління ДПС у Харківській області отримано податкову інформацію по ТОВ НВП УКРСТРОЙ (код 42315397) (на обліку де знаходиться платник податків) відповідно до якої не підтверджується можливість поставки товару, виконання робіт та послуг. В акті зазначено, що відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. На підставі вищезазначеного, зроблено висновок контролюючим органом, ТОВ АМАТЕК , в порушення п. 198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1518968,05 грн, у тому числі по періодам звітності лютий 2020 року - 1518968,05 грн.
Крім того, у висновку контролюючого органу зазначено, що за період з 01.07.2017 по 30.09.2020 року TOB AMAТЕК задекларовано суму додану вартість до сплати всього в розмірі 4 334 245 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.07.2017 по 30.09.2020 встановлено його заниження всього у сумі 2616473 грн., у тому числі за січень 2020 року - 1097505 грн. та за лютий 2020 року - 1518968 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.
Суд погоджується з вказаними вище висновками акту перевірки щодо порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.
Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Як встановлено 06.12.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю АМАТЕК (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю УЛЬТРАТРЕЙДІНГ (постачальник) укладено договір поставки №2019/06-12-5 (т.1 а.с.88-90).
Згідно інформації щодо реєстру платників ПДВ 26.02.2021 року анульовано реєстрацію ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ як платника ПДВ у зв`язку із вiдсутнiстю поставок та ненаданням декларацій.
13.01.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю АМАТЕК (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ (постачальник) укладено договір поставки №220/13-01-2 (т.1 а.с.199-201).
Умови вказаних договорів є аналогічними, зокрема:
1.1. На умовах даного договору постачальник зобов`язується покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, передати у власність.
1.2. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає продажу за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, кількість, номенклатура), визначаються у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього договору.
2.1. Постачальник зобов`язаний передати у власність покупцю товар визначений у видатковій накладній.
2.2 Покупець бере на себе обов`язок прийняти товар від постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим договором.
3.1. Передача товару покупцю здійснюється на складі постачальника. Вивезення товару зі складу покупець здійснює за свій рахунок та своїми силами.
3.2. Кількість поставленого товару визначаються по видатковим накладним.
3.3. Датою поставки є дата передачі товару у розпорядження покупця (дата виписки видаткової накладної).
3.4. У разі невідповідності якісних показників товару умовам договору Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати Товару або наполягати на змiнi цiни товару з урахуванням фактичних показників якості поставленого товару.
3.5. Право власності на товар, а також ризики його випадкової загибелі, втрати пошкодження переходять від постачальника до покупця після виписки видаткової накладної
4.1. Ціна товару, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у накладних.
4.2. Загальна ціна товару, що поставляється за цим договором, складається із суми всіх накладних за даним договором.
4.3. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з моменту підписання видаткових накладних. Допускається інша форма розрахунків згідно діючого законодавства.
Таким чином, згідно умов вищевказаних договорів основними документами, які підтверджують отримання ТОВ АМАТЕК товару у його контрагентів є видаткова накладна, а місце поставки - склад покупця, тобто ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ .
Так, на підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ та включення до складу податкового кредиту за січень 2020 року - 1097505 грн позивачем надано до суду:
- видаткові накладні (т.1 а.с.91-114);
- податкові накладні (т.1 а.с.115-140);
- товарно-транспортні накладні від 13.01.2020 року, від 14.01.2020 року, від 15.01.2020 року, від 20.01.2020 року, від 21.01.2020 року, від 22.01.2020 року (т.1 а.с.143-166);
- акт №48 від 31.01.2020 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) були проведені для ТОВ АМАТЕК (замовник) роботи (надані послуги) згідно рахунку №40 від 30.01.2020 року, а саме: товарно-експедиційні послуги по маршруту: м.Харківа - м.Одеса - 1 шт. - 10500 грн. без ПДВ (т.1 а.с.141). Згідно вказаного акту перевезення здійснювалось автомобілем ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;
На підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ та включення до складу податкового кредиту за лютий 2020 року - 1518968,05 грн позивачем надано до суду:
- видаткові накладні (т.1 а.с.203-233);
- податкові накладні (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-17);
- товарно-транспортні накладні від 06.02.2020 року, від 07.02.2020 року (т.1 а.с.167-198);
- акт №48 від 11.02.2020 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) були проведені для ТОВ АМАТЕК (замовник) роботи (надані послуги) згідно рахунку №48 від 11.02.2020 року, а саме: товарно-експедиційні послуги по маршруту: м.Харківа - м.Одеса - 1 шт. - 8500 грн. без ПДВ (т.1 а.с.142) Згідно вказаного акту перевезення здійснювалось автомобілем МЕРМ НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що усі надані позивачем видаткові накладні не відповідають вимогам первинного документу з огляду на наступне.
Відповідно до п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).
В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Дана правова позиція суду відповідає, зокрема, висновкам Верховного Суду яка викладена у постановах від 28 травня 2021 року по справі 819/357/16, від 31.05.2021 року по справі № 802/2103/15-а.
Однак, видаткові накладні, які надані до суду не містять:
- даних про осіб, які отримали товар (їх прізвища, посади, документи, які підтверджують повноваження відповідної особи, яка його отримала).
Також, як договори №2019/06-12-5 від 06.12.2019 року, №220/13-01-2 від 13.01.2021 року, так і надані до суду видаткові накладні не містять інформацію про місцезнаходження складу постачальника.
Згідно з п.2.4 Положення №88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
В той же час, вищевказані недоліки видаткових накладних не можуть вважатися неістотними, оскільки вони перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що відповідно до п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Так, як вбачається з наданих до суду позивачем документів, постачання товару повинно було бути здійснене у м.Харкові (місцезнаходження складу постачальника не відомо).
Усі видаткові накладні містять печатку підприємства позивача.
В той же час, для постачання товару до м.Одеса, позивач використовував транспортно-експедиційні послуги, які йому були надані ФОП ОСОБА_1 .
Позивачем не надано пояснення, яким чином (якою особою, на підставі яких документів) було проставлено штамп підприємства у видаткових накладних, зважаючи на те, що позивач особисто не приймав участь у транспортуванні товару, придбаного на підставі договорів №2019/06-12-5 від 06.12.2019 року, №220/13-01-2 від 13.01.2021 року, а послуги надані ФОП ОСОБА_1 прийняті на підставі актів №40 від 31.01.2020 року та №48 від 11.02.2020 року і вказаними послугами є надання саме транспортно-експедиційних послуг, тобто послуг з організації та забезпечення перевезень.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем так і не надано договорів, укладених між ТОВ АМАТЕК з ФОП ОСОБА_1 , рахунків №40 від 30.01.2020 року та №48 від 11.02.2021 року на підставі яких складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №40 від 30.01.2020 року №48 від 11.02.2020 року.
Щодо наданих до суду товарно-транспортних накладених, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.
За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.
Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 29 квітня 2021 року по справі №810/3713/16.
Як вже вказано судом:
- на підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ та включення до складу податкового кредиту за січень 2020 року - 1097505 грн позивачем надано до суду, зокрема, товарно-транспортні накладні від 13.01.2020 року, від 14.01.2020 року, від 15.01.2020 року, від 20.01.2020 року, від 21.01.2020 року, від 22.01.2020 року (т.1 а.с.143-166).
- на підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ та включення до складу податкового кредиту за лютий 2020 року - 1518968,05 грн позивачем надано до суду, зокрема, товарно-транспортні накладні від 06.02.2020 року, від 07.02.2020 року (т.1 а.с.167-198).
Згідно товарно-транспортних накладених від 13.01.2020 року, від 14.01.2020 року, від 15.01.2020 року, від 20.01.2020 року, від 21.01.2020 року, від 22.01.2020 року (т.1 а.с.143-166) водієм при здійсненні вказаних перевезень був ОСОБА_2 .
Саме вказаний водій три дні поспіль 13.01.2020 року, 14.01.2020 року, 15.01.2020 року та три дні поспіль 20.01.2020 року, 21.01.2020 року, 22.01.2020 року здійснював начебто перевезення вантажу на адресу позивача від ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ .
Згідно товарно-транспортних накладених від 06.02.2020 року, від 07.02.2020 року (т.1 а.с.143-166) водієм при здійсненні вказаних перевезень був ОСОБА_3 .
Саме вказаний водій два дні поспіль 06.02.2020 року, від 07.02.2020 року та три дні поспіль 20.01.2020 року здійснював начебто перевезення вантажу на адресу позивача від ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ .
Суд зазначає, що відстань від м.Харкова до м.Одеса становить близько 674 кв.м.
Відповідно до п.5.1 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин.
З урахуванням часу необхідного на навантаження та розвантаження товару, відстані від м.Харкова до м.Одеса, законодавчо встановлених обмежень у швидкості транспортних засобів під час руху та часу для відпочинку водіїв, суд критично оцінює вищевказані товарно-транспортні накладні, як докази на підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ на виконання умов договорів №2019/06-12-5 від 06.12.2019 року, №220/13-01-2 від 13.01.2021 року.
Як зазначено у правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року по справі № 819/357/16:
…Для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню підхід превалювання суті над формою та з`ясування справжньої сутності правовідносин, дослідження фактичних відносини, що існували…
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, вирішальною ознакою для з`ясування правомірності формування Товариством податкового кредиту є з`ясування обставин щодо фактичного вчинення позивачем відповідних господарських операцій з метою їх подальшого використання у своїй господарській діяльності .
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд враховує інформацію, надану П`ятим апеляційним адміністративним судом у листі від 06.05.2021 року №2.6-8/17141/21 щодо актуальних правових позицій Верховного Суду задля уникнення в подальшому невірного формування судової практики, надану в порядку надання методичної допомоги і на виконання повноважень апеляційного суду, передбачених п.3 статті 27 Закону України Про судоустрій і статус суддів , а саме щодо правових висновків, викладених у постанові BC КАС від 18.03.2021 року у справі №480/3371/19 - щодо оцінки доказів у спорах щодо визнання недійсними та скасування ППР:
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд дійшов до того, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальнi змiни майнового стану платника податку. Сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не надано доказів, які у сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що відповідають дійсності.
В той же час, зважаючи на вищевказані висновки суду щодо наданих до суду видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують наявність реальних правових наслідків господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами.
Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
При вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги надані позивачем на підтвердження подальшого використання товару, який придбано у ТОВ Науково-виробниче підприємство УКРСТРОЙ та ТОВ УЛЬТРАТРЕЙДІНГ договір підряду №010719-2 від 01.08.2019 року та документи, які складені на його виконання, договір купівлі-продажу №10/12-19-2 від 10.12.2019 року та документи, які складені на його виконання, договори поставки №23/12-19-4, №23/12-19-5 від 23.12.2019 року та документи, які складені на їх виконання (т.2 а.с.18-80), оскільки вказаними документами не підтверджено, що саме придбаний у вищевказаних контрагентів товар був використаний при їх виконанні.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ АМАТЕК занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2616473 грн., у тому числі за січень 2020 року - 1097505 грн. та за лютий 2020 року - 1518968 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не суперечить встановленим у справі обставинам.
У позовній заяві позивач посилається на порушення контролюючим органом Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745
З привожу вищевказаних порушень суд також вважає за необхідне наголосити на наступному.
Так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, тієї чи іншої процедури вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення лише за тієї умови, що вони вплинуло або могли вплинути на правильність перевірки та її результатів в цілому .
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий . При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Застосовуючи принципи ЄСПЛ, суд вказує на те, що визнання скасування спірного рішення суб`єкта владних повноважень з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган довів обґрунтованість свого висновку про порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 15.01.2021 року № 000307070 необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АМАТЕК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 року №000307070 - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.06.2021 року.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АМАТЕК (вул.25-ї Чапаєвської дивізії, 9, м.Одеса, 65070, код ЄДРПОУ 41253272);
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).
Суддя С.М. Корой
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2021 |
Оприлюднено | 08.06.2021 |
Номер документу | 97457363 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Корой С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні