Постанова

від 25.05.2021 по справі 509/2307/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4427/21

Номер справи місцевого суду: 509/2307/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Климовича Андрія Володимировича на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 серпня 2020 року про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у справі за поданням головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області відділ примусового виконання рішень ОСОБА_2 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року головний державний виконавець ОСОБА_2 звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Подання виконавця мотивовано тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження, де боржником виступає ОСОБА_1 . Під час здійснення виконавчих дій, виконавцем було встановлено, що за дружиною боржника зареєстрована сільськогосподарська техніка : трактор колісний марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , дата реєстрації 31.07.2018 р. та автомобіль марки Toyota Land Cruiser,номер шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 . Посилаючись на ст..443 ЦПК України, державний виконавець просив визначити частку боржника у майні, яким він володіє спільно з дружиною.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 серпня 2020 року подання головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області відділ примусового виконання рішень ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено за боржником ОСОБА_1 Ѕ частину сільськогосподарської техніки - трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 серпня 2020 року щодо визначення за боржником на Ѕ частину трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати та відмовити в цій частині подання виконавця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції оскаржена лише в частині визначення за боржником на Ѕ частину трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині - щодо відмови у задоволенні подання державного виконавця ухвала суду не оскаржена і тому в апеляційному порядку не переглядається.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд розглянув подання виконавця без належного повідомлення та участі сторін по справі, чим позбавив боржника довести, що майно, зокрема трактор є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , оскільки набуте за власні кошти останньої (за гроші отримані в подарунок), що відображено в декларації апелянта.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання, призначене на 25.05.2021 року на 15.00 годину не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи подання виконавця в частині визначення за ОСОБА_1 Ѕ частини сільськогосподарської техніки - трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що трактор набутий в шлюбі, а отже є спільним майном подружжя, тому подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 61000785, до складу якого входять виконавчі провадження:

- № 57114135 з виконання виконавчого документа виданого Овідіопольським районним судом Одеської області від 11 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ ПроКредитБанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 287 797,39 грн у солідарному порядку;

- № 57114143 з виконання виконавчого документа виданого Овідіопольським районним судом Одеської області від 11 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредитБанк судового збору у розмірі 26 438,98 грн.;

- № 51505601 з виконання постанови виконавця від 07.07.2016 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 529 029,74 грн.

Під час здійснення виконавчих дій, державним виконавцем було встановлено, що за дружиною боржника зареєстровані транспортні засоби: автомобіль Toyota Land Cruiser, н.з. НОМЕР_6 та трактор колісний марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , що стало підставою звернення виконавця до суду в порядку ст..443 ЦПК України.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що дійсно за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби:

- трактор колісний марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 з 31.07.2018 року (а.с.14);

- автомобіль марки Toyota Land Cruiser, н.з. НОМЕР_6 з 02 липня 2019 року (а.с.15).

Відповідно витягу з Державного реєстру реєстрації актів цивільного стану громадян 18 вересня 2008 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 528 (а.с.11-13).

За загальним правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування в такому випадку покладається на того з подружжя, який спростовує спільну сумісну власність.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року провадження №6-843цс17.

Відповідно п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

В даному випадку доказів, що трактор є особистою приватною власністю дружини ОСОБА_3 , матеріали справи не містять. Доводи апелянта, що трактор був куплений ОСОБА_3 за подаровані їй грошові кошти спростовуються довідкою Головного Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (а.с.14) та декларацією ОСОБА_1 за 2019 рік (а.с.69-81), з яких вбачається, що трактор ОСОБА_3 придбала 31.07.2018 року ще до того як ОСОБА_9 в 2019 році подарував їй грошові кошти в сумі 1 500 000 гривень. А відтак, доводи, що трактор є особистою приватною власністю ОСОБА_3 не спростовують встановлених судом обставин. Доказів про існування шлюбного контракту з відповідними умовами набуття права особистої приватної власності на придбаний трактор ОСОБА_3 або про поділ даного майна, як спільного з виділенням на праві власності трактора ОСОБА_3 , до справи не надано.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 18.09.2008 року, а трактор набутий у власність ОСОБА_3 31.07.2018 року, тобто під час шлюбу, то таке майно вважається спільною сумісною власністю подружжя та належить кожному з них по Ѕ частині.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_7 (а.с.38).

До майна померлої ОСОБА_3 30 листопада 2020 року П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області відкрито спадкову справу № 181/2020, з якої вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом є чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , малолітні діти спадкодавця: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та мати спадкодавця ОСОБА_15 .

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від своєї частки в спадщині на користь малолітніх дітей ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.160).

23 лютого 2021 року до нотаріуса із заявою звернулася мати спадкодавця ОСОБА_15 , в якій повідомила, що спадщину після ОСОБА_3 вона не приймала, на неї не претендує та в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не має наміру (а.с.169).

Крім того, зі спадкової справи вбачається, що до нотаріуса також зверулися АТ Альфа-Банк із заявою-претензією до спадкоємців, які прийняли спадщину, про задоволення вимог кредитора за кредитним договором № 500832156, укладеним 12.06.2020 року між АТ Альфа-Банк та ОСОБА_3 (а.с.154-155) та ТОВ Фанчі-Інвест про задоволення вимог кредитодавця, за договорами за якими ОСОБА_3 є боржником (а.с.166).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) 1216 ЦК України .

Відповідно до статті 1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 ЦК України. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини, яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина 2 статті 1274 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.1, 4-5 ст..1268 ЦК України).

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч.4 ст.1273 ЦК України).

Таким чином, спадкоємцями Ѕ частини майна спадкодавця ОСОБА_3 є її малолітні діти ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину в інтересах яких прийняв їх батько ОСОБА_1 .

Інша Ѕ частина так і залишилася у власності ОСОБА_1 та може бути визначена у порядку ст..443 ЦПК України.

Так, відповідно до положень ст.48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно , крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст..443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Набувши правильного висновку, що трактор це спільна сумісна власність, частка якого може бути визначена в порядку ст..443 ЦПК України, суд разом з тим порушив норми процесуального права, розглянувши подання виконавця без належного повідомлення сторін, в тому числі ОСОБА_1 , чим порушив принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що районний суд двічі призначав судове засідання на 17 липня 2020 року та на 13 серпня 2020 року, але в матеріалах справи відсутні докази про завчасне, в розумінні ст..128 ЦПК України, повідомлення про вказані судові засідання ОСОБА_1 або його адвоката. Крім того, 12 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Климович Андрій Володимирович звертався до суду із заявою про повідомлення його про дату час та місце розгляду справи та про направлення на його електронну адресу подання виконавця. Проте суд, незважаючи на клопотання адвоката, розглянув подання виконавця з обмеженням процесуальних прав ОСОБА_1 щодо участі в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання і якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою апеляційну скаргу, така обставина є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Оскільки апелянт посилається на ненажне повідомлення його про розгляд справи, яке є обов`язковою підставою у розумінні ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України для скасування такого рішення суду, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала районного суду скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення подання виконавця.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Климовича Андрія Володимировича - задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 серпня 2020 року в частині визначення за боржником ОСОБА_1 Ѕ частини сільськогосподарської техніки - трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Подання головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області відділ примусового виконання рішень Сазонова Дмитра Костянтиновича в частині визначення за боржником ОСОБА_1 частки майна, а саме сільськогосподарської техніки: трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з дружиною ОСОБА_3 - задовольнити.

Визначити за боржником ОСОБА_1 Ѕ частину сільськогосподарської техніки: трактора колісного марки Беларус-892, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво № НОМЕР_4 , яким він володіє спільно з дружиною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 07.06.2021 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова