Ухвала

від 03.06.2021 по справі 369/7469/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7469/21

Провадження №2/369/4354/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі 369/7469/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову у цивільній справі 369/7469/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності на нерухоме майно.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що одночасно з заявою про забезпечення позову нею подано позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності на нерухоме майно.

Предметом спору в даній позовній заяві виступає земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності як фактичний покупець за договором купівлі-продажу та номінальним власником якої на теперішній час є ОСОБА_4 ..

Заявниця зазначає, що у травні 2021 року, будучи фактичним власником зазначеної земельної ділянки, вирішила її продати. Вказує, що юридичних перешкод для цього немала, так як на її ім`я була видана довіреність від номінального власника ОСОБА_4 на самостійне вчинення таких дій. ОСОБА_1 вказує, що зазначене рішення повідомила ОСОБА_4 , на що останній погодився його прийняти.

Однак, надалі ОСОБА_1 дізналася про те, що ОСОБА_4 скасував видану на її ім`я довіреність з правом продажу земельної ділянки.

Вказує, що на теперішній час зв`язок з ОСОБА_4 відсутній, місце перебування останнього їй не відоме, а тому не має можливості дізнатися про мотиви його дій та вирішити дане питання без звернення до суду.

ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_4 порушив її право власності на земельну ділянку, шляхом скасування довіреності щодо розпорядження вказаним майном.

У зв`язку з цим у заявниця вказує, що у неї виникли обґрунтовані побоювання щодо вчинення ОСОБА_4 у майбутньому без погодження із нею дій, пов`язаних з відчуженням вказаної земельної ділянки або інших неправомірних дій відносно даного майна. Вказує, що це все свідчить про реальну загрозу порушення її прав як фактичного власника земельної ділянки та є підставою для визнання за нею юридичного права власності на дане майно.

Вказує, що у разі відчуження без її відома зазначеного майна, це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення її оспорюванних прав, за захистом яким вона звернулася до суду.

Тому на підставі вище наведеного ОСОБА_1 просила суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480800:11:004:0243, належну на праві власності ОСОБА_4 .

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до відчуження спірної земельної ділянки будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на майно, є співмірним із заявленими позовними вимогами, суддя вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480800:11:004:0243, належну на праві власності ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі 369/7469/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5 , про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити .

В порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480800:11:004:0243, належну на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа без самостійних вимог: Леденьов Іван Сергійович приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, адреса: вул. Лесі Українки, 74-А, прим. 188, м. Вишневе.

Суддя: Фінагеєва І.О.