Ухвала

від 07.06.2021 по справі 826/2187/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 червня 2021 року м. Київ № 826/2187/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинговий контакт центр" доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2016, В С Т А Н О В И В:

9 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача в процесі призначення та проведення перевірки; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 листопада 2016 року №№ 2452615147, 2462615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 листопада 2016 року №№ 2452615147, 2462615147; у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 березня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий Контакт Центр до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Адміністративну справу № 826/2187/17 у цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 23.04.2021 прийнято справу до розгляду суддею Бояринцевою М.А. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від позивача надійшли заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з тих підстав, що ціна позову перевищує п"ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з тих підстав, що ним заявлені клопотання про витребування доказів та про виклик свідків.

Відповідно до пункту 4 частини дев"ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Згідно із частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі/прийнятті справи до розгляду.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, предметом розгляду даної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2016 року № 2452615147, яким збільшено суму грошового зобов"язання в розмірі 933 563 грн, та податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2016 року № 2462615147, яким збільшено суму грошового зобов"язання в розмірі 394 077 грн.

Таким чином, в межах даної справи не оскаржується податкове повідомлення-рішення, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд не позбавлений можливості розглянути клопотання позивача про витребування доказів та про виклик свідків при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись положеннями ст.ст. 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева