Ухвала

від 14.06.2021 по справі 826/2187/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 червня 2021 року м. Київ № 826/2187/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр про відвід судді Бояринцевої М.А. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2016 року

7 червня 2021 року від позивача надійшла заява про відвід судді Бояринцевої М.А. в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що розгляд справи протиправно призначено за правилами спрощеного позовного провадження, таке рішення судді обмежило позивача в доступі до правосуддя.

Крім того, позивач вказує, що двоє із колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду розглядали апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 червня 2019 року у даній справі та розглядали процесуальні питання у справі № 640/13126/19 за позовом Бояринцевої М.А .

Також, позивач вказує на те, що суддя зі складу колегії Усенко Є.А. та суддя Бояринцева М.А. перебували у складі Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 25.02.2013 року), викладене у сукупності викликає у позивача сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М.А.) від 09.06.2021 року визнано необґрунтованим зазначений у заяві від 07.06.2021 відвід судді та передано справу для розгляду питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.06.2020 року матеріали справи № 826/2187/17 для розгляду заяви про відвід судді розподіллено судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберді В.І.

За змістом норм ч.ч. 8, 11 і 12 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, пунктом 4 ч. 1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).

Щодо суб`єктивного тесту, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість.

Щодо об`єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання позивача, що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя Бояринцева М.А. не була вільною від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

Більше того, оцінюючи підстави вказані позивачем, які, з його точки зору, свідчать про неупередженість судді, суд вважає, що позивач передусім надає оцінку процесуальним діям судді.

При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Отже, суддя тієї ж інстанції, як і суддя щодо якого здійснюється розгляд заяви про відвід, не наділений повноваженнями давати оцінку та проводити аналіз в розрізі закону вчиненим процесуальним діям головуючого у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Бояринцевій М.А. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. від розгляду адміністративної справи №826/2187/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.І. Келеберда