Постанова

від 25.05.2021 по справі 280/228/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/228/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року (головуючий суддя Семененко М.О.)

у справі № 280/228/20

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю Торг-Експо

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Тор-Експо , в якому просило стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, що належить відповідачу, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь УК у Олекс.р-ні м.Зап./Олекс./ (код отримувача ЄДРПОУ 38025440 Казначейство України ЕАП, код банку МФО 899998), суму податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 19775000 грн. (код платежу 14060100 на р/р UA938999980313050029000008003).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19775000 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, яка отримана ним, втім сума податкового боргу самостійно відповідачем не сплачена.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Суд встановив, що відповідно до позиції позивача відповідач в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08.11.2019 самостійно визначив належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 887 500, 00 грн. В той же час фактично коригування показників податкового зобов`язання не відбувалось, а відкориговано заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість на суму 9 887 500,00 грн., тому суд дійшов висновку, що податковий облік грошового зобов`язання в даній сумі у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку є безпідставним.

Суд визнав безпідставним подвійний облік зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9 887 500,00 грн. у зв`язку виявленням помилок платником податків самостійно та у зв`язку з визначенням контролюючим органом за результатами перевірки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично мотивована обставинами, викладеними в позовній заяві, скаржник зауважує, що відповідачем податкове повідомлення - рішення №00103851202 від 09.11.2018 не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку, дії Головного управління ДПС в Запорізькій області щодо відображення в інтегрованій картці платника податків суми податкового боргу також не оскаржувались. З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що платник податків погодився з правомірністю дій податкового органу.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, станом на дату звернення до суду з даним позовом за даними облікової картки платника податків за ТОВ ТОРГ-ЕКСПО обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі наступного:

- 08.11.2018 ТОВ ТОРГ-ЕКСПО подало до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого самостійно визначило належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 887 500, 00 грн.

- на підставі акту перевірки №9134/14-29-12-02-06/41499593 від 19.10.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми В3 №00103851202 від 09.11.2018, відповідно до якого у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 9 887 500 за період серпень 2018 року.

Посилаючись на вказані обставини, а також несплату відповідачем узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції погоджується з судом першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити розраховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених правових норм в контексті спірних правовідносин, визначальним в даному випадку є встановлення наявності у відповідача податкового боргу - суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

За визначенням в пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до ст.200 ПК України:

п.200.1 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

п.200.2 - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

п.200.4 - при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку відповідача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року, за результатами якої згідно акту від 19.10.2018 №9134/14-29-12-02-06/41499593 встановлено порушення товариством п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року.

Як зафіксовано в акті перевірки, підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку в розмірі 9 887 500,00 грн. у зв`язку з виявленими розбіжностями щодо задекларованої суми від`ємного значення, що включається до складу поточного звітного (податкового) періоду, та сум від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду: в податковій декларації попереднього звітного періоду задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 21) , зі значенням 0 грн, у той час як в податковій декларації поточного (звітного) періоду задекларовано показник податкової декларації попереднього звітного періоду (рядок 21) в сумі 9 887 500,00 грн.

08.11.2018 ТОВ ТОРГ-ЕКСПО самостійно виправило вказані розбіжності шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому зменшило заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку на суму 9 887 500,00 грн.

09.11.2018 контролюючим органом на підставі акту від 19.10.2018 №9134/14-29-12-02-06/41499593 винесено податкове повідомлення-рішення форми В3 №00103851202 від 09.11.2018, відповідно до якого виявлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 9 887 500 за період серпень 2018 року - відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою В3 - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

У цьому податковому повідомленні-рішенні одночасно зазначено, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі.

За умови відсутності порушень норм статей 197-199 Податкового кодексу України сума, у якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, може бути врахована у збільшення значення рядків збільшено/зменшено залишок від`ємного значення (від`ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення.

Означеним вище податковим повідомленням-рішенням платнику податку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, що ніяким чином не свідчить про виникнення у відповідача визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання на вказану вище суму 9 887 500,00 грн. в розумінні пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України.

Стосовно подання відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суд першої інстанції, виходячи з фактичних обставин, дійшов правильного висновку, що відповідач самостійно виявив помилки в поданій податковій звітності та виправив їх у встановлений законом спосіб шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань, що відбулось до винесення податкового повідомлення-рішення.

При цьому встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до такого уточнюючого розрахунку відповідач фактично не визначив суму 9 887 500, 00 грн. як належне до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість, про що вказує позивач.

Дослідивши зміст уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08.11.2018, суд першої інстанції правильно встановив, що коригування показників податкового зобов`язання не відбулось, оскільки відкоригована заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сума податку на додану вартість на суму 9 887 500,00 грн, а тому податковий облік грошового зобов`язання в даній сумі у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку є безпідставним.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок контролюючого органу про наявність у відповідача суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 19775000 грн., відповідно, податкового боргу у цій же сумі, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 280/228/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко