Постанова

від 25.05.2021 по справі 160/9819/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9819/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства Променергетика

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.)

у справі № 160/9819/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства Проенергетика

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Променергетика до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2019 року №000127520 та №000128520.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Бізнес Консепшен . Позивач вказує, що акт перевірки не містить розрахунків донарахованих сум податкових зобов`язань, не містить посилань на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку. Фактично господарські операції з вказаним контрагентом носять реальний характер, породжували рух активів та були оформлені належним чином.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки та зібраними даними не підтверджено реальність взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ Бізнес Консепшен . Надані до перевірки документи не є достатніми доказами господарських операцій. Також судом першої інстанції враховано ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 у справі № 758/14610/18 стосовно директора ТОВ Бізнес Консепшен ОСОБА_1 про вчинення фіктивного підприємництва - створення суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Бізнес Консепшен .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з надання послуг меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Стосовно посилань відповідача та суду першої інстанції на ухвалу Поліського районного суду м. Києва у справі 758/14610/18, то наявність найменувань суб`єктів господарювання, які мали господарські відносини з позивачем, не містить жодного доказового значення у цій справі, оскільки у цій справі не міститься обґрунтованих фактів їх протиправної поведінки в цілому і окремо у відносинах з ТОВ НВП Променергетика .

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області) проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ НВП Променергетика з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Бізнес Консепшен (код ЄДРПОУ 40465961) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складений акт від 23.08.2019 № 47753/04-36-14-21/23944198.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п.201.4, п.201.7 статті 201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за 2016 року на загальну суму 148408 грн.;

пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 186 975 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі зібраної податкової інформації стосовно контрагента позивача - ТОВ Бізнес Консепшен , з яким позивач мав господарські взаємовідносини у періоді, який підлягав перевірці.

Як вказано контролюючим органом, результати дослідження діяльності ТОВ Бізнес Консепшен вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншими підприємствами, в т.ч. ТОВ НВП Променергетика .

Крім того, відповідач посилається на те, що ним отримано вирок Подільського районного суду м. Києва від 29.03.209 у справі № 758/14610/18 відносно директора ТОВ Бізнес Консепшен , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Відповідач зазначає, що оскільки означеним вироком ТОВ Бізнес Консепшен визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення ТОВ НВП Променергетика сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік по взаємовідносинам з даним контрагентом - постачальником. Таким чином, за висновком відповідача первинні документи, складені ТОВ Бізнес Консепшен про взаємовідносинам з ТОВ НВП Променергетика , є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

На підставі акту перевірки від 23.08.2019 № 47753/04-36-14-21/23944198 відповідачем 23.09.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 000128520, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 185510,00 грн., із яких 148408,00 грн. основний платіж, 37102,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№ 000127520, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 233718,75 грн., із яких 186975,00 грн. основний платіж, 46743,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Встановлені обставини справи свідчать, що у періоді, що перевірявся контролюючим органом, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Бізнес Консепшен .

01.12.2016 між позивачем (замовник) та ТОВ Бізнес Консепшен (виконавець) укладений договір на виконання ремонтних робіт №120116.

Відповідно до п. 1.1 цього договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати робити по ремонту електрофільтрів промислових та пов`язаного з ним супутнього обладнання, на об`єкті, що находиться за адресою :м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1.

Перелік робіт є невід`ємною частиною договору (додаток № 1 до договору) і слугує фактичним кошторисом.

Відповідно до п.1.4 договору виконавець виконує роботи власними засобами та з власних матеріалів з наступним відшкодуванням їх вартості замовником.

Необхідність укладення цього договору позивач обумовлює тим, що між позивачем як підрядником та ТОВ Інноваційні Екологічні Системи укладений договір від 10.01.2016 № 0110/1 на виконання ремонтних робіт, а саме: ремонту електрофільтра УГ2-4-37 Криворізького заводу ПАО Хайдельберг Цемент Україна . Оскільки фактично за цим договором до ремонтних робіт раніше грудня приступити було неможливо, а на цей час у позивача вже були угоди з виконання інших робіт, позивач задіяв у субпідряді ТОВ Бізнес Консепшен за певну винагороду.

За результатами виконаних в межах договору №120116 від 01.12.2016 ремонтних робіт сторонами за цим договором підписані акти прийому-здачі робіт № 1 від 12.12.2016, № 2 від 12.12.2016, № 3 від 19.12.2016, виконавцем сформовано податкові накладні, замовником проведено оплату.

Згідно рахунків позивача № 1476, 1503 позивач за фактом виконання договору від 10.01.2016 № 0110/1 (як підрядником) отримав грошові кошти від ТОВ Інноваційні Екологічні Системи .

Також ТОВ Бізнес Консепшен здійснювались поставки товару на адресу позивача, що підтверджується відповідними накладними, що є одночасно актами приймання-передавання (копії долучені до матеріалів справи). Отриманий позивачем товар використаний у власній господарській діяльності при виконанні ремонтних робіт в межах укладених позивачем як підрядником договорів субпідряду № 3105-31С від 10.10.2016, № 3105-68С від 10.10.2016, № 3105-20С від 10.10.2016з ТОВ Укрвестстрой .

Також 01.12.2016 між позивачем та ТОВ Бізнес Консепшен укладений договір поставки товарів, в межах якого позивачем придбаний товар, підтвердженням чого є відповідні накладні, що є одночасно актами приймання-передавання (копії долучені до матеріалів справи).

Отриманий позивачем товар в подальшому реалізований згідно видатковим накладним ПП Юніверсал пак сервіс , ТОВ РТИ-ОПТТОРГ , ТОВ Валента-Дніпро , ТОВ НОМАС .

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з поданих позивачем документів на підтвердження виконання вказаних вище правочинів поставки товару, виконання робіт, суд апеляційної інстанції вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарської операції з поставки товару, виконання робіт, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Встановлені обставини справи свідчать як про факт придбання позивачем товарів, виконання робіт, так і про їх використання у власній господарській діяльності.

На час здійснення господарських операції з позивачем вказаний контрагент ТОВ Бізнес Консепшен мав статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у нього спеціальної податкової правосуб`єктності.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки відповідачем первинна документація та інші документи, що стосуються взаємовідносин позивача із вказаним контрагентом, не досліджувались, відповідно, не встановлено, що первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Стосовно тверджень відповідача про відмову позивача у наданні документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.2019 щодо взаємовідносин з ТОВ Бізнес Консепшен ; не надання підприємством до перевірки жодних бухгалтерських та первинних документів, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Обставини з ненадання позивачем запитуваної у листі від 31.01.2019 інформації фактично стали підставою для прийняття Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області наказу від 18.07.2019 № 4286-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП Проенергетика .

Під час документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП Проенергетика , оформленої актом перевірки від 23.08.2019 № 47753/04-36-14-21/23944198, контролюючим органом від підприємства не було витребувано первинних документів на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України в редакції на час проведення відповідачем перевірки, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В той же час, за правилами п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 ПК України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 ПК України).

Виходячи з наведених правових норм, враховуючи вид призначеної відповідачем перевірки (невиїзна) та відсутність жодного запиту про надання документів після початку перевірки, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про ненадання позивачем до перевірки жодних бухгалтерських та первинних документів.

Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентом ТОВ Бізнес Консепшен ґрунтуються виключно на податковій інформації стосовно цього контрагента позивача, тоді як згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи відповідача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки товару, виконання робіт вказаним вище контрагентом позивача, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі інформації стосовно ТОВ Бізнес Консепшен .

З приводу посилання відповідача на наявність вироку Подільського районного суду м.Києва від 29.03.2019 у справі №758/14610/18, яким директора ТОВ Бізнес Консепшен ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що 29.03.2019 Подільським районним судом м.Києва у справі №758/14610/18 винесено ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у відповідних процесуальних документах суду в кримінальній справі, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В спірному випадку належні докази, які б підтверджували, що обставини, встановлені в ухвалі Подільського районного суду м.Києва від 29.03.2019 у справі №758/14610/18, на який посилається відповідач, стосуються саме правовідносин позивача з його контрагентом - ТОВ Бізнес Консепшен , відсутні, сторонами не подані, судом не встановлені.

У вказаній ухвалі не встановлено обставин (доказів які б такі обставини підтверджували), про фіктивну діяльність ТОВ Бізнес Консепшен . Наведені в ухвалі суду висновки судово-почеркознавчої експертизи не стосуються первинних документів, які були предметом дослідження у цій справі. Отже вказане судове рішення не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Бізнес Консепшен .

Як встановлено судом вище, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що спірні господарські операції позивача з ТОВ Бізнес Консепшен є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено обґрунтованості висновків щодо взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом, відповідно, не доведено порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, невірно застосовані норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

гКеруючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства Променергетика задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/9819/19 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2019 №000127520 та №000128520.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко