Рішення

від 01.06.2021 по справі 585/1180/21

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1180/21

Номер провадження 2/585/610/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіРомни цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

до

відповідача - Роменської міської ради Сумської області,

вимоги позивача: про визнання права на спадкове нерухоме майно ,

інші учасники справи: не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області про визнання права на спадкове нерухоме майно.

2.Позов обґрунтувалатим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померчоловік позивачки ОСОБА_3 .Відповідно додовідки виконавчогокомітету Роменськоїміської радиСумської області №126від 24.03.2021р. ОСОБА_1 єспадкоємицею післясмерті свогочоловіка ОСОБА_3 ,оскільки прийняласпадщину післяйого смерті,але оформилаїї частково,отримавши свідоцтвопро правона спадщинуза закономна житловийбудинок,посвідчене приватнимнотаріусом БілашенкоЛ.В. 19.09.2014р.у реєстріза №1755.Інших спадкоємцівнемає.Заповіт відімені ОСОБА_3 не посвідчувався.На датусмерті,з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,була зареєстрованата проживалайого дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_3 належали спадковіправа післясмерті ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .Відповідно додовідки виконавчогокомітету Роменськоїміської радиСумської області№ 124від 24.03.2021року спадкоємцемпісля смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 ,який фактичноприйняв спадщинуале юридичноне оформив,так якпомер ІНФОРМАЦІЯ_3 .Інших спадкоємцівнемає.Заповіт відімені ОСОБА_4 посвідчувався секретаремвиконкому Пустовійтівськоїсільської радиРоменського районуСумської області26квітня 1999року уреєстрі за№ 96,його незмінено тане відмінено.На датусмерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ,був зареєстрованийта проживаводин. Відповіднодо вищевказаногозаповіту ОСОБА_4 заповів всесвоє майно,де бвоно незнаходилося таз чогоб вононе складалося ОСОБА_3 ,1949року народження.Після смерті ОСОБА_4 відкриласяспадщина,до якоївходить,зокрема,земельна ділянкадля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва загальноюплощею 1,4269га,що розташованана територіїПустовійтівської сільськоїради Роменськогорайону Сумськоїобласті.Зазначена земельнаділянка належала ОСОБА_4 напідставі державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїСМ №171864, виданого Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 03.11.2003 року за № 1011. Проте, у встановленому нотаріальному порядку позивачка не може оформити спадкові права на вищезазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №171864 виданий Роменською районною державною адміністрацією Сумської області 03.11.2003 року, тобто після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. Відповідач заперечень проти позову не висловив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.

5. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутності, в якій при розгляд справи покладається на думку суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області 03.06.2013 року, актовий запис № 27 (а. с. 8, 4 зв.).

7. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2014 року спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_3 , 1949 р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, місце розташування: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

8. Відповідно до довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 126 від 24.03.2021 року ОСОБА_1 (позивачка) є спадкоємицею після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , оскільки прийняла спадщину після його смерті, але оформила її частково, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, посвідчене ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області 19.09.2014 року у реєстрі за № 1755. Інших спадкоємців немає. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався. На дату смерті, з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована та проживала його дружина - ОСОБА_1 (а. с. 10).

9. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Пустовійтівським сільвиконкомом Роменського району Сумської області 26.04.1999 року, актовий запис № 30 (а. с. 7).

10. Відповідно до довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 124 від 24.03.2021 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину але юридично не оформив, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців немає. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався секретарем виконкому Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області 26 квітня 1999 року у реєстрі за № 96, його не змінено та не відмінено. На дату смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , був зареєстрований та проживав один. Відповідно до вищевказаного заповіту ОСОБА_4 заповів все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося ОСОБА_3 , 1949 року народження (а. с. 11).

11.Після смерті ОСОБА_4 відкриласяспадщина,до якоївходить,зокрема,земельна ділянкадля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва загальноюплощею 1,4269га,що розташованана територіїПустовійтівської сільськоїради Роменськогорайону Сумськоїобласті.Зазначена земельнаділянка належала ОСОБА_4 напідставі державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїСМ №171864, виданого Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 03.11.2003 року за № 1011 (а. с. 15).

12. Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Пустовійтівської сільської ради Роменського району Шокотою Г.Г., 26 квітня 1999 року ОСОБА_4 , що мешкає в АДРЕСА_2 , на випадок його смерті зробив розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповів: ОСОБА_3 , 1949 року народження; на заповіті мається напис, що заповіт підписано гр. ОСОБА_6 , в зв`язку з хворобою заповідача та по його дорученню в будинку АДРЕСА_3 год. 50 хв.; зареєстровано в реєстрі за № 96 (а. с. 12).

13. Відповідно до відповіді на запит Відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 82/170-21 від 21.04.2021 року вбачається, що рішенням Пустовійтівської сільської ради від 04.05.1995 року прийнято рішення про передачу землі в колективну власність на підставі якого виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП «Батьківщина». Державний акт на право колективної власності на землю зареєстрований 19.05.1995 року. До державного акта доданий список членів господарства, які мають право на земельну частку (пай). ОСОБА_4 занесений до зазначеного списку. Таким чином, він набув права на земельну частку (пай). На підставі розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації № 372 від 08.08.2003 року передано в приватну власність земельну ділянку площею 1, 4269 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що виготовлений державний акт на право власності на землю серії СМ № 171864 на ім`я ОСОБА_4 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 03.11.2003 року за № 1011 (а. с. 13).

14. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5917914722021 від 13.04.2021 року на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ № 171864 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4269 га (кадастровий номер 5924187900:03:003:0113), що розташована на території Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області (а. с. 14).

15. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 20.04.2021 року вартість земельної ділянки площею 1,4269 га становить 51650,78 грн. (а. с. 16).

16. Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 13.05.2021 р. вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вовківці Роменського району Сумської області, відомості про заявника ОСОБА_7 (а. с. 38).

17. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що з 1994 року по 2006 рік вона працювала секретарем Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області. З позивачем в родинних відносинах не перебуває, з ОСОБА_4 теж родичами не були. Пам`ятає, що хтось звернувся до неї, щоб вона приїхала по місцю проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , зробити заповіт, бо він хворів. Їй було відомо, що ОСОБА_4 онкохворий. Він жив у будинку співмешканки по АДРЕСА_4 . У день звернення вона не поїхала, а поїхала на наступний день зранку. Зайшла у будинок, ОСОБА_4 був «лежачий». ОСОБА_4 сказав, що хоче зробити заповіт, але в нього трусилася рука і він не міг підписати заповіт. Коли вона написала заповіт, то, за його дорученням заповіт підписала ОСОБА_6 сусідка ОСОБА_4 , оскільки він не міг підписати заповіт. Сусідку для підписання заповіту покликала співмешканка. Чи внесений цей заповіт у спадковий реєстр, вона не знає, думає, що так. Наявність заповітів у спадковому реєстрі заповітів сільська рада не перевіряє, оскільки не має доступу до реєстру. Перед посвідченням заповіту лікаря вона не викликала. ОСОБА_4 міг читати, але не міг підписати заповіт, тому свідків при складанні заповіту вона не залучала. ОСОБА_4 жив по АДРЕСА_4 з 1994 року. У нього родичів не було, одружений він не був. Про батьків Шевченка їй нічого не відомо. Заповіт було складено на племінника співмешканки.

V. Норми права.

18. Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

19. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

20. На підставі статей 1216; 1217; 1218Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

21.Спадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом.До складуспадщини входятьусі правата обов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилися внаслідок його смерті.

22. Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

23. Відповідно до ст.534ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно положень ст.541ЦК УРСР заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений або прирівняний до нотаріально посвідчених (ст. 542 ЦК УРСР). Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених, заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно.Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено(ст. 543 ЦК УРСР).

Заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить (ст. 544 ЦК УРСР).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).

Відповідно до положень ст.549ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;

довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу;

копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;

запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Крім цього, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

24. Відповідно до ст.1Закону Українивід 02.09.1993№ 3425-XII«Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

25. За пунктами 15-16 розділу «Особливості посвідчення заповітів» постанови КМУ від 15.06.1994 № 419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених», який підлягає застосуванню з огляду на дату посвідчення заповіту, встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; заповіт складається і підписується заповідачем власноручно; посадова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів.

У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом. За п.23Порядку №419 заповіт складається і посвідчується у двох примірниках.

За п.15-25 Порядку №419, заповіт може бути складений від імені лише однієї особи. Не може бути посвідчений один заповіт від імені кількох осіб (подружжя, братів, сестер).

Заповіт посвідчується тільки в присутності заповідача. Не допускається посвідчення заповіту через представників (на підставі доручення), а також опікуном чи

піклувальником від імені свого підопічного.

При зверненні громадянина з проханням посвідчити заповіт посадова особа повинна:

1) за бажанням заповідача ознайомити його з колом спадкоємців за законом, визначених цивільним законодавством;

2) роз`яснити заповідачу, що відповідно до статті 535 (Цивільного кодексу УРСР неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) й утриманці померлого успадковують незалежно від змісту заповіту обов`язкову частку в спадщині. Ця частка не може бути меншою двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом. Під час визначення розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів домашньої обстановки та вжитку;

3) роз`яснити заповідачу його права:

залишити за заповітом усе своє майно або частку його, не виключаючи предметів домашньої обстановки та вжитку;

заповісти майно одній або кільком особам як тим, що входять так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, юридичним особам, а також державі;

позбавити у заповіті права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом;

у разі складення заповіту на користь кількох осіб зазначити в ньому, в яких частинах кожному із спадкоємців заповідається майно;

у будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий.

Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках.

У заповіті повинно бути зазначено місце і час його складення.

Прізвище, ім`я та по батькові заповідача вказуються повністю за паспортом або іншим документом, який встановлює особу громадянина.

Текст заповіту повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається, а також родинних відносин з особами, на користь яких складається заповіт.

Громадянин вправі зробити заповіт на належний йому вклад у банківській установі.

У тексті заповіту вказується номер рахунку, назва і місцезнаходження банківської установи, в якій перебуває на зберіганні вклад.

Після підписання заповіту заповідачем посадова особа повинна його посвідчити.

Посвідчення заповіту полягає у вчиненні на ньому посвідчувального напису. Коли заповіт підписано на прохання заповідача іншою особою, у посвідчувальному написі зазначаються причини, через які заповідач не міг підписати заповіт особисто.

Посвідчувальний напис на заповіті повинен бути вчинений у день складання заповіту.

Текст посвідчувального напису на заповіті може бути надрукований на друкарській машинці або написаний від руки. Підчистки в посвідчувальному написі не допускаються.

Дописки та інші виправлення у тексті заповіту повинні бути застережені посадовою особою, яка посвідчує заповіт, у посвідчувальному написі.

Посвідчувальний напис розміщується після підпису заповідача на цій же сторінці або на зворотному боці заповіту чи на окремому аркуші.

Посвідчувальний напис підписується посадовою особою і скріплюється печаткою установи, судновою печаткою, печаткою з умовним найменуванням місця позбавлення волі, печаткою експедиції, яка застосовується для офіційних документів, залежно від місця роботи посадової особи, яка посвідчує заповіт чи доручення.

На заповітах не може бути проставлена печатка, яка має певне призначення (для рецептів, листків непрацездатності, довідок, пакетів тощо).

У разі коли посвідчувальний напис розміщується на окремому аркуші, а також коли зміст заповіту викладений на кількох аркушах, усі аркуші повинні бути пронумеровані та прошнуровані, а їх кількість завіряється підписом посадової особи і скріплюється тією ж печаткою, про що робиться відповідний запис (наприклад, "Пронумеровано і прошнуровано п`ять аркушів").

Підпис чергового лікаря, який посвідчив заповіт, додаткового засвідчення не потребує.

Заповіти, посвідчені посадовими особами, крім капітанів суден і начальників експедицій, реєструються в спеціальній книзі для реєстрації заповітів. Порядковий номер, за яким заповіт зареєстровано у цій книзі, повинен бути проставлений у посвідчувальному написі на обох примірниках заповіту.

Книга для реєстрації заповітів повинна бути прошнурована, її сторінки пронумеровані. Кількість сторінок завіряється відповідно підписом головного лікаря чи його заступника по медичній частині лікувальної установи, директора чи головного лікаря будинку для престарілих та інвалідів, начальника місця позбавлення волі, командира військової частини, начальника або його заступника по медичній частині госпіталю, санаторію, іншого військово-лікувального закладу і відповідними печатками.

Про посвідчення заповіту капітаном судна провадиться запис у судновому журналі. Реєстраційний номер і сторінка суднового журналу проставляються у посвідчувальному написі на обох примірниках заповіту. В судновому журналі робиться відмітка про передачу заповіту начальникові порту України або консулові України в іноземному порту.

Заповіт, посвідчений начальником експедиції, реєструється в журналі так само, як вихідні документи. Порядковий номер, за яким заповіт зареєстровано в журналі, повинен бути проставлений у посвідчувальному написі на обох примірниках заповіту.

Один примірник заповіту видається заповідачу. Другий примірник заповіту негайно передається до державного нотаріального архіву чи додержавної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача.

Капітани морських суден зобов`язані передати один примірник посвідченого ними заповіту начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступної передачі його до державного нотаріального архіву чи до державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача.

Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або місце його проживання невідоме, заповіт передається до державного нотаріального архіву м. Києва.

За посвідчення заповітів, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, державне мито не справляється.

VI. Оцінка суду.

26. Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Пустовійтівської сільської ради Роменського району Шокотою Г.Г., 26 квітня 1999 року ОСОБА_4 , що мешкає в АДРЕСА_2 , на випадок його смерті зробив розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповів: ОСОБА_3 , 1949 року народження; на заповіті мається напис, що заповіт підписано гр. ОСОБА_6 , в зв`язку з хворобою заповідача та по його дорученню в будинку АДРЕСА_3 год. 50 хв.; зареєстровано в реєстрі за № 96.

Суттєвим недоліком форми даного заповіту,є те, що він підписанийне особистозаповідачем ОСОБА_4 ,а ОСОБА_6 в зв`язкуз хворобоюзаповідача,без двохсвідків, присутність яких у даному випадку була обов`язковою.

Крім того,у текстізаповіту містятьсясуперечливі твердження: зокрема, у верхній частині документу міститься напис «… с. Пустовійтівка, Роменського району, Сумської області, двадцять шосте квітня тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ятого року»; на першій сторінці заповіту внизу та другій сторінці вгорі міститься рукописний напис «Пустовійтівка»; на другій сторінці вказано, що «заповіт підписано гр. ОСОБА_6 , в зв`язку з хворобою заповідача та по його дорученню в будинку АДРЕСА_3 год. 50 хв.», а в довідці про місце проживання ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою, АДРЕСА_2 . Зазначені розбіжності у наданих суду документах, стосовно місця проживання спадкодавця ОСОБА_4 , не дають можливості однозначно визначити місце складання заповіту. Враховуючи викладене, а також те, що заповіт підписала інша особа, як зазначено у посвідчувальному написі, - «у зв`язку з хворобою ОСОБА_4 », та виходячи із дати смерті останнього у день посвідчення заповіту та за відсутності доказів, що ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій під час складання заповіту секретарем, то у суду відсутнє переконання, що спадкодавець усвідомлював та розумів текст заповіту складеного секретарем. Відтак заповіт (а.с.12) суд визнає нікчемним, бо порушено порядок його посвідчення, який передбачає вільне волевиявлення і повне усвідомлення заповідачем своїх дій спадкодавцем.

Крім цього, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка є спадкоємицею за законом ОСОБА_3 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь якого 26.04.1999 року був складений заповіт ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином ОСОБА_3 мав прийняти спадщину за правилами ЦК УРСР 1963 року. В позові позивач зазначала, що її чоловік ОСОБА_3 фактично вступив в управління спадковим майном з часу відкриття спадщини, оскільки розпорядився речами померлого. На підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , позивачем надано довідку сільської ради (а.с.10) , в які зазначено, що ОСОБА_3 спадщину прийняв, суд визнає не належним доказом, оскільки в ній не зазначено підстав прийняття спадщини.

Оскільки доказів на підтвердження факту вступу в управління та володіння ОСОБА_3 спадковим майном ОСОБА_4 позивач суду не надала, підстав вважати, що ОСОБА_3 вступив у володіння та управління спадковим майном за ст. 549 ЦК УРСР, немає.

27. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Роменської міської ради Сумської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно , - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Роменська міська рада Сумської області, місцезнаходження: б-р Шевченка, 2, м. Ромни, Сумської області, індекс 42000.

Повний текст рішення складено 07 червня 2021 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах