Рішення

від 27.05.2021 по справі 392/1852/17

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1852/17

Провадження № 2/392/9/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

з участю

представника позивача адвоката Романюк О.В.,

представника відповідача адвоката Островерхого Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом, у якому просила визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року, зареєстрованого у Маловисківському районному відділі КРФ ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 січня 2008 року № 87, укладену від імені ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вікторія (надалі - СТОВ "Агрофірма "Вікторія").

Позов мотивовано тим, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії КР 1272 від 28 грудня 1999 року, виданого на підставі рішення сесії Хмелівської сільської ради народних депутатів від 23 грудня 1999 року № 49, позивач є власником земельної ділянки площею 4,96 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради.

Позивач зазначила, що 4 червня 2007 року між нею та СТОВ Агрофірма Вікторія укладено договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстровано у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 січня 2008 року № 87.

У вересні 2017 року позивачу стало відомо про існування без номерної та без чітко зазначеної дати додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року, начебто укладеної між позивачем і відповідачем, де було зазначено, що договір оренди укладений на строк 49 років.

Позивач стверджує, що додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки вона не підписувала.

16 січня 2018 року представник СТОВ "Агрофірма "Вікторія" надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 31-33 том 1).

Відзив мотивовано тим, що позивач у червні 2012 року звернулася на адресу товариства про виплату наперед орендної плати за майбутні роки. Умовами надання орендної плати наперед і було підписання нею додаткової угоди. Отримавши 29.06.2012 року від СТОВ Агрофірма Вікторія кошти в сумі 15000 гривень, позивач погодилася на підписання додаткової угоди.

Представник товариства прибув до місця проживання ОСОБА_2 та надав на підпис текст додаткової угоди.

Ознайомившись із текстом додаткової угоди позивач у положенні лежачи підписала додаткову угоду до договору оренди землі.

Представник відповідача вказав, що позивач навмисно замовчує факт підписання особисто нею додаткової угоди до договору оренди землі другий примірник, якого зберігається в товаристві.

Представник відповідача наголошує на тому, що позивач перекручує фактичні обставини справи та наполягає на тому, що позивач була повністю ознайомлена з умовами договору оренди землі і додаткової угоди до нього і підписавши його фактично прийняла умови даного договору.

Після підписання додаткової угоди відбулося підвищення розміру орендної плати у зв`язку з чим позивач на сьогодні отримує більшу орендну плату ніж інші пайовики, які такої додаткової угоди не підписували.

Представник відповідача наголосив на тому, що товариство від позивача жодних листів про її незгоду на продовження терміну дії договору не отримувало.

Заяви, клопотання

23 лютого 2018 року представник позивача адвокат Романюк О.В. надіслала до суду заяву про виклик свідка ОСОБА_3 (а.с. 65-66 том 1).

26 березня 2018 року представник відповідача ОСОБА_4 надіслав до суду заяву про виклик та допит у судовому засіданні за правилами допиту свідків - позивача ОСОБА_2

(а.с. 78-79 том 1).

Крім того, представник відповідача надіслав до суду заяву про виключення з числа доказів висновок спеціаліста від 29.11.2017 року (а.с. 83-84 том 1).

9 липня 2019 року від представника СТОВ "Агрофірма "Вікторія" адвоката Островерхого Г.М. до суду надійшла заява про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 146-147 том 1).

19 вересня 2019 року від представника позивача адвоката Романюк О.В. надійшла заява про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 155-156 том 1).

15 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с. 223-225 том 1).

26 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів з вільними зразками підпису позивача ОСОБА_2 (а.с. 237 том 1).

Інші процесуальні дії у справі

14 грудня 2017 року ухвалою судді Вдовіченка М.М. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 28 том 1).

19 січня 2018 року ухвалою суду постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 51-52 том 1).

23 лютого 2018 року ухвалою суду під головуванням судді Вдовіченка М.М. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 69-70 том 1).

27 березня 2018 року ухвалою суду відмовлено представникові відповідача у задоволенні заяви про виключення з числа доказів висновоку спеціаліста від 29.11.2017 року (а.с. 83-84 том 1).

4 червня 2018 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла в провадження судді Березія Ю.А. (а.с. 98 том 1).

19 вересня 2019 року ухвалою суду зупинено провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_2 , до залучення правонаступника (а.с. 162-163 том 1).

27 березня 2020 року ухвалою судді поновлено провадження у справі (а.с. 205 том 1).

9 липня 2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_1 , як правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с. 208-209 том 1).

24 липня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та призначено судову почеркознавчу експертизу; на час проведення експертизи зупинено провадження у справі (а.с. 216-217 том 1).

16 вересня 2020 року ухвалою судді поновлено провадження у справі (а.с. 227 том 1).

26 жовтня 2020 року ухвалою суду частково задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та на час проведення експертизи зупинено провадження у справі

(а.с. 241-242 том 1).

29 січня 2021 року ухвалою судді поновлено провадження у справі (а.с. 15 том 2).

2. Мотивувальна частина

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

28 грудня 1999 року Хмелівським сільським головою видано державний акт на право приватної власності на землю серії КР 1272, відповідно якому ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4,96 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради (а.с. 8 том 1).

4 червня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_2 . і орендарем СТОВ "Агрофірма "Вікторія" укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 4,96 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради(строк дії договору - 10 років; договір зареєстровано 14 січня 2008 року (а.с. 9-11, 34-36 том 1).

19 червня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області Клюшник А.О. зареєстровано право оренди СТОВ "Агрофірма "Вікторія" до 25.06.2063 року на земельну ділянку площею 4,96 га, кадастровий номер 3523186800:02:000:1796, яка належала ОСОБА_2 ; підстава виникнення речового права - додаткова угода , б/н, видана 20.08.2012 року (а.с. 12-17, 38-39 том 1).

Згідно до висновку спеціаліста № 75 від 29.11.2017 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Орендодавець" у додатковій угоді без дати, зареєстрованої 14 січня 2008 року за № 87 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 . Рукописний запис змістом " ОСОБА_5 " в графі "Орендодавець" у додатковій угоді без дати, зареєстрованої 14 січня 2008 року за № 87 виконаний не ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , а іншою особою (а.с. 18-23 том 1).

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що в листопаді 2017 року до закладу звернулася представник позивача адвокат Безсмола. Зустріч мала консультативний характер щодо документів, необхідних для проведення почеркознавчого дослідження. У подальшому свідкові як спеціалісту було надано документи для проведення експертизи, а саме вільні та експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 . Свідок зазначив, що підпис у додатковій угоді виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Спірний підпис схожий на підпис ОСОБА_5 , але має іншу транскрипцію букв. Підпис швидше за все було виконано по пам`яті, тобто особа яка підписувала, колись бачила цей підпис. Не вбачається, що підпис виконувався в незвичних умовах. Свідок впевнений, що даний підпис виконано не ОСОБА_2 а іншою особою. Крім того, в графі з підписом міститься слово ОСОБА_5 , яке виконано також не ОСОБА_5 , а іншою особою. Особисто свідок не відбирав вільні зразки, а проводив дослідження по документах, поданих адвокатом. Експериментальні зразки підпису належать ОСОБА_5 , оскільки свідок їх порівняв з вільними зразками.

29 червня 2012 року згідно видаткового касового ордеру 152 керівником СТОВ "Агрофірма "Вікторія" виплачено громадянці ОСОБА_2 , як позику, грошові кошти в сумі 15000 гривень (а.с. 40 том 1).

12 грудня 2017 року власник земельної ділянки ОСОБА_2 надіслала на адресу керівника СТОВ "Агрофірма "Вікторія" заяву про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки (а.с. 61-64 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 157 том 1).

13 лютого 2020 року державним нотаріусом Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно якому громадянка ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4,9602 га, кадастровий номер 3523186800:02:000: 1796, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 200 том 1).

Згідно з висновком експерта від 11.01.2021 року за наслідками проведення судової почеркознавчої експертизи № 4818/4819/20-27 вирішити питання чи виконано підпис у додатковій угоді від 20 серпня 2012 року до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року в розділі "Реквізити сторін" в графі "Орендодавець" - ОСОБА_2 власноручно або іншою особою неможливо (а.с. 2-13 том 2).

Зміст спірних правовідносин

Позивач оспорює дійсність додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року, посилаючись на те, що вона не підписувала цей правочин, який було укладено без будь-якої згоди (волевиявлення) власника земельної ділянки.

Позивач послалася на приписи статей 203, 215, 216, 626, 629, 638, 651, 792 ЦК України, статей 1, 13, 15, 16, 30 Закону України "Про оренду землі" та статтю 124 ЗК України.

Представник СТОВ "Агрофірма "Вікторія" не визнав вимоги позивача, посилаючись на те, що позивач у червні 2012 року звернулася на адресу товариства про виплату наперед орендної плати на майбутні роки, власноручно підписала додаткову угоду, отримавши 29 червня 2012 року від СТОВ "Агрофірма "Вікторія" кошти в сумі 15000 гривень. Позивач не мала змоги самостійно пересуватися, тому представник товариства ОСОБА_7 самостійно прибула до місця проживання ОСОБА_2 на надала позивачеві на підпис текст додаткової угоди, яка не піднімаючись, у положенні "лежачи" власноручно підписала додаткову угоду до договору оренди землі. Представник вважає неналежним доказом висновок спеціаліста, який наданий позивачем.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Суд оцінює показання свідка ОСОБА_7 як такими, що є недостовірними, оскільки суперечать іншим належним і допустимим доказам.

Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що у 2011 році укладалися додаткові угоди до договорів оренди землі.

У товариство звернувся чоловік ОСОБА_8 з проханням видати йому грошові кошти в рахунок орендної плати наперед за багато років, тому що були потрібні кошти на лікування позивача, оскільки вона поламала ногу. При підписанні додаткових угод був присутній юрист, який роз`яснював зміст додаткових угод.

Позивач ОСОБА_5 не могла самостійно пересуватися, тому вона попросила юриста поїхати до ОСОБА_5 додому. Юрист оголосив ОСОБА_5 зміст додаткової угоди, яку ОСОБА_5 власноручно підписала, а від товариства отримала грошові кошти. На момент підписання договору ОСОБА_5 була "лежачою", тобто самостійно не пересувалася. У 2011-2012 роках тим орендодавцям, які підписували додаткову угоду, товариство видавало зерно, яке отримували по відомостям. З моменту підписання додаткової угоди і до грудня 2017 року ОСОБА_5 або її представники із заявами про незгоду з орендною платою не звертались. Після того як ОСОБА_5 наперед отримала орендну плату, наступну їй продовжували виплачувати з 2016 року. Свідок бачила, як ОСОБА_5 брала ручку та підписувала додаткову угоду.

Між тим, згідно з висновком експерта від 11.01.2021 року за наслідками проведення судової почеркознавчої експертизи № 4818/4819/20-27 вирішити питання чи виконано підпис у додатковій угоді від 20 серпня 2012 року до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року в розділі "Реквізити сторін" в графі "Орендодавець" - ОСОБА_2 власноручно або іншою особою неможливо.

Представники відповідача не погодилися з клопотанням експерта про надання дозволу на використання умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_2 в документах, долучених до матеріалів справи.

Згідно з висновком спеціаліста № 75 від 29.11.2017 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Орендодавець" у додатковій угоді без дати, зареєстрованої 14 січня 2008 року за № 87 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 .

Обгрунтування висновку зазначено спеціалістом в показаннях під час допиту у судовому засіданні за правилами допиту свідків.

Наведені дані спростовують показання свідка ОСОБА_7 про те, що спірну додаткову угоду власноручно підписала позивач ОСОБА_2 .

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що висновок спеціаліста не є належним і допустимим доказом у справі.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами частини 1 статті 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Висновок спеціаліста підпадає під критерії письмових доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин справи, а тому вважає зазначений письмовий доказ належним і допустимим.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним згідно з приписами частини 1 статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Аналізуючи зміст положень статей 215, 229-233 ЦК України суд дійшов висновку про те, що у них йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі, зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії, що однак не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_2 не виявляла своєї волі до вчинення додаткової угоди та набуття обумовлених нею цивільних прав і обов`язків, а тому такий правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином позивачем не набуті , а правовідносини між позивачем і відповідачем - не виникли.

За частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої зазначеного закону правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною 1 статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

За частиною 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частини 1 і 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі").

За змістом зазначеного закону, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи

Посилаючись на приписи статей 203, 215, 216, 626, 629, 638, 651, 792 ЦК України, статей 1, 13, 15, 16, 30 Закону України "Про оренду землі" та статтю 124 ЗК України, позивач вважає недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 4 червня 2007 року, зареєстрованого у Маловисківському районному відділі КРФ ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 січня 2008 року № 87, укладену від імені ОСОБА_2 та СТОВ "Агрофірма "Вікторія").

Між тим, суд установив, що орендодавець ОСОБА_2 не підписувала зазначену додаткову угоду, а тому цей правочин вважається неукладеним і не може бути визнаний недійсним.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю земельну ділянку.

Представник відповідача стверджував, що у червні 2012 року за місцем проживання орендодавець ОСОБА_2 , отримавши наперед грошові кошти в сумі 15000 гривень, власноручно підписала додаткову угоду, яка оскаржується в зазначеній справі.

Крім того, представник відповідача вважав неналежним доказом висновок спеціаліста № 75 від 29.11.2017 року.

Оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факт підписання орендодавцем ОСОБА_2 додаткової угоди, оскільки висновок експерта не спростував висновків спеціаліста № 75 від 29.11.2017 року.

Зазначений висновок відповідає критеріям письмового доказу, тому суд не погодився з думкою представника відповідача.

Суд застосував норми права, на які посилалися сторони.

Таким чином, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 7 червня 2021 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач СТОВ "Агрофірма "Вікторія", вул. Соборна, 1 в с. Хмельове Новоукраїнського району Кіровоградської області, код в ЄДРПОУ 30665225.

Головуючий

суддя