Ухвала

від 07.06.2021 по справі 922/1062/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

07 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1062/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання - П`ятак А.С.

за участю представників учасників процесу:

прокурора: Ковальова І.І., посвідчення № 057340 від 09.10.2020 р.

позивача: Реньов Є.В., самопредставництво

першого відповідача: Балясний Р.Р., адвокат, ордер серія СА № 1010703 від 28.04.2021 р.

другого відповідача: Балясний Р.Р., адвокат, ордер серія СА № 1010943 від 30.04.2021 р.

в межах підготовчого провадження, розглянувши питання закриття провадження у справі, сформоване у заявах по суті справи Тавільжанського ліцею Дворічанської селищної ради та Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" у справі за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області м. Куп`янськ в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, місто Харків,

до відповідачів:

першого відповідача - Тавільжанський ліцей Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, село Тавільжанка,

другого відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське", село Тавільжанка,

про визнання правочину недійсним та зобов`язання звільнити земельну ділянку,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/1062/21.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/1062/21.

27 квітня 2021 року першим відповідачем сформовано та представлено до суду відзив (вх. № 9779 від 28 квітня 2021 року) у якому просить закрити провадження у справі через не обґрунтованість прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при зверненні з позовом у даній справі. 28 квітня 2021 року до суду від другого відповідача надійшов відзив (вх. № 9777 від 28 квітня 2021 року) про закриття провадження у справі, оскільки прокурором неналежним чином обґрунтовані підстави представництва держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

14 травня 2021 року прокурором надано заперечення на клопотання першого та другого відповідачів про закриття провадження у справі (вх. № 11175 від 17 травня 2021 року).

У запереченнях на позов (вх. № 2804 від 21 травня 2021 року) відповідачі просять суд закрити провадження у справ.

Крім того, 24 травня 2021 року представник першого та другого відповідачів в судовому засіданні вказав на факт відсутності в матеріалах справи повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

31 травня 2021 року прокуратурою надано до матеріалів справи клопотання (вх. № 12623 від 31 травня 2021 року), додатком якого слугує копія повідомлення, скерованого позивачу, в порядку виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

07 червня 2021 року поставились на обговорення клопотання відповідачів про закриття провадження у справі із підстав встановлення всановлених законом підстав для представництва інтересів держави в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при зверненні з позовом у даній справі. 07 червня 2021 року, у відповідності до норми статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Щодо підставності (процесуальної дієздатності) прокурора на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів Держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів Держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси Держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів Держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Досліджуючи підстави представництва прокурора, а також зміст позовної заяви, пояснення прокурора щодо прохання відповідачів закрити провадження у даній справі, судом встановлено, що в даних документах прокурор підкреслив свою субсидіарну роль у цій справі, зазначивши, що підставою для звернення є виключна обставина, а саме нездійснення позивачем заходів щодо захисту інтересів держави, які полягали у відновленні законності у земельних правовідносинах, що виражалися за оцінками прокурора у незаконному наданні в користування земель державної власності землекористувачем (першим відповідачем) на користь другого відповідача та оформлення цих відносин у формі договору про спільну діяльність.

Так, 29 травня 2020 року Дворічанський відділ Куп`янської місцевої прокуратури за результатами вивчення відомостей публічної кадастрової карти України щодо законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які перебувають у користування закладів освіти Дворічанського району, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань запис № 42020221320000054 про кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією частини 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України, оскільки виявлені неоподиноків факти можливого неправомірного використання вищевказаних земельних ділянок приватними сільськогосподарськими підприємствами на підставі договорів про співпрацю та сумісну діяльністьчим можливо спричинено шкоду державним інтересам.

18 лютого 2021 року прокурором направлено позивачу повідомлення від 17 лютого 2021 р., в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо вжиття заходів представницького характеру, пов`язаних із визнанням договору про співпрацю № 23-18 від 30 березня 2018 року недійсним та звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 6321885500:05:000:0412. У листі зазначено про наявність підстав для вжиття прокуратурою заходів реагування по визнанню недійсним договору оренди земельної ділянки шляхом пред`явлення позову.

У відповідь позивач надав лист № 10-20-14,2-1702/0/19-21 від 03 березня 2021 року в якому вказав на відсутність повноважень щодо обліку договорів про співпрацю, а також акцентував увагу на тому, що заходи державного накладу (контролю) не здійснювались, а для проведення позапланового нагляду (контролю) проводяться у виключних випадках, які в даному випадку відсутні.

В межах розгляду даної справи представник позивача у поясненнях (вх. № 9786 від 28 квітня 2021 року) зазначив, що однією з причин невиконання ГУ Держгеокадастру свого обов`язку щодо звернення до суду з позовною заявою щодо виявлених спірних відносин відповідачів була відсутність повної інформації по договору про співпрацю № 23-18 від 30 березня 2018 року, оскільки облік даного виду договорів не ведеться. Крім того, зазначив, що у ГУ Держгеокадастру відсутні підстави для вжиття заходів представницького характеру щодо визнання зазначеного договору про співпрацю удаваним чи визнання його недійсним із обов`язком звільнити займану земельну ділянку.

Посилання відповідачів на імовірність звернення позивача самостійно до суду, в разі представлення прокурором всіх необхідних документів, не має під собою правового визначення, адже згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підпункт 1 пункту 3).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, саме ГУ Держгеокадастру є тим органом, який реалізує державну політику по державному нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Тобто, останній має широкий спектр повноважень пов`язаний із захистом інтересів держави в агропромисловому комплексі, та, відповідно може самостійно збирати та формулювати матеріали позовної заяви та звертатись до суду.

Відповідаючи на питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає, що договір про спільну діяльність, який прокурор просить визнати недійсним, укладено 30 березня 2018 року, прокурором встановлено ознаки удаваності договору 29 травня 2020 року (коли були внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо неправомірного використання земельних ділянок на підставі договорів про співпрацю та сумісну діяльність) і 17 лютого 2021 року скеровано до позивача повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а позовну заяву подано до суду 26 березня 2021 року. Отже, виходячи з оцінки цих фактів, враховуючи, що з часу, коли ГУ Держгеокадастру дізналось про порушення, та упродовж розумного строку самостійно не вживало заходи, спрямовані на судовий захист інтересів держави, що можна розуміти як бездіяльність компетентного органу, прокурор у цій справі діє відповідно до Конституції України, а випадок, що встановлено прокурором є виключний, що зумовлює правомірність звернення прокурора з цим позовом.

Таким чином, судом встановлено обґрунтовані підстави для представництва прокурором Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, що узгоджується із правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня2020 року у справі № 912/2385/18. Водночас застосований відповідачами підхід по обґрунтуванню заяв про закриття провадження у справі є занадто формалізованим, що не охоплює усіх особливостей цього спору.

Керуючись статтями 42, 177, 181, 231, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області

УХВАЛИВ:

Відмовити Тавільжанському ліцею Дворічанської селищної ради та Приватному сільськогосподарському підприємству "Тавільжанське" в закритті провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 09 червня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1062/21