Ухвала
08 червня 2021 року
м. Київ
справа № 361/5335/19
провадження № 61-8556ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Тарас Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Роза Василівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гукова Наталія Євгеніївна, про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів,
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Т. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року (повний текст складено 20 квітня 2021 року) у цивільній справі № 361/5335/19.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
I . Щодо підстав касаційного оскарження
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга містить посилання на постанову Верховного Суду
від 27 березня 2019 року в справі № 903/439/18, однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником в касаційній скарзі чітко не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.
Крім того, посилання на неврахування апеляційним судом роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , не є належним виконанням пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, оскільки постанови Пленуму Верховного Суду України не є судовими рішеннями Верховного Суду/Верховного Суду України, про які вказано у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
ІІ. Щодо сплати судового збору
Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позов подано до суду у липні 2019 року.
Позивач просив суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 червня 2018 року; 2) скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В. від 20 червня 2018 року, індексний номер: 41699921; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 червня 2018 року; 4) скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В. від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41795776.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 30 вересня 2020 року позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В., реєстраційний № 1083, скасовано рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В. від 20 червня 2018 року, індексний номер: 41699921, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,229 га, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3221282801:01:025:0177) за ОСОБА_2 та припинення права власності ОСОБА_1 , визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гуковою Н. Є., реєстраційний № 1330, скасовано рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В.
від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41795776, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,229 га, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221282801:01:025:0177) за ОСОБА_3 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2020 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки
від 20 червня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Р. В., реєстраційний № 1083, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 червня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гуковою Н. Є., реєстраційний № 1330, скасування рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сіранчук Рози Василівни від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41795776, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0,229 га, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221282801:01:025:0177) за ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення нове рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 просить постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року скасувати, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2020 року залишити в силі.
Таким чином оспорюваними за касаційною скаргою є три вимоги немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України Про судовий збір ).
З урахуванням наведеного та виходячи із того, що позов до суду було подано у 2019 році, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 4 610,40 грн (із розрахунку (768,40 грн х 3) х 200 %), де 768,40 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої на 01 січня 2019 року.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .
Безпосередньо в касаційній скарзі викладене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі Верховним Судом. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки не працює та на даний час не має постійного доходу, в тому числі і через запроваджені карантинні заходи.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України Про судовий збір ).
У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
Однак жодних доказів на підтвердження обставин передбачених частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір заявником не надано.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 , 1976 року народження, є непрацездатним та не отримує будь-яких доходів суду не надано. Які карантинні обмеження впливають на розмір доходів заявника не зазначено.
При зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 судовий збір сплачував.
Таким чином викладене у касаційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).
Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
2) надання документу про сплату судового збору в розмірі 4 610,40 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Тарас Миколайович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в справі № 361/5335/19.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Тарас Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/5335/19 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2021 |
Оприлюднено | 09.06.2021 |
Номер документу | 97517503 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні