Постанова

від 02.06.2021 по справі 359/5399/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Київ

Справа № 359/5399/19

Провадження № 22-ц/824/3670/2021

Резолютивна частина постанови оголошена 02 червня 2021 року

Повний текст постанови складено 03 червня 2021 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Журавльова Д.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків , подану адвокатом Тарасенко Ольгою Василівною, на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року, ухваленого у складі судді Борець Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків про стягнення боргу за договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 квітня 2015 року ОСОБА_2 , діючи від імені позивача, уклав з ТОВ Агрофірма Іванків договір про спільне вирощування сільськогосподар-ських культур. За цим договором ОСОБА_1 надав вісім земельних ділянок площею по 2 га для вирощування на них сільськогосподарських культур, а відповідач зобов`язався щорічно повертати частину врожаю в розмірі 500 кілограм пшениці. У випадку письмової відмови позивача від отримання частини врожаю ТОВ Агрофірма Іванків зобов`язалось сплатити грошові кошти в розмірі 1500 гривень за 1 га.

Однак протягом 2017 - 2018 років відповідач не виконував зобов`язання по поверненню частини врожаю. У зв`язку з істотним простроченням виконання вказаного зобов`язання ОСОБА_1 втратив інтерес до належного йому майна. Тому він подав письмову відмову від частини врожаю та вимогу сплати йому грошові кошти в розмірі 48000 гривень. ТОВ Агрофірма Іванків ухиляється від виконання цього грошового зобов`язання. Тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача борг за договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур в розмірі 48000 гривень.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків про стягнення боргу за договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків на користь ОСОБА_1 борг за договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур в розмірі 48000 гривень та витрати на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ТОВ Агрофірма Іванків адвокатом Тарасенко О.В. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Агрофірма Іванків адвокат Тарасенко О.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею по 2 га з кадастровими номерами 3220884000:03:001:0221 - 3220884000:03:001:0223, 3220884000:03:001:0242 - 3220884000:03:001:0246 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Іванківської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №183488239 від 3 жовтня 2019 року (а.с.29-35).

20 квітня 2015 року ОСОБА_2 , діючи від імені позивача, уклав з ТОВ Агрофірма Іванків договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур (а.с.3-6).

За цим договором ОСОБА_1 надав вказані земельні ділянки для вирощування на них сільськогосподарських культур, а відповідач зобов`язався щорічно повертати частину врожаю в розмірі 500 кілограм пшениці. У випадку письмової відмови позивача від отримання частини врожаю ТОВ Агрофірма Іванків зобов`язалось сплатити грошові кошти в розмірі 1500 гривень за 1 га.

Відповідно до ч.1 ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.1131 цього Кодексу договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_1 подав відповідачу письмову відмову від частини врожаю та вимогу сплати грошових коштів (а.с.7). Ця обставина свідчить про те, що у ТОВ Агрофірма Іванків виникло зобов`язання щорічно виплачувати позивачу грошові кошти в розмірі 24000 гривень (2 х 8 х 1500).

Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не подав жодного доказу на підтвердження того, що протягом 2017 - 2018 років він належним чином виконував вказане грошове зобов`язання. Тому у ТОВ Агрофірма Іванків виник борг в розмірі 48000 гривень (24000 х 2).

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи та суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ Агрофірма Іванків на користь позивача борг за договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур в розмірі 48000 гривень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванків , подану адвокатом Тарасенко Ольгою Василівною- залишити без задоволення.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна