Постанова

від 02.06.2021 по справі 717/437/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Чернівці

Справа № 717/437/20

Провадження №22-ц/822/518/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І.М.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар - Герман Я.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2 , Акціонерне товариство Державний Ощадний банк України ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний Ощадний банк України на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року , головуючий у І-й інстанції - Єфтеньєв О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , АТ Державний Ощадний банк України про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих вчиненням злочину.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що протягом тривалого часу вона була клієнтом Кельменецького відділення АТ Державний ощадний банк України , в якому керівником на той час була ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).

З метою розвитку бізнесу вона звернулася до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), яка на той час перебувала в трудових відносинах з АТ Державний ощадний банк України (відповідно до наказу № 19-К від 03 березня 1995 року), про відкриття їй кредитної лінії на суму 200 000 грн для поповнення обігових коштів. ОСОБА_2 запропонувала видати їй кредит на більшу суму - 950 000 грн за відсотковою ставкою 22%, на що вона під тиском відповідачки погодилась, достовірно не знаючи, що кошти їй видаватись не будуть.

В подальшому між нею та Банком, в інтересах якого виступала ОСОБА_2 , було укладено з істотним порушенням законодавства договір відновлювальної кредитної лінії № 1332 від 03 квітня 2009 року на суму 950 000 грн, проте зазначену суму коштів їй так і не видали.

Висновком судово-економічної експертизи № 4275/14-45 від 28 серпня 2014 року встановлено, що при проведенні банківських операцій по виплаті їй кредиту, Банком не дотримано вимоги гл. 2 п. 2 Інструкції про касові операції в банках України від 14 серпня 2003 року № 337.

Посилалася на те, що органом досудового слідства відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа, а її постановою від 25 жовтня 2010 року визнано потерпілою від злочину, скоєного працівниками АТ Ощадбанк Раренко Л.О. та ОСОБА_4 і визнано цивільним позивачем у цій справі.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2018 у справі № 725/1900/13-к кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 за ст. 27, ст. 366 ч. 2 КК України закрито у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за ст. 364 ч. 2 КК України закрито внаслідок зміни обстановки у зв`язку з декриміналізацією діяння. Її цивільний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних злочином, залишено без розгляду та роз`яснено її право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Вказаною постановою доведено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді керуючої філією Кельменецьким відділенням № 6796 ВАТ Державний ощадний банк України , будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, діючи умисно, за попередньою змовою з головним спеціалістом служби корпоративного бізнесу цього відділення, вчинила службове підроблення та зловживання службовим становищем.

Відповідно до постанови суду працівники банку, перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , з метою проведення незаконних операцій з коштами, які мали бути їй передані, без її згоди склали заявку від 06 квітня 2009 року № 1332 в сумі 635 000 грн; від 06 квітня 2009 року № 1332 в сумі 60 000 грн; від 08 квітня 2009 року № 1332 в сумі 90 000 грн; від 30 квітня 2009 року № 1332 в сумі 165 000 грн за договором відновлювальної кредитної лінії № 1332 від 03 квітня 2009 року, укладеного між нею та ВАТ Державний Ощадний Банк України . При цьому умисно створивши умови, шляхом не видачі обігових коштів на закупівлю та відгодівлю для подальшої реалізації свиней, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед Банком.

Отже, наведені факти спростовують отримання нею коштів на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 1332 від 03 квітня 2009 в розмірі 950 000,00 грн під 22% річних.

В подальшому, з метою приховання своєї злочинної діяльності, за клопотанням відділення № 6796 ВАТ Ощадбанк прокурором Кельменецького району подано до Кельменецького районного суду позовну заяву про стягнення коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 1332 в розмірі 1 074 810,75 грн, в тому числі за рахунок заставного майна, а саме: комплексу загальною площею 4532,80 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1 , та житлового будинку із надвірними спорудами в АДРЕСА_2 .

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області № 2-163/10 від 20 вересня 2010 року задоволено вказаний позов та стягнуто з неї 1 264 583,05 грн, видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання і 28 квітня 2011 року державним виконавцем описано належне їй майно.

Неправомірними діями відповідачів, крім матеріальної шкоди, їй завдано моральну шкоду, оскільки був порушений нормальний спосіб її життя, вона змушена була докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав та інтересів. Внаслідок незаконних дій відповідачів вона втратила бездоганну ділову репутацію, на емоційному підгрунті її чоловік ОСОБА_1 захворів, тривалий час лікувався і помер, через проблеми в бізнесі її донька розвелась з чоловіком.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 , АТ Державний ощадний банк України матеріальну шкоду в розмірі 950 000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 , АТ Державний ощадний банк України моральну шкоду в розмірі 562 037 грн.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 950 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На зазначене рішення суду АТ Державний ощадний банк України подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що вина працівників банку в рамках кримінальної справи №0-109037 не встановлена.

Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що першочергово ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачувались у завданні матеріальної шкоди саме АТ Ощадбанк , а не ОСОБА_1 . Обставини нанесення шкоди позивачу, які суд вважав встановленими, у кримінальній справі №0-109037 є не доведеними, а всі елементи складу цивільного правопорушення (наявності шкоди, протиправності дій, причинного зв`язку і вини в заподіянні шкоди) відсутні.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що цивільний позов у даній справі, який був залишений без розгляду у кримінальному провадженні, виник не із деліктних правовідносин, а стосується договірних зобов`язань за кредитним договором №1332 від 03 квітня 2009 року; позивач жодного разу не оспорювала дійсність договору кредиту з тих підстав, що не підписувала його або насправді кредитні кошти не одержувала; кредитний договір є правомірним та його недійсність судом не встановлена; рішення судів у справі №2-163/10 є такими, що остаточно винесені на користь АТ Ощадбанк , а можливість їх перегляду за нововиявленими обставинами виключається через сплив присічного строку для подання відповідної заяви; позивач ніколи не оскаржував виконавчий документ з виконання рішення суду та виконавчі дії з його виконання.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

У відзиві зазначає, що твердження апелянта про те, що вина працівників банку не підтверджена, є помилковими, оскільки кримінально-процесуальним законодавством прямо встановлено обов`язок відшкодування завданої злочином шкоди при закритті кримінального провадження. Нереабілітуючі підстави означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Посилання апелянта на погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитами інших осіб спростовується матеріалами кримінального провадження та безпосередньо постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці про закриття кримінального провадження щодо працівників банку з нереабілітуючих підстав.

Початок перебігу позовної давності пов`язується саме з днем набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду у кримінальному провадженні, в даному випадку 22 червня 2018 року, а не з обставинами, зазначеними у ст. 261 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), перебуваючи у трудових відносинах з АТ Державний ощадний банк України на посаді керуючої філією Кельменецького відділення № 6796 ВАТ Державний ощадний банк України , будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими обов`язками, діючи умисно, за попередньою змовою з головним спеціалістом служби корпоративного бізнесу цього відділення, з метою проведення незаконних операцій з коштами, які мали бути передані ОСОБА_1 , без її згоди склали заявку на видачу готівки від 06 квітня 2009 року № 1332 в сумі: 635 000 грн; № 1332 в сумі 60 000 грн; від 08 квітня 2009 року № 1332 в сумі 90 000 грн; від 30 квітня 2009 року № 1332 в сумі 165 000 грн за договором відновлювальної кредитної лінії № 1332 від 03 квітня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ Державний Ощадний Банк України , при цьому умисно створивши умови, шляхом не видачі обігових коштів на закупівлю та відгодівлю для подальшої реалізації свиней, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 і виникла заборгованість перед відповідачем АТ Державний ощадний банк України . У зв`язку з неправомірними діями відповідачів позивачці була спричинена шкода, між неправомірними діями та завданою шкодою є причинний зв`язок, окрім того встановлена їх вина, а тому з АТ Державний ощадний банк України на користь позивачки стягнуто завдану матеріальну шкоду в розмірі 950 000 грн.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодить не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 була клієнтом Кельменецького відділення ВАТ Державний ощадний банк України , де керівником філії була ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ). Позивачка брала кредити на розвиток свого бізнесу як для себе особисто, так і на приватне підприємство Поляріс , засновником та директором якого була.

З метою розвитку бізнесу ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 , яка на той час перебувала в трудових відносинах з АТ Державний ощадний банк України , про відкриття їй кредитної лінії на суму 200 000 грн для поповнення обігових коштів на закупівлю та відгодівлю для подальшої реалізації свиней, на що останній було запропоновано кредит на більшу суму, а саме на 950 000 грн, за відсотковою ставкою 22%.

03 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ВАТ Державний ощадний банк України укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 1332 на суму 950 000 грн.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 4275/14-45 від 28 серпня 2014 року при проведенні банківських операцій по виплаті позивачу ОСОБА_1 кредиту, АТ Державний ощадний банк України не було дотримано вимоги гл. 2 п. 2 Інструкції Про касові операції в банках України від 14 серпня 2003 року № 337 .

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди суд повинен враховувати, що особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред`явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, однакові.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на статтю 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 6 статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 визнано потерпілою від злочину, скоєного працівниками АТ Ощадбанк Раренко Л.О. та ОСОБА_4 ..

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2018 у справі №725/1900/13-к кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за ст. 27, ст. 366 ч. 2 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України закрито внаслідок зміни обстановки у зв`язку з декриміналізацією діяння.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 не визнає, що отримувала кошти за договором про відновлювальну кредитну лінію № 1332 від 03 квітня 2010 року, заяв про видачу готівки не заповнювала та не підписувала.

З огляду на викладене, постанова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2018 року у розумінні частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язкова для суду при розгляді цієї справи лише в питанні чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою, а тому факт заподіяння шкоди входить до предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2010 року задоволено позов АТ Ощадбанк про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ВАТ Державний ощадний банк України 1 264 583,05 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 09 грудня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вищезазначене рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області залишено без змін.

Видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання і 28 квітня 2011 року державним виконавцем описано належне позивачці майно.

У даній цивільній справі встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ Державний ощадний банк України укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 1332 від 03 квітня 2009 року на суму 950 000 грн.

Також рішенням суду встановлено, що сам факт отримання зазначених коштів готівкою чи безготівковим перерахуванням за вказівкою позичальника ОСОБА_1 на погашення кредитів інших осіб чи на власний її рахунок не суперечить умовам кредитного договору.

Крім того, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 частково сплачено проценти за користування кредитом, що підтверджено розрахунком заборгованості за кредитним договором і свідчить про те, що ОСОБА_1 прийняла цей договір до виконання.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2010 року, яке набрало законної сили, та прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При поданні апеляційної скарги АТ Державний ощадний банк України сплатило судовий збір у розмірі 14 250 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 є звільненою від сплати судового збору, АТ Державний ощадний банк України за рахунок держави має бути компенсовано 14 250 грн судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний Ощадний банк України задовольнити.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 950 000 гривень скасувати. Ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні цих вимог.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок надходжень бюджету на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України судовий збір у розмірі 14 250 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 червня 2021 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: А.І. Владичан

І.Н. Лисак