Ухвала

від 08.06.2021 по справі 910/13643/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.06.2021Справа № 910/13643/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Сервіс про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна

про визнання недійсним договору та визнання права власності

Представники сторін:

від позивача: Ільяшов Б.М. - представник за ордером серія КВ №792836 від 30.09.2019;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Васькіна В.В. - представник за ордером серія ВМ №1009806 від 06.11.2020;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (далі - ТОВ "РБМВ"/Товариство) (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Еліт Сервіс" (відповідач-2) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 33/100 частин нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 22.07.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1704;

- визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" права власності на нежилі приміщення № 1, № 1а, №№ 2-34, №№ 51-78, №№ 92-120, №№ 132-246, № 147 інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №910/13643/19 (суддя Ковтун С.А.) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс".

21.09.2020 року до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" надійшла заява про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2020 року визначено суддю Ковтуна С.А.

Розпорядженням В.о. керівника апарату №05-23/1374 від 21.09.2020 року у зв`язку з відпусткою судді Ковтуна С.А., відповідно до п.4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/13643/19, зареєстрованих за вхідним №01-20/8851/20.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 відкладено вирішення питання про поновлення та прийняття до розгляду заяви про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат до повернення матеріалів справи № 910/13643/19 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/13643/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у справі № 910/13643/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27 липня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2020 року у справі за № 910/13643/19 - без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 01.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 викликано Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернокур Олену Михайлівну у судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Сервіс про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат у справі, розгляд якої відкладено на 08.06.2021.

В судове засідання 08.06.2021 відповідач-1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів не з`явилися.

Позивач подав заперечення на заяву відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення, в яких просив суд залишити дану заяву без розгляду, просив суд задовольнити.

Відповідач заперечив проти залишення без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, просив суд відмовити та підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, просив суд задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підтримала заперечення позивача на заяву відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, в яких просив суд залишити дану заяву без розгляду, просила суд задовольнити.

Дослідивши подану заяву та наявні в матеріалах справи докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат має бути залишена без розгляду.

Дана заява обґрунтована тим, що, оскільки, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 у позові відмовлено, 25.11.2019 відповідачем-2 подано заяву про стягнення судових витрат в розмірі 125 000,00 грн., 30.07.2020 відповідач-2 в межах строку, встановленого абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат, тому дана заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 124 ГПК України Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з п. 8 ч. 3 статті 165 ГПК України відзив повинен містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що у відзиві на позов відповідачем-2 не зазначено попередній орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, зі змісту наведеної правової норми встановлено два випадки надання доказів щодо судових витрат:

1) до закінчення судових дебатів;

2) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач-2 зазначає, що 25.11.2019 ТОВ Еліт Сервіс подано заяву про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 125 000,00 грн.

27.07.2020 ухвалено рішення Господарського суду міста Києва, (суддя Ковтун С.А.) , яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

03.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" надійшла заява про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат у справі № 910/13643/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 встановлено, що відповідачем-2 не направлено заяви № б/н від 30.07.2020 про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття", тому на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України заяву № б/н від 30.07.2020 про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" без розгляду.

21.09.2020 на адресу суду від відповідача-2 надійшла заява про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат, в якій заявник просить суд поновити строк на звернення із заявою про прийняття додаткового рішення та стягнути судові витрати у розмірі 125 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 119 ГПК України Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/765/15 від 02.04.2019).

Вимога заявника про поновлення пропущеного строку обґрунтована тим, що заява про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат з додатками не направлялася поштовим зв`язком відповідачеві-1, а 30.07.2020 була належним чином вручена, але з технічних причин докази такого вручення не було надано до суду разом з із заявою, а також дану заву подано повторно протягом розумного строку.

Судом встановлено, що у якості доказу надання відповідачеві-1 заяви про ухвалення додаткового рішення долучено копію заяви про прийняття додаткового рішення з відміткою про отримання від 17.09.2020 (а не 30.07.2020 як стверджує відповідач-2), отримав представник Ужанський О.Н. за довіреністю від 01.09.2019. Проте, не додано до заяви копії даної довіреності на Ужанського О.Н .

В той же час, зазначаючи про технічні причини невручення, відповідач-2 не розкриває суті та, що розуміється під даним терміном, та не наводить конкретні причини, що слугували неможливістю подати додати надання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Подаючи повторно заяву про ухвалення додаткового рішення у якості доказу надання даної заяви відповідачеві-1, мала б бути подана копія даної заяви з відміткою про вручення 30.07.2020 як це зазначає відповідач-2, натомість в заяві про ухвалення додаткового рішення міститься відмітка про отримання від 17.09.2020 та без довіреності на Ужанського О.Н .

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога відповідача-2 про поновлення пропущеного процесуального для подачі заяви про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат від 17.09.2020 є необґрунтованою, зазначені причини не є поважними.

Одночасно, судом відхиляється посилання відповідача-2 на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16.07.2018 у справі №927/876/17, оскільки там давалася оцінка іншим фактичним обставинам справи, аніж обставини, що є предметом даної заяви.

Таким чином, оскільки, суд прийшов до висновку про відсутність поважності причин пропуску процесуального строку для подачі заяви про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат, тому дана заява залишається судом без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 118, ч. 8 ст. 129, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Сервіс про поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Сервіс про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат залишити без розгляду

3 Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

4. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяС.М. Мудрий