Рішення

від 02.06.2021 по справі 922/1998/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1998/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Інвестмент", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кром", м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС ХОЛДІНГ", м.Харків, 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТРІЯ ЛТД", м.Київ, 3. Споживче товариство "ЖБК "Авантаж", м.Харків про визнання недійсним рішення загальних зборів за участю представників:

позивача: Остапенко Д.М., адвокат;

відповідача: Соколенко О.В., адвокат;

третьої особи-1: Соколенко О.В., адвокат;

третьої особи-2: Соколенко О.В., адвокат;

третьої особи-3: Люта В.А., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Інвестмент" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кром", в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кром" (ідентифікаційний код 32950504) від 21 травня 2014 року, оформлене протоколом від 21 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2018 о 10:30 год.

15.08.2018 представник відповідача через канцелярію господарського суду надав відзив на позов (вх.№23574), який після огляду був долучений судом до матеріалів справи.

23.08.2018 представником відповідача подано до суду заяву (вх.№24225/18) про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Споживче товариство "ЖБК "Авантаж".

23.08.2018 представником відповідача подано до суду заяву (вх.№24225/18) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Холдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Партія ЛТД".

Крім цього, 23.08.2018 представником відповідача до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№24226/18).

27.08.2018 через канцелярію господарського суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів (вх.№24254).

27.08.2018 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 11.09.2018 об 11:00 год.

11.09.2018 представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№26323) та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№26324), що були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2018 було задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб (вх.№24225/18 від 23.08.2018). Залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС ХОЛДІНГ" (адреса: 61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, б. 67, код в ЄДРПО 35349637); Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАТРІЯ ЛТД" (адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній вал, б. 68, 5-й пов., код ЄДРПО 36521768.). У підготовчому засіданні було оголошено перерву до 14:00 год. 12.09.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2018 було задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи (вх.№24224/18 від 23.08.2018). Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Споживче товариство ЖБК Авантаж (61058, м. Харків, вул. Культури, 20 в, код ЄДРПОУ 38493539). Цією ж ухвалою було також задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.24254 від 27.08.2018).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2018 задоволено клопотання ТОВ "Кром" про зупинення провадження у справі. Провадження у справі №922/1998/18 зупинено до набрання законної сили кінцевим судовим рішенням у справі господарського суду Харківської області №922/2292/18.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2021 по справі №922/2292/18 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі №922/2292/18 на підставі п.4 ч.1ст.231 ГПК України.

25.03.2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №922/1998/18 (вх.№1715), у зв`язку із наявністю кінцевого рішення у справі №922/2292/18.

Ухвалою від 05.04.2021року провадження у справі № 922/1998/18 поновлено.

Ухвалою, що була занесена до протоколу судового засідання від 14.04.2021 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 26.04.2021 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі ст.177 ГПК України.

26.04.2021 року від представника відповідача до суду надійшла заява по застосування строку позовної давності до спірних правовідносин у справі №922/1998/18 (вх.№9378).

26.04.2021 року від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Партія ЛТД" до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову у справі №922/1998/18 (вх.№9379).

26.04.2021 року від представника третьої особи - Споживчого товариства ЖБК Авантаж до суду надійшли пояснення в порядку ст.168 ГПК України у справі №922/1998/18 (вх.№9377).

Ухвалою, що була занесена до протоколу судового засідання від 26.04.2021 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 12.05.2021.

Протокольною ухвалою 12.05.2021 на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.06.2021 року о 12:00 .

Представник позивача у судовому засіданні 02.06.2021року підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. За твердженням позивача спірне рішення було прийняте на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кром , проведених з порушенням порядку їх скликання та проведення, позивач, як учасник товариства, про проведення зборів не повідомлявся, був відсутній на зборах, що свідчить про порушення його корпоративних прав на участь в управління товариством. Також спірне рішення прийнято за відсутністю кворуму, необхідного для визнання зборів правомочними, оскільки були прийняті товариством з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг , як учасником товариства з обмеженою відповідальністю Кром , після відчуження ним 19.05.2014року корпоративних прав на користь товариства з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД .

Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2021року проти позову заперечував з підстав вказаних у наданому відзиві та підтримав заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. За твердженням відповідача, позивачем не доведено порушення його прав оспорюваними ним рішеннями загальних зборів, що свідчить про безпідставність заявленого позову, адже саме порушення товариством порядку скликання та проведення загальних зборів за відсутності порушення прав учасника товариства, не є безумовною підставою, яка передбачена законом, для визнання таких рішень недійсними. Станом на день проведення спірних загальних зборів учасників - 21.05.2014року, товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг було учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Кром" (носієм корпоративних права) з часткою у розмірі 80,21% і відповідно його присутність на даних зборах забезпечила наявність кворуму для прийняття спірного рішення, а твердження позивача про відсутність кворуму є безпідставними та спростовується наданими доказами. Згідно доводів відповідача, за умов відповідального і розумного ставлення позивача до своїх прав та обов`язків, як учасника товариства, а також можливості одержувати інформацію від товариства з обмеженою відповідальністю Кром , а також можливості одержати інформацію із загальнодоступних джерел, позивач мав можливість дізнатися про прийняття загальними зборами спірного рішення про відчуження об`єкту незавершеного будівництва, в межах строку позовної давності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Партія ЛТД", проти позову заперечував з підстав вказаних в письмових поясненнях. За твердженням третьої особи право власності на частку у розмірі 80.21% статутного капіталу ТОВ Кром припинилось у товариства з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг 06.06.2014року. Станом на день проведення загальних зборів учасників ТОВ"Кром" - 21.05.2014року, товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кром" (носієм корпоративних прав) з часткою у розмірі 80,21% і відповідно його присутність на даних зборах забезпечила наявність кворуму для прийняття спірного рішення, а твердження позивача про відсутність кворуму є безпідставними та спростовується наданими доказами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс Холдінг" проти позову заперечував, підтримав відзив відповідача та пояснення - ТОВ Патрія ЛТД .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Споживчого товариства ЖБК Авантаж , проти позову заперечував з підстав вказаних в наданих суду письмових поясненнях. За твердженням третьої особи, заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не спроможний призвести до відновлення порушених прав, на захист яких звернувся позивач, а навпаки призводить до порушення балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, а також призводить до зайвого втручання в питання діяльності товариства, порушення балансу інтересів третьої особи - Споживчого товариства ЖБК Авантаж , яка протягом 7 років мирно володіє об`єктом незвершеного будівництва, який було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеним на підставі рішення загальних зборів відповідача, що оспорюється.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Кром зареєстровано 10.06.2004; включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.10.2004 за № 1 480 120 0000 002266.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю Кром (в редакції, затвердженій загальними зборами учасників, протоколом від 04.12.2012 та зареєстрованій 24.12.2012) товариство має статутний капітал у розмірі 80000000,00грн., учасниками товариства є: 1) товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг з часткою у статутному капіталі у розмірі 64167580,00грн., що становить 80,21%; 2) товариство з обмеженою відповідальністю Констракшн Інвестмент з часткою у статутному капіталі у розмірі 15832420,00 грн., що становить 19,79%.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю Кром (в редакції, затвердженій загальними зборами учасників протоколом від 19.05.2014 та зареєстрованій 06.06.2014) товариство має статутний капітал у розмірі 80000000,00грн., учасниками товариства є: 1) товариство з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД з часткою у статутному капіталі у розмірі 64167580,00грн., що становить 80,21%; 2) товариство з обмеженою відповідальністю Констракшн Інвестмент з часткою у статутному капіталі у розмірі 15832420,00 грн., що становить 19,79%.

21.05.2014 року були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кром , прийняті рішення на яких оформлені протоколом загальних зборів учасників від 21.05.2014 року.

На вказаних загальних зборах прийняті наступні рішення:

1. Погодити запропонований зміст договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва між товариством з обмеженою відповідальністю Кром (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32950504) та споживчим товариством ЖБК Авантаж (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38493539).

2. Товариству укласти договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва між товариством з обмеженою відповідальністю Кром (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32950504) та споживчим товариством ЖБК Авантаж (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38493539)(згідно доданого проекту).

3. Уповноважити директора товариства Плахотнікова В.Г. або іншу уповноважену товариством особу (за довіреністю директора товариства) на укладання та підписання від імені товариства договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва між товариством з обмеженою відповідальністю Кром (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32950504) та споживчим товариством ЖБК Авантаж (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38493539)(згідно доданого проекту) та здійснити інші юридично значущі дії щодо виконання прийнятого рішення.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кром від 21.05.2014 на них був присутній учасник, який сукупно володіє 80,21% голосів: товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг .

22.05.2014року між товариством з обмеженою відповідальністю Кром та споживчим товариством ЖБК Авантаж було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В., зареєстрований у реєстрі за №947, предметом якого є незавершене будівництво житлового будинку з паркінгом, розташоване за адресою: м.Харків, вул.Динамівська, 3.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання рішень загальних зборів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14.

Згідно доводів позивача, скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кром проведено з порушенням встановленої законом процедури, оскільки позивача не було належним чином та в установлений строк повідомлено про час та місце проведення зборів від 21.05.2014, їх порядок денний, у зв`язку з чим позивач не міг своєчасно ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним зборів, можливо внести свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів (ч.2,3 ст.43, ч.5 ст.61 Закону України Про господарські товариства ), чим порушені корпоративні права позивача на участь в загальних зборах, на яких вирішувалось питання про відчуження майна товариства. Також 19.05.2014року у зв`язку з укладанням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, прийняттям загальними зборами рішення про включення нового учасника до складу учасників товариства та виведення зі складу учасників його попередника, підписання нової редакції статуту, товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг втратило права учасника товариства з обмеженою відповідальністю Кром , в тому числі передбачене ст.10 Закону України Про господарські товариства право учасника брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Станом на 21.05.2014року учасниками товариства з обмеженою відповідальністю Кром , які мали право голосу на загальних зборах були: позивач, якому належало 19,79% голосів та товариство з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД , якому належало 80,21% голосів. Однак у зв`язку з тим, що 21.05.2014 товариство з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД не приймало участь у загальних зборах, ці збори не були повноважними для прийняття рішень з питань, включених до їх порядку денного, спірне рішення було прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК України, ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів повідомлення позивача про організацію та проведення спірних загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 21.05.2014. Як слідує з відзиву відповідача, інформація про отримання позивачем повідомлення про проведення загальних зборів учасників 21.05.2014року не збереглася, проте як позивач вказує на те, що такого повідомлення взагалі не було.

За змістом ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Відповідно до п. 5.4. статуту товариства з обмеженою відповідальністю Кром (в редакції 2012 року, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють в сукупності більш як 60% голосів.

Заперечуючи проти доводів позивача про відсутність кворуму на спірних загальних зборах 21.05.2014року, відповідачем до матеріалів справи з відзивом додано укладений 19.05.2014 року між ТОВ Нью Системс Холдінг (Продавець) та ТОВ Патрія ЛТД (Покупець) договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Кром , а також укладений 20.05.2014року між ТОВ Нью Системс Холдінг та ТОВ Патрія ЛТД додатковий договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу частки статутному капіталі ТОВ Кром та акт приймання-передачі від 06.06.2014 року до договору купівлі-продажу частки від 19.05.2014 року, згідно якого ТОВ Нью Системс Холдінг (Продавець) передало, а ТОВ Патрія ЛТД (Покупець) прийняло частку у розмірі 80.21% статутного капіталу ТОВ Кром . Наведені докази є свідченням того, що станом на день проведення спірних загальних зборів учасників відповідача - 21.05.2014року, товариство з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД ще не мала прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Кром", не була носієм корпоративних прав з часткою у розмірі 80,21% статутного капіталу і відповідно не мало голосувати щодо порядку денного на цих загальних зборах.

З наявних в матеріалах справи пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю Патрія ЛТД , слідує, що 19.05.2014року було укладено договір купівлі-продажу частки у розмірі 80,21% статутного капіталу ТОВ Кром між ТОВ Нью Системс Холдінг (Продавець) та ТОВ Патрія ЛТД (Покупець). 20.05.2014року було укладено додатковий договір про внесення змін до договору купівлі-продажу частки статутному капіталі ТОВ Кром від 19.05.2014 року, відповідно до умов якого: Покупець (ТОВ Патрія ЛТД ) набуває право власності на частку після підписання Сторонами Акту прийому-передачі частки. 06.06.2014 року було підписано Акт приймання-передачі частки до договору купівлі-продажу частки від 19.05.2014 року, згідно якого ТОВ Нью Системс Холдінг (Продавець) передало, а ТОВ Патрія ЛТД (Покупець) прийняло частку у розмірі 80.21% статутного капіталу ТОВ Кром .

Право на частку в статутному капіталі є майновим та відповідно до статті 190 ЦК України є різновидом майна. Тобто частка в статутному капіталі товариства може бути об`єктом права власності.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передача частки однієї особи іншій припиняє цивільні права та обов`язки у відчужувача та встановлює цивільні права та обов`язки у набувача. Зважаючи на визначення договору, наведеного у статті 626 Цивільного кодексу України, передача частки у статутному капіталі юридичної особи однією особою іншій відбувається саме на підставі договору, який передбачає перехід права власності до набувача, зокрема, дарування, міни, купівлі-продажу, тощо, при цьому такий договір має укладатися у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України - корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Разом з цим від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства.

Відповідна правова позиція викладена зокрема в Постановах Верховного Суду від 11.08.2020року по справі №922/333/19, від 11.08.2020 року по справі № 922/2277/19.

З вищевикладеного слідує, що на дату проведення загальних зборів учасників ТОВ Кром , на яких були прийнято спірне рішення, право власності товариства з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг на частку в розмірі 80,21% статутного капіталу відповідача не було припиненим, відповідно ТОВ Нью Системс Холдінг мало корпоративні права, що давали правомочності на участь в управлінні ТОВ Кром , мало повноваження на проведення зборів і прийняття спірного рішення 21.05.2014року.

У відповіді на відзив, позивач вказав, що згідно договору купівлі-продажу від 19.05.2014 року, право власності на частку у покупця виникло з моменту його укладення. На думку позивача, договір про внесення змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Кром від 20.05.2014року, згідно якого сторони змінили момент виникнення права власності на частку, вказавши, що право власності на частку виникає у покупця з моменту укладення Акту приймання-передачі частки, не має правового значення, оскільки неможливо відкласти в часі те, що вже відбулося (виникнення права власності).

Суд з таким твердження не погоджується, оскільки доказів визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Кром від 20.05.2014року позивачем не надано, в той час як відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В матеріалах справи є наданий відповідачем з відзивом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відповідача станом на 21.05.2014року з якого слідує, що учасником відповідача разом з позивачем є товариство з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг з розміром внеску до статутного капіталу - 64167580.00 грн.

З урахуванням положень ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю Кром та наявних в матеріалах справи доказів, за наявності товариства з обмеженою відповідальністю Нью Системс Холдінг , частка якого у статутному капіталі відповідача становить 80,21%, загальні збори учасників відповідача, що відбулися 21.05.2014 є повноважними, оскільки на них був присутній учасник, що володів у сукупності понад 60% голосів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач не довів наявності безумовних підстав для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Кром від 21.05.2014року, встановлених п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Згідно із п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Неповідомлення учасника про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів, тому підставами для визнання такого рішення загальних зборів недійсним є не лише його невідповідність вимогам чинного законодавства, а також наявність факту порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність таких порушень невизнання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захист відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів ст.15,16 ЦК України, ст. 20 ГПК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характер його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права,повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного заінтересованою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція).

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Також Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі №905/1513/16 та ін..

У постанові від 18.12.2019 по справі №922/561/19 Верховним Судом зазначено, що згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (п. 4.6. постанови). Встановлена судами обставина, що це рішення стосуються відповідних прав і обов`язків позивачів стосовно участі у діяльності та управлінні цього товариства, не є достатньою підставою для висновку, що права чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, порушені і підлягають захисту в обраний позивачами спосіб (шляхом визнання недійним рішень загальних зборів та статуту товариства майже через 12 років з дня їх прийняття) (п.4.7. постанови).

Спірне рішення загальних зборів відповідача було прийняте у травні 2014 року, тобто більш ніж за 4 роки до звернення позивача з позовом до суду.

Отже, навіть за наявності обставин, що оспорюване рішення стосується відповідних прав і обов`язків позивача, стосовно участі у діяльності та управлінні ТОВ Кром не є достатньою підставою для висновку, що права чи інтереси позивача за захистом яких мало місце звернення до суду, порушені і підлягають захисту в обраний позивачем спосіб (шляхом визнання недійним рішень загальних зборів через більш ніж 4 роки з дня їх прийняття).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, слід врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Спірне рішення загальних зборів від 21.05.2014, погоджувало укладення договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва - майна, що перебувало у власності товариства з обмеженою відповідальністю Кром , а не позивача, вказане рішення не вплинуло на обсяг корпоративних прав позивача, не змінило його вже існуючого правового статусу, позивач не набував будь-яких прав та обов`язків за цим договором, тому будь-які права та інтереси позивача внаслідок їх укладення порушені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, адже навіть у випадку задоволення позову не призвів би до поновлення прав позивача, а навпаки призвів до порушення балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, а також призвів до зайвого втручання в питання діяльності відповідача, порушення балансу інтересів третьої особи СТ ЖБК АВАНТАЖ , яка протягом 7 років мирно володіє об`єктом незвершеного будівництва, який було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеним на підставі спірного рішення від 21.05.2014року.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ( ч.2 ст. 2 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Натомість згідно з ч. 1, 4 ст. 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 14 ГПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що позивачем у відповідності до положень ст. 76 -79 ГПК України не доведено як наявності самого порушеного права, так і того яким чином це право буде відновлено, позовні вимоги з вказаних підстав задоволенню не підлягають.

Стосовно заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р.).

Оскільки в межах цієї справи суд відмовляє в задоволенні позову з підстав необґрунтованості позовних вимог, суд не застосовує позовну давність до спірних правовідносин.

Понесені позивачем судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "09" червня 2021 р.

Суддя С.Ч. Жельне