Постанова

від 02.06.2021 по справі 440/6860/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 р.Справа № 440/6860/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Фоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.01.21 року по справі № 440/6860/20

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Комунального підприємства "Яреськівський комбінат комунальних підприємств"

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 129259,43 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг у розмірі 129259,43 грн., проте на рахунках КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" у банках відсутні кошти в сумі, достатній для погашення такого боргу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального (ст.ст.72, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України) та матеріального права (п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України), невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, апелянт посилався на те, що зважаючи, що контролюючим органом вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, проте останні не дали позитивного результату, а інкасові доручення повернено без виконання з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача, контролюючий орган звернувся до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні та надав пояснення аналогічні доводам, викладеним як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30132321.

Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як платник податків з 27 січня 2000 року.

За відповідачем зберігається податковий борг у загальному розмірі 129259,43 грн., у т.ч.: зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 27476,34 грн., зі сплати податку на прибуток підприємств та установ комунальної власності у розмірі 18163,10 грн., зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 83619,99 грн.

Наявність податкового боргу обумовлена несплатою відповідачем податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях та податкових повідомленнях-рішеннях.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 440/4571/19 позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області до КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" про стягнення податкового бору в розмірі 69588,80 грн. задоволено: стягнуто з КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати: орендної плати з юридичних осіб у розмірі 23950,06 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 27476,34 грн.; з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у розмірі 18162,40 грн.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 15 лютого 2020 року.

На виконання рішення суду у справі № 440/4571/19 відповідачем до установ банків, які обслуговують КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств", надсилались інкасові доручення з вимогою про списання коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу, які були повернуті фінансовою установою без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств".

Разом із цим, податковим керуючим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 08 січня 2019 року № 575/10/16-31-55-17 здійснено опис майна КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" у податкову заставу, про що складено відповідний акт №3 від 20 травня 2019 року.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено інформаційною довідкою № 59874214.

У подальшому податковий борг позивача зазнав збільшення.

З метою погашення всієї суми податкового боргу контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на неможливість його погашення з огляду на відсутність коштів на рахунках відповідача у банках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на майно КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" може бути здійснене лише після дотримання процедури погашення податкового боргу, спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, у розмірі податкового боргу, що виник за певний період, і лише в разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України, якими, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що 21 січня 2019 року контролюючим органом вручена відповідачу податкова вимога № 10219-55 від 05 жовтня 2018 року на суму 32952,55 грн (а.с. 9).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктами 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У розумінні пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі, зокрема: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відтак, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку вчиняються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок майна, що належить такому платнику податків, здійснюється контролюючим органом виключно на підставі рішення суду, яке передує процедурі продажу майна такого платника, включеного до податкової застави.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган має надати суду докази вчинення вичерпних дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках чи органах, що здійснюють казначейське обслуговують даного платника.

Разом із тим матеріалами справи підтверджено, що заходами стягнення (наявність судового рішення про стягнення податкового боргу у справі № 440/4571/19, вчинення заходів на забезпечення виконання зазначеного рішення шляхом звернення контролюючого органа до установ банків з інкасовими дорученнями для забезпечення стягнення коштів з рахунків платника, пред`явлення доказів того, що вичерпні заходи контролюючого органа не дали позитивних результатів) охоплена лише частина податкового боргу, яку має на меті стягнути позивач в результаті отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Інша частина податкового боргу - 59670,63 грн. заходами стягнення не охоплена.

Судом вірно встановлено, що станом на дату звернення до суду з цим позовом контролюючий орган будь-яких дій щодо забезпечення стягнення з відповідача коштів у сумі 59670,63 грн. не вчиняв.

Вищевказані обставини свідчать про те, що в дослідженому випадку позивачем не дотримано загальний порядок здійснення таким органом заходів з погашення податкового боргу та знехтувано черговість вчинення дій контролюючим органом з погашення податкового боргу: стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, у розмірі податкового боргу, що виник за певний період, і тільки в разі їх недостатності - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, встановлених по справі обставин, доказів, наявних у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки звернення стягнення на майно КП "Яреськівський комбінат комунальних підприємств" може бути здійснене лише після дотримання процедури погашення податкового боргу, спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, у розмірі податкового боргу, що виник за певний період, і лише в разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року по справі № 440/6860/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 10.06.2021 року