Ухвала

від 03.06.2021 по справі 404/5130/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 404/5130/16

провадження № 61-9015ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, посилаючись на те, що у вказаному рішенні суд не дослідив обставин щодо його матеріального права бути ознайомленим зі змінами у виробництві і праці через колективний договір, зареєстрований в установленому законом порядку, які б закріпили та підтвердили право відповідача на скорочення штату. На час ухвалення судом згаданого рішення відповідач не зареєстрував змін в організації виробництва та праці, і тим самим сфальшував підстави та відомості в документах на звільнення, чим було створено штучні умови для його звільнення. З 20 липня 2016 року по 24 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр (далі - ТОВ Друкмаш-центр ) не реєструвало змін в організації виробництва і праці, які б дали підстави звільнити його з посади провідного інженера-конструктора.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що обставини, на які посилався ОСОБА_1 , не є нововиявленими згідно з положеннями статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року. Вказані заявником обставини є новими і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги. Під час розгляду цієї справи питання законності звільнення заявника досліджувалося в судах всіх інстанцій.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і повернути справу до суду першої інстанції для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували процесуальний закон щодо належного обґрунтування мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень та аналізу наведених в його заяві нововиявлених обставин. Відмовляючи у перегляді рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, суди фактично вказали, що він повинен був знати дії відповідача на три роки вперед та бути впевненим, що зміни в організацію виробництва і праці не будуть внесені.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Судами встановлено, що наказом ТОВ Друкмаш-центр від 20 липня 2016 року № 141-К ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв`язку із скороченням посади провідного інженера-конструктора, яку він займав, і через відсутність його письмової згоди щодо переведення на запропоновану іншу вакантну посаду. При цьому первинна профспілкова організація ТОВ Друкмаш-центр надала згоду на його звільнення.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Друкмаш-центр про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 травня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ від 01 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, ОСОБА_1 послався на невстановлення судами під час розгляду позову по суті факту реєстрації змін в колективному договорі.

Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Встановивши, що обставини, на які посилався ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, не є нововиявленими в контексті положень статті 423 ЦПК України, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні його заяви.

При цьому суди обґрунтовано вказали на те, що під час розгляду цієї справи по суті суди трьох інстанцій встановили і дали оцінку обставинам звільнення ОСОБА_1 .

Натомість аргументи заяви ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що в силу вимог пункту 1 частиною четвертою статті 423 ЦПК Українине є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Також суди обґрунтовано відхилили посилання заявника на фальшивість доказів, на підставі яких було ухвалене рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року, так як вказані обставини мають бути встановлені вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили.

Доводи касаційної скарги зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов`язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі Брумареску проти Румунії та від 09 листопада 2004 року у справі Науменко проти України ).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 жовтня 2020 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко