Окрема думка

від 27.05.2021 по справі 464/1320/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1320/20 Головуючий у 1-ій інст. Мичка Б.Р.

Провадження 22-ц /811/2674/20 Суддя-доповідач в апел.інст.Савуляк Р.В.

О К Р Е М А Д У М К А

судді Львівського апеляційного суду МІКУШ Ю.Р.

27.05.21 Львівським апеляційним судом в складі колегії суддів: Головуючий суддя Савуляк Р.В., судді Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І., секретар Сеньків Х.І., з участю: позивача голови Первинної профспілкової організації Добротвірської ТЕС Шуляка А.С. та представника позивача адвоката Швець Д.Ю., представників відповідача АТ ДТЕК Західенерго адвоката Добровольської О.Л. та Чорнія О.Б. розглянуто апеляційну скаргу АТ ДТЕК Західенерго на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 07 серпня 2020 року у справі за позовом Первинної профспілкової організації Добротвірської ТЕС до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відокремлений підрозділ Добротвірська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказів та зобов`язання вчинити дії щодо усунення виявлених порушень .

Львівський апеляційний суд у визначеному автоматизованою системою документообігу складі за результатами розгляду апеляційної скарги АТ ДТЕК Західенерго задовольнив таку.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 07 серпня 2020 року в частині: визнання протиправною бездіяльність АТ ДТЕК Західенерго щодо не усунення порушень колективного договору та угоди щодо Відокремленого підрозділу Добротвірська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго , скасування наказів АТ ДТЕК Західенерго №46 від 21 листопада 2019 року Про організацію простою , № 54 від 24 грудня 2019 року Про продовження простою , наказу №3 від 10 січня 2020 року Про зміни в організації виробництва та праці та організацію заходів щодо встановлення неповного робочого часу щодо Відокремленого підрозділу Добротвірська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог Первинної профспілкової організації Добротвірської ТЕС. В решті рішення суду залишено без змін , тобто в частині стягнення судового збору.

Також стягнуто з Первинної профспілкової організації Добротвірської ТЕС на користь АТ ДТЕК Західенерго 12 612 гривень судових витрат за подачу апеляційної скарги.

З приводу ухваленого судом апеляційної інстанції рішення маю окрему думку.

Вважаю, що судом першої інстанції постановлено законне, обґрунтоване та справедливе рішення, яке відповідає вимогам ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Суть позовних вимог та досліджуваних судами першої та апеляційної інстанції матеріалів справи стосувалася двох вимог: визнання незаконним та скасування наказів про оголошення простою та встановлення неповного робочого часу на ВП Добротвірська ТЕС АТ Західенерго .

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій-це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Із самого змісту наказу АТ ДТЕК Західенерго від 21.11.2019 року, зокрема, п.1 вбачається, що простою на ВП Добротвірська ТЕС немає, підприємство продовжує працювати і дія цього наказу не стосується директорів, головних бухгалтерів та персонал, який працює в режимі неповного робочого тижня.

В п.2 вище названого Наказу передбачено обмеження здійснення виробничої діяльності способом зменшення електрогенеруючого обладнання, зокрема, на Добротвірській ТЕС-2 енергоблоки.

З матеріалів справи, з пояснень учасників судового процесу вбачається, що підприємство працює, виробляє електроенергію, продає таку у Республіку Польщу, зокрема, у місто Замость, для підприємства постачається паливо (вугілля), але чомусь не із шахт Червонограда, які наближені до Добротвора і мають вугілля відповідно до ТУ електрогенеруючого обладнання Добротвірської ТЕС, а із Донбасу (м.Павлоград), що впливає на собівартість електроенергії, перевитрат коштів на доставку залізничним транспортом, призводить до переобладнаня та пристосування електрогенеруючого обладнання і устаткування до вугілля, яке не пристосоване через високу загазованість до ТЕС та призводить до почергового закриття шахт (таке вбачається з інших справ, однак в сукупності через дії керівництва призвело до зазначених наслідків на які відповідач посилається).

Судом апеляційної інстанції не дано належної оцінки зазначеним доказам, на які посилалися представники позивачів.

Суд апеляційної інстанції поклав в основу докази відповідача та зазначив, що головною причиною введення простою стало вимушене і тривале обмеження роботи станційного обладнання внаслідок суттєвого обмеження з боку НЕК Укренерго кількості та потужності енергоблоків в АТ ДТЕК Західенерго , що здійснює виробництво електричної енергії, та, як, наслідок, суттєве погіршення фінансового стану останніх.

Отже, суд апеляційної інстанції дав оцінку господарської діяльності НЕК Укренерго , що призвело з його вини внаслідок безгосподарності до ущемлення прав працівників відокремлених підрозділів теплових електростанцій ( в даному випадку ВП Добротвірської ТЕС).

Однак, суть позовних вимог ґрунтувалася захисту трудових прав працівників та дотримання вимог трудового законодавства.

У рішенні апеляційного суду прописано, що з урахуванням специфіки роботи АТ ДТЕК Західенерго та його структурних підрозділів простій є неможливим. Отже, доводи відповідача суперечать самі собі щодо постановлених Наказів з приводу простою з 22.11.2019 року та його продовження до 31.03.2020 року.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 210/5853/16 прописано правовий висновок, що для оголошення простою на підприємстві необхідна зупинка його роботи.

З досліджених матеріалів справи, пояснень сторін та їх представників, з Довідки інспекційної перевірки встановлено, що підприємство працювало, простою не було, електроенергія вироблялася і продавалася як на місці так і за кордон.

Однак, вимоги трудового законодавства щодо переведення працівників за їх згодою на тому ж підприємстві чи інше, однак в даній місцевості не були дотримані. Працівникам не пропонувалася інша робота. Із зазначеного можна зробити висновок, що підприємство намагалося уникнути гарантованих КЗпП України та галузевою угодою виплат при скороченні чисельності працівників, які при такій ситуації звільнялися за власним бажанням. Інспекційною перевіркою ГУ Держпраці не зазначено у Акті перевірки скільки працівників звільнилося за період часу простою за власним бажанням.

Суд апеляційної інстанції прописав, що на даний час, як встановлено в суді апеляційної інстанції, АТ ДТЕК Західенерго та його структурні підрозділи, працюють у звичному режимі. (а.с.6 рішення, абз.8). Однак, за 4 місяці та 10 днів простою не покращилася ні фінансова ситуація у енергетичній галузі, ні не проведено заміни застарілого устаткування на ВП Добротвірська ТЕС , але проведено оптимізацію способом зміни режиму робочого часу для працівників, які з тих чи інших причин змушені залишитися на підприємстві. Якщо до простою режим робочого дня вахтового методу становив 8 робочих годин, то на даний час 12 робочих годин. Перевірка, яка проводилася ГУ Держпраці у Львівській області та складена довідка відображають наявні факти, однак не зазначено як проводиться оплата працівникам вахтового методу, чи дозволена така праця при тому, що об`єкт має стратегічне призначення, шкідливі умови праці і доступ до високої напруги. У Довідці інспектора праці, який проводив позапланову перевірку за зверненням № У-21 від 16.01.2020 року ( не зазначено автора звернення: чи ППО чи окремих працівників) з питань конкретних порушень трудового законодавства ( простій ст.34 КЗПП , неповний робочий день, тиждень ст..56 КЗпП інше) взагалі не акцентується увага на порушення, про які зазначається у зверненні, а має місце формальний підхід за встановленою схемою.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні (на аркуші рішення 7 абз.7) зазначає, що порушень з підстав піднятих у зверненні № У-21 від 16 січня 2020 року не виявлено ( а.с.88-95; 96-98).

Вважаю, що суд апеляційної інстанції мав би критично оцінити Акт інспекційного відвідування від 03 лютого 2020 року (а.с. 9698 т.1) та зробити відповідний висновок, що права працівників, які намагалася захистити первинна профспілкова організація в силу свого обов`язку передбаченого Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Статутом та Положенням про первинну організацію профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України Укрелектропрофспілки не захищені.

Відповідно до п.2.1 Статуту профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України ( Укрелектропрофспілки) метою діяльності Укрелектропрофспілки є представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів її членів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, їх організаціями та об`єднаннями, а також з іншими об`єднаннями громадян ( Статут а.с.24-27т.1).

Відтак, зазначеним рішенням апеляційного суду, яке ухвалено на підставі доводів відповідача та стосується господарської діяльності підприємств АТ ДТЕК , а не предмета спору, нівелюється роль і діяльність профспілки щодо укладення Колективного договору, Галузевого договору в частині захисту трудових прав працівників та їх соціально-економічних гарантій.

Отже, діючим законодавством передбачено право профспілок звернення до суду у разі порушення роботодавцем умов колективного договору після розгляду у тижневий строк подання про усунення порушень та відмови про усунення порушень або недосягнення згоди у зазначений термін. У такому разі профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб.

На зазначене вище наголошував суд першої інстанції у своєму рішенні та прописав, що згідно матеріалів справи відповідачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності введення простою, а відтак постановлені АТ ДТЕК Західенерго накази № 46 від 21.11.2019 року Про організацію та введення простою , № 54 від 24.12.2019 року Про продовження простою і Наказ №3 від 10.01.2020 року Про зміни в організації виробництва та праці та організацію заходів щодо встановлення неповного робочого часу щодо ВП Добротвірська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго слід скасувати.

Із висновками суду першої інстанції погоджуюся і вважаю, що колегії суддів слід було залишити таке без змін як законне, обґрунтоване та справедливе, оскільки простою фактично не було, такий введений не з вини працівників, а, окрім цього, порушені трудові права самих працівників, має місце обмеження сімей працівників у їх забезпеченні внаслідок недоотримання заробітної плати ( оплата 2/3 посадового окладу без інших доплат).

Відповідно до наказу ВП Добротвірська ТЕС АТ ДТЕК Західенерго №10 від 13.01.2020 року здійснено заходи щодо встановлення неповного робочого часу з одним робочим днем на тиждень тривалістю дві години для окремих працівників ДТЕК Добротвірська ТЕС, працю яких неможливо використовувати протягом повного робочого часу.

Відповідно до статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Відповідно до п.4.30 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України і Профспілкою енергетики та електротехнічної промисловості України на 2019-2021 роки (далі Галузева угода на 2019-2021 роки) роботодавці галузі зобов`язані погоджувати з профспілковими комітетами після проведення двохсторонніх консультацій свої рішення про зупинення (скорочення) виробництва і тривалості робочого часку. Як вбачається із матеріалів справи, зазначений пункт Галузевої угоди відповідачем не дотримано.

Переведення працівників на 2-х годинний робочий тиждень суперечить ч.3 ст.32 КЗпП України, оскільки змін істотних умов праці на підприємстві за відсутності змін в організації виробництва та праці, під якими розуміються раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці чи впровадження передових методів на виробництві не встановлено.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 754/8595/17-ц. При цьому, саме на роботодавцеві лежить обов`язок довести наявність відповідних змін належними та достовірними доказами, чого зроблено не було.

Рішення апеляційного суду у зазначеній справі не містить будь-яких висновків щодо змін в організації виробництва і праці у відповідача.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

В рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі № 6-р(II)/2019 , Конституційний Суд України зазначає, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Вважаю, що суд апеляційної інстанції при постановленні рішення проявив надмірний формалізм, застосовуючи ст.141 ЦПК та стягнув із профспілкової організації в користь роботодавця, який є відповідачем, судові витрати в сумі 12 612 грн. Профспілкові кошти-це внески самих працівників для їх потреб у виняткових випадках чи у випадках, передбачених Колективним договором, Галузевою угодою. Враховуючи те, що роботодавець АТ ДТЕК позбавив працівників ВП Добротвірської ТЕС роботи, зарплати (при цьому що з 2010 року жодного підвищення заробітної плати не проводив, хоч вартість електроенергії зростала, при укладенні колективних договорів брав на себе таке зобов`язання, але не виконав до цього часу), тому не варто було стягувати зазначені кошти в користь роботодавця, незважаючи на те, що колегія суддів вважала дії роботодавця правомірними в даному випадку. Я вважаю, що мав би бути справедливий підхід у зазначеному питанні, рівність у трудових правах, а не шаблонний підхід, який має ознаки дискримінації.

Висновок моєї окремої думки: рішення Сихівського районного суду м.Львова від 07.08.2020 року у зазначеній справі законне, справедливе, а тому його слід було залишити без змін.

Суддя Львівського

апеляційного суду Ю.Р.Мікуш