Рішення

від 07.06.2021 по справі 697/1708/20

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1708/20

Провадження № 2/697/93/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Євтушенко Б.В.,

за участі: секретаря судового засідання Дашковської Н.І.,

представника позивача - адвоката Василенка О.В.,

представника відповідача - Леонової А.А. за довіреністю,

представника третьої особи - адвоката Кутової Є.Е.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Канівської міської територіальної громади в особі Канівської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до територіальної громади Межиріцької сільської ради Канівського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначила, що після смерті її батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на майно, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 , та чотири земельні ділянки, а саме: площею 1,4472 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0229, площею 0,1456 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1681, площею 0,1893 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1200 та площею 0,4860 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0712, розташованих на території Межиріцької (бувшої Хмілянської) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач, як спадкоємець за законом своєчасно прийняла спадщину, та вже отримала свідоцтво про спадщину за законом на житловий будинок. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки нотаріусом їй було відмовлено та роз`яснено право на звернення до суду, у зв`язку з відсутністю оригіналів державних актів на право власності на дані земельні ділянки. Факт втрати спадкодавцем державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ЯК № 171070 від 05.08.2011; ЯК № 171067 від 05.08.2011; ЯК № 171068 від 05.08.2011; ЯК № 171069 від 05.08.2011 підтверджується витягом з газети Віка № 37 (1374) за вересень 2020. Просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельні ділянки:

площею 1,4472 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0229, розташованої на території Межиріцької (бувшої Хмілянської ) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 0,1456 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1681, розташованої на території Межиріцької (бувшої Хмілянської ) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 0,1893 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1200, розташованої на території Межиріцької (бувшої Хмілянської ) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 0,4860 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0712, розташованої на території Межиріцької (бувшої Хмілянської ) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 .

В ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів;

22.12.2020 ухвалою суду залучено до участі у даній справі третью особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

16.03.2021 ухвалою суду замінено відповідача у справі на його правонаступника - територіальну громаду Канівської міської ради Черкаської області.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2021 закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, не повідомивши причини, хоча була належним чином повідомлена судом про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 178).

Представник позивача - адвокат Василенко О.В. в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що позивач є донькою спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона як спадкоємець за законом частково прийняла спадщину після смерті батька у вигляді житлового будинку та отримала Свідоцтво про спадщину від 26.09.2019. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки нотаріусом їм було відмовлено та роз`яснено право на звернення до суду, у зв`язку з відсутністю (втратою спадкодавцем) оригіналів державних актів на право власності на дані земельні ділянки.

Представник відповідача Канівської міської територіальної громади в особі Канівської міської ради Черкаської області - Леонова А.А. за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що Канівська міська територіальна громада в особі Канівської міської ради є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки після смерті ОСОБА_3 є інші спадкоємці, а саме ОСОБА_2 , яка є належним відповідачем за даним позовом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 в судове засідання 07.06.2021 не з`явилася, її представник - адвокат Кутова Є.Е. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, пояснила, що ОСОБА_2 є спадкомцем за заповітом, складеним 14.11.2005 ОСОБА_3 та посвідченим секретарем Хмільнянської сілької ради Канівського району Черкаської області, спадкове майно складається ще з Мотоцикла Урал , земельних і майнових паїв, грошових заощаджень на книжках. З засобів масової інформації - щотижневника Віка від вересня 2020 року ОСОБА_2 стало відомо, що позивач ОСОБА_1 - дочка ОСОБА_3 звернулась з оголошеням про втрату Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на ім`я ОСОБА_3 , проте оригінали державних актів не втрачені, а знаходяться у ОСОБА_2 , про що було відповідне оголошення в наступній газеті Віка про визнання оголошення недійсним про втрату та недійсність державних актів на право власності на земельні ділянки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 22.11.2016 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про спадщину від 26.09.2019 за № НОМЕР_2 , та чотири земельні ділянки: площею 1,4472 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0229, площею 0,1456 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1681, площею 0,1893 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:1200, площею 0,4860 га, кадастровий номер 7122088900:01:001:0712, розташованих на території Межиріцької (бувшої Хмілянської ) сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 171070 від 05.08.2011, ЯК № 171067 від 05.08.2011, ЯК № 171068 від 05.08.20211, ЯК № 171069 від 05.08.2011, довідкою Міськрайонного управління у Канівському районі та м. Каневі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 04.09.2020 та витягами з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок ( а.с. 10-22).

Позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 , їх родинні стосунки підтверджуються свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_3 , де в рядку Батько значиться - ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , відповідно до якого змінено дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на шлюбне - ОСОБА_5 (а.с. 8, 8 на звороті).

Спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , позивач прийняла своєчасно та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.09.2019 № 1915 (а.с. 26).

15.08.2019 до Канівської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 , з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що належали ОСОБА_3 , однак постановою державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. їй було відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с. 25).

Позивач ОСОБА_1 розмістила оголошення в інформаційному щотижневику Віка , про втрату Державних актів на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я ОСОБА_3 : серія НОМЕР_5 ; ЯК№ 171070; ЯК №171068; ЯК № 171069, що підтверджується витягом з газети Віка № 37 (1374) за вересень 2020 року (а.с. 24) .

Згідно інформації щодо спадкової справи на ухвалу суду від 17.09.2020, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину за заповітом посвідченим 08.05.2015 Хмільнянським сільськвиконкомом за № 10, який згідно рішення Канівського міськрайонного суду, від 19.06.2018, справа № 697/2529/16-ц, визнаний нікчемним, прийняла ОСОБА_2 , та за законом прийняла дочка померлого ОСОБА_1 (а.с.65).

14.07.2005 року секретар Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області посвідчила заповіт ОСОБА_3 від 14.11.2005 року, зареєстрований у реєстрах за № 31 (а.с. 35), відповідно до якого заповідач дав розпорядження, зокрема таке, що земельні паї він заповідає особі, яка догляне його до смерті та поховає.

Відповідно до оголошення в газеті Віка № 38, спростовано оголошення про втрату державних актів на право власності на земельні ділянки, видані на ім`я ОСОБА_3 : серія НОМЕР_5 ; ЯК№ 171070; ЯК №171068; ЯК № 171069, і визнання їх недійсними, оскільки до редакції звернувся власник зазначених актів із заявою, що вони не втрачені, у зв`язку з цим оголошення, опубліковане в газеті Віка № 37 (1374) про визнання зазначених актів втраченими і недійсними - вважати недійсним (а.с. 50).

Згідно з довідкою Сільського Голови Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області від 23.11.2018 № 2365, в селі АДРЕСА_1 з 1978 року по день смерті мешкав і був зареєстрований ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті разом з ним ніхто не мешкав і не був зареєстрований (а.с. 23).

Відповідно до довідки в.о. старости Хмільнянського сторостинського округу Межиріцької сільської ради ОТГ Канівського району Черкаської області від 10.09.2020 № 555, ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2 в цивільному шлюбі з 1994 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , вели спільне господарство (а.с. 38). ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (довідка в.с. старости Хмільнянського старостинського округу від 17.09.2020 № 577).

Відповідно до довідки в.о. старости Хмільнянського сторостинського округу Межиріцької сільської ради ОТГ Канівського району Черкаської області від 10.09.2020 № 556, то після того як ОСОБА_3 тяжко захворів в 2014 році, ОСОБА_2 здійснювала постійний догляд за хворим ОСОБА_3 , і похоронила свого чоловіка ОСОБА_3 (а.с. 39).

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, зазначено, що відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкуванян на нерухоме майно, щодо якого відсутні правовстановлюючі документи в зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальна громада в особі відповідних органів місцевих самоврядування за місцем спадщини. За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду (ВС/КЦС) у справі №352/382/18 від 30 квітня 2020 року.

Всупереч цих вимог, позивачем пред`явлено позов до територіальної громади Межиріцької сільської ради Черкаської області, правонаступником якої є Канівська міська територіальна громада в особі Канівської міської ради Черкаської області, яка є неналежним відповідачем у справі, оскільки з матеріалів справи з достовірністю вбачається той факт, що є і інший спадкоємець ( ОСОБА_2 ), яка зверталася до ноторіальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , крім того оригінали державних актів на земельні ділянки, які належать спадкодавцю знаходяться у неї, тобто факт їх втрати не підтверджений в судовому засіданні. І судом встановлено наявність заповіту спадкодавця ( ОСОБА_3 ) від 14.11.2005 року, посвідченого секретарем Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області 14.11.2005 року, зареєстрованого в реєстрах за № 31, на який третя особа у справі - ОСОБА_2 посилається як на підставу свого права на земельні ділянки, що є об`єктами спору.

Заповіт є правочином. Відповідно до ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину, цей заповіт від 14.11.2005 року недійсним не визнавався та нікчемним не встановлювався судом.

Отже, існує спір щодо права власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування між спадкємцем за законом (позивачем) та спадкоємцем за заповітом (третьою особою у справі).

До закінчення підготовчого провадження позивач та її представник не подали до суду клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача. Натомість до участі у справі судом була залучена спадкоємець ОСОБА_2 в якості третьої особи, а представник позивача підтримав позов у судовому засіданні до Канівської міської територіальної громади в особі Канівської міської ради Черкаської області.

У даній справі встановлено, що позовні вимоги стосуються спадкового майна, про право на яке заявила інший спадкоємець, а тому суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13,81, 141, 259, 265,268, 273, 354 ЦПК України ст.ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Канівської міської територіальної громади в особі Канівської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10.06.2021.

Суддя Б . В . Євтушенко