Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-3353/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

06 серпня 2012 року № 2а-3353/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Волари доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волари`звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (у зв`язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2012 № 0008942303 та № 0008952303.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ Волари`в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ Альтерагро . За наслідком перевірки було складено акт від 25.11.11 № 2455/2303/35745650 (далі -Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність реальної можливості поставок товарів позивачу, оскільки контрагент не отримував такий товар, адже він фактично не передавався по ланцюгу товариством Макош-Агро , що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.12.2012 № 0008942303 та № 0008952303.

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ Альтерагро .

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на безтоварний характер угод та їх укладення без мети настання реальних наслідків, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи та інформацію у третіх осіб.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Між позивачем та ТОВ Альтерагро`було укладено 8 лютого 2011 року договір поставки №0802/11 (далі -Договір). Згідно предмету Договору ТОВ Альтерагро`передає у власність ТОВ Волари`товар, який визначено специфікацією. Остання є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пп. 4.2., пп.4.4., 7.1 Договору конкретний строк поставки і місце відвантаження партій товару визначається згідно поданим заявкам позивача, які складаються за 5 днів до початку відвантаження. Вказані заявки є невід`ємною частиною договору . Поставка здійснюється транспортом постачальника, місце поставки склад покупця. При передачі товару продавець передає покупцю сертифікат якості.

Згідно зі змінами у відповідності до додаткової угоди від 06.07.11 року до Договору специфікацією визначено поставку наступного товару: 1) Харнес 90% у кількості 26740 літрів, 2)Тилт 250 ЕС у кількості 10800 літрів, 3) Бетанал експерт 275 у кількості 8070 літрів.

В підтвердження отримання товару ТОВ Волари`долучило до позовної заяви видаткову накладну від 14 квітня на товар, а саме: Тилт 250 ЕС та Харнес. Додано також податкові накладні на цей товар від 14.04.11року, 09.0311року,29.03.11 року; сертифікат якості відносно препарату Тилт 250 ЕС, Харнес. Проте з огляду на низьку якість копій документів належно встановити їх однозначний зміст суду не вбачається можливим, а оригінали їх до огляду не надавались.

Також позивачем додано товарно-транспортні накладні на перевезення товару ТОВ Альтерагро`перевізником ТОВ Укртраснавто ЛТД .

Оцінюючи зазначені документи, матеріали справи, пояснення представників сторін, суд приходить до висновків про безтоварний баретер операцій позивача з ТОВ Альтеагро , оскільки останні належним чином документально не підтверджуються з огляду на наступне.

Як вказувалося судом раніше, Договором передбачено оформлення заявок на поставку товару, які є невід`ємними частинами першого. Проте жодних заявок на отримання товару позивачем суду не надано.

Як вбачається судом із акту перевірки від 30.08.2011 ДПІ у Приморському районі м. Одеса, останньою було проведено документальну перевірку ТОВ Альтерагро`з питань правомірності правовідносин з ТОВ Маком-Агро`за період квітень, травень 2011 року на підставі документів, наданих контрагентом позивача (т.1. а.с. 62, абз.2). У вказаному акті на підставі первинних документів податковою службою встановлено, що ТОВ Макош-Агро`оформлено видаткові накладні на товар Харнес, Тилт 250 ЕС від 13.04.11 року; на Бентанал експерт від 17.05.11 року. З вказаного можна зробити висновок, що контрагент позивача -ТОВ Альтерагро`раніше цих дат товар не могло отримати.

Проте позивач надав суду докази перевезення товару , а саме: товарно-транспортні накладні, які датовані 30 березням 2011 року (т.1, а.с. 103,104,110). Отже виникає питання, як можна перевезти товар, якщо його не було отримано ані позивачем, ані його контрагентом (ТОВ Альтерагро ) від ТОВ Макош-Агро .

Додатково суд зауважує, що згідно специфікації до Договору, передбачено придбання позивачем у ТОВ Альтерагро`такого препарату як Бентанал експерт . Разом з тим, жодних документів на цей препарат, в тому числі і щодо його отримання (включаючи сертифікат якості), перевезення позивачем суду не надано взагалі.

Поряд з цим суд вважає необхідним відмітити, що згідно специфікації до Договору позивачем придбано Харнес у кількості 26750 літрів, а Тилту 250 ЕС у кількості 10800 літрів. Разом з тим згідно товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.100 -114) перевезено Тилту у загальній кількості 11655 літрів, а Харнесу -28780 літрів. Тобто на порядок більше ніж було придбано. Жодних документів щодо придбання більшого обсягу ніж зазначено у Договорі. Неможливо перевезти більше ніж фактично придбано. При цьому згідно Акту перевірки ДПІ у Приморському районі міста Одеса від 30.08.11 року зазначено (т.1. а.с. 65 - таблиця), що ТОВ Макош-Агро`видало згідно видаткової накладної від 13.04.11 препарат Тилт 250 ЕС ТОВ Альтерагро`у кількості (1800+2200+873) 4873 літри. Тобто менше, ніж було передано ТОВ Альтерагро`позивачеві і в подальшому перевезено.

Як вказано в ТТН місцем вивозу товару є місто Київ, вул. Цитадельна, 6/8, яка є адресою ТОВ Макош-Агро (згідно відомостей наказу Мінагрополітики України від 21 вересня 2009 року № 685 про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами(тільки регуляторами росту рослин)). Зазначене свідчить про те, що адреса вивозу товару є фактично складом ТОВ Макош-Агро , а не ТОВ Альтерагро . А згідно акту перевірки від 30.08.11 року (т.1. а.с.65) поставка товару ТОВ Альтерагро`здійснювалось ТОВ Макош-Агро`на умовах FCA Інкотермс 2010 м. Київ, вулиця Цитадельна, 6/8 (FCA (Free Carrier (..named place)) Франко перевозчик (..название места) Термин "Франко перевозчик" означает, что продавец доставит прошедший таможенную очистку товар указанному покупателем перевозчику до названного места. //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_014/page)).

А тому неможливо вивезти товару більше зі складу продавця, аніж придбано (у ТОВ Мако-Агро`і фактично відпущено згідно з видатковими документами) покупцем (ТОВ Альтерагро ). Жодних інших складів у ТОВ Альтерагро`немає, що випливає як з ТТН, так і банківських рахунків за цей період, оскільки відсутні будь-які належні витрати на їх утримання.

Згідно положень статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" (№ 2344-III від 05.04.2001 (в редакції, чинній на час правовідносин) встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж , інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з абзацем 8 пункту 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено Постановою КМ України "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" № 207 від 25.02.2009) для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила). Ці правила перевезень вантажів визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно пункту першого Правил встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11 Правил встановлюються вимоги до правил оформлення документів на перевезення.

Так у відповідності до положень пп.11.1. Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (пп.11.3 Правил). Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пп.11.4 Правил). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (пп.11.5 Правил).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) водій (експедитор) підписує всі її екземпляри . Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пп.11.6, 11.7 Правил).

Уважно вивчивши товарно-транспортні накладні, суд не може прийняти їх як належний доказ на перевезення, оскільки: останні не містять жодних відомостей про подорожні листи, які повинні виписуватись при перевезенні і видаватися водію; відсутній підпис, прізвище, ім`я і по-батькові водія перевізника, який прийняв вантаж до перевезення (окрім ТТН за березень 2011 року де відсутній підпис особи, яка відпустила товар), хоча відповідні графи ТТН чітко вміщують в собі реквізити необхідні для заповнення таких відомостей, а законодавчі вимоги щодо оформлення подорожніх листів до перевезення зумовлюють обов`язок перевізника зазначати реквізити таких подорожніх листах відносно товару (згідно відомостей ТТН), який є об`єктом перевезення.

При цьому, вивчивши обіг коштів по рахунках ТОВ Альтерагро`судом встановлено відсутність, починаючи з 5 місяця 2010 року, будь-яких платежів за перевезення товару позивачеві, в тому числі і на адресу перевізника (ТОВ Укртрансавто ЛТД ) не дивлячись на те, що за перевізником дійсно обліковуються певні транспортні засоби. Проте облік транспортних засобів не вказує на факт перевезення, оскільки з ТТН випливає зворотнє, на що вказують відсутність відміток в ТТН про прийняття водієм вантажу до перевезення з зазначенням його прізвища і ініціалів, та відсутність відміток про маршрутний лист, без якого вантажні перевезення не можуть бути здійснені згідно вимог діючого законодавства України.

Суд не приймає до уваги довідки сільськогосподарських підприємств (контрагентів позивача яким в подальшому був нібито реалізований товар позивачем) про отримання певного товару і його використання, оскільки невідомо приналежність таких препаратів до товару, який придбавався у ТОВ Альтерагро .

З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки операції позивача з ТОВ Альтерагро`оформлені лише документально без реального їх виконання і мають безтоварний характер операцій позивача.

З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи , які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк