Рішення

від 01.06.2021 по справі 197/1076/16-ц

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/1076/16-ц

провадження № 2/197/81/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Горлова О.В., представника позивача Горбенко І.В., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Овен" до ОСОБА_2 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , треті особи - комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації", Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в серпні 2016 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який у подальшому уточнив, посилаючись на те, що 13.12.2007 між власником земельної ділянки ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:005:0541 - 4,65 га та 1225885500-05-006:0358 - 0, 83 га, загальною площею 5,480 га, розташованої на землях Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, строком на 10 років, який зареєстровано 13.12.2007 за № 040713601216. Було змінено кадастровий номер 1225885500:005:0541 - 4,65 га на 1225885500:05:005:0632 - 4,6511. Умови договору позивач виконує своєчасно та належним чином. В червні 2016 року позивачу стало відомо, що 26.05.2016 комунальним підприємством "Криничанське бюро технічної інвентаризації" проведено реєстрацію договору оренди між відповідачами, чим порушено право позивача, просить визнати недійсним договір оренди від 23.05.2016 та скасувати державну реєстрацію (т.1 а.с. 90-91). В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що договір оренди з позивачем діяв до 13.12.2017, і в період його дії відповідачі уклали оскаржуваний договір оренди. В договорі оренди, укладеному з позивачем зазначено дві земельні ділянки, тому що був один державний акт, потім присвоєні нові кадастрові номери і видано 2 окремих державних акта, земельна ділянка з меншою площею викуплена для суспільних потреб, а земельна ділянка площею 4, 6511 га перебувала в оренді позивача на час укладання відповідачами оскаржуваного договору оренди, позивач не може користуватись земельною ділянкою з 2018 року, в 2016 році не було зібрано врожай, орендна плата нараховувалась до 2018 року. Кадастрові номери були присвоєні пізніше і записані в договір оренди.

Відповідач 1 ОСОБА_2 , повторно повідомлений відповідно до ст. 128 ЦПК України за місцем реєстрації, про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив не подавався (т.2 а.с. 106). Також виклики відповідача у судові засідання додатково здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представники відповідача 2 Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечували, оскільки строк дії договору оренди з позивачем слід рахувати з 15.05.2006 (акт приймання-передачі земельної ділянки), було 2 земельні ділянки, відбулися зміни кадастрових номерів, змінився об`єкт оренди, відповідач 2 не користується земельною ділянкою, але виплачує орендну плату відповідачу 1, в поземельній книзі зазначено лише про реєстрацію договору оренди від 23.05.2016 між відповідачами.

В запереченнях представники ФОП ОСОБА_3 зазначали, що сторони досягли згоди рахувати строк договору з 15.05.2006, відсутні підстави для визнання його недійсним, реєстрація договору оренди з позивачем не засвічена головою Новолатівської сільської ради, після отримання державного акту необхідно переукладати договір оренди, про що зазначено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 (т.1 а.с. 61, 109)

Треті особи - комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації", Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. ( т.2 а.с..111, 112)

Ухвалою судді від 25.10.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. 21.12.2016 позивачем подані клопотання про витребування доказів які задоволені ухвалою суду від 22.02.2017, постановленою без виходу до нарадчої кімнати.26.04.2017 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, яка ухвалою суду від 26.04.2017 залишена без руху. Позивачем 27.04.2017 подана уточнена позовна заява. 17.01.2019 від представника ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, від якого в подальшому представник відмовився. Ухвалою суду від 21.01.2019 вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, виключено зі складу третіх осіб відділ в Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, залучено в якості третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Третьою особою Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 04.12.2019 подавалось клопотання про виключення їх зі складу третіх осіб, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 27.04.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати. 04.12.2019 представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідачем ФОП ОСОБА_3 , яке задоволено ухвалою суду від 04.12.2019.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач 1 ОСОБА_2 , як власник двох земельних ділянок, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,480 га, що розташовані на території КСП Латівка Новоселівської (перейменована на Новолатівську) сільської ради Широківського району Дніпропетровської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю II-ДП № 101046, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ШР № 6711 14 грудня 2000 року (т.1 а.с.16) уклав 15.05.2006 з позивачем договір оренди земельних ділянок площею 5.480 га., що розташовані на землях Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, строком на 10 років, який зареєстровано 13.12.2007 в Широківському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за № 040713601216, в п.1 договору оренди зазначені кадастрові номери земельних ділянок 1225885500:005:0541 - 4,65 га та 1225885500-05-006:0358 - 0, 83 га (т.1 а.с.13-14).

Пунктом 4 цього договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий термін, якщо жодна зі сторін не виявить наміру його припинити, попередивши письмово про це іншу сторону за один місяць до закінчення терміну його дії.Умови договору позивач виконував своєчасно та належним чином до 2018 року, що підтверджується довідкою від 25.04.2017, довідками про доходи, розрахунком (т.1 а.с. 77, т.2 а.с. 59-90).

Згідно з листами відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №44/119-17 від 24.04.2017, №31-4-0.37-36/119-17 від 20.04.2017 договір оренди на земельну ділянку між ФГ ОВЕН та гр. ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі за № 040713601216 від 13.12.2007 року Широківським відділом ДРФ Центру ДЗК на 10 років з кадастровим номером 1225885500:005:0541, 1225885500-05-006:0358 загальною площею 5,4800 га. (т.1 а.с. 56-58, а.с. 79).

Відповідно до листа відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.02.2017 запитів від державних реєстраторів та реєстраторів КП Криничанське бюро технічної інвентаризації до відділу за період 2015-2017 року не надходило, державні акти нового зразка ОСОБА_2 на данні земельні ділянки було видано 03.06.2010 року з кадастровими номерами 1225885500-05-005:0632 та 1225885500-05-006:0448 (т.1 а.с. 78, т.2 а.с. 52-53).

23.05.2016 відповідач 1 ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки з відповідачем 2 ФОП ОСОБА_3 площею 4,6511 га., кадастровий номер якої: 1225885500:05:005:0632, розташованої на землях Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, строком на 15 років, який зареєстровано комунальним підприємством "Криничанське бюро технічної інвентаризації" 26.05.2016 (т.1 а.с. 67-69).

За зазначеним договором відповідачу 1 ОСОБА_2 відповідачем 2 ФОП ОСОБА_3 згідно з видатковим касовим ордером від 29.05.2016 виплачувалась орендна плата за 2016 рік в розмірі 7500 грн. (т.1 а.с. 70-71).

Відповідно до поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 1225885500:05:005:0632 проведено запис про виникнення права від 07.07.2016 № 004 про реєстрацію договору оренди між відповідачем 1 та відповідачем 2 (т.1 а.с. 133-135).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач 1 ОСОБА_2 інших земельних ділянок не має, мав дві земельні ділянки, на які уклав договір оренди з позивачем - ФГ "Овен", так як був один державний акт на дві ділянки, потім були присвоєні земельним ділянкам кадастрові номери, які записані в договорі оренди з позивачем - 1225885500:005:0541 - 4,65 га та 1225885500-05-006:0358 - 0, 83 га, загальною площею 5,480 га, Було змінено кадастровий номер 1225885500:005:0541 - 4,65 га на 1225885500:05:005:0632 - 4,6511, відповідач 1 отримав два Державні акти на право власності на землю на кожну земельну ділянку і на одну із переданих позивачу в оренду земельних ділянок площею 4, 6511 га в травні 2016 року відповідач 1 ОСОБА_2 уклав договір оренди з відповідачем 2 ФОП ОСОБА_5 , не розриваючи договір на цю земельну ділянку з позивачем.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як слідує зі змісту оспорюваного договору від 26.04.2016 року, укладеному між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 , позивач не є стороною зазначеного договору. Разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, дія договору якого не закінчилася, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його право на використання зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, діючій на дату реєстрації спірного договору, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону в редакції, діючій на дату реєстрації спірного договору, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону в редакції, діючій на дату реєстрації спірного договору, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону в редакції, діючій на дату реєстрації спірного договору, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року (договір між позивачем та відповідачем 1 зареєстрований 13.12.2007), державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім того, у відповідності до судової практики, висновків Верховного Суду України викладеним у справі № 6-1282цс16 від 12.10.2016 року, при укладанні договорів оренди земельних ділянок необхідно перевіряти, орендуються вони іншим орендарем чи ні. Для уникнення подвійної оренди земельних ділянок доцільно зареєструвати в Держреєстрі прав право оренди за вже існуючими договорами, укладеними до 01.01.13 р. Якщо договори оренди земельних ділянок укладені до 01.01.13 р. та не зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент їх укладення, то в разі виникнення факту подвійної оренди право оренди, належатиме тому, хто його зареєстрував першим.

Щодо строку дії договору оренди, то суд враховує таке.

На час підписання договору оренди між позивачем і відповідачем 1 15 травня 2006 року частина друга статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

Отже, договір оренди між відповідачем 1 та позивачем, державна реєстрація якого проведена 13.12.2007 діяв до 13.12.2017, тому суд не приймає заперечення представників відповідача 2 щодо початку строку дії договору з 15.05.2006.

Суд також відхиляє заперечення відповідача 2 щодо необхідності переукладання договору оренди при отриманні державного акту нового зразка, виходячи з такого.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. N 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

В даному випадку відповідач 1 ОСОБА_2 отримав державний акт про право власності на землю 14.12.2000 (т.1 а.с. 16), в подальшому визначались та змінювались кадастрові номери земельних ділянок, видавали державні акти на ці земельні ділянки нового зразка, уточнювалась площа, але предмет оренди - земельна ділянка, власником якої є відповідач 1 ОСОБА_2 не змінювалась.

Отже, суд приходить до висновку, що посилання відповідача 2 в запереченнях на роз`яснення, зазначені в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 стосуються випадку, коли було укладено договір оренди на земельну частку(пай), а після отримання державного акту на право власності на землю змінюється предмет оренди, тому договір оренди на земельну частку(пай) припиняється. Крім того, договір оренди між позивачем та відповідачем 1 пройшов державну реєстрацію 13.12.2007, діяв до 13.12.2017 та не визнавався недійсним.

Також станом на дату державної реєстрації спірного договору оренди, укладеного 23.05.2016 між відповідачами, були відсутні підстави для зміни та припинення договору оренди між позивачем та відповідачем 1 ОСОБА_2 , передбачені п. 19-23 договору (т.1 а.с. 13 зворот) та ст.ст. 30, 31 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди між позивачем та відповідачем 1 ні в добровільному, ні в судовому порядку не змінювався і не припинявся.

Щодо запису в поземельній книзі про реєстрацію договору оренди землі між відповідачами, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року № 3613-VI, який набрав чинності 01.01.2013, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Оскілька станом на дату державної реєстрації договору оренди між позивачем та відповідачем 1 Закон № 3613-VI не був прийнятий, тому твердження представників відповідача 2 про відсутність запису в поземельній книзі про державну реєстрацію договору оренди між позивачем та відповідачем 1 як підстава нікчемності правочину відхиляються судом.

Отже, аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, оскільки порушено його право на використання у господарській діяльності орендованої у відповідача 1 земельної ділянки на час чинного договору станом на 23.05.2016 року, час державної реєстрації договору оренди з відповідачем 2 ФОП ОСОБА_3 , що укладений з порушенням вимог статті 33 Закону України Про оренду землі і прав заявника, тому суд дійшов висновку про його недійсність на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Фермерського господарства "Овен" (адреса місцезнаходження: 53711, Дніпропетровська область село Інгулець вул. Молодіжна б.19-А, ЄДРПОУ 30701095) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), треті особи - комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації"(адреса місцезнаходження: вул. Виконкомівська, 5 смт. Кринички Криничанський район Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 19097350) Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (адресамісцезнаходження: м. Дніпро, пр. О.Поля, 2, каб. 327) про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації , задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0632від 23.05.2016, зареєстрований 26.05.2016 комунальним підприємством "Криничанське бюро технічної інвентаризації", укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Скасувати державну реєстрацію, здійснену комунальним підприємством "Криничанське бюро технічної інвентаризації"договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0632від 23.05.2016, зареєстрований 26.05.2016, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Овен" по 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) гривень витрат по сплаті судового збору .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Широківський районний суд Дніпропетровської області) протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.06.2021.

Суддя О.В. Леонідова