Рішення

від 08.06.2021 по справі 916/3304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3304/20

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Волков Р.В. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/3304/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» (68331, Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне, вулю Мира, буд. 21А, код ЄДРПОУ 37977300)

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стерльців, буд. 77, офіс 610Г, код ЄДРПОУ 39306471); 2. Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 43315529)

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Представники сторін:

від позивача - Носенко І.П., ордер № 391490, дата видачі : 24.11.20;

від відповідача 1 - Главацький Ю.А., довіреність № б/н, дата видачі : 08.12.20;

від відповідача 2 - Барабанова Т.О., самопредставництво

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» та до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (код ЄДРПОУ 39306471) від 15.10.2019р. № 49165398 на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Холоднобалківська.

Позовні вимоги, за посилання позивача, обґрунтовано порушенням майнових прав позивача на земельну ділянку, порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОР ІНВЕСТ» передбаченого договором іпотеки порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та порушення державним реєстратором порядку та відсутності правових підстав для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬКОР ІНВЕСТ» .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. провадження по справі №916/3304/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суд від 18.01.2021р. строк розгляду підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

22.02.2021р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи №916/3304/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» від 22.01.2021р. про призначення справи до колегіального розгляду було задоволено, справу №916/3304/20 призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.02.2021р. справу №916/3304/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Волков Р.В., які своєю ухвалою від 23.02.2021р. прийняли відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суд від 06.04.2021р. строк розгляду підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

22.04.2021р. за вх. №11239/21 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертиза, згідно якого позивач просить суд призначити в рамках справи №916/3304/20 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповіді до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо ; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судом з урахування предмету позовних вимог, наявних в матеріалах справи доказів, пояснень учасників справи відповідне клопотання було залишено без задоволення з огляду на відсутність необхідності в спеціальних знаннях в рамках дійсної справи.

05.05.2021р. за вх. №12306/21 до суду від позивача надійшла заява про доповнення підстав позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

09.12.2020р. за. вх. №32955/20 до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач 2 позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вказує, що з матеріалів справи вбачається, що Позивачем не обґрунтовано, яким чином Управлінням порушено його права чи інтереси, та взагалі, з позову не є зрозумілими підстави залучення Управління до участі у даній справі.

21.12.2020р. за вх. №34014/20 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» надійшли письмові пояснення, які за своєю правовою природою є відзивом на позов, згідно якого відповідач 1 позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Так, обґрунтовуючи свої заперечення Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» вказує, що 23.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькор Інвест та Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за умовами якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та поручителів зазначених у Додатках №№ 1-2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатках №№ 1-2 до цього договору. Згідно з п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги передбачено, що сторони домовилися, що відступлення банком новому кредитору прав вимог за іпотечними договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно з цим договором та підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, як вказує відповідач 1, було відступлено право вимоги за кредитним договором № 16к-216 від 24.09.2007 року до ОСОБА_1 .

Також, 23.04.2019 року між ТОВ ФК Алькор Інвест та ПАТ Банк Фінанси та Кредит було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого у зв`язку з укладенням сторонами 23.04.2019 року договору відступлення прав вимоги, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами поруки відповідно до підписаного реєстру договорів, первісний іпстексдержатель відступає (передає), а новий іпотекодержатель набуває (приймає) належні первісному іпотекодержателю права за договорами іпотеки, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку N 1 до цього договору. Отже, як зазначає відповідач, відбулося відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ізмаїльського РНО Одеської області Єфіменко М.Д., за реєстровим номером 4595 до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 Іпотечного договору від 24.09.2007 року, іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю майнові права на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер N° 5121085400:01:002:0116, площею 1,39 га, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

Отже, як вказує відповідач1 з наведеного вбачається, що відбулася заміна первісного кредитора - ПАТ Банк Фінанси та Кредит новим кредитором - ТОВ ФК Алькор Інвест в кредитних зобов`язаннях.

Крім того, в своїх письмових поясненнях, відповідач 1 вказує, що в рамках судової справи № 916/2442/13 Вищим господарським судом України у складі колегії суддів встановлено що: 26 січня 2011 року земельна ділянка 430, площею 1,30 га, була продана ОСОБА_1 товариству з обмеженою відповідальністю Вкусная планета на підставі договору купівлі-продажу. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки 430 від 26 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вкусная планета , площею 1,30 га. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року рішення апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2013 року скасовано, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року залишено в силі. Після постановления Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 17 липня 2013 року про залишення в силі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року ТОВ Вкусная планета 15 серпня 2013 року укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки 430 площею 1,3044 га, з ТОВ ДУНАФФ . 26 січня 2011 року земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 1,30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, була продана ОСОБА_1 , ТОВ Вкусная планета на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким С. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 64. 15 серпня 2013 року ТОВ Вкусная планета продало цю земельну ділянку ТОВ ДУНАФФ . Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Одеській області, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про відшкодування вартості вилученої земельної ділянки, та за зустрічним позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до ОСОБА_1 , Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання частково недійсним державного акта про право власності на частину земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування, було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0664 га (частина земельної ділянки загальною площею 0,0904 га кадастровий номер 5121085400:01:002:0272 була викуплена у ОСОБА_1 . Службою автомобільних доріг в Одеській області та на користь ОСОБА_1 стягнута вартість цієї земельної ділянки у сумі 382 464 грн.

Згідно із статтею 23 Закону України Про іпотеку , у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома була доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Служби автомобільних доріг Одеської області 382 464 грн в рахунок відшкодування вартості вилученої частини земельної ділянки площею 0,0664 га із частини земельної ділянки загальною площею 0,0904 га кадастровий номер 5121085400:01:002:0271, та визнано частково недійсним державний акт на земельну ділянку серії 430.

У вищезазначеному рішенні судом було встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,0904 га, що розташована на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області на підставі державного акта 430 від 24 листопада 2008 року. В результаті виконання Службою автомобільних доріг Одеської області капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ-Одеса з влаштуванням транспортної розв`язки на км 451 - 532 (поворот на с. Дачне) останнім було вилучено у ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0664 га із земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 0,0904 га, яка також перебуває в іпотеці банку.

Суди попередніх інстанцій безпідставно вважали, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, при цьому не врахували, що в результаті визнання частково недійсним державного акту серії 430 на земельну ділянку 5121085400.01 02 0271 площею 0,0904 га, залишилась частина земельної ділянки за кадастровим № 3121085400 01 02 0272,після вилучення у ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею 0,0664 га.

Відповідач 1 наголошує, що судом встановлено факт що на майно, яке було відчужено Іпотекодержателем розповсюджуються норми статі 23 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома була доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Також, як зазначає відповідач 1, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, повідомлено, що з кадастровим N9 5121085400:01:002:0116 загальною площею 1.3948 га, державний акт на право власності ЯЕ № 674583, у 2008р. здійснено поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 5121085400:01:002:0271 загальною площею 0,09 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №706676 та 5121085400:01:002:0272 загальною площею 1,30 га., державний акт на право власності № ЯЖ №706679.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.09.2007р. між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16к-216 від 24.09.2007р.

Відповідно до п. 2.3 вищезазначеного кредитного договору, кредитні ресурси отримані Позичальником використовуються за цільовим призначенням: для придбання земельної ділянки площею 1,39 га, що знаходиться на території Холоднобалківської сільської ради, Біляївського району, Одеської області, під номером 430, якій присвоєно кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

24.09.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу за реєстр. № 6493 від 24.09.2007р., відповідно до п. 1 якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку під номером 430 площею 1,39 га (кадастровий номер 5121085400:01:002:0116), розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, Холоднобалківська сільська рада, надану для будівництва та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

24.09.2007р. між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір за реєстр. № 4595 від 24.09.2007р., відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 (Іпотекодавець) передає в іпотеку ВАТ Банк Фінанси та Кредит (Іпотекодержатель) майнові права на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради, Біляївського району, Одеської області кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, площею 1,39 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

В подальшому, в результаті виконання Службою автомобільних доріг Одеської області капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ-Одеса з влаштуванням транспортної розв`язки на км 451 - 532 (поворот на с. Дачне) останнім було вилучено у ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0664 га із земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,0904 га, яка також перебуває в іпотеці банку.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області по справі № 2-1281/09 від 16 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Одеській області, Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про відшкодування вартості вилученої земельної ділянки, та за зустрічним позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до ОСОБА_1 , Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання частково недійсним державного акта про право власності на частину земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування було визнано частково недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 706676 та серії ЯЖ № 706678 від 24.11.2008р. на ім`я ОСОБА_1 , відповідно на частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0664 га та № НОМЕР_3 площею 0,0378 га, що розташовані на території Холоднобалківської сільської ради, Біляївського району, Одеської області.

26.01.2011р. між ОСОБА_1 та ТОВ ВКУСНАЯ ПЛАНЕТА було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстр. № 62 від 26.01.2011р., відповідно до п. 1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає земельну ділянку № НОМЕР_1 за межами населеного пункту на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, площею 1,30 га, кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

15.08.2013р. між ТОВ ВКУСНАЯ ПЛАНЕТА та ТОВ ДУНАФФ було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстр. № 1-2237 від 15.08.2013р., відповідно до п. 1 якого ТОВ ВКУСНАЯ ПЛАНЕТА (Продавець) передає у власність, а ТОВ ДУНАФФ (Покупець) приймає у власність земельну ділянку площею 1,3044 гектари, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121085400:01:002:0272.

14.07.2014р. ПАТ Банк Фінанси та Кредит звернулось до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якої ПАТ Банк Фінанси та Кредит просить суд звернути стягнення на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, майнові права на яку є предметом іпотечного договору та яка складається з двох частин по 0,09 гектари та 1,30 гектари за кадастровими номерами 5121085400:01:002:0271 з місцем розташування Холоднобалківська сільська рада ділянка 430 та 5121085400:01:002:0272 з місцем розташування Холоднобалківська сільська рада ділянка 430.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2014р. відкрито провадження у цивільній справі № 500/4748/14-ц за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2014р. матеріали справи № 500/4748/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки передано за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.12.2014р. по справі № 500/4748/14-ц цивільний позов публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, прийнято до провадження.

13.07.2015р. представником ПАТ Банк Фінанси та Кредит було подано до районного суду Одеської області клопотання про залучення до участі у цивільній справі № 500/4748/14-ц співвідповідача ТОВ ДУНАФФ , до якого долучено копію Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 40120666 від 06.07.2015р., відповідно до якої власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,3044 га з кадастровим номером 5121085400:01:002:0272 є ТОВ ДУНАФФ .

24.05.2019р. ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест звернулось до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про заміну сторони судового провадження, відповідно до якої зазначає, що 23.04.2019р. між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест було укладено договір про відступлення права вимоги та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25.06.2019р. по цивільній справі № 500/4748/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки замінити позивача з Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на нового кредитора у зобов`язанні Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькор Інвест .

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 05.09.2019р. по цивільній справі № 500/4748/14-ц залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Алькор Інвест до ОСОБА_1 звернення стягнення на предмет іпотеки у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Дунафф , код ЄДРПОУ 37977300, яке зареєстроване за адресою: вул. Леніна, № 21-А, с. Нагірне Ренійського району Одеської області.

10.10.2019р. державним реєстратором КП Агенція реєстраційних послуг Манютою С.В. було внесено запис про право власності № 33671498 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49165398 від 15.10.2019р. на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,3044 га з кадастровим номером 5121085400:01:002:0272 за ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест (код ЄДРПОУ 39306471).

Як вбачається із змісту Інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 231640955 від 09.11.2020р. в якості підстав для виникнення права власності та його державної реєстрації зазначено наступні документи: лист Держгеокадастру № 28-28-0.21-7207/2-19 від 23.08.2019р.; лист-вимога ТОВ ФК Алькор Інвест № 42 від 26.04.2019р.; звіт ПП ГАБЯНО № 1627/09/19 від 01.10.2019р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки; докази повідомлення 0500036744530 від 06.05.2019р.; іпотечний договір № 4595 від 24.09.2007р.; відомості з ДЗК № 14203953 від 15.10.2019р.

В додаткових відомостях зазначено, що перехід права в порядку ст. 23 Закону України Про іпотеку , що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Алькор Інвест передбаченого договором іпотеки порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, порушення державним реєстратором порядку та відсутності правових підстав для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю Алькор Інвест , що призвели до порушення майнових прав позивача на земельну ділянку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд зауважує на тому, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надаючи оцінку доводам та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ в позовній заяві та заяві про доповнення підстав позову, та направленим на визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП Агенція реєстраційних послуг Манюти С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» від 15.10.2019р. № 49165398 на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Холоднобалківська, колегія суддів зазначає наступне.

24.09.2007р. між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір за реєстр. № 4595 від 24.09.2007р. відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 (Іпотекодавець) передає в іпотеку ВАТ Банк Фінанси та Кредит (Іпотекодержатель) майнові права на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради, Біляївського району, Одеської області кадастровий номер 5121085400:01:002:0116, площею 1,39 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування комплексу виробничих та складських приміщень.

Відповідно до п. 9.4.3 Іпотечного договору від 24.09.2007р. за реєстр. № 4595, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених Іпотекою за цим договором вони не будуть виконані;

При цьому, відповідно до п. 9.4.7 Іпотечного договору у разі виникнення права звернення стягнення на предмет Іпотеки Іпотекодержатель має право реалізувати його відповідно до вимог цього договору.

Згідно вимог п. 11 Іпотечного договору Звернення стягнення на заставлене за цим Договором майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Відповідно до п. 12.3.1 Іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором у порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 37 Закону України Про іпотеку (редакція Закону від 25.09.2019р., чинна на дату подання документів (10.10.2019р.) та на дату (15.10.2019р.) проведення державної реєстрації права власності за ТОВ ФК Алькор Інвест ) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Оскільки Іпотечний договору за реєстр. № 4595 між сторонами було укладено від 24.09.2007р., то застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України Про іпотеку саме в редакції від 12 травня 2006 року.

При цьому, згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 37 Закону України Про іпотеку (в редакції Закону від 12 травня 2006р.) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Як вбачається із змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 37 Закону України Про іпотеку (в редакції Закону від 12 травня 2006р.) правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зазначено лише наявність договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що у ч.1 та ч. 2 ст. 37 Закону України Про іпотеку (в редакції Закону від 12 травня 2006р.) відсутня така правова підстава для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки як відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

За таких обставин, ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстратору та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора КП Агенція реєстраційних послуг Манюти С.В. щодо реєстрації за ТОВ ФК Алькор Інвест права власності на земельну ділянку, власником якої залишився ТОВ ДУНАФФ , не можна вважати законними.

Аналогічна правова позиція викладене за змістом постанови Великої Палати Верхового суду від 12.12.2018р. по справі № 199/1276/17 (провадження № 14-486цс18).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2021р. по справі № 916/3304/20 витребувано у Центру надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації (67602, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Миру, буд. 19) належним чином завірену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомості: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,3044 га (кадастровий номер 5121085400:01:002:0272), яка знаходиться за адресою: Одеська область. Біляївський район, с/рада Холоднобалківська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 133928251210).

01.03.2021р. від Центру надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації на адресу господарського суду Одеської області надійшли витребувані матеріали із супровідним листом за вих. № 5 від 25.02.2021р., до якої надано реєстраційну справу на 23 аркушах (відповідно до внутрішнього опису документів № 133928251210):

- копія договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстр. № 62 від 26.01.2011р.;

- копія державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.11.2008р.;

- копія заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2019р.;

- витяг із ДЗК;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копія листа-вимоги за вих. № 42 від 26.04.2019р.;

- копія іпотечного договору № 4595 від 24.09.2007р.;

- копія заборони за реєстр. № 122 від 24.09.2007р.;

- копія листа Держгеокадастру № 28-28-0.21-7207/2-19 від 23.08.2019р.;

- копія звіту ПП ГАБ`ЯНО про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 1627/09/19 від 01.10.2019р.

Відповідно до листа Держгеокадастру № 28-28-0.21-7207/2-19 від 23.08.2019р. за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5121085400:01:002:0116 (загальна площа 1,3948 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 674583) у 2008 році здійснено поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 5121085400:01:002:0271 (загальна площа 0,09 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 706679) та 5121085400:01:002:0272 (загальна площа 1,30 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 706679).

При цьому, площа предмету іпотеки відповідно до п. 1 Іпотечного договору за реєстр. № 4595 від 24.09.2007р. (земельна ділянка кадастровий номер 5121085400:01:002:0116) відрізняється від площі цієї ж земельної ділянки, вказаної за змістом листа Держгеокадастру № 28-28-0.21-7207/2-19 від 23.08.2019р. на 0,0048 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

Судом встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомості відсутні саме засвідчені іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення та довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

Статтею 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні )

Згідно з пунктами 1, 6 статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав ) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 Оцінка нерухомого майна , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2 Оцінка нерухомого майна ), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.

У пункті 51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Матеріали реєстраційної справи не містять доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про земельну ділянку для проведення оцінки.

У звіті ПП ГАБ`ЯНО про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 1627/09/19 від 01.10.2019р. відсутні відомості щодо відповідних пояснень оцінювача про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 16 грудня 2019 року у справі №211/2171/15-ц.

Крім того, колегія судів зазначає, що як вбачається зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки №1627/09/19, щодо якої реєстратором приймалось рішення, є земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 1,3900га з кадастровим номером 5121085400:01:002 :0116.

Відповідач 1 неодноразово в судових засідання вказував на відсутність порушеного права позивача.

Суд відповідні посилання оцінює критично з огляду на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази які б засвідчували факт визнання недійсним або розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.08.2013р. укладеного між ТОВ ВКУСНАЯ-ПЛАНЕТА та ТОВ ДУНАФФ , за яким останній набув статусу власника земельної ділянки.

Та, більш того, на момент прийняття рішення державного реєстратора, в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку , відповідно до відомостей які містяться в державному реєстрі власником спірної земельної ділянки був саме позивач.

Крім того, колегія суддів зауважує, що 10.10.2019р. державним реєстратором КП Агенція реєстраційних послуг Манютою С.В. було внесено запис про право власності № 33671498 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49165398 від 15.10.2019р, тобто дата внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію 10.10.2019р . передує даті прийняття відповідного рішення від 15.10.2019р.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволенню не підлягають, у зв`язку із тим, що діями Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАФФ порушено не було.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача 1 згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» (68331, Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне, вулю Мира, буд. 21А, код ЄДРПОУ 37977300) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стерльців, буд. 77, офіс 610Г, код ЄДРПОУ 39306471) та до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 43315529) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП Агенція реєстраційних послуг Манюти С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стерльців, буд. 77, офіс 610Г, код ЄДРПОУ 39306471) від 15.10.2019р. № 49165398 на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 5121085400:01:002:0272, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Холоднобалківська.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» (04053, м. Київ, вул. Січових Стерльців, буд. 77, офіс 610Г, код ЄДРПОУ 39306471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАФФ» (68331, Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне, вулю Мира, буд. 21А, код ЄДРПОУ 37977300) судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві)грн.

4. В задоволенні позовних вимог щодо Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 43315529) - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 11 червня 2021 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя Р.В. Волков

Суддя Т.Г. Д`яченко