Ухвала

від 01.06.2021 по справі 10/5026/995/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 10/5026/995/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Грека, судді: С.І. Буравльова, А.А. Верховця) від 12.06.2019

за заявою Державного підприємства "Рубін"

до Товарної біржі "Універсальна"

та до ОСОБА_2

про визнання недійсним аукціону

у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області

до Державного підприємства "Рубін"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора - не з`явився,

представник боржника (позивача) - не з`явився,

представники відповідачів - не з`явилися,

представник учасника (Державного концерну "Укроборонпром") - Павленко О.В. (в порядку самопредставництва),

представник скаржника ( ОСОБА_1 ) - Музичко Р.В., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

1. 04.07.2012 Господарський суд Черкаської області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Рубін" (далі - Боржник) за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 17 травня 2012 року N 4711-VI).

12.02.2015 Господарський суд Черкаської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити процедуру ліквідації Боржника та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Смілянця С.М.

2. 20.12.2017 Боржник в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Смілянця С.М. звернувся з позовом до Товарної біржі "Універсальна" (далі - Відповідач-1) та до ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2) про визнання недійсним рішення аукціону від 28.05.2010, що оформлений протоколом № 015/а про проведення аукціону на Товарній біржі "Універсальна" (далі - Аукціон) за лотом № 11/а, а саме щодо громадської будівлі (технічний відділ, побутова, баня), літера А5, а1-а3, площею 752,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт); а також про поновлення строку для звернення із цією заявою.

3. Позовна заява мотивована незаконністю відчуження на користь фізичної особи ОСОБА_2 за результатами проведення оспорюваного аукціону належного Боржнику Об`єкта (який належить до об`єктів державної власності) з тих підстав, що відчуження проводилось у межах виконання плану досудової санації Боржника, затвердженого 11.11.2009 директором департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України та тимчасово виконуючим обов`язки Міністра оборони України, однак не погодженого з Фондом державного майна України, що мав надати дозвіл на відчуження державного майна; а також з тих підстав, що проданий на спірних торгах Об`єкт не був включений до основних засобів, відчуження яких було передбачено планом досудової санації Боржника.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивовано отриманням арбітражним керуючим Смілянцем С.М. як ліквідатором Боржника відомостей про спірні торги у 2017 році під час листування з Фондом державного майна України - після призначення його 12.02.2015 ліквідатором Боржника у цій справі.

4. 05.03.2019 Господарський суд Черкаської області ухвалив про відмову у задоволенні заяви Боржника до Товарної біржі "Універсальна" та до ОСОБА_2 про визнання недійсним Аукціону.

5. Рішення суду мотивоване відсутністю визначених нормами статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для розгляду у межах цієї справи про банкрутство Боржника заяви ліквідатора про визнання недійсним Аукціону з огляду на те, що спірний аукціон відбувся за 2 роки та 2 місяці, що передували порушенню цієї справи про банкрутство, тоді як норми статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають підстави для визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після порушення справи про банкрутство або протягом року, що передував порушенню цієї справи, та був вчинений з підстав, наведених у цій статті.

6. 12.06.2019 Північний апеляційний господарський суд постановив про задоволення апеляційної скарги ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Смілянця С.М., скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.03.2019, задоволення заяви ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Смілянця С.М. та визнання недійсними результатів Аукціону.

7. Рішення суду мотивоване існуванням визначених цивільним законодавством підстав для визнання недійсним у межах цієї справи про банкрутство Аукціону за заявою ліквідатора Боржника з огляду на відсутність погодження з боку Фонду державного майна України на внесення до плану санації Боржника Об`єкта - належного йому державного майна, що було відчужено на оспорюваному Аукціоні, а також з огляду на недоведення відповідачами існування дозволу з боку Фонду державного майна України на відчуження Об`єкта. Визнаючи поважними причини пропуску позовної давності при звернені арбітражного керуючого Смілянця С.М. із позовом у цій справі, суд виходив з того, що ліквідатор Боржника про порушення порядку відчуження майна Боржника в досудовій процедурі санації дізнався з моменту його призначення ліквідатором Боржника у цій справі.

8. 31.03.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. 13.05.2021 Суд ухвалив відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2021 і призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 01.06.2021.

10. Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, зокрема аргументи ОСОБА_1 в обґрунтування підстав для подання ним скарги на судові рішення першої і апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

11. За змістом касаційної скарги ОСОБА_1 , обґрунтовуючи право на звернення із касаційною скаргою у цій справі, вказує на прийняття апеляційним судом оскаржуваної постанови про його права та інтереси, якого не було залучено до участі у справі, з посиланням при цьому на обставини відчуження 14.07.2011 за укладеним договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 придбаного на оспорюваному Аукціоні покупцем ( ОСОБА_2 ) Об`єкту, тому на дату звернення Боржника в особі ліквідатора у цій справі із заявою про визнання недійсним Аукціону власником проданого на оспорюваному Аукціоні Об`єкта був скаржник, через що, за ствердженням скаржника, спір у справі вирішений з ухваленням оскаржуваного рішення апеляційного суду за участі неналежного відповідача, тобто з неналежним складом учасників - сторін.

12. За змістом статті 287 ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але суд вирішив про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Суду при цьому з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Аналогічні висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18.

У цьому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У цих висновках щодо застосування норм права Суд звертається до правової позиції Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.04.2019 у справі № 904/8201/16, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494) ).

Отже, з урахуванням приписів пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, при розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи і яка вважає, що суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про її права, інтереси та/або обов`язки, суд касаційної інстанції перевіривши матеріали касаційної скарги на предмет їх відповідності статтям 288, 290 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення скарги без руху, повернення касаційної скарги чи для відмови у відкритті касаційного провадження з інших підстав, відкриває касаційне провадження за скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника касаційної скарги.

Якщо касаційним судом буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом не вирішувалися, то касаційний суд закриває касаційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України.

Подібних висновків дійшов Верховний суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 14.08.2019 у справі № 62/112.

13. За особливостями провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Висновки з цього приводу сформульовані у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

14. Суди встановили, що предметом спору є результати Аукціону з продажу майна Боржника - Об`єкта, включеного ліквідатором до ліквідаційної маси, через заперечення Боржником в особі ліквідатора правочину з відчуження Об`єкта за результатами проведення Аукціону.

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Підстави та порядок для визнання недійсними результатів аукціону в межах провадження у справі про банкрутство регламентовані положеннями Закону про банкрутство (чинного на час проведення та подання ліквідатором заяви із запереченням оспорюваного у цій справі Аукціону).

Згідно із частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Наслідком визнання недійсними результатів аукціону є визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

При розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог цього Закону щодо його організації та проведення.

15. Згідно з частиною четвертою статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, відчуження майна за результатами проведення аукціону є правочином з купівлі-продажу цього майна.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

У зв`язку із цим заперечення результатів проведення аукціону з відчуження майна боржника є запереченням правочину з відчуження цього майна, а порядок та передумови для заявлення цих вимог у справі про банкрутство визначені нормами Закону про банкрутство, за правилами якого та в період чинності якого проводився заперечуваний Аукціон.

16. Водночас коло сторін та учасників (осіб, що залучаються до участі у справі) спору у справі про банкрутство про оскарження результатів проведення аукціону з відчуження майна боржника порівняно з колом осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство (пункт 13), звужується та визначається за правилами ГПК України з урахуванням спеціальних положень нормативного акта з питань банкрутства.

17. Відповідно до частини п`ятої статті 41 ГПК України у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (з 21.10.2019, з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, з урахування його положень в пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень - цим Кодексом, далі - КУзПБ).

Закон про банкрутство (в період його чинності) та чинний Кодекс розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство.

Відповідно до положень абзацу другого частини другої статті 7 Кодексу (згідно з нормами якої визначений порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, у тому числі спорів про визнання недійсними результатів аукціону), склад учасників спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

За правовим аналізом положень як Закону про банкрутство, так і Кодексу категорія сторони спору за участі боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, не є тотожною категорії учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".

18. Вимога про визнання недійсними результатів аукціону, яка з урахуванням висновків щодо правової природи процедури реалізації майна з торгів (аукціону) (пункти 11, 12), є рівнозначною вимозі про визнання недійсним правочину.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відчуження майна на спірних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оспорення такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 06.02.2018 у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17.

Отже, належним суб`єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання результатів аукціону недійсними є склад учасників за участі продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що послідовно викладалась стосовно складу учасників спору про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника у процедурі банкрутства в постановах: від 05.03.2020 у справі № 14/325"б" (з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/1), від 12.05.2020 у справі № 5023/10616/11, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12 та від 16.09.2020 у справі № 5006/5/39б/2012.

19. У зв`язку із викладеним та враховуючи:

- особливості суб`єктного складу учасників у спорах, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів з реалізації майна боржника, а саме включення до належного суб`єктного складу учасників у цих спорах, як сторін цих спорів, продавця, переможця аукціону та організатора аукціону;

- положення статті 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства), за змістом яких попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем - за його вимогою, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу;

- положення статей 48, 50 ГПК України, за змістом яких залучення до участі у справі співвідповідача, належного відповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є ініціативою відповідних учасників справи, тоді як суду належить процесуальна ініціатива залучення лише третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, однак за умови встановлення на підставі поданих за ініціативою сторін та/або інших учасників спору доказів, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі;

- незаявлення ліквідатором Боржника та відсутність у межах спору про визнання недійсними результатів Аукціону з продажу Об`єкта вимог до кінцевих набувачів цього майна про його витребування/повернення у ліквідаційну масу Боржника (зокрема в порядку норм статей 387, 388 Цивільного кодексу України (пункт 2);

- вирішення судом згідно з оскаржуваним рішенням про задоволення заяви ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Смілянця С.М. та визнання недійсними результатів Аукціону, однак без вирішення при цьому питання про повернення майна у ліквідаційну масу Боржника;

Суд дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів Аукціону без вирішення при цьому питання про повернення майна, проданого на цьому Аукціоні, у ліквідаційну масу Боржника не є рішенням, у розумінні частини першої статті 287 ГПК України, про права, інтереси та (або) обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 як одного із кінцевих набувачів Об`єкта, проданого на Аукціоні.

У цих висновках Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові від 20.10.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11.

20. Поряд з викладеним Суд враховує можливість здійснення неодноразової заміни кінцевого набувача (набувачів) проданого на Аукціоні майна (його частини) протягом розгляду спору про визнання недійсними результатів Аукціону, що вимагатиме від суду залучення (неодноразове залучення) до участі у справі з вирішення цього спору нових осіб, обумовить цим тривалий розгляд цього спору, що є неприпустимим як з точки зору процесуальної економії, так і з точки зору правової визначеності, як елементу верховенства права.

Принцип правової визначеності, як один із основних елементів верховенства права, серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).

Елементами ж принципу процесуальної економії при розгляді справи про банкрутство слід вважати вимогу оперативного розгляду судом справи про банкрутство та економного використання процесуальних засобів судом та особами, які беруть участь у справі, для правильного і швидкого її розгляду.

Принцип процесуальної економії господарського судочинства при розгляді справи про банкрутство має бути загальним керівним положенням, відповідно до якого як господарський суд, так і учасники судового процесу мають ефективно використовувати всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справи про банкрутство з дотриманням процедур та строків.

21. Відтак скаржник - ОСОБА_1 не є особою, у розумінні статті 287 ГПК України, про права, інтереси та (або) обов`язки якого вирішено згідно з прийнятими у цій справі рішеннями (у тому числі і оскаржуваною постановою апеляційного суду) за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів Аукціону з продажу Об`єкта, попри стверджувані скаржником обставини щодо його права на Об`єкт як кінцевого набувача.

22. Окрім наведеного Суд враховує, що відповідно до статті 50 ГПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, може вступити у справу за власною ініціативою або за заявою сторони, яка в силу покладеного на неї нормами статті 51 ГПК України обов`язку (якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути права стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони) має сповістити цю особу про відкриття провадження у справі та подати відповідну заяву.

Між тим про обставини набуття ОСОБА_1 як кінцевим набувачем Об`єкта, ні ліквідатор Боржника, ні Відповідач-2, як набувач цього майна за результатами оспорюваного Аукціону та відчужувач Об`єкта на користь скаржника, які в силу наведених положень статті 51 ГПК України мали б заявити, однак не заявили протягом розгляду відповідного спору всупереч покладеного на них нормами частини першої статті 51 ГПК України обов`язку та зважаючи на протилежність судових рішень з вирішеного спору.

Водночас, за правилами частини другої статті 51 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Відтак, оскільки Боржник, як особа, що може набути в силу, зокрема статей 387, 388 ЦК України, право вимоги до ОСОБА_1 як кінцевого набувача Об`єкта, то саме Боржник (або особа, що діє за цих же правових підстав в інтересах Боржника) має нести ризики, пов`язані з незалученням ОСОБА_1 до участі у спорі про визнання недійсним результатів Аукціону.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в пунктах 65-67 постанови від 17.03.2021 у справі № 922/634/19.

23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення змісту цієї норми свідчить, що остання підлягає застосуванню лише за одночасної наявності двох обставин: 1) обґрунтування касаційної скарги доводами щодо вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала касаційну скаргу; 2) встановлення після відкриття касаційного провадження відсутності факту вирішення судовими рішеннями питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника касаційної скарги.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13.

24. З огляду на викладене, висновки в пунктах 11, 19, 21, враховуючи, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 оскаржуваною постановою апеляційного суду не вирішувалось, Суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на оскаржувану ним постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 .

25. Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ :

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі № 10/5026/995/2012 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік