Рішення

від 19.05.2021 по справі 585/180/20

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/180/20

Номер провадження 2/585/263/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Машини І.М.,

з участю секретаря судового засідання Дмитренко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в загаьному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , правонаступника ОСОБА_2 , представник - адвокат Підопригора Оксана Петрівна до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба-Нова про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

встановив:

ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба-Нова про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 , на праві приватної власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля: площею 4,917 га кадастровий номер 5924185000:01:001:0020), площею 1,2067 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0019), та площею 3,7010 га (кадастровий номер 5924185000:01:002:0011), що розташовані на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області.

Зазначені земельні ділянки належать позивачці на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-СМ №030276, виданого Зарудянською сільською радою Роменського району Сумської області 24.09.2002 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №286.

Між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди землі б/н від 26.10.2010 року, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Роменському районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2011 року №592410004000036. Вказаний договір було укладено строком на сім років.

З урахуванням того, що державна реєстрація договору оренди землі відбулася 10 лютого 2011 року, ОСОБА_2 вважала що договір дійсний до 2018 року. А тому у 2019 році чекала на лист-пропозицію від СТОВ Дружба-Нова на поновлення договору оренди землі чи повідомлення про припинення вищевказаного договору оренди землі. Натомість поштою надійшло повідомлення про необхідність отримання орендної плати від СТОВ Дружба-Нова .

При зверненні до відповідача за що прийшли кошти, позивачці стало відомо, що між нею та СТОВ Дружба-Нова договір оренди землі було продовжено.

При цьому позивачка не погоджувалася на продовження дії договору оренди землі, не отримувала листа від СТОВ Дружба-Нова з пропозицією поновити договір оренди землі на новий строк та не отримувала будь-якого проекту нового договору оренди землі чи додаткової угоди до договору оренди землі від 28.10.2010 року, а тим більше не підписувала вказаних документів.

При зверненні до реєстраційної служби та отриманні інформаційних довідок за об`єктами нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що:

- 19.05.2017 року реєстратором Комунального підприємства Архітектурно- планувальне підприємство Роменської районної ради Сумської області Скакун О.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35334570 від 24.05.2017 року. Та на підставі додаткової угоди б/н від 02.01.2015 року було зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 3,7083 га (кадастровий номер 5924185000:01:002:0011), номер запису про інше речове право - 20558334, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1255971159241. Вказана інформація підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №197155629 від 22.01.2020 року;

- 19.05.2017 року реєстратором Комунального підприємства Архітектурно- планувальне підприємство Роменської районної ради Сумської області Скакун О.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35337225 від 24.05.2017 року. Та на підставі додаткової угоди б/н від 02.01.2015 року було зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 1,2065 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0019), номер запису про інше речове право - 20564274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1256170159241. Вказана інформація підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №197156166 від 22.01.2020 року;

- 19.05.2017 року реєстратором Комунального підприємства Архітектурно- планувальне підприємство Роменської районної ради Сумської області Скакун О.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35335330 від 24.05.2017 року. Та на підставі додаткової угоди б/н від 02.01.2015 року було зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 4,9167 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0020), номер запису про інше речове право - 20559757, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1256015559241. Вказана інформація підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №197156576 від 22.01.2020 року.

Підпис на спірній додатковій угоді до договору оренди землі позивачці не належить, але державна реєстрація права оренди земельних ділянок на підставі неї відбувся.

Посилаючись на положення ст. 16, 202, 203, 207, 215, 638, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 13, 14, 16 Закону України Про оренду землі , ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), представник зазначає, що використовуючи непідписану позивачкою додаткову угоду до договору оренди землі, СТОВ Дружба-Нова порушила право власності ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не підписувала додаткової угоди до договору оренди землі від 28.10.2010 р., як наслідок необхідно також скасувати і записи щодо державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем. Така правова позиція закріплена у постанові ВС від 04 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16.

Враховуючи викладене, представник вважає, що суд має захистити порушене право позивачки, визнати додаткову угоду від 02.01.2015 року до договору оренди землі б/н від 26.10.2010 року зареєстрованого 10.02.2011 року за №592410004000036, недійсною, та скасувати державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відзиві на позовну заяву СТОВ Дружба-Нова заперечує проти позову в повному обсязі та вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необгрунтованими, безпідставними та недоведеними виходячи з наступного.

26 жовтня 2010 р між ОСОБА_2 як орендодавцем та СТОВ Дружба-Нова як орендарем був укладений договір оренди землі. У відповідності з умовами вищевказаного Договору було передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 9,83 га, що розташована на території Зарудянської сільської ради, Роменського району Сумської області строком до 10.02.2018 року.

В подальшому, 02.01.2015 року між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору оренди землі, якою вищевказаний договір було викладено в новій редакції (надалі по тексту Додаткова угода та/або Договір оренди).

Умовами даної угоди було, зокрема збільшено розмір орендної плати до 7%, а також встановлено строк оренди до 09.02.2028.

Згідно положень Законодавства України, право оренди підлягає державній реєстрації. Право оренди за даною Додатковою було зареєстроване у передбаченому Законом порядку.

Таким чином, Договір оренди з урахуванням додаткової угоди до нього є вчиненим, чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину с недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України передбачає наступне:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи той факт, що дану угоду було зареєстровано у передбаченому законом порядку, можна дійти висновку про наявність в ній всіх передбачених Законом істотних умов. І оскільки цей перелік істотних умов є вичерпним, законні підстави для визнання Договору оренди землі недійсними з причини невідповідності його нормам чинного законодавства відсутні;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Орендодавець на момент укладення Договору оренди землі досяг повноліття та судом його цивільну дієздатність обмежено не було.

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на Орендодавця в своїй позовній заяві позивач не виклав. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку СТОВ Дружба-Нова у вигляді заяв чи скарг, поданих з даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що Договори оренди землі були укладені між сторонами добровільно, а їхні зміст та правові наслідки відповідають їх вільному волевиявленню.

4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи той факт, що дану додаткову угоду було зареєстровано у передбаченому законом порядку, можна дійти висновку, що вона повністю відповідає даному визначенню, а тому є свідченням того, що Додаткова угода була укладена саме в письмовій формі.

5)правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За умовами Договору, Орендодавець набуває обов`язку щодо передачі в користування Орендареві земельної ділянки та права на отримання орендної плати від Орендаря за користування орендованою земельною ділянкою. В свою чергу Орендар на підставі укладеного Договору набув право на отримання земельної ділянки у строкове, платне та безперешкодне користування відповідно до цільового призначення, та набув обов`язку щодо своєчасної виплати орендної плати Орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Так, земельні ділянки були передані згідно Актів прийому-передачі земельної ділянки до Договору оренди, які є невід`ємною частиною Договору.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що в порушення вимог ч.3 ст.203 ЦК України, оспорюваний Договір оренди землі ним не підписувався, а отже його укладення не відповідає вільному волевиявленню позивача, як учасника зазначеного правочину. Однак дане твердження позивача є помилковим і не відповідає дійсності.

З моменту укладення та реєстрації права оренди за спірною Додатковою угодою і фактично до моменту подання позову, позивач отримував оренду плату від відповідача.

Таким чином, позивач протягом 5 років приймав від відповідача виконання його обов`язків за Договором оренди щодо сплати орендної плати, що свідчить про стійкий характер правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем саме по оренді земельної ділянки по спірному Договору оренди, а також про дійсні наміри та волевиявлення позивача на укладення такого Договору оренди та досягнення сторонами відповідного юридичного наслідку.

Необхідно зазначити, що умовами попередніх договорів, які були укладені з попереднім власником земельних ділянок була передбачена орендна плата в розмірі 5% в той час як Додатковими угодами було збільшено розмір орендної плати до 7%, а саме: за 2015 рік перераховано ч/з Укрпошту 19.08.2015 року - 10170,00 грн., 28.10.2015 року - 7576,05 грн., за 2016 рік перераховано ч/з Укрпошту 07.06.2016 року - 20530,16 грн., за 2017 рік перераховано ч/з Укрпошту 02.06.2017 року - 23463,04 грн., 18.10.2017 року - 1466,45 грн., за 2018 рік перераховано ч/з Укрпошту 03.05.2018 року - 29328,81 грн., за 2019 рік перераховано ч/з Укрпошту 24.12.2019 року - 26394,07 грн.

Отже, регулярне отримання позивачем орендної плати у збільшеному розмірі з 2015 року спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваного Договору оренди землі, а також свідчить про обізнаність позивача з фактом існування і умовами додаткових угод до договорів оренди землі.

Крім того, фактичне виконання умов договору протягом тривало періоду протягом якого Позивач був обізнаний з фактом існування і умовами додаткових угод до договорів оренди землі, суперечить принципу добросовісної поведінки .

Аналогічна позиція була неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема у рішенні від 17.07.2019 у справі 626/2681/18.

Очевидно, що поведінка позивача, погоджувався з умовами вищевказаної угоди, отримував орендну плату, ніяких дій щодо ініціювання розірвання договору не вчиняв, а згодом подав позов про визнання недійсним договору оренди землі на підставі відсутності його підпису на Договорі, суперечить його попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісною.

Позивачем, враховуючи положення ст. 257, 261, 267 ЦК України не надано суду належних і допустимих доказів на спростування презумпції можливості та обов`язку знати про стан своїх майнових прав, що свідчить про пропуск строку позовної давності і відсутність поважних причин для поновлення цього строку.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2020 року справа №585/180/20 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в загальному порядку - до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31.03.2020 року справа №585/180/20 за клопотанням представника позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2020 року справа №585/180/20 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.12.2020 року справа №585/180/20 провадження у цивільній справі зупинено до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини можливими спадкоємцями на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачки ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2021 року справа №585/180/20 відновлено провадження у справі.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2021 року справа №585/180/20 залучено до участі у справі як процесуального правонаступника позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - її спадкоємця ОСОБА_1 , закрито підготовче провадження та призначено до розгляду дану цивільну справу.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань до суду не надходило.

Представник позивача адвокат Підопригора О.П. до суду не з?явилася, в заяві до суду просила суд розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача СТОВ Дружба-Нова адвокат Д.Г. Литвиненко в направленому до суду клопотанні просив суд розглядати справу за його відсутності проти задоволення позовних вимог заперечують, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту, зокрема, як зазначає представник у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №331/6927/16-ц (провадження №14-651цс18).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане виконкомом Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.190, т.1).

Згідно заповіту від 14.02.2018 року ОСОБА_2 заповіла своєму синові ОСОБА_1 наступні земельні ділянки: 1) земельну ділянку площею 0, 2180 га для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №579162, що знаходиться в селі Заруддя; 2) земельну ділянку площею 0, 1182 га для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №579163, що знаходиться в селі Заруддя; 3) земельну ділянку площею 0, 9657 га для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №556436, що знаходиться в селі Заруддя; 4) земельну ділянку площею 10, 668 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт на право приватної власності на землю І-СМ №030276 надану на підставі розпорядження голови Роменської райдержадміністрації №374 від 29.08.2022 року (а.с.192 т.1).

Наразі ОСОБА_4 є власником земельних ділянок успадкованих після смерті ОСОБА_2 , - площею 4, 9167 га, розташованої на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер - 5924185000:01:001:0020, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.02.2021 року, - площею 3,7083 га розташованої на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер - 5924185000:01:002:0011, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.02.2021 року, - площею 1, 2065 га розташованої на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер - 5924185000:01:001:0019, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.02.2021 року (а.с.35, 37, 39 т.2).

Зазначені земельні ділянки зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за власником ОСОБА_1 (а.с.36, 38, 40 т.2).

28.10.2010 року між ОСОБА_2 та СТОВ Дружба-нова укладено договір оренди землі від 28.10.2010 року, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9831 га нас трок сім років. (а.с.10 т.1).

02.01.2015 року між ОСОБА_2 та СТОВ Дружба-нова укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 26.10.2010 року, згідно якої орендодавець передав в орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Зарудянської сільської ради Роменського району площею 9, 8314 га, кадастровий номер земельної ділянки 5924185000:01:001:0020,

5924185000:01:002:0011, 5924185000:01:001:0019 до 09.02.2028 року.

До додаткової угоди складені акти приймання-передачі земельних ділянок в оренду без зазначення дати та акти визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 02.01.2015 року, підписані сторонами (а.с.56-61).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ №030276 ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Ради народних депутатів райдержадміністрації №374 від 29 серпня 2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 10.668 гектарів на території Зарудянської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №286.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №679/680 складеного 03.08.2020 року, підпис від імені ОСОБА_2 в Додатковій угоді б/н від 02.01.2015 року до договору оренди землі б/н від 26.10.2010 року, зареєстрованого 10.02.2011 року за №592410004000036, в розділі підписи сторін , в рядку від орендодавця:

---

/ ОСОБА_2 (рукописний запис., прим. Експерта) / (а.с.55, звор.), - виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_2 , а іншою особою.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постанові КЦС ВС від 19.08.2020 № 387/970/17 (61-35152св18).

Таким чином, оскільки як встановлено судом спірна додаткова угода позивачем не підписувалась, то вона не є укладеною.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), постанові КЦС ВС від 19.08.2020 № 387/970/17 (61-35152св18).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

За таких обставин, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення, з огляду на що суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсною додаткової угоди б/н від 02.01.2015 року до договору оренди землі б/н від 26.10.2020 року.

Разом з тим, позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації договору оренди.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, право оренди земельної ділянки за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26.10.2010, видавник: СТОВ Дружба-Нова , додатковою угодою, серія та номер: б/н, виданий 02.01.2015, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 20558334, 20564274, 20559757.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 3.7083 га, 1.2065 га, 4.9167 га, які розташовані на території Сумської області, Роменський район, Зарудянська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, реєстрація права оренди СТОВ Дружба-Нова на вищевказані земельні ділянки, коли додаткову угоду до договору оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди та додаткової угоди до нього (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної КП Архітектурно-планувальне підприємство Роменської районної ради Сумської області 19.05.2017 року, щодо зазначених земельних ділянок.

Встановлено, що СТОВ Дружба-нова у відзиві на позовну заяву зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч.1, 3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним додаткової угоди до договору оренди землі слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності.

Крім того, для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18).

Щодо пропуску строку позовної давності у справі за позовними вимогами про скасування державної реєстрації зазначеного договору оренди та додаткової угоди до нього.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 додаткової угоди від 02.01.2015 року до договору оренди землі №б/н від 26.10.2010 року не підписувала, що підтверджується висновком експерта, та як зазначає позивачка в позовній заяві вона дізналася про продовження укладеного договору оренди лише у 2019 році, після чого до суду звернулася 24.01.2020 року, то суд вважає, що строк позовної давності останньою пропущено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до позовної вимоги про скасування державної реєстрації речового права.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про скасування державної реєстрації (запису про проведену державну реєстрацію) договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до неї.

При поданні позовної заяви ОСОБА_2 згідно квитанції 0.0.1593711642.1 від 23.01.2019 року було сплачено 840 грн. судового збору, тобто як за одну вимогу немайнового характеру.

Судом у даній справі в задоволенні основної вимоги було відмовлено та задоволено додаткову вимогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

За таких, обставин, оскільки судом було відмовлено в задоволенні основної позовної вимоги, за яку і було сплачено позивачкою судовий збір, суд вважає, що у даному випадку судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Скасувати записи щодо проведеної КП Архітектурно-планувальне підприємство Роменської районної ради Сумської області державної реєстрацій іншого речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №20558334, №20564274, та №20559757 від 19 травня 2017 року щодо земельних ділянок площею 4,917 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0020), площею 1,2067 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0019), та площею 3,7010 га (кадастровий номер 5924185000:01:002:0011), що розташовані на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області, що належать ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-СМ №030276, виданого Зарудянською сільською радою Роменського району Сумської області 24.09.2002 року.

В задоволенні позовної вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди б/н від 02.01.2015 року до договору оренди землі б/н від 26.10.2010 року зареєстрованого 10.02.2011 року №592410004000036, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ Дружба-Нова , щодо земельних ділянок площею 4,917 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0020),площею 1,2067 га (кадастровий номер 5924185000:01:001:0019), та площею 3,7010 га (кадастровий номер 5924185000:01:002:0011), що розташовані на території Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області, що належать ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії I-СМ №030276, виданого Зарудянською сільською радою Роменського району Сумської області 24.09.2002 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №286, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач (правонаступник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Підопригора Оксана Петрівна - адвокат, що діє на підставі свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000395 від 25.09.2017, видане Радою адвокатів Сумської області 25.09.2017 року, та договору на надання правової допомоги від 01.10.2020 року.

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба-Нова , адреса: 17600, Чернігівська обл., смт. Варва, вул. Комарова, 59, ЄДРПОУ 31333767.

Представник відповідача: адвокат Литвиненко Д.Г. адреса: 17600, Чернігівська область, смт. Варва, вул. Комарова, 59.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2021.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина