Рішення

від 01.06.2021 по справі 910/18690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

01.06.2021Справа № 910/18690/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/18690/20

за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 19020407; 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10)

до Приватного підприємства "МІРАБЕЛЬ ЛЮКС" (код 35147353; 69084, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 60, кім.28)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадську організацію "Парламент Інвалідів" (ікюо 35888366, вул.Багговутівська, 8/10, м. Київ, 04110)

про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення неустойки у розмірі 180 000,00 грн.

за участю представників:

позивача Зденик Т.В., самопредставництво

відповідача Радченкова А.В , адвокат

третя особа Дрозденко Г.В. керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства МІРАБЕЛЬ ЛЮКС (далі - Підприємство) про розірвання договору купівлі - продажу від 17.08.2020 №47/20 та стягнення неустойки у розмірі 180 000,00 грн. неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в порушення укладеного між сторонами договору відповідачем не сплачено грошові кошти за придбаний об`єкт, що згідно п.7.1 укладеного договору є підставою для розірвання договору та сплати неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

14.12.2020 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/18690/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.01.2021р.

12.01.2021 Відповідачем через відділ діловодства суду подано Клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №761/28997/20, що розглядається Шевченківським районним судом м.Києва.

Також, 12.01.2021 Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

- після укладення спірного договору відповідач дізнався, що частина нежилих приміщень належить на праві власності ОСОБА_2 . Дана інформація відсутня у загальнодоступному Державному реєстрі речових прав, оскільки, реєстрація проводилась до введення електронного реєстру;

- технічний стан майна не відповідає технічній характеристиці, визначеній в технічному паспорті;

- на даний час існує спір про витребування від ОСОБА_2 нежилих приміщень, частина яких входить до предмету спірного договору купівлі-продажу.

28.01.2021 Відповідачем через відділ діловодства суду подано Заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Громадську організацію Парламент інвалідів , як орендаря нежилих приміщень які є предметом спірного договору, а також, Відповідачем подано письмові пояснення по справі.

Крім того, 28.01.2021 Відповідачем до суду подано клопотання про витребування доказів, зокрема, копію договору купівлі-продажу від 17.01.2006р., укладеного між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ОСОБА_2 , а також, витяг з реєстру стосовно даного реєстраційного запису.

У підготовчому засіданні 28.01.2021 суд прокольною ухвалою залишив без задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи, оскільки, не доведено підстав для залучення такої особи, з огляду на положення статті 50 ГПК України.

Судом розглянуто та задоволено клопотання про витребування доказів, у зв`язку із чим, Ухвалою суду від 28.01.2021 відкладено підготовче засідання на 23.02.2021 та витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк Олени Григорівни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу від 17.01.2006 року № 1004 та зареєстрованого Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради 17 січня 2006 року за №000340/10, що укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради та ОСОБА_2 .

11.02.2021 до суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2021 та копія договору купівлі-продажу від 17.01.2006р.

За наслідками підготовчого засідання 23.02.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого засідання та залучити ГО "Парламент інвалідів" в якості третьої особи. Також, викликати в засідання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для надання пояснень, відкласти підготовче засідання на 23.03.2021р.

Ухвалою суду про повідомлення від 31.03.2021р. повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 14.04.2021р.

12.04.2021 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Також, 12.04.2021 третьою особою подано клопотання про виклик балансоутримувача для надання пояснень.

Підготовче засідання 14.04.2021 відкладено до 18.05.2021р.

У підготовчому засіданні 18.05.2021 відповідачем подано додаткові пояснення по справі.

Суд, за наслідками розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, після повернення з нарадчої кімнати у підготовчому засіданні 18.05.2021 відмовив в задоволенні даного клопотання. Також, суд, протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021р.

Суд, у судовому засіданні 01.06.2021 після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в якому посилались на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.06.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 Рішенням Київської міської ради № 138/8308 Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації, згідно з додатком (у п. 14 нежитлові приміщення з № 3 по № 8 (група приміщень № 14), цок., літ А , загальною площею 37,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 60 .)

Пунктом 2 Рішення встановлено, що:

2.1. У разі виникнення розбіжностей між адресами, зазначеними в додатку до цього рішення, та адресами, зазначеними у технічній документації, виготовленій сертифікованим суб`єктом, що здійснює технічну інвентаризацію нерухомості, остаточною вважається адреса, зазначена у технічній документації.

2.2. У разі виникнення розбіжностей між площею, зазначеною у додатку до цього рішення, та площею, зазначеною у технічній документації, виготовленій сертифікованим суб`єктом, що здійснює технічну інвентаризацію нерухомості (до 20 кв. м), у тому числі пов`язаних з розподілом місць загального користування, остаточними вважаються дані, зазначені в технічній документації.

Відповідно до Інформації з Державних реєстрів 185863636 від 23.10.2019 згадане майно є комунальною власністю відповідно до Рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096.

Відповідно до технічної інвентаризації нерухомості Інвентаризаційна справа 116611/17 ТОВ Б-Т-І , каліф. сертифікат АЕ№003799 ОСОБА_5 , Група приміщень в„–14 в буд 60 по вул.Тургенєвській в Києві має площу 37.8 кв.м та складається з санвузла -0.9 кв.м., основного - 5.8 кв.м, вмивальні - 2.0 кв.м., коридору - 3.0 кв.м., основного - 11,7 кв.м. та основного - 14.4кв.м.

На підставі Договору №9174 від 05.07.2019 перебуває в орендному користуванні Громадської організації "Парламент Інвалідів" (ікюо 35888366).

Відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №65/1-ПР від 11.06.2020 Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації прийнято рішення про приватизацію шляхом продажу на електронному аукціоні вказаних нежитлових приміщень

Відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №63/2-ПР від 13.06.2020 Про утворення аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації утворено комісію для продажу на електронному аукціоні вказаних нежитлових приміщень а визначено її персональний склад.

Відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності м. Києва №72/3-ПР від 23.06.2020 Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з Додатком ,я кими визначено стартову ціну продажу , розроблено умови конкурсу та інформаційне повідомлення про продаж нежитлових приміщень загальною площею 37, 8 кв.м. у буд 60 по вул.Тургенєвській в Києві .

На сторінці https prozorro sale розміщене Інформаційне повідомлення.

24.07.2020 Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва №37/4-ПР Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону UA-PS-2020-06-26-000093-3 затверджено результати аукціону, переможцем визнано Приватне підприємство "МІРАБЕЛЬ ЛЮКС" (код 35147353) із пропозицією 3 000 000,00 грн. (без ПДВ) та наказано укласти з переможцем договір купівлі-продажу.

17.08.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Продавець) з однієї сторони, та Приватним підприємством МІРАБЕЛЬ ЛЮКС (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір купівлі - продажу від 17.08.2020 № 47/20 (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, Продавець продав, а Покупець купив об`єкт малої приватизації - нежитлові приміщення з № 3 по № 8 (група приміщень № 14), цок., літ А , загальною площею 37,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 60 . Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в цьому Договорі зобов`язання.

Згідно п.1.5. Договору, вказаний у цьому Договорі Об`єкт приватизації продано за 3 600 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний об`єкт 3 600 000 гривень, в тому числі, податок на додану вартість в сумі 600 000 гривень у повному обсязі протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення Договору.

Отже, термін оплати визначено до 16.09.2020р.

Згідно пункту 7.1 Договору, у разі несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1. Договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу вказаного об`єкту нерухомості. У разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів договір підлягає розірванню.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін. Нотаріальне посвідчення договору здійснене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. - 17.08.2020 та зареєстрованим в реєстрі за № 9404.

Рішення власника про приватизацію, умови приватизації, Накази Департаменту в т.ч. умови аукціону та власне сам Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсними.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті

Як визначено у статті 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Покупцем порушені умови договору купівлі-продажу в частині своєчасної сплати за придбаний на аукціоні Об`єкт нерухомості.

Як вказує Позивач, основним мотивом укладення Договору було отримання коштів внаслідок приватизації. Оскільки Відповідач не сплатив зазначених коштів Департамент внаслідок невиконання взятих на себе Відповідачем, значною мірою позбавляється того, на що він розраховував.

Враховуючи те, що Відповідач не виконав основну частину взятих на себе зобов`язань, а також згідно в пункту 7.1 Договору у разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів договір підлягає розірванню.

Крім того, пунктом 7.1 Договору, у разі несплати коштів протягом строку, зазначеного у п. 2.1. Договору, Відповідач сплачує на користь Позивача неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу вказаного об`єкту нерухомості.

Оскільки станом на день звернення Позивача із вказаним позовом до суду кошти Відповідачем не були сплачені, Позивач і звернувся із даним позовом до суду та просить розірвати Договір та стягнути з Відповідача неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу вказаного об`єкту, що становить 180 000,00 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що після укладення спірного договору дізнався, що частина нежилих приміщень належить на праві власності ОСОБА_2 . Дана інформація відсутня у загальнодоступному Державному реєстрі речових прав, оскільки, реєстрація проводилась до введення електронного реєстру. Крім того, технічний стан майна не відповідає технічній характеристиці, визначеній в технічному паспорті. На даний час існує спір про витребування від ОСОБА_2 нежилі приміщення, частина яких входить до предмету спірного договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частинами першою і другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, умовами п.7.1 Договору передбачено право Продавця у разі несплати коштів згідно з договором разом з неустойкою протягом наступних 30 днів розірвати Договір.

З огляду на те, що Відповідачем у повному обсязі не виконано умови укладеного між сторонами Договору, вимога Позивача про розірвання Договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з Відповідача суми неустойки в розмірі 5 відсотків ціни продажу вказаного об`єкту, що становить 180 000,00 грн., суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Відповідачем порушено умови Договору щодо оплати за придбаний об`єкт, внаслідок чого Договір купівлі-продажу розірвано за вимогою Позивача. При цьому, пунктом 7.1 Договору визначено обов`язок Відповідача у випадку несплати коштів за придбаний об`єкт, сплатити на користь Позивача неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу вказаного об`єкту нерухомості.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок суми неустойки суд встановив, що вона правильна.

Отже з Відповідача підлягає до стягнення сума неустойки в розмірі 180 000,00 грн.

Таким чином, оскільки, Договір станом на час подання даного позову Відповідачем не оспорений, був таким, що підлягає виконанню сторонами, судом встановлено порушення Відповідачем умов Договору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень Відповідача, суд зазначає наступне.

При дослідженні матеріалів позовної заяви та вирішенні питання про відкриття провадження у справі, необхідності залучення до участі у справі третіх осіб судом з`ясовано, що у п.5.2. Договору вказано що об`єкт приватизації перебуває в орендному користуванні Громадської організації Парламент інвалідів .

При зверненні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з метою встановлено адреси місцезнаходження та статусу юридичної особи, судом встановлено наступне.

Станом на даний час керівником третьої особи (ГО Парламент інвалідів ) вказано - ОСОБА_4 .

При цьому, в період квітень-липень 2016 керівником третьої особи (ГО Парламент інвалідів ) вказано ОСОБА_3 , яка станом на даний час є керівником підприємства Відповідача (ПП Мірабель Люкс ).

Більше того, згідно відомостей ЄДРПОУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час є співзасновниками ряду юридичних осіб, зокрема:

- Приватне підприємство Бонус Інвест (ідентифікаційний код 35842227) ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - засновники, ОСОБА_3 - голова);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Тепло Техно Альянс (ідентифікаційний код 35924770) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - засновник);

- Приватне підприємство Трафікком (ідентифікаційний код 36535420) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - засновник);

- Приватне підприємство Бізнес ключ (ідентифікаційний код 35843105) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - засновник);

- Приватне підприємство Майнс (ідентифікаційний код 36712123) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - Бенефіціарний власник);

- Приватне підприємство Бізнес-Офіс №9 (ідентифікаційний код 33611041) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - засновник);

- Закрите акціонерне товариство Запоріжмеблі (ідентифікаційний код 00275381) ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - Бенефіціарні власники);

- Приватне підприємство Гранд Ріел-Проект (ідентифікаційний код 36163266) ( ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - засновник).

З наведеного слідує, що ОСОБА_4 , як керівник юридичної особи Орендаря спірних приміщень та ОСОБА_3 як керівник юридичної особи Покупця спірних приміщень є пов`язаним особами.

Враховуючи виявлене, у суду виник сумнів стосовно стану обізнаності Покупця (його посадових осіб) щодо дійсних обставин повідомлених суду.

На стадії підготовчого засідання представники Відповідача та третьої особи доводили суду, що Відповідач дізнався про неналежний стан та недоліки куплених ним приміщень лише після укладення Договору з Позивачем.

При цьому, з пояснень Відповідача до укладення Договору останній не знайомився з документацією, історією приміщень та фактично не виходив на місце розташування приміщень, керувався лише тими матеріалами, які розміщені Позивачем на Інтернет ресурсі аукціону.

Зазначені вище обставини ставлять під сумнів добросовісність Відповідача та третьої особи. Твердження учасників справи наведені у засіданнях та у письмових поясненнях суперечать фактично встановленим судом обставинам.

Крім того, заперечуючи проти позову Відповідач зазначає що після укладення Договору останній почав послуговуватись поясненням третіх осіб, які не були ні учасниками конкурсу, ні особами, відповідальними за його організацію та проведення. Вказане стало наслідком направлення Позивачу Повідомлення Вих№1/09 від 01.09.2020 про порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару, яке немає під собою жодної правової підстави.

На думку суду, такі дії Відповідача спрямовані на невиконання взятих зобов`язань з оплати та на зменшення дохідної частини місцевого бюджету.

Добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу . Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Зокрема, в контексті спірних правовідносин та доводів Відповідача слід зазначити, що сама по собі правова природа добросовісності означає, що особа придбаваючи той чи інший актив, повинна була проявити розумну обачність, та з`ясувати, що актив є проблемним та існують права та претензії третіх осіб на нього.

В розумінні зазначеного, дії Відповідача не можна вважати добросовісним, оскільки проявивши розумну обачність Відповідач повинен був дізнатись про проблемний характер спірних приміщень. У суду наявні об`єктивні сумніви в правдивості тверджень Відповідача про таку необізнаність в силу пов`язаності підприємства Відповідача з третьою особою.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

При цьому, подані Відповідачем докази не є належними, допустимими, достовірними та вірогідними .

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного підприємства МІРАБЕЛЬ ЛЮКС за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадська організація "Парламент Інвалідів" про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення неустойки у розмірі 180 000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі - продажу від 17.08.2020 №47/20 про продаж нежитлових приміщень з №3 по № 8 (група приміщень №14), цок., літ. А , загальною площею 37,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 60 .

3. Стягнути з Приватного підприємства МІРАБЕЛЬ ЛЮКС (код 35147353; 69084, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 60, кім.28) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 19020407; 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10) 180 00,00 (сто вісімдесят тисяч) грн. штрафу та 4 802,00 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.06.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук