Рішення

від 09.06.2021 по справі 380/12572/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року справа №380/12572/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю:

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд.212, офіс 205, код ЄДРПОУ 40158393) звернулося з позовом до суду до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), у якому просить визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №2143257/40158393 від 17.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач надав податковому органу інформацію про основні засоби; така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗ не змінилася, а наявні основні засоби позивача достатніми для забезпечення його господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає, що Постановою КМ України від 11.12.2019 №1165 не встановлено додаткового обов`язку платника податку при поданні таблиці даних повторно подавати відомості про наявні основні засоби. Зазначене свідчить про протиправність рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №2143257/40158393 від 17.11.2020.

Ухвалою суду від 18.01.2021 суд відкрив спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 15.03.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з огляду на необхідність вирішення клопотання про виключення неналежного співвідповідача, ДПС України, з числа відповідачів.

Ухвалою суду від 24.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та виключено з учасників справи ДПС України як відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що спірне рішення прийнято відповідно та на підставі ПК України та Постанови КМ України від 11.12.2019 №1165. У відзиві відповідач також заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу на суму 7000,00грн. з підстав їх необгрунтованості та нереальності наданих послуг.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому спростував зміст відзиву.

Представник позивача в судовому засіданні була відсутня, однак суд розглянув справу на підставі наявних доказів та заяв по суті справи, а також із урахуванням вступного слова позивача, яке їй було надано в судовому засіданні 24.05.2021.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020, ст. 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Протоколу № 8 позапланового засідання міської комісії з питань техногенної-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради від 17.03.2021, Протоколу № 8 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 18.03.2021 року, Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 2 від 18.03.2021 року, та з метою попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції (COVID-19) у Львівському окружному адміністративному суді в період з 19 березня по 28 березня 2021 року включно (з можливим подовженням в залежності від епідеміологічної ситуації): встановлено особливий режим роботи суду, а саме: - обмежено вхід відвідувачам до приміщення суду; - прийом кореспонденції здійснюватиметься дистанційно за допомогою скриньки для вхідної кореспонденції розміщеної при вході в приміщення суду; - сторонам по справі рекомендується скористатися іншими дистанційними засобами подачі документів (електронна пошта, Електронний суд , факсимільний зв`язок, поштове відправлення або кур`єрська доставка);- розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснюватиметься, у зв`язку з припиненням їх пропуску до залів судових засідань; - ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу або проводити ознайомлення після скасування посилення протиепідемічних заходів у Львівському окружному адміністративному суді; - самостійне переміщення учасників судового процесу та інших осіб по суду не допускається; - враховуючи припинення пропуску осіб до залів судових засідань та обмежень щодо переміщення будівлі суду, скасовуються раніше призначені сеанси відеоконференцзв`язку з іншими судами, - обмежується проведення ВКЗ до завершення посилених карантинних заходів. Рекомендується учасникам судового процесу використовувати можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Особливий режим роботи суду було продовжено відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 3 від 25.03.2021 року - до 04 квітня 2021 включно; відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 4 від 02.04.2021 року - по 12 квітня 2021 включно; відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 5 від 09.04.2021 року - по 19 квітня 2021 включно; Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 6 від 16.04.2021 року - по 04 травня включно.

Сторони у цій справі не скористалися можливістю участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, тому розгляд справи було призначено у судовому засіданні 24.05.2021.

Суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп здійснює господарську діяльність за основним видом: оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям.

Товариство з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп відповідно до Договору №34 оренди виробничих та офісних приміщень від 11.08.2017 є орендарем складських приміщень №6,7,8,9 цеху В-1 загальною площею 668,1м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2020 ТзОВ Каравелла Груп було подано до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, в якому повідомлено про наявність складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2020 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП було опрацьовано ГУ ДПС у Львівській області, про що складено Квитанцію №2 від 02 червня 2020 року.

11.11.2020 ТзОВ Каравелла Груп було подано ГУ ДПС у Львівській області таблицю даних платника податку на додану вартість з письмовими поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість від 10.11.2020 року.

17.11.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №21432557/40158383 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від №9295588471 (далі-рішення).

Як видно з рішення, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 11.11.2020 р. за №9295588471, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її: НЕВРАХУВАННЯ. Підстави: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Позивач вважаючи таке рішення незаконним і необгрунтованим та таким, що порушує законні інтереси Товариства звернувся з цим позовом до суду.

Джерела права, що застосовує суд.

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як вже було встановлено вище, в спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку, підставою для відмови вказано про виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

При цьому, суд встановив, що позивач надав податковому органу інформацію про основні засоби, така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗ не змінилася, а наявні основні засоби позивача є достатніми для забезпечення його господарської діяльності.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 не встановлено додаткового обов`язку платника податку при поданні таблиці даних повторно подавати відомості про наявні основні засоби.

Щодо покликання представника відповідача на те, що у позивача відсутні ресурси для перевезення вантажів, то таке не стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, водночас позивач надав докази, які спростовують означені міркування відповідача.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч.1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Водночас, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване у даній справі рішення №2143257/40158393 від 17.11.2020 не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, оскільки прийняте відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Судовий збір на суму 2102,00грн., відповідно до ст. 139 КАС України, покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

У позовній заяві позивач заявив витрати на професійну правничу допомогу на суму 7000,00грн. Про стягнення цих витрат позивач заявив і в клопотанні від 16.02.2021.

Відповідач у відзиві заперечив щоо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із їх нереальністю.

За змістом норм ч.ч. 1 і 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються втому числі витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 134 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат береться:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у своєму рішенні від 01.10.2018 у справі №569/17904/17 (76885538) Верховий Суд зауважив, що на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При цьому, зміст ст. 134 КАС України свідчить, що підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатами.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (76397938).

Також у даному рішенні поряд з іншим підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Крім того, у даному ж рішенні вказано й про те, що витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат позивачем надано:

ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 12.10.2020, додатковий договір №2 від 01.12.2020, суть якого зводиться до порядку виплати гонорару адвокатові, а також детальний опис робіт, виконаних адвокатом Науменко І.В. у справі №380/12572/20.

Проаналізувавши вказані документи, суд звертає увагу на те, що усупереч зазначеним нормам, позивач не надав суду розрахунок платної правової допомоги з відображенням вартості години за певний вид послуги та часу, витраченого на такі послуги.

Позивач також не надав суду акта виконаних робіт (послуг).

Відсутність зазначених документів дає підстави стверджувати про наявність сумнівів у фактичності наданих послуг, зокрема, щодо їх вартості.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд.212, офіс 205, код ЄДРПОУ 40158393) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №2143257/40158393 від 17.11.2020.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп (місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд.212, офіс 205, код ЄДРПОУ 40158393) судовий збір на суму 2102 (дві тисячі сто дві)грн. 00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.06.2021.

Суддя Лунь З.І.