Постанова

від 28.09.2021 по справі 380/12572/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12572/20 пров. № А/857/15322/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Шевчук С.М., Шинкар Т.І.

з участю секретаря судового засідання Пославського Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, ухвалене суддею Лунь З.І. у м. Львові о 09 год. 55 хв. у справі № 380/12572/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2020 року № 2143257/40158393 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2020 року № 2143257/40158393 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп судовий збір в сумі 2102 грн.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, оскільки прийняте відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Щодо стягнення судових витрат, то суд першої інстанції зробив висновок про відмову у відшкодуванні витрат позивача на правову допомогу, оскільки такі не підтверджені документально.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили позивач і відповідач, подавши апеляційні скарги.

Позивач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, в частині відмови у відшкодуванні витрат позивача на правничу професійну допомогу. Таку позицію мотивує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та помилково не взяв до уваги надані позивачем документи, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу, які є достатніми.

Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Таку позицію мотивує тим, що оскаржене рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а суд помилкового його скасував.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що товариство з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп здійснює господарську діяльність за основним видом: оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям.

Товариство з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп відповідно до Договору № 34 оренди виробничих та офісних приміщень від 11.08.2017 року є орендарем складських приміщень № 6,7,8,9 цеху В-1 загальною площею 668,1 м. кв, що знаходиться за адресою: вул. Будівельників 30, с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область.

02.06.2020 року ТзОВ Каравелла Груп подало до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, в якому повідомлено про наявність складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.06.2020 року повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти оподаткування через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП було опрацьовано ГУ ДПС у Львівській області, про що складено Квитанцію № 2 від 02 червня 2020 року.

11.11.2020 року ТзОВ Каравелла Груп подало до ГУ ДПС у Львівській області таблицю даних платника податку на додану вартість з письмовими поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість від 10.11.2020 року.

17.11.2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 21432557/40158383 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 9295588471.

Як видно з рішення, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 11.11.2020 року № 9295588471, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, відповідач прийняв рішення про її неврахування, з підстав - виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку № 1165).

Пунктом 12 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

У спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку, підставою для відмови вказано невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що позивач надав податковому органу інформацію про основні засоби, така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗ не змінилася, а наявні основні засоби позивача є достатніми для забезпечення його господарської діяльності.

Щодо тверджень відповідача про те, що у позивача відсутні ресурси для перевезення вантажів, то таке не стало підставою для прийняття оскарженого рішення, водночас позивач надав докази, які спростовують означені твердження відповідача.

Апеляційний суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, а це, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в цьому випадку відповідач не зробив.

Зважаючи на наведені вище міркування та норми права, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що оскаржене рішення відповідача є необґрунтованим, а також таким, яке прийняте без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. внаслідок чого таке рішення слід скасувати та задовольнити позов.

Щодо розподілу судових витрат, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, то апеляційний суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, відповідно до детального опису робіт, адвокат надав позивачу наступні правові послуги: підготовка позовної заяви; підготовка клопотання від 01.02.2021 року; підготовка та подання до суду клопотання про відшкодування судових витрат.

Вартість правничих послуг, згідно із додатковим договором № 2 від 01.12.2020 року складає 7000 грн.

Апеляційний суд оцінюючи їх співмірність зі складністю справи, вважає, що цей принцип порушено, оскільки справа є нескладною і підготовка до цієї справи, в тому числі складання позовної заяви не вимагала значної правової роботи. Водночас, детальний опис робіт не містить визначення часу затраченого адвокатом на складання клопотань, які подав позивач у цій справі та вартості цих послуг.

Тому, апеляційний суд вважає, що розмір винагороди адвоката у розмірі 7000 грн. не є належним чином обґрунтованим у контексті обсягу фактично наданих адвокатом послуг з урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, апеляційний суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути 3500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в частині скасування оскарженого рішення, водночас, неправильно визначився щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому цю апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції в частині скасування оскарженого рішення відповідача без змін.

Водночас доводи апеляційної скарги позивача щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу є частково обґрунтованими, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу скасувати.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 380/12572/20 в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каравелла Груп витрати на правову допомогу в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 380/12572/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повний текст постанови складений 28.09.2021 року