Постанова

від 08.06.2021 по справі 753/22765/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/22765/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6378/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року у складі судді Лужецької О.Р.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором між батьками про сплату аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь: заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1 568 094 грн 84 коп. (курс НБУ 24,515816 станом на 10.11.2019), що дорівнює сумі еквівалентній 63962,58 дол. США; заборгованість за навчання у Вищому навчальному закладі ОСОБА_3 у розмірі 195 300 грн. (курс НБУ 24,515816 станом на 10.11.2019), що дорівнює сумі еквівалентній 7 966,28 дол. США; пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 313618 грн 82 коп. (курс НБУ 24,515816 станом на 10.11.2019), що дорівнює сумі еквівалентній 12 792,51 дол. США; заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1 568 094 грн 84 коп. (курс НБУ 24,515816 станом на 10.11.2019), що дорівнює сумі еквівалентній 63962,58 дол. США; пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 313 618 грн 82 коп. (курс НБУ 24,515816 станом на 10.11.2019), що дорівнює сумі еквівалентній 12 792,51 дол. США.

Позов обґрунтовано тим, що позивач та відповідач перебували в шлюбі, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, актовий запис № 1901 від 01.06.2010 року.

В період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.07.2009 року між сторонами було укладено договори між батьками про сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області Некрасовою С.І.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язується сплачувати аліменти по досягненню дитиною повноліття або, в разі навчання за денною або заочною формою навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць у сумі, вказаній у п.3 і яка не повинна бути меншою суми, еквівалентної 500 доларів США (виходячи з офіційного курсу Національного банку України) на день виплати. Аліменти сплачуються платником щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін, встановлений в національній валюті України у розмірі 4000 грн., що на день підписання договору дорівнює сумі еквівалентній 500 доларів США.

Однак, відповідач неналежно виконує свої обов`язки по сплаті аліментів за вказаним договором. Позивач вказує, що нею вживались заходи щодо досудового врегулювання спору. Відповідачу була надіслана претензія щодо належного виконання умов договору та сплати заборгованості, однак, аліменти в повному обсязі сплачені не були та позивач, з метою захисту своїх прав, звернулась до суду з даним позовом про стягнення заборгованості та пені в примусовому порядку.

В процесі розгляду справи позивачка неодноразово подавала заяву про збільшення позовних вимог й з урахуванням останньої редакції заяви, просила стягнути з відповідача :

заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1 806 466 грн. 25 коп. (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі, еквівалентній 67 418,79 дол. США;

заборгованість за навчання у Вищому навчальному закладі ОСОБА_3 у розмірі 213 454 грн 08 коп. (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі еквівалентній 7 966,28 дол. США;

заборгованість за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 192,51 дол. США (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі еквівалентній 353 489 грн 35 коп.;

заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1 806 466 грн 25 коп. (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі еквівалентній 67 418,79 дол. США;

заборгованість за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 192,51 дол. США (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі еквівалентній 353 489 грн 35 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 за період з 01.08.2009 року по 01.06.2020 роки в розмірі 1 871 983 грн 83 коп. (курс НБУ 27,7665 станом на 11.02.2021), що дорівнює сумі еквівалентній 67 418,79 дол. США та пеню за прострочення сплати аліментів за договором на утримання ОСОБА_3 у розмірі 13 192,51 дол. США (курс НБУ 27,7665 станом на 11.02.2021), що дорівнює сумі еквівалентній 366 309 грн 82 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 за період з 01.08.2009 року по 01.06.2020 в розмірі 1 871 983 грн 83 коп. (курс НБУ 27,7665 станом на 11.02.2021), що дорівнює сумі еквівалентній 67 418,79 дол. США та пеню за прострочення сплати аліментів за договором на утримання ОСОБА_4 у розмірі 13 192,51 дол. США (курс НБУ 27,7665 станом на 11.02.2021), що дорівнює сумі еквівалентній 366 309 грн 82 коп.

В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року виправлено описку, допущену в мотивувальній частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2021 року та з мотивувальної частини рішення виключено наступне: Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача в ході розгляду справи не надано суду доказів звернення до нотаріуса за одержанням виконавчого напису та відповідно відмови, останнього, у його вчиненні, а умовами договору, який є чинним на час розгляду справи в суді, та законом прямо передбачено відповідне стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментам, пені за договором є необґрунтованими, безпідставними та передчасними, в зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючи на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що районним судом в порушення норм закону, обмежено право відповідача на доступ до суду і право на судовий захист, оскільки не розглянуто всіх доводів, на які скаржник посилався як на підставу своїх заперечень, не досліджено умов договорів між батьками на утримання дітей, не перевірено обґрунтованість розрахунків позивача, не вирішено питання застосування строків позовної давності та зменшення суми заборгованості з урахуванням дій позивача, суми позову, мого матеріального стану, принципу розумності.

Вказано, безпідставними є позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за аліментами та пені в заявлених позивачем сумах, оскількивідповідач виконує зобов`язання щодо сплати аліментів щомісяця у розмірі, на який спроможний з огляду на свій матеріальний стан, стан здоров`я та отримуваний дохід, а розрахунки позивача спірної заборгованості та суми позову є такими, що не відповідають умовам нотаріально посвідчених та зареєстрованих за реєстровими номерами 1066, 1067 договорів між батьками про сплату аліментів на утримання дитини від 27.07.2009 р.

Крім того, невірно визначена сума заборгованості в доларах США ще й переведена позивачем в гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ не на дату кожного платежу, а з огляду на офіційний курс НБУ на дату подання позову, що призвело до штучного завищення суми позову та безпідставного її стягнення судом.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає її такою, що ґрунтується на припущеннях та поданою без належних доказів. Вимоги скарги є незаконними та необґрунтованими, у відповідача відсутнє добровільне бажання утримувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, забезпечувати здобуття освіти, а тому просила для забезпечення найкращих інтересів дітей залишити рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу та ОСОБА_2 , яка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною четвертою статті 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

У статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Як убачається з матеріалів справи, сторони з 01.06.2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно актового запису № 190 від 01.06.2010 року (а.с. 8 т.1).

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7 т.1).

27.07.2009 року між сторонами було укладено договори між батьками про сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області Некрасовою С.І. (а.с. 9-12 т.1).

Відповідно до умов вказаних договорів відповідач зобов`язується сплачувати аліменти по досягненню дитиною повноліття або, в разі навчання за денною або заочною формою навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць.

Пунктом 3 Договору сторони визначили, що аліменти сплачуються платником щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін встановлений в національній валюті України у розмірі 4000 грн., що на день підписання договору дорівнює сумі, еквівалентної 500 доларів США.

Виплата аліментів здійснюється платником щомісяця і не повинна бути меншою суми, еквівалентної 500 доларів США (виходячи з офіційного курсу НБУ) на день виплати.

Укладений між сторонами договір на час розгляду справи в суді є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнано, та доказів на підтвердження наявності спору між сторонами щодо умов договору матеріали справи не містять.

Задовольняючи вимоги позивачки в частині, з урахуванням ухвали суду від 24.02.2021 року, районний суд виходив з того, що розрахунок заявлених вимог позивачкою за період з 01.08.2009 року по 01.06.2020 року в частині стягнення заборгованості по аліментам та пені є обґрунтованим та не спростованим відповідачем. Та відмовляючи в задоволенні вимог в частині витрат за з навчання у Вищому навчальному закладі ОСОБА_3 у розмірі 213 454 грн 08 коп. (курс НБУ 26,7947 станом на 13.05.2020), що дорівнює сумі еквівалентній 7 966,28 дол. США, виходив з того, що такі вимоги не передбачені умовами договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення ст. 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками.

Підставою звернення до суду з даним позовом є те, що відповідач не виконує належним чином умови договору та не в повному обсязі сплачує аліменти на утримання дітей.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язується сплачувати аліменти по досягненню дитиною повноліття або, в разі навчання за денною або заочною формою навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць у сумі, вказаній у п.3 і яка не повинна бути меншою суми, еквівалентної 500 доларів США (виходячи з офіційного курсу Національного банку України) на день виплати. Аліменти сплачуються платником щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін, встановлений в національній валюті України у розмірі 4000 грн., що на день підписання договору дорівнює сумі еквівалентній 500 доларів США.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в судом не заперечувалося відповідачем між сторонами досягнуто згоди щодо аліментних зобов`язань, зокрема в частині розміру аліментів, шляхом укладення договору в добровільному порядку, який посвідчено нотаріально. Станом на день розгляду справи договір є чинним, будь-яких доказів його зміни чи розірвання сторонами не надано.

Правові підстави до застосування строку позовної давності відсутні, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в зазначеній частині.

Долучені до справи докази свідчать про періодичну часткову сплату боржником аліментів шляхом перерахування грошових сум на карткові рахунки позивача та дітей й указані кошти були враховані позивачем під час визначення суми заборгованості по платежах (а.с.59-62 т.1,136-140,147-151 т.2).

За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 про неврахування судом під час визначення заборгованості внесених ним платежів.

Суд першої інстанції розглянув справу за наявними у справі матеріалами справи, дослідив надані позивачем докази і дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по аліментам та пені.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не ґрунтуються доказах та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року та незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки, колегією суддів відхиляються, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості по аліментам та пені у зазначеному позивачем розмірі ґрунтуються на доказах і є обґрунтованими.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: