Ухвала

від 14.06.2021 по справі 911/3293/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/3293/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Уркевич В. Ю.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (колегія суддів: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) і рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2019 (суддя Лилак Т. Д.) у справі

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" звернулося із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, повний текст якої підписаний 15.03.2021, і рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Уркевич В. Ю.

Ухвалою від 19.05.2021 дослідивши доводи касаційної скарги та враховуючи необхідність перевірки матеріалів справи для вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження у даній справі, колегія суддів витребувала матеріали справи № 911/3293/16 з Господарського суду Київської області.

Після надходження матеріалів справи встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) вона подається з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу .

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу , крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: 1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, 2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; 3) зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 4.6. постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, та який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України , наявний щодо цієї норми права в даному випадку з урахуванням правової позиції викладеної пункті 4.6. постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

З огляду на те, що скаржник у касаційній скарзі формально зазначив, що вона подається на підставі пунктів 1-4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 3-4 частини третьої статті 310 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу .

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він установлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати суду докази такого направлення.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Судом встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 288 ГПК України.

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 26.01.2021, повний текст підписаний 15.03.2021. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 05.04.2021.

Касаційну скаргу подано 30.04.2021, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги, яка підписана адвокатом Вівсянник А. М., подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому скаржник зазначає про те, що повне судове рішення не було вручено скаржнику. Лише 19.04.2021 на підставі відповідної заяви скаржник під розписку отримав повний текст оскаржуваного рішення, на підтвердження чого додає копію відповідної заяви. При цьому, скаржник зазначає про те, що 01.03.2021 звертався до суду з відповідною заявою про видачу на руки оскаржуваного рішення до якої був доданий витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, скаржник звертає увагу Суду на те, що з 23.03.2021 рішенням Державної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 20.03.2021 на території Києва діє червоний рівень епідемічної небезпеки та запроваджено обмеження щодо користування транспортом. Зазначає, що в силу об`єктивних обставин Відповідач - 1 не мав змоги своєчасно отримати нарочно оскаржуване рішення та відповідно, у відведений для цього законодавством строк належним чином підготувати та подати касаційну скаргу, зважаючи на складність судового спору, кількість учасників в тому числі представництво прокурором інтересів держави та особливу значущість результату її розгляду для відповідача -1.

Однак, колегія суддів дослідивши матеріали справи, звертає увагу на те, що повний текст оскаржуваного рішення був підписаний 15.03.2021 та направлений 17.03.2021 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен", яка зазначена в апеляційній скарзі та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 08335, Київська область, Бориспільський район, село Іванків, вул. Піщана, 43. Відповідне поштове відправлення було повернуто до суду із зазначенням адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Суд зазначає, що наведена адреса вказується скаржником в касаційній скарзі, а також зазначена, на конверті, в якому вона направлена до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, кореспонденція суду апеляційної інстанції на дану адресу (зазначену скаржником та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) неодноразово поверталась із відміткою Укрпошти - не зареєстроване та адресат відсутній за вказаною адресою. Клопотання про направлення кореспонденції на іншу адресу в матеріалах справи не міститься.

Крім того, 14.04.2021 був розширений перелік осіб, що можуть користуватись під час локдауну громадським транспортом столиці (протокол № 34 від 14.04.2021 Постійної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА), зокрема, до нього увійшли адвокати, за наявності службових посвідчень та засобів індивідуального захисту у зв`язку з чим, адвокат Вівсянник А. М., який підписав касаційну скаргу, мав змогу користуватися громадським транспортом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Частинами першої - третьою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що: для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (1);. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (2); суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку (3).

Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 був надісланий судом 06.04.2021, зареєстрований 06.04.2021, а оприлюднений 07.04.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96036872).

Враховуючи викладене, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається, а наведені скаржником підстави пропуску такого строку колегія суддів вважає неповажними.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, і надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" залишити без руху до 14.07.2021.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Борисфен" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя В.Ю. Уркевич