Рішення

від 09.04.2021 по справі 757/57898/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57898/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Підпалого В.В. при секретарі Луцюк А.В., розглянувши у засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Київська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту - Відповідач 1), ОСОБА_3 (надалі по тексту - Відповідач 2), третя особа: Київська міська рада (надалі по тексту - Третя особа) про зобов`язання звільнити самовільну зайняту земельну ділянку.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0653 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 8000000000:82:136:0011. Проїзд до його землеволодіння передбачений з АДРЕСА_1 , який розташований між земельними ділянками за кадастровими номерами: 8000000000:82:136:0009 та 8000000000:82:136:0090, який був самовільно захоплений відповідачами.

За таких обставин позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з вимогою про звільнення відповідачами самовільно зайнятої земельної ділянки, яка є проїздом.

Так, згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 р. справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження (ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи. (т. І., а.с. 23-24)

25 січня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої сторони Київської міської ради, в яких Київська міська рада пояснює, що земельна ділянка комунальної власності з обліковим кодом 82:136:0048 площею 0,0084 га у Печерському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею. Разом з тим, Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, будь-яких рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки комунальної власності з обліковим кодом 82:136:0048 площею 0,0084 га у Печерському районі м. Києва будь-яким особам у власність чи у користування не приймала, документи, що посвідчують право користування нею відсутні. Отже, в діях власників земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:136:0090 наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності з обліковим кодом 82:136:0048 площею 0,0084 га у Печерському районі м. Києва. Оскільки земельна ділянка комунальної власності з обліковим кодом 82:136:0048 площею 0,0084 га у Печерському районі м. Києва не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, зокрема, паркану, таке майно (паркан) підлягає знесенню (Т. 1 а.с. 30-34).

09 лютого 2021 року на адресу суду надійшов відзив Відповідача-2 ( ОСОБА_3 ), в якому він зазначив, що вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка є проїздом і що у Позивача наявні перешкоди у користування його земельною ділянкою. З відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на адвокатський запит адвоката Лой О.М. вбачається, що згідно відомостей Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,084 га (код 82:136:0048) обліковується як землі не надані у власність чи користування. ОСОБА_3 , посилаючись на рішення Київської міської ради від 20 листопада 2018 року №180/6231 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування об`єкта транспортної інфраструктури (проїзд) та матеріали топографічної зйомки земельної ділянки 800000000:82:136:0090, яка погоджена Інститутом Генерального плану м. Києва Виконавчого органу КМР (КМДА) та Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу КМР (КМДА) стверджує, що спірна земельна ділянка не є проїздом. Крім того, на підставі рішення виконкому Печерської райради депутатів трудящих м. Києва №94/4 від 14 травня 1946 року ОСОБА_3 , як правонаступник ОСОБА_4 , користується спірною земельною ділянкою на праві постійного користування (Т.1 а.с. 37-43).

12 лютого 2021 року на адресу суду надійшла відповідь Позивача на відзив Відповідача-2 ( ОСОБА_3 ), в якому Позивач не погодився з твердженнями Відповідача ОСОБА_3 про те, що спірна земельна ділянка не визначена як проїзд, посилаючись на те, що згідно опису меж земельної ділянки Позивача, які містяться у Державному земельному кадастрі України, чітко вказано, що спірна земельна ділянка є землею загального користування (проїздом). Крім того зазначає, що згідно Договору на право забудови від 26 червня 1946 року, укладеного між ОСОБА_4 та Житловим Управлінням Печерського районного управління м. Києва визначено, що зазначені дільниці землі здано забудовачеві на 50 років з 26 червня 1946 року по 26 червня 1996 року. Умови про пролонгацію вказаний договір не містив. Земельна ділянка була надана ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у строкове користування для будівництва індивідуального будинку строком на 50 років. І це право закінчилось 26 червня 1996 року. Тому, у відповідачів немає правових підстав на зайняття спірною земельною ділянкою (Т.1 а.с. 88-90).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від розгляду цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Київська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (Т.1 а.с. 10-11).

04 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив Відповідача-1 ( ОСОБА_2 ), в якому вона зазначає про безпідставність позовних вимог, зважаючи на те, що у Позивача є прохід до належної йому земельної ділянки, оскільки позивач тривалий час володіє земельною ділянкою, а до того жоден з власників даної земельної ділянки не ставив питання з приводу того, що вони не мають проходу до неї. Крім того, згідно схеми функціонального зонування території спірна земельна ділянка не є проїздом, оскільки територія будинковолодіння Відповідача є зсувонебезпечною, що не дозволяє встановлювати додаткові проїзди біля нього. Відповідач, посилаючись на рішення виконкому Печерської райради депутатів трудящих м. Києва №94/4 від 14 травня 1946 року стверджує, що користування спірною земельною ділянкою відбувається на відповідних правових підставах(Т.1 а.с. 99-106).

17 березня 2021 року на адресу суду надійшли заперечення Відповідача-1 на відповідь на відзив представника позивача, в яких вона не погоджується з доводами, викладеними у відповіді на відзив Відповідача ОСОБА_2 , цільовим призначенням земельної ділянки Позивача є для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва , тобто, з метою повної реалізації права власності та користування позивач має фактичну можливість здійснювати на ній будівництво, що неможливо здійснювати без наявності проїзду. Крім того, у відповідачів немає жодних правових підстав утримувати спірну земельну ділянку. В матеріалах справи міститься опис меж земельної ділянки позивача, де чітко вказано, що спірна земельна ділянка є землею загального користування (проїздом). А тому, схема функціонального зонування території не є документом, який встановлює призначення земельної ділянки. Також, представник позивача зазначає, що право Відповідачів користуватися спірною земельною ділянкою закінчилось 26 червня 1996 року (Т. 1 а.с. 135-137).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування.

Стаття 123 Земельного кодексу України встановлює, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть у разі якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, Захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом поновлення стану земельної ділянки, який був до порушення прав, та попередження здійснювати дії, які порушують права або які створюють небезпеку порушення прав.

З роз`яснень, викладених у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вбачається, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною 3 ст.152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів захисту (ст.16 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки площею 0.0653 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 8000000000:82:136:0011 (т. І., а.с. 8)

На межі землеволодінь Позивача та Відповідачів розташована земельна ділянка площею 0,0084 га (обліковий код 82:136:0048) яка відповідно до даних Міського земельного кадастру обліковується як землі не надані у власність чи користування (т. І., а.с. 45)

Згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,0084 га (обліковий код 82:136:0048) визначена як така, що відноситься до земель загального користування (проїзд).

Так,відповідно до п. а ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України землі загального користування населених пунктів (у тому числі проїзди) в приватну власність передаватися не можуть.

Відповідно до п. а, б ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України, власники земельної ділянки чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Таким чином, оскільки земельна ділянка обліковий код 82:136:0048 знаходиться на межі у тому числі й земельною ділянкою позивача, то позивач має право на підставіст. 99 Земельного кодексу України вимагати доступу до неї й тому вбачається порушення його прав.

Актом перевірки Головного управління Держгеокадастру у Київській області дотримання вимог земельного законодавства від 30 липня 2020 року та Актом обстеження земельної ділянки, проведеної посадовими особами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.07.2020 року №20-0441-06 встановлено, що у рішення Київська міська рада про передачу (надання) зазначеної земельної території у власність (користування) зазначеної земельної ділянки не приймала. Інформація про державну реєстрацію права користування (власності) на дану земельну ділянку в Міському земельному кадастрі відсутня. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови. Доступ до земельної ділянки з боку АДРЕСА_1 перекрито шляхом встановлення паркану власниками суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:136:0090 (т. І., а.с. 15-16)

Разом з цим, документів, на підтвердження правової підстави володіння та користування земельною ділянкою Відповідачами до суду не надано.

Суд критично ставиться до твердження Відповідачів про те, що земельна ділянка була передана їм у постійне користування на підставі рішення виконкому Печерської райради депутатів трудящих м. Києва №94/4 від 14 травня 1946 року (Т.1 а.с. 51).

Так, право на забудову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надано на підставі Договору на право забудови, укладеного між ОСОБА_4 уклав з Житловим Управлінням Печерського районного управління м. Києва від 26 червня 1946 року. Згідно п. 1 вказаного договору, Житлове управління здає забудовачеві дільницю комунальної землі в АДРЕСА_2 під індивідуальне житлобудівництво. Пунктом 2 вказаного договору визначено, що зазначені дільниці землі здано забудовачеві на 50 років, тобто з 26 червня 1946 року по 26 червня 1996 року (т. І., а.с. 57-58).

Доказів реєстрації права на користування земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного законодавства Відповідачами не надано.

Разом з тим, доказів щодо подовження Договору від 26 червня 1946 року чи будь яких інших прав на земельну ділянку після 26 червня 1996 року не надано.

Таким чином, оскільки з даних які надані суду убачається відсутність правових підстав у Відповідачів на утримання земельної ділянки площею 0,0084 га (обліковий код 82:136:0048) та визначення її як землі загального користування (проїзд), земельна ділянка підлягає звільненню та приведення її у належний для використання за призначенням стан.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з суми судового збору 840,80 грн. (з кожного 420,40 грн.).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на адресу суду було направлено квитанцію про сплату витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн. за договором про надання правової допомоги №28-11/2020 від 28 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Нікітіною-Дудіковою Г.Ю.(Т. 1 а.с. 154-158).

За таких обставин витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 3, 182, 203, 215, 321, 328, 334, 744, 746, 7 48, 749, 745, 755, ЦК України, ст. ст. 3, 4, 19, 76, 77, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Київська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 800000000:82:136:0011, яка належить йому на праві приватної власності.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загального користування (проїзду) загальною площею 0,0084 га у Печерському районі міста Києва (обліковий код 82:136:0048) та привести її у належний для використання за призначенням стан.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання професійної правничої допомоги, розмір якої становить 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420, 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420, 40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Підпалий

Позивач: ОСОБА_1 :

РНОКПП: НОМЕР_1 ;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 :

РНОКПП: НОМЕР_2 ;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 :

РНОКПП: НОМЕР_3 ;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа 1: Київська міська рада:

знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 26, м. Київ.